Про напiвгрупу ендоморфiзмiв напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ з двоелементною сiм’Єю $\mathscr{F}^{2}$ iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$

Анотацiя.

Ми дослiджуємо моноїд $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ усiх ендоморфiзмiв бiциклiчного розширення $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ з двоелементною сiм’єю $\mathscr{F}^{2}$ iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$. Знайдено пiдмоноїд $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$ у напiвгрупi $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ такий, що кожен елемент напiвгрупи $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ однозначно зображається у виглядi добутку моноїдального ендоморфiзму напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ та елемента з $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$.

УДК 512.53

Ключовi слова та фрази: Iнверсна напiвгрупа, бiциклiчний моноїд, ендоморфiзм, бiциклiчне розширення.

Oleg Gutik, Marko Serivka, On the semigroup of endomorphisms of the semigroup $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ with the two-element family $\mathscr{F}^{2}$ of inductive nonempty subsets of $\omega$.

We study the semigroup $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ of all endomorphisms of the bicyclic extension $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ with the two-element family $\mathscr{F}^{2}$ of inductive nonempty subsets of $\omega$. The submonoid $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$ of $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ with the property that every element of the semigroup $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ has the unique representation as the product of the monoid endomorphism of $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ and the element of $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$ is constructed.

1. Вступ

У цiй працi ми користуємося термiнологiєю з монографiй [9, 10, 19, 21]. Надалi у текстi множину невiд’ємних цiлих чисел позначатимемо через $\omega$. Для довiльного числа $k\in\omega$ позначимо ${[k)=\{i\in\omega\colon i\geqslant k\}.}$

Нехай $\mathscr{P}(\omega)$ — сiм’я усiх пiдмножин у $\omega$. Для довiльних $F\in\mathscr{P}(\omega)$ i $n,m\in\omega$ приймемо

$$n-m+F=\{n-m+k\colon k\in F\},\qquad\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\;F\neq\varnothing$$

i $n-m+F=\varnothing$, якщо $F=\varnothing$. Будемо говорити, що непорожня пiдсiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ є ${\omega}$-замкненою, якщо $F_{1}\cap(-n+F_{2})\in\mathscr{F}$ для довiльних $n\in\omega$ та $F_{1},F_{2}\in\mathscr{F}$.

Пiдмножина $A$ в $\omega$ називається iндуктивною, якщо з $i\in A$ випливає, що $i+1\in A$. Очевидно, що $\varnothing$ — iндуктивна пiдмножина в $\omega$.

Зауваження 1.

1. За лемою 6 з [2] непорожня множина $F\subseteq\omega$ є iндуктивною в $\omega$ тодi i лише тодi, коли $(-1+F)\cap F=F$.

2. Оскiльки множина $\omega$ зi звичайним порядком є цiлком впорядкованою, то для кожної непорожньої iндуктивної пiдмножини $F$ у $\omega$ iснує невiд’ємне цiле число $n_{F}\in\omega$ таке, що $[n_{F})=F$.

3. З (2) випливає, що перетин довiльної скiнченної кiлькостi непорожнiх iндуктивних пiдмножин у $\omega$ є непорожньою iндуктивною пiдмножиною в $\omega$.

Надалi через $E(S)$ позначатимемо множину iдемпотентiв напiвгрупи $S$. Напiвгрупа iдемпотентiв називається в’язкою.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то на $E(S)$ визначено частковий порядок: $e\preccurlyeq f$ тодi i лише тодi, коли $ef=fe=e$. Так означений частковий порядок на $E(S)$ називається природним.

Напiвгрупа $S$ називається iнверсною, якщо для довiльного елемента $s\in S$ iснує єдиний елемент $s^{-1}\in S$ такий, що $ss^{-1}s=s$ i $s^{-1}ss^{-1}=s^{-1}$ [1]. В iнверснiй напiвгрупi $S$ вище означений елемент $s^{-1}$ називається iнверсним до $s$.

