Анотацiя

We study linear boundary-value problems for systems of first-order ordinary differential equations with the most general boundary conditions in the normed spaces of continuously differentiable functions on a finite closed interval. The boundary conditions are allowed to be overdetermined or underdetermined with respect to the differential system and may contain arbitrary derivatives of the unknown functions. We prove that the problem operator is Fredholm on appropriate pairs of normed spaces, find its index and $d$-characteristics, and prove limit theorems for sequences of the characteristic matrices of the boundary-value problems under study and $d$-characteristics of the corresponding Fredholm operators.

1 Вступ

Лiнiйнi крайовi задачi для систем звичайних диференцiальних рiвнянь широко використовують для моделювання рiзноманiтних процесiв як в природi, так i в економiцi чи суспiльствi. Питання щодо розв’язностi таких задач та властивостей їх розв’язкiв є iстотно бiльш складними, нiж для добре вивченої задачi Кошi, з огляду на велику рiзноманiтнiсть крайових умов. Умови коректної розв’язностi неоднорiдних лiнiйних крайових задач iз досить загальними крайовими умовами та неперервностi їх розв’язкiв за параметром встановлено в працях I. Т. Кiгурадзе [1, 2] i його послiдовникiв [3, 4, 5, 6, 7, 8]. Характерною особливiстю таких задач є задання крайових умов у виглядi $By=q$ з використанням довiльного лiнiйного неперервного оператора $B$ на банаховому (дiйсному або комплексному) просторi $r-1$ разiв неперервно диференцiйовних функцiй, де $r$ — порядок диференцiальних рiвнянь, якi утворюють систему.

Згодом клас дослiджуваних крайових задач iстотно розширили. Було уведено i дослiджено лiнiйнi крайовi задачi, розв’язки яких пробiгають вибраний комплексний банахiв функцiональний простiр — простiр $n$ разiв неперервно диференцiйовних функцiй [10, 11], де $n\geq r$, простiр Гельдера порядку $s>r$ [12, 14, 13] або простiр Соболєва–Слободецького порядку $s\geq r$ [15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22], за природного припущення, що крайовий оператор $B$ є неперервним на вибраному просторi. Для цих задач знайдено достатнi та необхiднi умови коректної розв’язностi та неперервностi за параметром розв’язкiв у вказаних просторах, та показано, що похибка i нев’язка розв’язку мають однаковий порядок малостi.

Отриманi результати знайшли застосування до дослiдження граничних властивостей матриць Грiна крайових задач [5, 6], рiзних багатоточкових крайових задач [11, 23] та їх апроксимативних властивостей щодо загальних крайових задач [25, 26].

В останнiй час до дослiджуваного класу було долучено лiнiйнi диференцiальнi системи з недоозначеними або переозначеними крайовими умовами, розв’язки яких пробiгають вибраний простiр Соболєва–Слободецького [27, 28, 29, 30]. Було розроблено новий пiдхiд до аналiзу таких крайових задач за допомогою їх прямокутних числових характеристичних матриць. Вiн дозволив встановити фредгольмовiсть оператора задачi, знайти його iндекс i виразити $d$-характеристики оператора (тобто вимiрностi його ядра i коядра) у термiнах характеристичної матрицi задачi та, як наслiдок, встановити достатню i необхiдну умову коректної розв’язностi задачi. Крiм того, було доведено граничнi теореми для послiдовностей характеристичних матриць дослiджуваних задач, з яких випливає напiвнеперервнiсть зверху $d$-характеристик операторiв цих задач.

Мета цiєї статтi — розвинути зазначений пiдхiд, поширивши його на лiнiйнi диференцiальнi системи, розв’язки яких розглядаються у вибраному просторi неперервно диференцiйовних функцiй. У статтi розглядаються лiнiйнi задачi з найбiльш загальними крайовими умовами для систем звичайних диференцiальних рiвнянь першого порядку, розв’язки яких пробiгають комплексний банахiв простiр $n$ разiв неперервно диференцiйовних функцiй на скiнченному замкненому iнтервалi дiйсної осi, де $n$ — довiльне натуральне число. Кiлькiсть скалярних крайових умов є довiльною, тобто їх набiр може бути як недоозначеним, так i переозначеним щодо диференцiальної системи. У статтi доведено фредгольмовiсть оператора задачi, знайдено його iндекс i $d$-характеристики, а також доведено граничнi теореми для послiдовностей характеристичних матриць i $d$-характеристик задач. Частину результатiв проiлюстровано на прикладах одноточкової i багатоточкової крайових задач.

