С.В. Грищук, C.А. Плакса (Iнститут математики НАН України)
S.V. Gryshchuk, S.A. Plaksa (Institute of Mathematics of NAS of Ukraine, Kyiv,
gryshchuk@imath.kiev.ua, plaksa@imath.kiev.ua)
Гiперкомплексний метод розв’язання кусково-неперервної бiгармонiчної задачi в областях з кутовими точками
A hypercomplex method for solving piecewise continuous biharmonic problem in domains with corner points
Розглядається кусково-неперервна бiгармонiчна задача в областях з кутовими точками i вiдповiдна їй крайова задача типу задачi Шварца для моногенних функцiй у комутативнiй бiгармонiчнiй алгебрi. Розвинуто метод зведення задач до системи iнтегральних рiвнянь.
A piecewise continuous biharmonic problem in domains with corner points and a corresponding Schwarz type boundary value problem for monogenic functions in a commutative biharmonic algebra are considered. A method for reducing the problems to a system of integral equations is developed.
1. Вступ.
Нехай — обмежена область декартової площини з кусково-гладкою
межею , яка має скiнченний набiр
кутових точок.
Розглянемо бiгармонiчну задачу, яка полягає у вiдшуканнi бiгармонiчної функцiї ,
що задовольняє бiгармонiчне рiвняння
|
|
|
(1) |
якщо граничнi значення її частинних похiдних першого порядку
у точках межi областi , за винятком точок множини ,
задовольняють умови
|
|
|
(2) |
i для кожного виконуються оцiнки
|
|
|
(3) |
де , , i стала не залежить вiд .
Будемо припускати, що заданi функцiї , , — неперервнi на множинi . У той же час, з оцiнок (3) випливає, що для них при мають виконуватися оцiнки
|
|
|
(4) |
де стала не залежить вiд .
Класична постановка бiгармонiчної задачi (див., наприклад, [1]) передбачає, що
, а межа є гладкою кривою. Тодi граничнi умови (2) розглядаються
для усiх , а оцiнки (3) та (4) вiдсутнi.
Теорiя крайових задач для елiптичних рiвнянь в областях з кусково-гладкими межами розвинута в роботах багатьох авторiв (див., наприклад, роботи [2, 3, 4] та лiтературу в них), при цьому вивчено питання iснування i єдиностi розв’язкiв крайових задач для елiптичних операторiв у вагових просторах, дослiджено асимптотичнi властивостi розв’язкiв в околах кутових точок та вплив кутових точок на гладкiсть розв’язкiв тощо.
Для розв’язання крайових задач для бiгармонiчних функцiй
розвиненi методи, що використовують аналiтичнi функцiї комплексної змiнної, технiка використання яких базується на зображеннi бiгармонiчних функцiй формулою Гурса. Це дозволяє зводитити крайовi задачi для бiгармонiчних функцiй до вiдповiдних крайових задач для пари аналiтичних функцiй. Далi з використанням зображення аналiтичних функцiй iнтегралами типу Кошi в загальному випадку отримують систему iнтегро-диференцiальних рiвнянь. У випадку, коли межа областi є кривою Ляпунова, зазначена система, як правило, зводиться до системи рiвнянь Фредгольма. Така схема розроблена (див., наприклад, [5, 6, 7]) для розв’язання основних задач плоскої
теорiї пружностi з використанням спецiальної бiгармонiчної функцiї, яка називається функцiєю напружень Ерi.
Iншi методи зведення крайових задач плоскої теорiї пружностi до iнтегральних рiвнянь розвиненi в роботах
[1, 8, 9, 10, 11].
У роботi [12] показано, що для обмеженої областi, межа якої є кривою з обмеженим обертанням, тобто кривою Радона (див. [13]), i з кутовими точками, у випадку заданих граничних функцiй, що задовольняють умову Гельдера, основнi крайовi задачi плоскої теорiї пружностi можна звести до iнтегрального рiвняння типу рiвняння Мусхелiшвiлi (див. [5]).
Розглядалися також крайовi задачi для бiгармонiчних функцiй в областях з конкретними кусково-гладкими межами (див., наприклад, [14, 15, 16, 17]).
У роботах [18, 19, 20, 21, 22, 23]
розивинуто метод розв’язання бiгармонiчної задачi, який базується на зв’язку бiгармонiчних функцiй з моногенними функцiями у
двовимiрнiй комутативнiй асоцiативнiй алгебрi над полем комплексних чисел та
на представленнi розв’язкiв гiперкомплексними iнтегралами, аналогiчними до класичних
iнтегралiв Шварца i iнтегралiв типу Кошi.
Цей гiперкомплексний метод у загальному випадку дозволяє редукувати бiгармонiчну задачу
безпосередньо до системи iнтегральних рiвнянь, оминаючи iнтегро-диференцiальнi рiвняння.
У роботах [19, 20, 21, 22],
встановлено достатнi умови фредгольмовостi вказаної системи для обмежених областей з гладкими межами, що належать бiльш широким класам,
нiж клас кривих Ляпунова, який, як правило, розглядався ранiше в
плоскiй теорiї пружностi.
У данiй роботi гiперкомплексний метод розвинуто для зведення кусково-неперервної бiгармонiчної задачi для обмеженої областi з кутовими точками до системи iнтегральних рiвнянь.
2. Крайова задача для моногенних функцiй, асоцiйована з бiгармонiчною задачею для обмеженої областi з кутовими точками.
У роботi [24] асоцiативну комутативну двовимiрну алгебру з одиницею над полем комплексних чисел
названо бiгармонiчною,
якщо вона мiстить базис , що задовольняє вимоги
|
|
|
(5) |
(який також названо бiгармонiчним), i запропоновано наступну таблицю множення для такого базису:
|
|
|
(6) |
де — уявна комплексна одиниця.