Означимо вiдношення $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ так: $s\preccurlyeq t$ тодi i лише тодi, коли $s=te$, для деякого iдемпотента $e\in S$. Так означений частковий порядок називається природним частковим порядком на iнверснiй напiвгрупi $S$ [1]. Очевидно, що звуження природного часткового порядку $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ на її в’язку $E(S)$ є природним частковим порядком на $E(S)$.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то кожен гомоморфiзм (iзоморфiзм) з $S$ у $S$ називається ендоморфiзмом (автоморфiзмом) напiвгрупи $S$. Добре вiдомо, що множина всiх ендоморфiзмiв фiксованої напiвгрупи $S$ (автоморфiзмiв) стосовно операцiї композицiї вiдображень є моноїдом (групою). Надалi через $(s)\varepsilon$ i $(A)\varepsilon$ будемо позначати образ елемента $s$ i пiдмножини $A$ напiвгрупи $S$, вiдповiдно, стосовно ендоморфiзму $\varepsilon\colon S\to S$. Ендоморфiзм $\varepsilon$ напiвгрупи $S$ називається анулюючим, якщо iснує елемент $x\in S$ такий, що $(s)\varepsilon=x$ для всiх $s\in S$. Очевидно, якщо $\varepsilon$ — анулюючий ендоморфiзм напiвгрупи $S$, то образ $(S)\varepsilon=x$ є iдемпотентом у $S$.

Нагадаємо (див. [9, §1.12]), що бiциклiчною напiвгрупою (або бiциклiчним моноїдом) ${\mathscr{C}}(p,q)$ називається напiвгрупа з одиницею, породжена двоелементною множиною $\{p,q\}$ i визначена одним спiввiдношенням $pq=1$. Бiциклiчна напiвгрупа вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп. Так, зокрема, класична теорема О. Андерсена [7] стверджує, що ($0$-)проста напiвгрупа з (ненульовим) iдемпотентом є цiлком ($0$-)простою тодi i лише тодi, коли вона не мiстить iзоморфну копiю бiциклiчної напiвгрупи. Рiзнi розширення та узагальнення бiциклiчного моноїда вводилися ранiше багатьма авторами [11, 12, 13, 15, 24]. Такими, зокрема, є конструкцiї Брука та Брука–Рейлi занурення напiвгруп у простi та описання iнверсних бiпростих i $0$-бiпростих $\omega$-напiвгруп [8, 22, 23].

Зауваження 2.

Легко бачити, що бiциклiчний моноїд ${\mathscr{C}}(p,q)$ iзоморфний напiвгрупi, заданiй на множинi $\boldsymbol{B}_{\omega}=\omega\times\omega$ з напiвгруповою операцiєю

$$(i_{1},j_{1})\cdot(i_{2},j_{2})=(i_{1}+i_{2}-\min\{j_{1},i_{2}\},j_{1}+j_{2}-\min\{j_{1},i_{2}\})=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}\leqslant i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}\geqslant i_{2}.\end{array}\right.$$

Надалi ми будемо ототожнювати бiциклiчний моноїд ${\mathscr{C}}(p,q)$ з напiвгрупою $\boldsymbol{B}_{\omega}$.

У працi [2] введено алгебраїчнi розширення $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ бiциклiчного моноїда для довiльної $\omega$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}$ пiдмножин в $\omega$, якi узагальнюють бiциклiчний моноїд, злiченну напiвгрупу матричних одиниць i деякi iншi комбiнаторнi iнверснi напiвгрупи.

Нагадаємо цю конструкцiю. Нехай $\boldsymbol{B}_{\omega}$ — бiциклiчний моноїд i $\mathscr{F}$ — непорожня ${\omega}$-замкнена пiдсiм’я в $\mathscr{P}(\omega)$. На множинi $\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F}$ означимо бiнарну операцiю ‘‘$\cdot$’’ формулою

(1) $$(i_{1},j_{1},F_{1})\cdot(i_{2},j_{2},F_{2})=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}-i_{2}+F_{1})\cap F_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},F_{1}\cap F_{2}),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},F_{1}\cap(i_{2}-j_{1}+F_{2})),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}.\end{array}\right.$$

У [2] доведено, якщо сiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ є ${\omega}$-замкненою, то $(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)$ є напiвгрупою, а також, що $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є комбiнаторною iнверсною напiвгрупою, i описано вiдношення Ґрiна, частковий природний порядок на напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ та її множину iдемпотентiв. Крiм того, у [2] доведено критерiї простоти, $0$-простоти, бiпростоти та $0$-бiпростоти напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, i вказано умови, коли $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ мiстить одиницю, iзоморфна бiциклiчному моноїду або злiченнiй напiвгрупi матричних одиниць.