2 Постановка задачi

Нехай числа $a,b\in\mathbb{R}$ задовольняють умову $a<b$. Позначимо коротко через $C^{(n)}$, де $n\in\mathbb{N}$, комплексний банахiв простiр усiх $n$ разiв неперервно диференцiйовних на $[a,b]$ функцiй $x:[a,b]\to\mathbb{C}$, надiлений нормою

$$\|x\|_{(n)}:=\sum_{j=0}^{n}\,\max\limits_{a\leq t\leq b}|x^{(j)}(t)|.$$

Зокрема, $C=C^{(0)}$ — банахiв простiр усiх неперервних на $[a,b]$ комплекснозначних функцiй. Позначимо вiдповiдно через $(C^{(n)})^{m}$ та $(C^{(n)})^{m\times m}$, де $m\in\mathbb{N}$, комплекснi банаховi простори, утворенi вектор-функцiями вимiрностi $m$ та матрицями-функцiями розмiру $m\times m$, усi компоненти яких належать до $C^{(n)}$; при цьому вектори iнтерпретуємо як стовпцi. Норма вектор-функцiї у просторi $(C^{(n)})^{m}$ дорiвнює сумi норм усiх її компонент у $C^{(n)}$, а норма матрицi-функцiї у просторi $(C^{(n)})^{m\times m}$ дорiвнює максимуму норм усiх її стовпцiв у $(C^{(n)})^{m}$. Норми у цих просторах позначаємо також через $\|\cdot\|_{(n)}$, оскiльки з контексту завжди буде зрозумiло про норму в якому просторi (скалярних функцiй, вектор-функцiй чи матриць-функцiй) йде мова. Як звичайно, $\mathbb{C}^{l}$ та $\mathbb{C}^{l\times m}$ — банаховi простори усiх комплексних числових векторiв вимiрностi $l$ та комплексних числових матриць розмiру $l\times m$ вiдповiдно, де $l,m\in\mathbb{N}$. Для числових векторiв i матриць використовуємо аналогiчнi норми, якi позначаємо через $\|\cdot\|$.

Нехай довiльно вибрано числа $m,l,n\in\mathbb{N}$. На скiнченному iнтервалi $(a,b)$ розглянемо таку лiнiйну крайову задачу для системи $m$ диференцiальних рiвнянь першого порядку:

$$(Ly)(t):=y^{\prime}(t)+A(t)y(t)=f(t),\quad t\in(a,b),$$ (2.1)

$$By=c.$$ (2.2)

Тут довiльно задано матрицю-функцiю $A\in(C^{(n-1)})^{m\times m}$, вектор-функцiю $f\in(C^{(n-1)})^{m}$, числовий вектор $c\in\mathbb{C}^{l}$ i лiнiйний неперервний оператор

$$B\colon(C^{(n)})^{m}\rightarrow\mathbb{C}^{l}.$$

Крайова умова (2.2) задає $l$ скалярних крайових умов для системи $m$ диференцiальних рiвнянь першого порядку. У випадку $l>m$ ця крайова умова є перевизначеною, а у випадку $l<m$ вона є недовизначеною щодо диференцiальної системи (2.1). Розв’язок розглянутої крайової задачi iнтерпретуємо як вектор-функцiю $y\in(C^{(n)})^{m}$, що задовольняє рiвняння (2.1) на $(a,b)$ i умову (2.2). Вiдображення $y\mapsto Ly$ є лiнiйним неперервним оператором на парi просторiв $(C^{(n)})^{m}$ i $(C^{(n-1)})^{m}$.

