Про диференцiювання вiдносно фiльтрiв

Анотацiя

Дана коротка стаття мiстить побудову конструкцiї, яка узагальнює поняття похiдної функцiї однiєї змiнної, iз використанням теорiї фiльтрiв. В роботi наведено нове поняття, продемонстровано, що воно дiйсно узагальнює ранiше вiдому концепцiю похiдної. Отримано властивостi та правила диференцiювання аналогiчно до класичних правил диференцiювання. Показано переваги нового поняття перед класичної похiдною.

1 Вступ

Нагадування: нехай $\displaystyle f:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiя, неперервна в точцi $\displaystyle x_{0}\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Вiдомо, що похiдною функцiї $\displaystyle f(x)$ в точцi $\displaystyle x_{0}$ називають

$$\frac{df}{dx}(x_{0})=\lim\limits_{h\rightarrow 0}\frac{f(x_{0}+h)-f(x_{0})}{h}.$$

Широко вiдомi умови iснування похiдної, критерiй диференцiйовностi, правила диференцiювання, таблиця похiдних тощо. Дане поняття є одним iз центральних (поруч iз iнтегралом) концепцiй математичного аналiзу. Похiдна має широкий спектр застосувань не тiльки в математичнiй науцi (теорiя функцiй, теорiя ймовiрностей, диференцiальна геометрiя тощо), проте займає одну iх провiдних ролей в прикладних дисциплiнах: рiзноманiтнi роздiли фiзики, бiологiя, економiка та економiчна статистика, наука про данi. Проте поруч iз величезним спектром застосувань, звичайна похiдна функцiї має кiлька недолiкiв: по-перше, функцiя має бути неперервною в точцi, по-друге, ’’модулеподiбнi’’ не мають похiдної у своїх ’’гострих’’ точках. Наприклад, добре вiдомо, що функцiя $\displaystyle f(x)=|x|$ не диференцiйовна в точцi $\displaystyle x_{0}=0$ в силу того, що одностороннi похiднi даної функцiї в данiй точцi є рiзними. Звiсно, одностороння похiдна певним чином вирiшує цю проблему, проте для її застосування потрiбнi два рiзнi поняття ’’правої’’ та ’’лiвої’’ похiдних. Так, цi поняття дуже схожi та мають косметичнi вiдмiнностi, проте це два рiзних поняття. В нещодавнiй статтi [2] нами було запропоновано поняття визначеного iнтеграла вiдносно фiльтра. Стаття мiстить докладний опис схеми побудови iнтеграла вiдносно фiльтра, вивчено його властивостi та переваги, порiвняно зi звичайним iнтегралом Рiмана по вiдрiзку. Визначення поняття похiдної в термiнах фiльтрах – це абсолютно логiчний та природнiй крок, оскiльки i похiдна функцiї, i iнтеграл Рiмана – концепцiї, якi для своєї побудови вимагають ’’граничного переходу’’. Тому в наступних роздiлах даної короткої статтi ми опишемо загальну конструкцiї похiдної функцiї iз використанням технiки фiльтрiв. Пiсля цього ми порiвняємо цю нову концепцiю iз вiдомим визначенням похiдної i переконаємося в тому, що наша конструкцiя дiйсно є узагальненням. Далi ми будемо вивчати властивостi похiдної за фiльтром, зокрема, вiдповiмо на питання: чи працює для похiдної за фiльтром правило диференцiювання добутку?

2 Необхiднi вiдомостi iз теорiї фiльтрiв

Нагадаємо, що фiльтром на непорожнiй множинi $\displaystyle\Omega$ називають таку сiм’ю пiдмножин $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}\subset 2^{\Omega}$, яка задовольняє наступним аксiомам:

1. $\displaystyle\emptyset\notin\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$;

2. $\displaystyle A,B\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}\Rightarrow A\cap B\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$;

3. $\displaystyle D\subset\Omega,\ A\supset D\Rightarrow D\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$.

Поруч iз поняттям фiльтра ми також будемо використовувати базу фiльтра. Сiм’ю $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}$ пiдмножин множини $\displaystyle\Omega$ називають базою фiльтра, якщо

1. $\displaystyle\emptyset\notin\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}$;

2. $\displaystyle\forall A,B\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}\exists C\in B:\ C\subset A\cap B$.