Припустимо, що ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ мiстить порожню множину $\varnothing$, то з означення напiвгрупової операцiї ‘‘$\cdot$’’ на $\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F}$ випливає, що множина $\boldsymbol{I}=\{(i,j,\varnothing)\colon i,j\in\omega\}$ є iдеалом у $(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)$.

Означення 1 (​​[2]).

Для довiльної ${\omega}$-замкненої сiм’ї $\mathscr{F}\subseteq\mathscr{P}(\omega)$ означимо

$$\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}=\left\{\begin{array}[]{ll}(\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot)/\boldsymbol{I},&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }\varnothing\in\mathscr{F};\\ (\boldsymbol{B}_{\omega}\times\mathscr{F},\cdot),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }\varnothing\notin\mathscr{F}.\end{array}\right.$$

У [14, 20] дослiджено алгебраїчну структуру напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ у випадку, коли ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}$ складається з атомарних пiдмножин (одноточкових пiдмножин i порожньої множини) в ${\omega}$. Зокрема доведено, що за виконання таких умов на сiм’ю $\mathscr{F}$ напiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ iзоморфна пiднапiвгрупi розширення Брандта напiвгратки $(\omega,\min)$.

Iз зауваження 1(3) випливає, якщо сiм’я $\mathscr{F}_{0}$ складається з iндуктивних в $\omega$ пiдмножин i мiстить порожню множину $\varnothing$ як елемент, то для сiм’ї $\mathscr{F}=\mathscr{F}_{0}\setminus\{\varnothing\}$ множина $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ з iндукованою напiвгруповою операцiєю з $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}_{0}}$ є пiднапiвгрупою в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}_{0}}$.

У [3] дослiджуються груповi конгруенцiї на напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ та її гомоморфнi ретракти у випадку, коли $\mathscr{F}$ — ${\omega}$-замкнена сiм’я з iндуктивних непорожнiх пiдмножин в $\omega$. Доведено, що конгруенцiя $\mathfrak{C}$ на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є груповою, тодi i лише тодi, коли звуження конгруенцiї $\mathfrak{C}$ на пiднапiвгрупу в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$, яка iзоморфна бiциклiчнiй напiвгруп, не є вiдношенням рiвностi. Також, у [3] описано всi нетривiальнi гомоморфнi ретракти й iзоморфiзми напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$.

Ендоморфiзми бiциклiчного моноїда та розширеної бiциклiчної напiвгрупи описанi в [6], i отриманi результати поширено на бiциклiчнi розширення лiнiйно впорядкованих архiмедових напiвгруп у [5].

Надалi скрiзь в текстi ми вважаємо, що ${\omega}$-замкнена сiм’я $\mathscr{F}$ складається лише з iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$. У [4] доведено, що iн’cктивний ендоморфiзм $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ є тотожним вiдображенням тодi i тiльки тодi, коли $\varepsilon$ має три рiзнi нерухомi точки, що еквiвалентно iснуванню неiдемпотентного елемента $(i,j,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}}$ такого, що $(i,j,[p))\varepsilon=(i,j,[p))$.

У [16] дослiджено iн’єктивнi ендоморфiзми напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ з двоелементною сiм’єю $\mathscr{F}^{2}$ iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$. Описано елементи напiвгрупи $\boldsymbol{End}^{1}_{*}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ усiх iн’єктивних моноїдальних ендоморфiзмiв, тобто якi зберiгають одиницю моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, i доведено, що вiдношення Ґрiна $\mathscr{R}$, $\mathscr{L}$, $\mathscr{H}$, $\mathscr{D}$ i $\mathscr{J}$ на напiвгрупi $\boldsymbol{End}^{1}_{*}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ збiгаються з вiдношенням рiвностi. У [17, 18] дослiджено структуру напiвгрупи $\boldsymbol{End}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ усiх моноїдальних ендоморфiзмiв напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, напiвгрупову операцiю та вiдношення Ґрiна на напiвгрупi $\boldsymbol{End}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$.