У роботi [25] доведено єдинiсть бiгармонiчної алгебри i показано, що вона породжується небiгармонiчним базисом , де
|
|
|
(7) |
при цьому ,
а також описано усi бiгармонiчнi базиси в .
Зауважимо, що алгебра iзоморфна
чотиривимiрним алгебрам над полем дiйсних чисел
, розглянутим у роботах [26, 27].
Задамо евклiдову норму в алгебрi , де i .
Як i в роботi [24], розглянемо бiгармонiчну площину .
Областi декартової площини поставимо у вiдповiднiсть конгруентну їй
область у площинi
, а її замиканню — замикання .
Їх межi позначатимемо вiдповiдно через та .
Скрiзь надалi , ,
де , i
, де .
Оскiльки в бiгармонiчнiй площинi вiдсутнi дiльники нуля, то
похiдна функцiї визначається так, як i для аналiтичних функцiй комплексної змiнної, а саме:
|
|
|
Функцiя називається
моногенною в областi , якщо її похiдна
iснує у кожнiй точцi .
Кожна функцiя подається у виглядi
|
|
|
(8) |
де , ,
— дiйснозначнi компоненти-функцiї.
Для них також будемо використовувати позначення
, .
У роботi [24] доведено, що функцiя — моногенна в областi тодi i тiльки тодi, коли всi її дiйснозначнi компоненти з розкладу
(8) диференцiйовнi в i виконується наступний аналог умов Кошi–Рiмана:
|
|
|
(9) |
У роботах [28, 29, 30] доведено, що кожна моногенна функцiя має похiднi усiх порядкiв
в областi i задовольняє рiвняння (1)
в силу першого зi спiввiдношень (5) i рiвностi
|
|
|
Тому всi компоненти ,
, з розкладу (8) є бiгармонiчними функцiями в областi .
Крiм того, кожна бiгармонiчна в
функцiя є першою компонентою з розкладу (8) для деякої
моногенної функцiї
. Усi такi функцiї
знайдено в роботах [28, 30] у явному виглядi для обмежених однозв’язних областей.
Нехай — моногенна функцiя в областi , яка має своєю першою компонентою
шукану функцiю бiгармонiчної задачi, тобто має розклад
|
|
|
З умови (9) для випливає рiвнiсть . Тому
|
|
|
Отже, бiгармонiчна задача з крайовими умовами (2) редукується до еквiвалентної крайової задачi про знаходження моногенної в областi
функцiї у випадку, коли значення двох компоненент , , розкладу (8) заданi на множинi ,
де —
набiр кутових точок , , межi .
Дамо точне формулювання крайової задачi для моногенних функцiй, що є предметом нашого розгляду.
Розглянемо кусково-неперервну (1-3)-задачу про знаходження моногенної функцiї , для якої граничнi значення компонент , , з розкладу (8) задовольняють крайовi умови
|
|
|
(10) |
де , , — заданi неперервнi на
функцiї, якi ототожненi з вiдповiдними граничними функцiями
бiгармонiчної задачi:
, .
Крiм того, шукана функцiя у вiдповiдностi з оцiнками (3) має задовольняти для кожних i оцiнки
|
|
|
(11) |
де i стала не залежить вiд .
У роботi [31] задачi такого типу названо бiгармонiчними задачами Шварца з огляду на їх пряму аналогiю з класичною задачею Шварца про вiдшукання аналiтичної функцiї комплексної змiнної, коли значення її дiйсної частини задано на межi областi.
Пiсля розв’язання (1-3)-задачi моногенна функцiя (а разом з нею i перша її компонента — розв’язок бiгармонiчної задачi)
знаходиться в результатi контурного iнтегрування
|
|
|
взовж спрямлюваної кривої , що сполучає фiксовану точку з точкою .
Зазначимо, що в силу справедливостi iнтегральної теореми Кошi для моногенних функцiй (див. [30])
результат такого iнтегрування не залежить вiд вибору кривої .
Будемо шукати розв’язки (1-3)-задачi у класi функцiй, що подаються у виглядi бiгармонiчного iнтеграла типу Кошi
|
|
|
(12) |
де
|
|
|
(13) |
i функцiї
, , — неперервнi на
,
а умови на їх поведiнку в околi точок набору будуть наведенi нижче.
3.1. Кусково-неперервне продовження на межу iнтеграла типу Кошi, щiльнiсть якого є функцiєю двох комплексних змiнних. Нехай — область комплексної площини , конгруентна областi ,
i , , — кутовi точки межi областi .
Розглянемо конформне вiдображення одиничного круга
на область ,
яке очевидно визначає також гомеоморфiзм одиничного кола та межi .
Нехай — набiр точок кола таких, що , .
Позначимо , якщо , i у випадку .
Для кожної точки , що належить замиканню круга , позначимо
|
|
|
Для , i позначимо
,
а також
|
|
|
Сингулярний iнтеграл розумiємо у сенсi головного значення за Кошi
|
|
|
за умови, що границя в правiй частинi рiвностi iснує.
Лема 1.
Нехай функцiя задовольняє оцiнки
|
|
|
(14) |
|
|
|
(15) |
|
|
|
(16) |
де стала не залежить вiд , , , ; ;
при — неспаднi обмеженi функцiї, якi задовольняють умови:
|
|
|
|
|
|
(17) |
Тодi
|
|
|
(18) |
Доведення.
Нехай , i . Введемо в розгляд точку
таку, що
.
Розглянемо рiзницю
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Далi у доведеннi через позначено сталi, значення яких не залежить вiд , , i ,
але, взагалi кажучи, рiзнi навiть у межах одного ланцюжка нерiвностей.