Говорять, що фiльтр $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ породжено базою $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}$, якщо кожен елемент фiльтра $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ мiстить хоча б один елемент бази фiльтра $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}$. Через $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}(\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!})$ будемо позначати фiльтр, породжений базою $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}$.

Останнє визначення, яке нам варто пригадати - -це визначення збiжностi функцiї за фiльтром. Отож нехай $\displaystyle X,Y$ – топологiчнi простори, $\displaystyle f:X\rightarrow Y$ – функцiя, $\displaystyle y\in X$, $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ – фiльтр на $\displaystyle X$. Говорять, що функцiя $\displaystyle f$ збiгається до $\displaystyle y$ за фiльтром $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ (позначення: $\displaystyle y=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}f$), якщо для довiльного околу $\displaystyle U$ точки $\displaystyle y$ iснує елемент фiльтра $\displaystyle A\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ такий, що $\displaystyle\{f(t):t\in A\}\subset U$.Бiльше про теорiю можна прочитати, наприклад. у чудовому пiдручнику [1].

3 Похiдна функцiї за фiльтром

Нехай $\displaystyle f:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiя, визначена в деякому околi точки $\displaystyle x_{0}\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Розглянемо функцiю:

$$D_{x_{0}}(f,\cdot):\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!},$$

яка дiє за наступним правилом:

$$D_{x_{0}}(f,h)=\frac{1}{h}\left(f(x_{0}+h)-f(x_{0})\right).$$

Очевидно, що

$$\frac{df}{dx}(x_{0})=\lim\limits_{h\rightarrow 0}D_{x_{0}}(f,h).$$

Тепер ми готовi дати центральне визначення даної статтi.

Означення 1.

Нехай $\displaystyle f:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiя, визначена в деякому околi точки $\displaystyle x_{0}\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Нехай $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ – фiльтр на $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Похiдною функцiї $\displaystyle y=f(x)$ в точцi $\displaystyle x_{0}$ вiдносно фiльтра $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ будемо називати

$$\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}D_{x_{0}}(f,h),$$ (1)

якщо дана границя iснує.

Зауваження 3.1.

Функцiї, у яких є похiдна в данiй точцi за певним фiльтром, будемо називати диференцiйовними за цим фiльтром в цiй точцi.

Покажемо тепер, що класичне визначення поняття похiдної є частковим випадком Означення 1. Дiйсно, для довiльного $\displaystyle\delta>0$ розглянемо $\displaystyle B_{\delta}=(x_{0}-\delta,x_{0}+\delta)\setminus{x_{0}}$. Нескладно перевiрити, що сiм’я множин $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}_{x_{0}}=(B_{\delta})_{\delta>0}$ утворює базу фiльтра. Позначимо

$$\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}_{x_{0}}=\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}(\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}_{x_{0}}).$$

Очевидно, що в цьому випадку

$$\frac{df}{dx}(x_{0})=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}_{x_{0}}}D_{x_{0}}(f,h).$$

4 Властивостi похiдної функцiї за фiльтром

Для ’’класичної’’ похiдної можна сформулювати добре вiдомi усiм властивостi: вона задовольняє властивостям лiнiйностi та однорiдностi, визначено правила диференцiювання добутку i частки двох функцiй. В даному роздiлi ми будемо вивчати узагальнення цих властивостей для похiдної функцiї вiдносно фiльтра.

Теорема 4.1.

Нехай $\displaystyle f,\ g:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiї, визначенi в деякому околi точки $\displaystyle x_{0}\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Нехай $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ – фiльтр на $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$, $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\alpha$}\;\!},\beta\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Тодi

$$\frac{d(\operatorname{\text{$\displaystyle\alpha$}\;\!}f+\beta g)}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})=\operatorname{\text{$\displaystyle\alpha$}\;\!}\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})+\beta\frac{dg}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0}),$$ (2)

iншими словами, похiдна за фiльтром вiд суми двох функцiй – це сума похiдних за фiльтром вiд цих двох функцiй.

Доведення цього факту спирається на застосування властивостi лiнiйностi та однорiдностi границi функцiї за фiльтром (див. [2]). Краще ми зосередимо свою увагу на дослiдженнi правил диференцiювання добутку i частки.

Зараз ми дамо одне технiчне визначення.

Означення 2.