У цiй працi ми дослiджуємо немоноїдальнi ендоморфiзми (тобто такi, що не зберiгають одиницю) напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ з двоелементною сiм’єю $\mathscr{F}^{2}$ iндуктивних непорожнiх пiдмножин у $\omega$. Надалi через $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ позначатимемо моноїд усiх ендоморфiзмiв напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Знайдено пiдмоноїд $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$ у $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ такий, що кожен елемент напiвгрупи $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ однозначно зображається у виглядi добутку моноїдального ендоморфiзму напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ та елемента з $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$.

За твердженням 1 з [2], не зменшуючи загальностi, надалi в цьому текстi можемо вважати, що двоелементна сiм’я $\mathscr{F}^{2}$ збiгається з $\{[0),[1)\}$.

2. Про пiднапiвгрупи в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ та пов’язанi з ними iн’єктивнi ендоморфiзми

Для довiльного $p\in\{0,1\}$ позначимо $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}_{p}}=\{(i,j,[p))\colon i,j\in\omega\}$.

Означимо вiдображення $\varpi\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ за формулою

$$(i,j,[p)))\varpi=\left\{\begin{array}[]{ll}(i,j,[1))),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }p=0;\\ (i+1,j+1,[0))),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }p=1.\end{array}\right.$$

Лема 1.

Вiдображення $\varpi\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ є iн’єктивним ендоморфiзмом напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$.

Доведення.

За твердженням 3 з [2] для довiльного числа $p\in\{0,1\}$ напiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}_{p}}$ iзоморфна бiциклiчнiй напiвгрупi. Звiдси випливають такi рiвностi

$$((i_{1},j_{1},[0))\cdot(i_{2},j_{2},[0)))\varpi=(i_{1},j_{1},[0))\varpi\cdot(i_{2},j_{2},[0))\varpi$$

i

$$((i_{1},j_{1},[1))\cdot(i_{2},j_{2},[1)))\varpi=(i_{1},j_{1},[1))\varpi\cdot(i_{2},j_{2},[1))\varpi$$

для довiльних $i_{1},j_{1},i_{2},j_{2}\in\omega$, оскiльки вiдображення $\iota\colon\boldsymbol{B}_{\omega}\to\boldsymbol{B}_{\omega}$, $(i,j)\mapsto(i,j)$ — єдиний автоморфiзм бiциклiчного моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}$.

Для довiльних $i_{1},j_{1},i_{2},j_{2}\in\omega$ маємо, що

$$((i_{1},j_{1},[0))\cdot(i_{2},j_{2},[1)))\varpi =\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}-i_{2}+[0))\cap[1))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[0)\cap[1))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[0)\cap(i_{2}-j_{1}+[1)))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[1))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[1))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[0))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2},\end{array}\right.$$

$$(i_{1},j_{1},[0))\varpi\cdot(i_{2},j_{2},[1))\varpi =(i_{1},j_{1},[1))\cdot(i_{2}+1,j_{2}+1,[0))=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2}+1,j_{2}+1,(j_{1}-i_{2}-1+[1))\cap[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2}{+}1;\\ (i_{1},j_{2}+1,[1)\cap[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2}{+}1;\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},(i_{2}+1-j_{1}+[0))\cap[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}{+}1\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2}+1;\\ (i_{1},j_{2}+1,[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2}+1;\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}+1\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}-1+j_{2}+1,[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2}+1;\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}+1\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.$$

i

$$((i_{1},j_{1},[1))\cdot(i_{2},j_{2},[0)))\varpi =\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}-i_{2}+[1))\cap[0))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[1)\cap[0))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[1)\cap(i_{2}-j_{1}+[0)))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[0))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1},j_{2},[1))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1},j_{1}-i_{2}+j_{2},[1))\varpi,&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{1}-i_{2}+j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2},\end{array}\right.$$