Враховуючи спiввiдношення
|
|
|
(19) |
i нерiвнiсть
(16), одержуємо оцiнку iнтеграла :
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи нерiвностi
(19) i (15), отримуємо оцiнку iнтеграла :
|
|
|
Позначимо .
Тодi маємо
|
|
|
|
|
|
Враховуючи оцiнки (14), (15) та спiввiдношення ,
,
, i при всiх ,
послiдовно отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи оцiнку (16) та спiввiдношення
, ,
i при всiх , отримуємо
|
|
|
|
|
|
Подамо рiзницю у виглядi
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи
нерiвнiсть (15) та спiввiдношення , при всiх , для кожного , отримуємо
|
|
|
|
|
|
Аналогiчно отримуємо оцiнку
|
|
|
З урахуванням спiввiдношень (15), (16)
i нерiвностей , , , якi справджуються для кожного
, отримуємо оцiнки iнтегралiв i :
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Використовуючи наведенi оцiнки i спрямовуючи до нуля, отримуємо рiвнiсть (18).
Лему доведено.
Лема 2.
Нехай функцiя задовольняє оцiнку (15)
i оцiнку
|
|
|
(20) |
де стала не залежить вiд , , ; ;
при , —
неспаднi обмеженi функцiї такi, що
|
|
|
i функцiя задовольняє умову Дiнi (17).
Тодi для довiльного i довiльних таких, що , справедлива оцiнка
|
|
|
(21) |
де стала не залежить вiд , i .
Доведення.
Нехай , такi, що . Тодi
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Далi у доведеннi через позначено сталi, значення яких не залежить вiд , i ,
але, взагалi кажучи, рiзнi навiть у межах одного ланцюжка нерiвностей.
Iнтеграли , оцiнюються аналогiчно до iнтегралiв , в лемi 1:
|
|
|
Iнтеграли , , , оцiнюються аналогiчно вiдповiдно до iнтегралiв , , , в лемi 1:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лема 3.
Нехай iснує таке, що
функцiя
при кожному , ,
задовольняє оцiнки
|
|
|
(22) |
|
|
|
(23) |
|
|
|
(24) |
де стала
не залежить вiд , , i ; додатнi числа та задовольняють умову ;
— неспадна обмежена функцiя, яка задовольняє умову
|
|
|
(25) |
де — деяка стала, яка не задежить вiд ;
Тодi в околi кожної точки , , виконується оцiнка
|
|
|
(26) |
де стала не залежить вiд .
Доведення.
Нехай . Для доведення оцiнки (26) використаємо рiвнiсть
|
|
|
i оцiнимо iнтеграли , .
Скрiзь у доведеннi через позначатимуться сталi, значення яких не залежить вiд , i точки , яку буде введено далi,
але, взагалi кажучи, рiзнi навiть у межах одного ланцюжка нерiвностей.
З урахуванням нерiвностi (22) та спiввiдношень , , що виконуються для всiх , маємо
|
|
|
|
|
|
Враховуючи спiввiдношення i , що виконуються для всiх ,
та нерiвнiсть (22), отримуємо оцiнку iнтеграла :
|
|
|
|
|
|
Враховуючи, нерiвнiсть (22) i нерiвнiсть , що виконується для
всiх , отримуємо оцiнку iнтеграла :
|
|
|
Нехай — точка кола , найближча до точки .
Позначимо i .
Для оцiнки iнтеграла розглянемо два випадки.
У випадку
,
враховуючи нерiвнiсть ,
що виконується для всiх ,
та нерiвнiсть (22), а також спiввiдношення
|
|
|
(27) |
отримуємо
|
|
|
Розглянемо, нарештi, випадок .
Подамо у виглядi суми iнтегралiв:
|
|
|
Iнтеграл у свою чергу оцiнимо сумою двох iнтегралiв:
|
|
|
Враховуючи нерiвнiсть , що виконується для всiх ,
та нерiвностi (22) i (23), а також
cпiввiдношення (27) i
|
|
|
(28) |
отримуємо
|
|
|
Враховуючи нерiвнiсть
|
|
|
(29) |
i нерiвнiсть (24), а також cпiввiдношення (28), отримуємо
|
|
|
|
|
|
При оцiнцi iнтеграла спочатку використовуємо нерiвнiсть (29), пiсля чого
оцiнюємо його сумою двох iнтегралiв:
|
|
|
Враховуючи нерiвнiсть (23),
cпiввiдношення (27) i (28),
а також умову (25), отримуємо:
|
|
|
|
|
|
Нарештi, враховуючи нерiвнiсть (22) та cпiввiдношення (27) i (28),
отримуємо:
|
|
|
3.2. Деякi спецiальнi властивостi конформного вiдображення круга на область з кусково-гладкою межею.
Скрiзь надалi припускаємо iснування неперервної контурної похiдної
|
|
|
конформного вiдображення
, яка, крiм того, вiдмiнна вiд нуля на .
З результатiв роботи [32] або бiльш загальної
теореми 2.7.6 [33] випливає, що в усiх точках множини iснує наступна тiлесна похiдна, значення якої спiвпадають зi значеннями контурної похiдної, тобто виконується рiвнiсть
|
|
|
i, крiм того, є неперервною при всiх .
Введемо позначення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для введемо в розгляд криву
|
|
|
орiєнтацiя якої iндукована орiєнтацiєю кола .
Позначимо через область, обмежену кривою , а через — замикання цiєї областi.
Оскiльки для всiх ,
то iснують додатнi сталi i , залежнi вiд , такi, що виконується подвiйна нерiвнiсть
|
|
|
(30) |
Розглянемо параметричне представлення кривої , де — натуральний параметр i — довжина кривої , при цьому .