Нехай $\displaystyle f:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiя, визначена в деякому околi точки $\displaystyle a\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$, $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ – фiльтр на $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Будемо називати функцiю $\displaystyle f$ $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$-неперервною в точцi $\displaystyle a$, якщо $\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}f(a+h)=f(a)$.

Теорема 4.2.

Нехай $\displaystyle f,\ g:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiї, визначенi в деякому околi точки $\displaystyle x_{0}\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$, $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ – фiльтр на $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Нехай iснують похiднi функцiй $\displaystyle f,\ g$ вiдносно фiльтра $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ в точцi $\displaystyle x_{0}$. Також нехай функцiї $\displaystyle f$ та $\displaystyle g$ є $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$-неперервними в точцi $\displaystyle x_{0}$. Тодi $\displaystyle f\cdot g$ також є диференцiйовною в точцi $\displaystyle x_{0}$ за фiльтром $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$, i

$$\frac{d(f\cdot g)}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})=\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot g(x_{0})+\frac{dg}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot f(x_{0}).$$ (3)

Доведення.

Дiйсно,

$$\frac{d(f\cdot g)}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}D_{x_{0}}(f\cdot g,h)=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\left((f\cdot g)(x_{0}+h)-(f\cdot g)(x_{0})\right)=$$

$$\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\left(f(x_{0}+h)\cdot g(x_{0}+h)-f(x_{0})\cdot g(x_{0})\right)=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\left(f(x_{0}+h)\cdot g(x_{0}+h)+f(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)\right.$$

$$\displaystyle\left.-f(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)-f(x_{0})\cdot g(x_{0})\right)=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\bigg{[}g(x_{0}+h)\big{(}f(x_{0}+h)-f(x_{0})\big{)}+f(x_{0})\big{(}g(x_{0}+h)-g(x_{0})\big{)}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{g(x_{0}+h)\big{(}f(x_{0}+h)-f(x_{0})\big{)}}{h}+\frac{f(x_{0})\big{(}g(x_{0}+h)-g(x_{0})\big{)}}{h}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{g(x_{0}+h)\big{(}f(x_{0}+h)-f(x_{0})\big{)}}{h}\bigg{]}+\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{f(x_{0})\big{(}g(x_{0}+h)-g(x_{0})\big{)}}{h}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}g(x_{0}+h)\cdot\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{\big{(}f(x_{0}+h)-f(x_{0})\big{)}}{h}\bigg{]}+f(x_{0})\cdot\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{\big{(}g(x_{0}+h)-g(x_{0})\big{)}}{h}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot g(x_{0})+\frac{dg}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot f(x_{0}).$$

∎

Зауваження 4.1.

Навiщо ми ввели поняття $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$-неперервностi? Для того, аби у третьому знизу рядку цiєї теореми мати змогу перейти до добутку границь. В умовi теореми ми вимагали $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$-неперервностi вiд обох функцiй, проте фактично використали цю особливостi лише для функцiї $\displaystyle g$. Ми вимагаємо того самого i вiд функцiї $\displaystyle f$, оскiльки в доведеннi ми можемо додати i вiдняти iнший доданок, а саме $\displaystyle g(x_{0})\cdot f(x_{0}+h)$.

Переходимо тепер до правила диференцiювання за фiльтри частки функцiй.

Теорема 4.3.

Нехай $\displaystyle f,\ g:\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}\rightarrow\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$ – функцiї, визначенi в деякому околi точки $\displaystyle x_{0}\in\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$, $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ – фiльтр на $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathbb{R}$}\;\!}$. Нехай iснують похiднi функцiй $\displaystyle f,\ g$ вiдносно фiльтра $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$ в точцi $\displaystyle x_{0}$. Також нехай функцiя $\displaystyle g$ є $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$-неперервною в точцi $\displaystyle x_{0}$, $\displaystyle g(x_{0})\neq 0$. Тодi частка функцiй $\displaystyle\bigg{(}f/g\bigg{)}$ також є диференцiйовною в точцi $\displaystyle x_{0}$ за фiльтром $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$, i

$$\frac{d\bigg{(}f/g\bigg{)}}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})=\frac{\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot g(x_{0})-\frac{dg}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot g(x_{0})}{g^{2}(x_{0})}$$ (4)

Доведення.