Звiсно, розв’язки системи (2.1) заповнюють увесь простiр $(C^{(n)})^{m}$, якщо його права частина $f(\cdot)$ пробiгає увесь простiр $(C^{(n-1)})^{m}$. Отже, крайова умова (2.2) є найбiльш загальною для цiєї системи. Вона охоплює всi вiдомi типи класичних крайових умов (початковi умови задачi Кошi, дво- та багатоточковi умови, iнтегральнi та iнтегро-диференцiальнi умови), а також некласичнi крайовi умови, якi мiстять похiднi порядку $j\leq n$ шуканої функцiї.

3 Основнi результати

Сформулюємо основнi результати статтi.

Перепишемо крайову задачу (2.1), (2.2) у виглядi рiвняння $(L,B)y=(f,c)$ за допомогою лiнiйного неперервного оператора

$$(L,B)\colon(C^{(n)})^{m}\rightarrow(C^{(n-1)})^{m}\times\mathbb{C}^{l}.$$ (3.1)

Теорема 3.1.

Оператор (3.1) є фредгольмовим з iндексом $m-l$.

Нагадаємо, що лiнiйний неперервний оператор $T\colon X\rightarrow Y$ на парi банахових просторiв $X$ i $Y$ називають фредгольмовим, якщо його ядро $\ker T:=\{x\in X:Tx=0\}$ та коядро $\operatorname{coker}T:=Y/T(X)$ скiнченновимiрнi. Якщо оператор $T$ фредгольмiв, то його область визначення $T(X)$ замкнена в $Y$ [31, Лема 19.1.1]. Iндексом фредгольмового оператора $T$ називають число

$$\mathrm{ind}\,T:=\dim\ker T-\dim\operatorname{coker}T\in\mathbb{Z}.$$

У випадку $l=m$ теорема 3.1 встановлена в [9, теорема 1].

Позначимо через $Y$ єдиний розв’язок класу $(C^{(n)})^{m\times m}$ такої матричної задачi Кошi:

$$Y^{\prime}(t)+A(t)Y(t)=O_{m},\quad t\in(a,b),\quad\quad Y(a)=I_{m},$$ (3.2)

де $O_{m}$ i $I_{m}$ позначають вiдповiдно нульову i одиничну матрицi розмiру $m\times m$.

Означення 3.2.

Комплексну числову матрицю розмiру $l\times m$ називаємо характеристичною для крайової задачi (2.1), (2.2), якщо кожний стовпчик цiєї матрицi є результатом дiї оператора $B$ на стовпчик з тим же номером матрицi-функцiї $Y$. Цю характеристичну матрицю позначаємо через $M(L,B)$.

Теорема 3.3.

Для $d$-характеристик фредгольмового оператора (3.1) правильнi формули

$$\dim\ker(L,B)=m-\operatorname{rank}M(L,B),$$ (3.3)

$$\dim\operatorname{coker}(L,B)=l-\operatorname{rank}M(L,B).$$ (3.4)

Як звичайно, $\operatorname{rank}M(L,B)$ позначає ранг числової матрицi $M(L,B)$. Отже, вимiрностi ядра i коядра оператора (3.1) вiдповiдно збiгаються з вимiрностями ядра i коядра лiнiйного оператора, породженого матрицею $M(L,B)$ на парi просторiв $\mathbb{C}^{m}$ i $\mathbb{C}^{l}$.

Наслiдок 3.4.

Оператор (3.1) є оборотним (тобто топологiчним iзоморфiзмом) тодi й лише тодi, коли $l=m$ i квадратна матриця $M(L,B)$ є невиродженою.

Поряд iз задачею (2.1), (2.2), розглянемо послiдовнiсть крайових задач вигляду

$$(L_{k}y)(t):=y^{\prime}(t)+A_{k}(t)y(t)=f_{k}(t),\quad t\in(a,b),$$ (3.5)

$$B_{k}y=c_{k},$$ (3.6)

параметризованих числом $k\in\mathbb{N}$. Тут $A_{k}\in(C^{(n-1)})^{m\times m}$, $f_{k}\in(C^{(n-1)})^{m}$, $c_{k}\in\mathbb{C}^{l}$, а $B_{k}$ — лiнiйний неперервний оператор на парi просторiв $(C^{(n)})^{m}$ i $\mathbb{C}^{l}$.