Для кожної точки , вiдмiнної вiд точки , вiдповiдною малою лiтерою позначатимемо вiдповiдне значення натурального параметра, при якому виконується рiвнiсть .
Для пари рiзних точок через позначимо ту дугу кривої з кiнцями i ,
яка має небiльшу довжину . Очевидно, що у випадку, коли , виконується рiвнiсть
.
Очевидно, що iснує абсолютна стала така, що виконується подвiйна нерiвнiсть
|
|
|
(31) |
Лема 4.
Нехай контурна похiдна неперервна та не обертається в нуль на .
Тодi для кожного iснує додатна стала
, залежна вiд , така,
що при виконується нерiвнiсть
|
|
|
(32) |
Доведення.
При доведеннi оцiнки (32) розглянемо спочатку випадок i .
Не зменшуючи загальностi мiркувань, можна вважати, що .
З урахуванням верхнiх оцiнок у подвiйних нерiвностях (30) i (31) при маємо спiввiдношення
|
|
|
Отже, доведено верхню оцiнку
|
|
|
(33) |
при .
Залишається довести, що нерiвнiсть (33) залишається в силi при замiнi
змiнної на змiнну .
Для цього зауважимо, що для кожної фiксованої точки функцiя за змiнною
є голоморфною в облаcтi i, крiм того, неперервено продовжується на .
Неперервна продовжуванiсть цiєї функцiї у точку випливає з iснування тiлесної похiдної вiдображення у цiй точцi.
Отже, для кожної фiксованої точки функцiя за змiнною є неперервною в i голоморфною в областi .
Тепер, спираючись на принцип максимума для голоморфних функцiй, робимо висновок про те, що нерiвнiсть (33) залишається в силi при замiнi змiнної на змiнну .
Лема 5.
Нехай контурна похiдна неперервна та не обертається в нуль на .
Тодi для кожного iснує додатна стала , залежна вiд , така,
що виконується нерiвнiсть
|
|
|
(34) |
Доведення.
При доведеннi оцiнки (34) розглянемо спочатку випадок i .
Не зменшуючи загальностi мiркувань, можна вважати, що i в точцi iснує дотична до кривої .
З iснування контурної похiдної в усiх точках випливає iснування одностороннiх границь
|
|
|
i
|
|
|
для всiх , ,
при цьому в кожнiй точцi , в якiй iснує дотична до кривої , виконуються рiвностi
|
|
|
З (30) випливає, що
для кожної точки , в якiй iснує дотична до кривої , виконується хоча б одна з двох нерiвностей
|
|
|
(35) |
а в кожнiй кутовiй точцi
кривої виконується хоча б одна з двох пар нерiвностей
|
|
|
(36) |
Оскiльки функцiя неперервна на , то
з нерiвностей (35), (36) випливає, що для будь-якого iснує
таке, що i для усiх , якi задовольняють умову , виконується хоча б одна з двох пар нерiвностей
|
|
|
(37) |
Для кожного i
розглянемо функцiю
|
|
|
для якої майже скрiзь на виконується очевидна рiвнiсть
|
|
|
(38) |
Введемо також у розгляд середнi значення похiдних , , на
вiдрiзку, що є прообразом дуги при вiдображеннi :
|
|
|
(39) |
Оскiльки — компакт, то iснує скiнченне покриття кривої вiдкритими кругами
, де , .
Для кожного позначимо через i
— точки перетину кола
та кривої .
Позначимо
|
|
|
Якщо , то iснує таке, що
. Тодi з урахуванням рiвностей (38) i (39),
а також нижньої оцiнки у подвiйнiй нерiвностi (31), отримуємо спiввiдношення
|
|
|
Оскiльки , то наслiдком спiввiдношень (37) є нерiвнiсть
|
|
|
Отже, за умови встановлено оцiнку
|
|
|
Якщо , то, враховуючи, що вiдображення є гомеоморфiзмом на , можна стверджувати, що iснує додатна стала , залежна вiд , така, що виконується нерiвнiсть для всiх . Тому при отримуємо оцiнку
|
|
|
(40) |
Отже, доведено нижню оцiнку
|
|
|
(41) |
при .
Залишається довести, що нерiвнiсть (41) залишається в силi при замiнi
змiнної на змiнну .
Для цього зауважимо, що для кожної фiксованої точки функцiя за змiнною
є голоморфною в облаcтi i, крiм того, неперервено продовжується на .
Неперервна продовжуванiсть цiєї функцiї у точку випливає з iснування тiлесної похiдної вiдображення у цiй точцi i нерiвностi .
Отже, для кожної фiксованої точки функцiя за змiнною є неперервною в i голоморфною в областi .
Тепер, спираючись на принцип максимума для голоморфних функцiй, робимо висновок про те, що нерiвнiсть (41) залишаються в силi при замiнi
змiнної на змiнну .
Через позначимо вiдрiзок з початком у точцi i кiнцем у точцi .
Лема 6.
Нехай контурна похiдна неперервна та не обертається в нуль на i, крiм того, тiлесна похiдна задовольняє оцiнку
|
|
|
(42) |
де i стала не залежить вiд .
Тодi виконується нерiвнiсть
|
|
|
(43) |
де стала не залежить вiд i .
Доведення.
Зафiксуємо i
розглянемо наступнi випадки розмiщення точок i .
Зазначимо, що скрiзь у доведеннi через позначено сталi, значення яких не залежить вiд i ,
але, взагалi кажучи, рiзнi навiть у межах одного ланцюжка нерiвностей.
Випадок 1.
Нехай
i при деякому
i виконується умова . Тодi i, враховуючи спiввiдношення (42), для кожного маємо оцiнки
|
|
|
з яких випливає нерiвнiсть (43) у випадку 1.