Дiйсно,

$$\displaystyle\frac{d\bigg{(}f/g\bigg{)}}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\bigg{[}\left(\frac{f}{g}\right)(x_{0}+h)-\left(\frac{f}{g}\right)(x_{0})\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\bigg{[}\frac{f(x_{0}+h)}{g(x_{0}+h)}-\frac{f(x_{0})}{g(x_{0})}\bigg{]}=\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\bigg{[}\frac{g(x_{0})\cdot f(x_{0}+h)-f(x_{0})\cdot g(x_{0}+h))}{g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}\bigg{]}.$$

В чисельнику додамо та вiднiмемо вираз $\displaystyle g(x_{0})\cdot f(x_{0})$. Отримаємо

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\bigg{[}\frac{g(x_{0})\cdot f(x_{0}+h)-g(x_{0})\cdot f(x_{0})+g(x_{0})\cdot f(x_{0})-f(x_{0})\cdot g(x_{0}+h))}{g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{1}{h}\bigg{[}\frac{g(x_{0})\big{(}f(x_{0}+h)-f(x_{0})\big{)}-f(x_{0})\big{(}g(x_{0}+h)-g(x_{0})\big{)}}{g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{g(x_{0})\big{(}f(x_{0}+h)-f(x_{0})\big{)}}{h\cdot g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}-\frac{f(x_{0})\big{(}g(x_{0}+h)-g(x_{0})\big{)}}{h\cdot g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}\bigg{]}=$$

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\bigg{[}\frac{g(x_{0})\cdot\frac{f(x_{0}+h)-f(x_{0})}{h}}{g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}-\frac{f(x_{0})\cdot\frac{g(x_{0}+h)-g(x_{0})}{h}}{g(x_{0})\cdot g(x_{0}+h)}\bigg{]}.$$

Оскiльки функцiя $\displaystyle g$ є $\displaystyle\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}$-неперервною в точцi $\displaystyle x_{0}$, маємо:

$$\displaystyle\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{g(x_{0})\cdot\frac{f(x_{0}+h)-f(x_{0})}{h}}{g(x_{0})\cdot g(x_{0})}-\lim\limits_{\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}\frac{f(x_{0})\cdot\frac{g(x_{0}+h)-g(x_{0})}{h}}{g(x_{0})\cdot g(x_{0})}=$$

$$\displaystyle\frac{g(x_{0})\cdot\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})}{g^{2}(x_{0})}-\frac{f(x_{0})\cdot\frac{dg}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})}{g^{2}(x_{0})}=$$

$$\displaystyle\frac{\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot g(x_{0})-\frac{dg}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}}(x_{0})\cdot g(x_{0})}{g^{2}(x_{0})}$$

∎

Зауваження 4.2.

Таким чином, ми бачимо, що для похiдної функцiї вiдносно фiльтра мають мiсце всi властивостi, якi були притаманнi класичнiй похiднiй.

Розглянемо ще один пункт, який ми трохи згадали у вступнiй частинi: диференцiювання функцiї $\displaystyle f(x)=|x|$ в точцi $\displaystyle x_{0}=0$. Так, в цiй точцi модуль не має похiдної у звичайному розумiннi цього слова, проте має одностороннi похiднi. Проте тепер, маючи такий iнструмент, як похiдна функцiї за фiльтром, обчислення похiдної даної функцiї в данiй точцi стає набагато елегантнiшим. Дiйсно, розглянемо сiм’ї множин

$$\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}_{0+}=((0,\delta))_{\delta>0},\ \operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}_{0-}=((-\delta,0))_{\delta>0}.$$

Очевидно, що цi сiм’ї утворюють бази фiльтрiв.

Тодi

$$\frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}(\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}_{0+})}(0)=1,\ \frac{df}{d\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{F}$}\;\!}(\operatorname{\text{$\displaystyle\mathfrak{B}$}\;\!}_{0-})}(0)=-1.$$

Подяки
Статтю пiдготовлено в рамках виконання держбюджетної теми Мiнiстерства освiти i науки України № БФ/32-2021(11). Також автор висловлює безмежнi слова вдячностi своїм батькам за постiйну пiдтримку. Окремi слова вдячностi хочеться висловити Силам Безпеки та Оборони України, якi в даний момент дають рiшучу вiдсiч росiйським окупантам.

Д. Селютiн, Кафедра фундаментальної математики Харкiвського нацiонального унiверситету iменi В.Н. Каразiна

Електронна пошта: d.seliutin@karazin.ua