Пов’яжемо з крайовими задачами (3.5), (3.6) послiдовнiсть лiнiйних неперервних операторiв

$$(L_{k},B_{k})\colon(C^{(n)})^{m}\rightarrow(C^{(n-1)})^{m}\times\mathbb{C}^{l}$$ (3.7)

i послiдовнiсть їх характеристичних матриць $M(L_{k},B_{k})\in\mathbb{C}^{l\times m}$, параметризованi числом $k$. Як звичайно, $(L_{k},B_{k})\xrightarrow{s}(L,B)$ позначає збiжнiсть послiдовностi операторiв $(L_{k},B_{k})$ до $(L,B)$ у сильнiй операторнiй топологiї.

Теорема 3.5.

Якщо $(L_{k},B_{k})\xrightarrow{s}(L,B)$, то $M(L_{k},B_{k})\to M(L,B)$ (границi при $k\to\infty$).

Теорема 3.6.

Припустимо, що

$$(L_{k},B_{k})\xrightarrow{s}(L,B)\quad\mbox{при}\quad k\to\infty.$$ (3.8)

Тодi

$$\operatorname{dim}\operatorname{ker}(L_{k},B_{k})\leq\operatorname{dim}\operatorname{ker}(L,B)\quad\mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad k\gg 1,$$ (3.9)

$$\operatorname{dim}\operatorname{coker}(L_{k},B_{k})\leq\operatorname{dim}\operatorname{coker}(L,B)\quad\mbox{для вс\T2A\cyrii х}\quad k\gg 1.$$ (3.10)

У наступних трьох наслiдках останньої теореми припустимо, що виконується умова (3.8).

Наслiдок 3.7.

Якщо оператор (3.1) є оборотним, то оператори (3.7) є оборотними для всiх $k\gg 1$.

Наслiдок 3.8.

Якщо крайова задача (2.1), (2.2) має розв’язок для кожних зазначених правих частин, то це правильно i для крайових задач (3.5), (3.6) для всiх $k\gg 1$.

Наслiдок 3.9.

Якщо крайова задача (2.1), (2.2) має лише тривiальний розв’язок у випадку нульових правих частин, то це правильно i для крайових задач (3.5), (3.6) для всiх $k\gg 1$.

Доведення сформульованих теорем дамо у п. 5. Наведенi наслiдки негайно випливають iз вiдповiдних теорем.

4 Приклади

Приклад 4.1.

Розглянемо крайову задачу, яка складається з диференцiальної системи (2.1) i одноточкової крайової умови

$$By:=\sum_{j=0}^{n}\alpha_{j}\,y^{(j)}(a)=c,$$ (4.1)

де $A\in\mathbb{C}^{m\times m}$ (тобто усi коефiцiєнти диференцiальної системи сталi) i кожне $\alpha_{j}\in\mathbb{C}^{l\times m}$. Вiдображення $y\mapsto(Ly,By)$ є лiнiйним неперервним оператором на парi просторiв (3.1). Вiдповiдна матрична задача Кошi (3.2) має розв’язок $Y(t)=e^{(a-t)A}$. Отже,

$$M(L,B)=\sum_{j=0}^{n}\alpha_{j}Y^{(j)}(a)=\sum_{j=0}^{n}\alpha_{j}(-A)^{j},$$

що дозволяє обчислити $d$-характеристики оператора $(L,B)$ за теоремою 3.3 i зробити висновок, що вони не залежать вiд довжини iнтервалу $(a,b)$, на якому задано цю крайову задачу (порiвняти з [29, Приклад 3.1]).

Приклад 4.2.

Розглянемо крайову задачу, яка складається з диференцiальної системи (2.1) з коефiцiєнтом $A(t)\equiv O_{m}$ i багатоточкової крайової умови вигляду

$$By:=\sum_{j=1}^{N}\sum_{i=0}^{s_{j}}\beta_{j,i}\,({}^{\mathcal{C}}D_{b-}^{\alpha_{j,i}}y)(t_{j})=q,$$