Випадок 2. Нехай
i при деякому
i виконується умова . Тодi, враховуючи спiввiдношення (42),
для кожного отримуємо
|
|
|
Тепер за умови використовуємо нерiвнiсть i отримуємо оцiнку
|
|
|
а за умови використовуємо нерiвнiсть i маємо
|
|
|
звiдки випливає нерiвнiсть (43) у випадку 2.
Випадок 3.
Нехай i при деякому .
Тодi i для кожного виконуються нерiвностi
|
|
|
наслiдком яких є нерiвнiсть (43) у цьому випадку.
Випадок 4.
Нехай i при деякому . Тодi
i для кожного виконуються нерiвностi
|
|
|
наслiдком яких є нерiвнiсть (43) у цьому випадку.
Випадок 5. Нехай i .
Тодi в силу леми 1 виконується оцiнка вигляду (32), наслiдком якої
є нерiвнiсть (43) у цьому випадку.
Лема 7.
Нехай контурна похiдна неперервна та не обертається в нуль на .
Якщо при деякому i кожному , ,
функцiя задовольняє оцiнку
|
|
|
(44) |
де i стала не залежить вiд i ,
то виконується також нерiвнiсть
|
|
|
(45) |
де стала не залежить вiд i .
Доведення. Для доведення нерiвностi (45) залишається розглянути випадки 3 — 5 розмiщення точок i з доведення леми 1, оскiльки у розглянутих там випадках 1 i 2 за припущенням леми виконується оцiнка (44), з якої випливає нерiвнiсть (45) у цих випадках.
У випадку 5 в силу леми 1 виконується оцiнка вигляду (34), наслiдком якої
є нерiвнiсть (45) у цьому випадку.
У випадку 3 виконується нерiвнiсть , а у випадку 4 — нерiвнiсть . Тому в цих випадках
подiбно до оцiнки (40) приходимо до висновку, що iснує додатна стала , залежна вiд , така, що виконується нерiвнiсть
|
|
|
наслiдком якої є нерiвнiсть (45) у випадках 3 i 4.
Для пари рiзних точок через позначимо ту дугу кривої з початком у i кiнцем у ,
яка має небiльшу довжину .
Очевидно, що виконується подвiйна нерiвнiсть
|
|
|
(46) |
Функцiя називається напiвадитивною, якщо
|
|
|
Вiдомо (див., наприклад, [34, с. 175]), що для неспадної напiвадитивної функцiї виконується нерiвнiсть
|
|
|
(47) |
яка уточнюється у випадку натурального :
|
|
|
(48) |
Лема 8.
Нехай контурна похiдна неперервна та не обертається в нуль на , а тiлесна похiдна задовольняє оцiнку
(42). Нехай, крiм того,
при деякому виконуються оцiнки
|
|
|
(49) |
|
|
|
(50) |
в яких , , тi ж самi числа, що й в оцiнцi (42), стала
не залежить вiд i , i —
неспаднi обмеженi напiвадитивнi функцiї такi, що задовольняє умову (17), а — умову (25).
Тодi виконується оцiнка
|
|
|
(51) |
де
|
|
|
(52) |
а стала не залежить вiд i .
Доведення. Доведемо спочатку оцiнку (51) для .
У випадку, коли i ,
для будь-якого i , враховуючи нерiвнiсть (46),
отримуємо спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
(53) |
Переходячи до границi в нерiвностi (53) при ,
отримуємо нерiвнiсть
|
|
|
i тепер у розглянутому випадку оцiнка (51)
є наслiдком оцiнок (49) i (50).
У випадку, коли i ,
для кожного виконується нерiвнiсть
|
|
|
i оцiнка (51)
є наслiдком оцiнок (42) i (43).
Доведемо тепер оцiнку (51) для .
Нехай — точка кола , найближча до точки .
При розглянемо два випадки розмiщення точки .
У випадку, коли i , для кожного використовуємо нерiвнiсть
|
|
|
(54) |
Оскiльки для
всiх виконуються спiввiдношення
|
|
|
то для першого доданка з правої частини нерiвностi (54)
вище доведена оцiнка вигляду (51), в якiй замiсть точки слiд пiдставити .
При оцiнюваннi другого доданка з правої частини нерiвностi (54) з урахуванням нерiвностi (46)
отримуємо спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(55) |
наслiдком яких є нерiвнiсть
|
|
|
Отже, оцiнка другого доданка з правої частини нерiвностi (54) має такий же вигляд, як i оцiнка першого доданка з правої частини цiєї нерiвностi.
Покажемо, що у вказаних оцiнках доданкiв з правої частини нерiвностi (54) можна замiнити точку точкою .
Для цього зазначимо, що для всiх виконуються нерiвностi
, а для всiх — нерiвностi
.
Оскiльки також , то, враховуючи нерiвностi (47) i (48),
при всiх отримуємо
|
|
|
|
|
|
Тепер можна стверджувати, що у випадку, коли i , виконується оцiнка (51).
У випадку, коли i ,
для кожного скористаємось нерiвнiстю
|
|
|
i оцiнками (42) i (43).
Крiм того, з урахуванням нерiвностi (48) отримаємо оцiнку
|
|
|
з якої випливає нерiвнiсть
|
|
|
(56) |
Отже, в розглянутому випадку оцiнка (51) також виконується.
Нарештi, при ,
враховуючи нерiвнiсть (48), отримуємо оцiнку
|
|
|
i оцiнка (51) встановлюється так, як i в попередньому випадку.
Лему доведено.
Лема 9.
За умов леми 1 виконується нерiвнiсть
|
|
|
(57) |
де функцiя визначена рiвнiстю (52),
а стала не залежить вiд , i .
Доведення.