$$(i_{1},j_{1},[1))\varpi\cdot(i_{2},j_{2},[0))\varpi =(i_{1}+1,j_{1}+1,[0))\cdot(i_{2},j_{2},[1))=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},(j_{1}+1-i_{2}+[0))\cap[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}{+}1<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2},[0)\cap[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}{+}1=i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{1}-i_{2}+j_{2}+1,[0)\cap(i_{2}-j_{1}-1+[1))),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}{+}1>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}+1<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}+1=i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{1}-i_{2}+j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}+1>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}+1<i_{2};\\ (i_{1}+1-(j_{1}+1)+i_{2},j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}+1=i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{1}-i_{2}+j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{1}-i_{2}+j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}\end{array}\right.=$$

$$=\left\{\begin{array}[]{ll}(i_{1}-j_{1}+i_{2},j_{2},[1)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}<i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}=i_{2};\\ (i_{1}+1,j_{1}-i_{2}+j_{2}+1,[0)),&\hbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro\leavevmode\nobreak\ }j_{1}>i_{2}.\end{array}\right.$$

З вище викладених рiвностей випливає, що вiдображення $\varpi$ є ендоморфiзмом напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Iн’єктивнiсть вiдображення $\varpi$ очевидна. ∎

Твердження 1.

Для довiльного натурального числа $n$ виконуються такi рiвностi

$$(i,j,[0))\varpi^{2n} =(i+n,j+n,[0));$$

$$(i,j,[1))\varpi^{2n} =(i+n,j+n,[1));$$

$$(i,j,[0))\varpi^{2n-1} =(i+n-1,j+n-1,[1));$$

$$(i,j,[1))\varpi^{2n-1} =(i+n,j+n,[0)),$$

$i,j\in\omega$.

Доведення.

З визначення ендоморфiзму $\varpi\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ випливає, що

$$(i,j,[0))\varpi^{2} =(i,j,[1))\varpi=(i+1,j+1,[0));$$

$$(i,j,[1))\varpi^{2} =(i+1,j+1,[0))\varpi=(i+1,j+1,[1)).$$

Далi скористаємося iндукцiєю. ∎

З леми 1 i твердження 1 випливає

Наслiдок 1.

Для довiльного натурального числа $n$ вiдображення $\varpi^{n}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ є iн’єктивним ендоморфiзмом напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$.

Означивши $(i,j,[p))\varpi^{0}=(i,j,[p))$, отримуємо, що $\varpi^{0}$ є одиницею напiвгрупи $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$, а отже, $\left\langle\varpi\right\rangle=\left\{\varpi^{n}\colon n\in\mathbb{N}\right\}$ i $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}=\left\langle\varpi\right\rangle\cup\{\varpi^{0}\}$ є циклiчною пiднапiвгрупою та циклiчним пiдмоноїдом моноїда $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$, вiдповiдно.

Для довiльних $s\in\omega$ i $p\in\{0,1\}$ означимо

$$\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,p)=(s,s,[p))\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,s,[p))=(s,s,[p))\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\cap\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,s,[p)).$$

З визначення напiвгрупової операцiї на $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ випливає, що для довiльних $s\in\omega$ i $p\in\{0,1\}$ множина $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,p)$ є пiднапiвгрупою в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ з одиничним елементом $(s,s,[p))$.

Твердження 2.

Для довiльного числа $s\in\omega$ виконуються такi рiвностi

$$\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,0)=\big{(}\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\big{)}\varpi^{2s}\qquad\hbox{i}\qquad\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,1)=\big{(}\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\big{)}\varpi^{2s-1}.$$

Бiльше того, для довiльних $s\in\omega$ i $p\in\{0,1\}$ напiвгрупа $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,p)$ iзоморфна напiвгрупi $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$.

Доведення.