Для довiльного розглянемо спочатку випадок, коли
|
|
|
Нехай — точка кола , найближча до точки .
Для кожного використаємо нерiвнiсть
|
|
|
(58) |
Враховуючи нерiвнiсть , отримуємо спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
Тому для першого доданка з правої частини нерiвностi (58) виконується оцiнка
(55).
Для другого доданка з правої частини нерiвностi (58) використовуємо оцiнку
(53), в якiй замiсть точки слiд пiдставити ,
оскiльки при цьому
|
|
|
В результатi маємо
|
|
|
|
|
|
Тепер у розглянутому випадку оцiнка (57) є наслiдком оцiнок (49) i (50), спiввiдношень
|
|
|
|
|
|
i властивостей монотонностi та напiвадитивностi функцiй i .
Нарештi, для довiльного розглянемо випадки, коли
|
|
|
або
|
|
|
Враховуючи нерiвнiсть , що виконується в цих випадках, i оцiнку (43), для кожного отримуємо спiввiдношення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(59) |
З урахуванням того, що у зазначених випадках ,
подiбно до нерiвностi (56) отримуємо нерiвнiсть
|
|
|
(60) |
i тепер оцiнка (57) випливає з нерiвностей (59) i (60).
Лему доведено.
4. Зведення кусково-неперервної (1-3) задачi до системи iнтегральних рiвнянь.
Очевидно, що функцiя
|
|
|
(61) |
визначає гомеоморфне вiдображення на .
Як i вiдображення , вiдображення (61) також має неперервну контурну похiдну на множинi
.
Враховуючи рiвностi (6), (7), отримуємо
|
|
|
Для i
справедлива рiвнiсть
|
|
|
Так, як i при доведеннi Леми 3 роботи [22] у випадку гладкого контура , перетворюємо рiвнiсть (12) до вигляду
|
|
|
(62) |
де
|
|
|
(63) |
|
|
|
(64) |
|
|
|
(65) |
Очевидно, що функцiї (63) та (64) неперервно продовжуються у точки , . Крiм того, i при . Тому надалi вважаємо, що данi функцiї визначенi при та . Подамо функцiю (64) у виглядi
|
|
|
(66) |
Лема 10.
Нехай виконуються умови:
-
a)
контурна похiдна неперервна та не обертається в нуль на , а тiлесна похiдна задовольняє оцiнку (42);
-
b)
при деякому для функцiї
виконуються оцiнки (49), (50) i
функцiя задовольняє оцiнки
(44) при ;
-
c)
функцiї , , з рiвностi (13) неперервнi на
i
задовольняють оцiнку
|
|
|
(67) |
де , якщо , i
, якщо
, i стала не залежить вiд .
Тодi:
-
1)
функцiї , при задовольняють умови
лем 1, 1, накладенi на функцiю , в яких треба покласти
|
|
|
|
|
|
i , де функцiя визначається рiвнiстю (52);
-
2)
функцiї , при задовольняють умови
леми 1, накладенi на функцiю , в яких треба покласти
та
, якщо , i , якщо .
Доведення. Для функцiї при доведемо спочатку оцiнки (14) i (15), а також оцiнки
(22) i (23), в яких замiсть слiд покласти .
Враховуючи оцiнки (67), (51) i (45), при
, отримуємо
|
|
|
|
|
|
(68) |
де стала не залежить вiд i .
Внаслiдок оцiнки (45) маємо спiввiдношення
|
|
|
(69) |
Оцiнимо зверху останнiй множник у правiй частинi нерiвностi (68).
У випадку iснує додатна стала , яка, взагалi кажучи, залежить вiд , але не залежить вiд i , така, що
|
|
|
(70) |
Нехай тепер при деякому . Якщо , то виконується оцiнка вигляду (70). Якщо ж , то виконується оцiнка
|
|
|
(71) |
де стала не залежить вiд i .
З нерiвностей (68) – (71) випливає виконання для функцiї при нерiвностей
(14) i (15), а також нерiвностей
(22) i (23), в яких замiсть слiд покласти .
Тепер для функцiї при доведемо оцiнки (16), (20) i (24).
Враховуючи оцiнки (67), (42), (45) i (57), при
, i отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(72) |
де стала не залежить вiд , i .
Для добутку останнiх двох множникiв у правiй частинi нерiвностi (72) виконується оцiнка
|
|
|
(73) |
де стала не залежить вiд , i .
З нерiвностей (72), (69) i (73) випливає виконання нерiвностей (16), (20) i (24) для функцiї при .
Розглянемо тепер функцiю при i доведемо для неї оцiнки (14) i (15), а також оцiнки
(22) i (23), в яких замiсть слiд покласти .
Враховуючи рiвнiсть (66), а також оцiнки (67), (43), (45) i (51), при
, отримуємо
|
|
|
|
|
|
де стала не залежить вiд i .
Отже, для функцiї виконується оцiнка вигляду (68).
Тому з нерiвностей (69) – (71) випливає виконання для функцiї при нерiвностей
(14) i (15), а також нерiвностей
(22) i (23), в яких замiсть слiд покласти .
Доведемо нарештi для функцiї при оцiнки (16), (20) i (24).
Враховуючи рiвнiсть (64),
при
, i отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звiдси, враховуючи оцiнки (67), (42), (45) i (57), отримуємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де стала не залежить вiд , i .
Отже, для функцiї виконується оцiнка вигляду (72).
Тому з нерiвностей (69) i (73) випливає виконання нерiвностей (16), (20) i (24) для функцiї при .
Лема 11.
Нехай виконуються умови леми 1. Тодi для функцiї (62),
де , при кожному виконуються рiвностi
|
|
|
(74) |
де
|
|
|
(75) |
|
|
|
(76) |
|
|
|
(77) |
|
|
|
(78) |
|
|
|
(79) |
Доведення.