Перша частина твердження випливає з твердження 1. Далi скористаємося наслiдком 1. ∎

3. Зображення ендоморфiзмфiв напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ композицiєю її моноїдальних ендоморфiзмiв i елементами напiвгрупи $\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$

Зафiксуємо довiльний ендоморфiзм $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. За твердженням 1.4.21 [19] i лемою 2 [2] iснує iдемпотент $(s,s,[p))\in\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, $s\in\omega$, $p\in\{0,1\}$, такий, що $(s,s,[p))=(0,0,[0))\varepsilon$. Оскiльки $(0,0,[0))$ — одиниця напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, то $(s,s,[p))$ — одиничний елемент напiвгрупи $\big{(}\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\big{)}\varepsilon$, а отже, образ $\big{(}\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\big{)}\varepsilon$ є пiднапiвгрупою в $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,p)$. За твердженням 2 iснує число $n\in\omega$ таке, що $(s,s,[p))=(0,0,[0))\varpi^{n}$. З iн’єктивностi ендоморфiзму $\varpi^{n}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ (наслiдок 1) випливає, що композицiя $\varepsilon\big{(}\varpi^{n}\big{)}^{-1}$ є моноїдальним ендоморфiзмом моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Позначимо $\varepsilon_{1}=\varepsilon\big{(}\varpi^{n}\big{)}^{-1}$. З iн’єктивностi ендоморфiзму $\varpi^{n}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ випливає, що $\varepsilon=\varepsilon_{1}\varpi^{n}$. Оскiльки часткове вiдображення $\big{(}\varpi^{n}\big{)}^{-1}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\rightharpoonup\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ є iн’єктивним i $\big{(}\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}(s,p)\big{)}\big{(}\varpi^{n}\big{)}^{-1}=\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, то ендоморфiзм $\varepsilon_{1}$ визначено коректно, i вiн єдиний.

Отже, доведена така теорема.

Теорема 1.

Для довiльного ендоморфiзму $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ iснують єдиний моноїдальний ендоморфiзм $\varepsilon_{1}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ та єдине невiд’ємне цiле число $n$ такi, що $\varepsilon=\varepsilon_{1}\varpi^{n}$, причому ендоморфiзм $\varepsilon$ є iн’єктивним (анулюючим) тодi i лише тодi, коли моноїдальний ендоморфiзм $\varepsilon_{1}$ є iн’єктивним (анулюючим).

З теореми 1 випливає

Наслiдок 2.

$\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})=\boldsymbol{End}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})\cdot\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$.

Iн’єктивнi моноїдальнi ендоморфiзми напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ описанi в працi [16]. За теоремою 1 з [16] кожен такий ендоморфiзм $\varepsilon$ є одного з двох типiв: або вiн збiгається з перетворенням $\alpha_{k,p}$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, яке визначається

$$(i,j,[0))\alpha_{k,p} =(ki,kj,[0)),$$

$$(i,j,[1))\alpha_{k,p} =(p+ki,p+kj,[1)),$$

для всiх $i,j\in\omega$, де $k$ — деяке натуральне число i $p\in\{0,\ldots,k-1\}$, або вiн збiгається з перетворенням $\beta_{k,p}$ моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, яке визначається

$$(i,j,[0))\beta_{k,p} =(ki,kj,[0)),$$

$$(i,j,[1))\beta_{k,p} =(p+ki,p+kj,[0)),$$

для всiх $i,j\in\omega$, де $k$ — деяке натуральне число $\geqslant 2$ i $p\in\{1,\ldots,k-1\}$.

Якщо ендоморфiзм $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ є iн’єктивним вiдображенням, то з iн’єктивностi ендоморфiзму $\varpi^{n}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ випливає, що $\varepsilon_{1}=\varepsilon\big{(}\varpi^{n}\big{)}^{-1}$ є моноїдальним iн’єктивним ендоморфiзмом моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Отже, виконується така теорема.

Теорема 2.

Для довiльного iн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ виконується лише одна з таких умов:

• iснують єдинi невiд’ємне цiле число $n$, натуральне число $k$ i $p\in\{0,\ldots,k-1\}$ такi, що $\varepsilon=\alpha_{k,p}\varpi^{n}$;

• iснують єдинi невiд’ємне цiле число $n$, натуральне число $k\geqslant 2$ i $p\in\{1,\ldots,k-1\}$ такi, що $\varepsilon=\beta_{k,p}\varpi^{n}$.

Очевидно, що для довiльної напiвгрупи $S$ композицiя її двох (моноїдальних) iн’єктивних ендоморфiзмiв є (моноїдальним) iн’єктивним ендоморфiзмом.

Через $\overline{\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ i $\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ позначимо моноїди усiх iн’єктивних i всiх моноїдальних iн’єктивних ендоморфiзмiв моноїда $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Очевидно, що $\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ — пiднапiвгрупа в $\overline{\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ i в $\boldsymbol{End}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$, а $\overline{\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ — пiднапiвгрупа в $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$.

З теореми 2 випливає

Наслiдок 3.

$\overline{\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})=\boldsymbol{End}_{\mathrm{inj}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})\cdot\left\langle\varpi\right\rangle^{1}$.

Очевидно, що для довiльних $s\in\omega$ i $q\in\{0,1\}$ вiдображення $\chi_{s,q}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$, означене

$$(i,j,[p))\chi_{s,q}=(s,s,[q)),$$

для довiльних $i,j\in\omega$ i $p\in\{0,1\}$, є анулюючим ендоморфiзмом напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Також, з визначення ендоморфiзму $\chi_{s,q}$ випливає, що для довiльного ендоморфiзму $\varepsilon\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ виконуються рiвностi

(2) $$\varepsilon\chi_{s,q}=\chi_{s,q}\qquad\hbox{i}\qquad\chi_{s,q}\varepsilon=\chi_{s_{1},q_{1}},$$

де числа $s_{1}\in\omega$ i $q_{1}\in\{0,1\}$ задовольняють умову $(s,s,[q))\varepsilon=(s_{1},s_{1},[q_{1}))$. Отже, множина

$$\overline{\boldsymbol{End}_{\mathrm{ann}}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})=\big{\{}\epsilon\in\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})\colon\epsilon=\chi_{s,q}\hbox{\leavevmode\nobreak\ \T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya \T2A\cyrd\T2A\cyre\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyri\T2A\cyrh\leavevmode\nobreak\ }s\in\omega,q\in\{0,1\}\big{\}}$$

збiгається з напiвгрупою всiх анулюючих ендоморфiзмiв напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$. Також з рiвностi (2) випливає

Теорема 3.

Напiвгрупа $\overline{\boldsymbol{End}_{\mathrm{ann}}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$ iзоморфна нескiнченнiй злiченнiй напiвгрупi правих нулiв i вона є мiнiмальним iдеалом напiвгрупи $\overline{\boldsymbol{End}}(\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}})$.

Для довiльного натурального числа $k$ означимо вiдображення $\gamma_{k}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ i $\delta_{k}\colon\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}\to\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ за формулами

$$(i,j,[0))\gamma_{k}=(i,j,[1))\gamma_{k}=(ki,kj,[0))$$

та

$$(i,j,[0))\delta_{k}=(ki,kj,[0))\qquad\hbox{i}\qquad(i,j,[1))\delta_{k}=(k(i+1),k(j+1),[0)),$$

для всiх $i,j\in\omega$, вiдповiдно.

За теоремою 1 з [17] для довiльного неiн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ виконується лише одна з умов:

• $\varepsilon$ — анулюючий ендоморфiзм;

• $\varepsilon=\gamma_{k}$ для деякого натурального числа $k$;

• $\varepsilon=\delta_{k}$ для деякого натурального числа $k$.

Тодi з вище наведених результатiв i теореми 1 випливає

Теорема 4.

Для довiльного неанулюючого неiн’єктивного ендоморфiзму $\varepsilon$ напiвгрупи $\boldsymbol{B}_{\omega}^{\mathscr{F}^{2}}$ виконується лише одна з таких умов:

• iснують єдинi невiд’ємне цiле число $n$ i натуральне число $k$ такi, що $\varepsilon=\gamma_{k}\varpi^{n}$;

• iснують єдинi невiд’ємне цiле число $n$ i натуральне число $k$ такi, що $\varepsilon=\delta_{k}\varpi^{n}$.