З урахуванням спiввiдношень (63) – (66) i (75) – (78) та правил множення (6) в бiгармонiнiй алгебрi перепишемо рiвнiсть (62) у виглядi
|
|
|
де
|
|
|
комплексний iнтеграл Шварца.
Оскiльки сталi i — дiйснi, то
|
|
|
(80) |
Нехай . За умов леми 1, враховуючи лему 1, маємо рiвностi
|
|
|
Крiм того, для комплексного iнтеграла Шварца виконуються рiвностi
|
|
|
Тому, виконуючи граничний перехiд у рiвностях (80) при , , отримуємо рiвностi (74). Лему доведено.
При вiдшуканнi розв’язкiв (1-3)-задачi у класi функцiй, що подаються у виглядi (12),
припускаємо, що функцiї i з рiвностi (13) неперервнi на
i задовольняють оцiнку (67).
З нерiвностi (69) випливає, що вiдповiднi їм функцiї (75) задовольняють нерiвнiсть
|
|
|
(81) |
де i стала не залежить вiд .
Через позначимо клас функцiй , що неперервнi на i задовольняють оцiнку (81), у якiй усi i стала не залежить вiд .
Введемо в розгляд функцiї,
асоцiйованi з крайовими умовами (10) кусково-неперервної (1-3)-задачi:
|
|
|
Основним результатом роботи є наступна
Теорема 1.
Нехай межа областi така, що виконуються умови a) i b) леми 1, i нехай функцiї , , — неперервнi на i задовольняють оцiнку вигляду (67).
Тодi розв’язання кусково-неперервної (1-3)-задачi у класi функцiй, що подаються у виглядi (12), при цьому
функцiї i з рiвностi (13) неперервнi на
i задовольняють оцiнку (67), зводиться до розв’язання у класi функцiй системи iнтегральних рiвнянь
|
|
|
(82) |
де iнтеграл визначений рiвнiстю (78),
функцiї i сталi при визначенi вiдповiдно рiвностями (75) i
(79).
Доведення. Враховуючи рiвностi (74), (76) i (77), переписуємо крайовi умови
(10) кусково-неперервної (1-3)-задачi у виглядi системи iнтегральних рiвнянь (82) для вiдшукання функцiй , де заданi функцiї i також належать класу .
З лем 1 i 1 випливає, що клас функцiй є iнварiантним вiдносно iнтегральних операторiв iз лiвих частин рiвнянь (82). Отже,
можна стверджувати, що розв’язання кусково-неперервної (1-3)-задачi у класi функцiй, що подаються у виглядi (12) з
наведеними в теоремi припущеннями про функцiї i з рiвностi (13), еквiвалентне
розв’язанню системи iнтегральних рiвнянь (82) у класi . Теорему доведено.
1. Серед областей , що задовольняють умови теореми 1, є областi, межа яких в точках набору може утворювати нульовi кути з вiстрям, направленим всередину областi. Такою, наприклад, є область, конгруентний "двiйник" якої у комплекснiй площинi є образом одиничного круга при конформному вiдображеннi .
2. Якщо в усiх iнтегралах, що входять в рiвняння системи (82), iнтегрування по колу замiнити iнтегруванням по множинi при достатньо малому , то в силу леми 1 отриманi iнтеграли задаватимуть компакнi оператори в банаховому просторi неперервних на функцiй при стандартному визначеннi норми такого простору. Отже, рiвняння, отриманi з рiвнянь системи (82) в результатi зазначеної замiни множини iнтегрування, будуть фредгольмовими у банаховому просторi неперервних на функцiй при усiх достатньо малих . У той же час, питання про збiжнiсть розв’язкiв вказаних рiвнянь при у належних вагових просторах функцiй класу потребує спецiального дослiдження.
Лiтература
-
[1]
С. Г. Михлин, Плоская задача теории упругости, Труды сейсм. ин-та АН СССР, № 65 (1934), 83 c.
-
[2]
В. А. Кондратьев, Краевые задачи для эллиптических уравнений в областях с коническими или угловыми точками, Тр. ММО, 16, Издательство Московского университета, Мoсква, 209–292 (1967).
-
[3]
A. Kufner, A.-M. Sändig, Some applications of weighted Sobolev spaces (TEUBNER-TEXTE
zur Mathematik, 100),
BSB BG Teubner Verlagsgesellschaft, Leipzig (1987).
-
[4]
V. Maz’ya, S. Nazarov, B. Plamenevskij, Asymptotic theory of elliptic boundary value problems in singularly perturbed domains. Vol. 1 (Operator Theory
Advances and Applications, 111), Springer Science & Business Media (2000).
-
[5]
Н. И. Мусхелишвили, Некоторые основные задачи математической теории
упругости, Изд-во "Наука Москва (1966).
-
[6]
Lurie A.I.
Theory of Elasticity. Engl. transl. by A. Belyaev.
Springer-Verlag: Berlin etc., 2005.
-
[7]
S. G. Mikhlin, N. F. Morozov, M. V. Paukshto, The integral equations of the theory of elasticity (TEUBNER-TEXTE
zur Mathematik, 135), Springer, Stuttgart – Stiint. etc. (1995).
-
[8]
Mikhlin S.G. Integral Equations and their Applications to
Certain Problems in Mechanics, Mathematical Physics and
Technology. Pergamon Press: New York, 1964.
-
[9]
В. Д. Купрадзе, Методы потенциала в теории упругости, Гос. изд-во физю-мат. лит-ры, Москва (1963).
-
[10]
Я. Б. Лопатинский, Об одном способе приведения граничных задач для системы дифференциальных уравнений эллиптического типа к регулярным интегральным уравнениям, Укр. мат. журн, 5, № 2, 123-151 (1953).
-
[11]
В. Г. Мазья, Граничные интегральные уравнения, Анализ-4, Итоги науки и техн. (Сер. Соврем. пробл. мат. Фундам. направления), 27, ВИНИТИ, Мoсква, 131-–228 (1988).
-
[12]
Л. Г. Магнарадзе, Основные задачи плоской теории упругости для контуров с угловыми точками, Труды Тбилисского математического института, 4, Тбилиси, 43–76 (1938).
-
[13]
И. О. Радон, О краевых задачах для логарифмического потенциала, Успехи мат. наук, 1,
№3-4(13-14), 96–124 (1946).
-
[14]
Г. Н. Положий, Решение некоторых задач плоской теории упругости для областей с угловыми точками, Укр. мат. журн., 1, № 4, 16–41 (1949).
-
[15]
G. Albinus, Multiple layer potentials for the quadrant and their application to the Dirichlet problem in plane domains with a piecewise smooth boundary, Banach Center Publications, 10, №1, Warsaw, 7–26 (1983).
-
[16]
Мельниченко И.П., Плакса С.А., Редукция основной бигармонической задачи для квадранта к несингулярным интегральным уравнениям, Укр. мат. журн., 47, № 6, 775–784 (1995).
-
[17]
Грищук С. В., Плакса С. А., Бiгармонiчна задача для кута i моногеннi функцiї,
Укр. мат. журн. 74, № 11, C. 1478–1491 (2022);
Engl. translation:
S. V. Gryshchuk and S. A. Plaksa,
Biharmonic problem for an angle and monogenic functions,
Ukr. Math. J., 74, No. 11
Springer Science+Business Media, LLC, pp. 1686–1700 (2023).
-
[18]
S. V. Gryshchuk, S. A. Plaksa, Schwartz-type integrals in a biharmonic
plane, Intern. J. of Pure and Appl. Math., 83, № 1,
193–211 (2013).
-
[19]
S. V. Gryshchuk, S. A. Plaksa, Monogenic functions in the
biharmonic boundary value problem, Math. Methods Appl. Sci.,
39, No. 11, 2939–2952 (2016).
-
[20]
С. В. Грищук, Одновимiрнiсть ядра системи iнтегральних рiвнянь Фредгольма для однорiдної бiгармонiчної задачi, Зб. праць Iн-ту математики НАН України, 14, №1, 128–139 (2017).
-
[21]
Gryshchuk S. V., Plaksa S. A., Schwartz-Type Boundary Value Problems for Monogenic Functions in a Biharmonic Algebra. In: S. Rogosin, A. Çelebi (eds.), Analysis as a Life, Dedicated to Heinrich Begehr on the Occasion of his 80th Birthday (Trends in Mathematics), Birkhaüser, 193–211 (2019).
-
[22]
Gryshchuk S. V., Plaksa S. A., A Hypercomplex Method for Solving Boundary Value Problems for Biharmonic Functions. In: Š Hošková-Mayerová, C. Flaut, F. Maturo (eds), Algorithms as a Basis of Modern Applied Mathematics (Studies in Fuzziness and Soft Computing), 404, Springer, Cham, 231–255 (2021).
-
[23]
S. V. Gryshchuk, S. A. Plaksa, Schwartz-type boundary value problems for
canonical domains in a biharmonic plane, Ukrainian Mathematical Bulletin, 18, №3, 338–358 (2021).
-
[24]
В. Ф. Ковалев, И. П. Мельниченко, Бигармонические функции на бигармонической плоскости, Доп. АН УРСР.
Сер. А, № 8, 25–27 (1981).
-
[25]
И. П. Мельниченко, Бигармонические базисы в алгебрах второго
ранга, Укр. мат. журн., 38, №2, 252–254 (1986).
-
[26]
L. Sobrero, Nuovo metodo per lo studio dei problemi di
elasticità, con applicazione al problema della piastra forata,
Ricerche di Ingegneria, 13, №2, 255–264 (1934).
-
[27]
A. Douglis, A function-theoretic approach to elliptic systems of equations in
two variables, Communications on Pure and Applied Mathematics,
6, №2, 259–289 (1953).
-
[28]
С. В. Грищук, С. А. Плакса,
Моногенные функции в бигармонической
алгебре, Укр. мат. журн., 61, №12, 1587–1596 (2009).
-
[29]
Грищук С.В., Плакса С.А., Моногенные функции в бигармонической плоскости, Доповiдi НАН України, Сер. Мат. прир. техн. науки, № 12., C. 13–20 (2009).
-
[30]
S. V. Gryshchuk, S. A. Plaksa, Basic Properties of Monogenic Functions
in a Biharmonic Plane. In: M. L. Agranovskii, M. Ben-Artzi,
G. Galloway, L. Karp, V. Maz’ya (eds.), ‘‘Complex Analysis and
Dynamical Systems V’’. Contemporary Mathematics, 591,
Amer. Math. Soc., Providence, RI, 127–134 (2013).
-
[31]
В. Ф. Ковалев, Бигармоническая задача Шварца, Киев, (1986), 19 с. (Препр. / НАН Украины.
Ин-т математики; 86.16).
-
[32]
J. L. Walsh, W. E. Sewell,
Sufficient conditions for various degrees of approximation by polynomials, Duke Math. J., 6, 658–-705 (1940).
-
[33]
П. М. Тамразов, Гладкости и полиномиальные приближения, Наукова думка, Киев, 1975.
-
[34]
Dzyadyk V. K., Shevchuk I. A., Theory of uniform approximation of functions by polynomials. De Gruyter, Berlin (2008).