заданої для $N\in\mathbb{N}$ точок $t_{1},\ldots,t_{N}\in[a,b]$. Тут усi $s_{j}\in\mathbb{N}$, $\beta_{j,i}\in\mathbb{C}^{l\times m}$, а порядки $\alpha_{j,i}\in\mathbb{C}$ дробових похiдних задовольняють умови $\operatorname{Re}\alpha_{j,i}\geq 0$, $[\operatorname{Re}\alpha_{j,i}]\leq n-1$ (як звичайно, $[\sigma]$ — цiла частина дiйсного числа $\sigma$), а також

$$\alpha_{j,i}=0\;\Leftrightarrow\;i=0.$$ (4.2)

Тут кожна дробова похiдна ${{}^{\mathcal{C}}D}_{b-}^{\alpha_{j,i}}$ розумiється у сенсi Капуто. Неперервнiсть оператора $B$ на парi просторiв $(C^{(n)})^{m}$ i $\mathbb{C}^{l}$ випливає безпосередньо з вiдповiдних властивостей дробових похiдних Капуто i вказаних обмежень на їх порядки (див., наприклад, [32, c. 93]). Оскiльки одинична матриця $Y(\cdot)=I_{m}$ є розв’язком задачi Кошi (3.2), де $A(t)\equiv O_{m}$, то

$$M(L,B)=\sum_{j=1}^{N}\sum_{i=0}^{s_{j}}\beta_{j,i}({}^{\mathcal{C}}D_{b-}^{\alpha_{j,i}}I_{m})=\sum_{j=1}^{N}\beta_{j,0}$$

на пiдставi умови (4.2). Це дозволяє обчислити $d$-характеристики оператора $(L,B)$ за теоремою 3.3 i зробити висновок, що вони не залежать вiд довжини iнтервалу $(a,b)$, точок $t_{1},\ldots,t_{N}$ i матриць $\beta_{j,i}$, для яких $i\geq 1$ (порiвняти з [29, Приклад 3.2]).

5 Доведення

Доведення теореми 3.1. Запишемо

$$(L,B)=(L,C_{l,m})+(0,B-C_{l,m}),$$

де $C_{l,m}$ — довiльний лiнiйний неперервний оператор на парi просторiв $(C^{(n)})^{m}$ i $\mathbb{C}^{l}$. Оскiльки тут другий доданок є скiнченновимiрним (а отже, компактним) оператором, то або оператори $(L,B)$ i $(L,C_{l,m})$ фредгольмовi на парi просторiв (3.1) i мають однаковий iндекс, або вони не є фредгольмовими на цiй парi [33, розд. IV, теорема 5.26]. Розглянемо окремо три можливi випадки: $l=m$, $l>m$ i $l<m$.

У випадку $l=m$ покладемо $C_{m,m}y:=y(a)$ для довiльного $y\in(C^{(n)})^{m}$. Iз теореми про iснування та єдинiсть розв’язку задачi Кошi для диференцiальної системи (2.1) негайно випливає, що вiдображення $y\mapsto(Ly,C_{m,m}y)$ є iзоморфiзмом на парi просторiв

$$(L,C_{m,m}):(C^{(n)})^{m}\leftrightarrow(C^{(n-1)})^{m}\times\mathbb{C}^{m},$$ (5.1)

а вiн є окремим випадком фредгольмовостi оператора з нульовим iндексом. Отже, оператор (3.1) успадковує останню властивiсть.

У випадку $l>m$ покладемо $C_{l,m}y:=\operatorname{col}(y(a),\theta_{l-m})$ для довiльного $y\in(C^{(n)})^{m}$, де $\theta_{l-m}$ позначає нуль-вектор у просторi $\mathbb{C}^{l-m}$. Лiнiйний неперервний оператор

$$(L,C_{l,m}):(C^{(n)})^{m}\to(C^{(n-1)})^{m}\times\mathbb{C}^{l}$$ (5.2)

має нульове ядро та область значень $(C^{(n-1)})^{m}\times\mathbb{C}^{m}\times\{0\}^{l-m}$ на пiдставi щойно згаданої теореми. Отже, цей оператор разом iз $(L,B)$ є фредгольмовим з iндексом $0-(l-m)$.

В останньому випадку $l<m$ покладемо $C_{l,m}y:=(y_{1}(a),\ldots,y_{l}(a))$ для довiльного $y=(y_{1},\ldots,y_{m})\in(C^{(n)})^{m}$. У цьому випадку оператор (5.2) сюр’єктивний, а його ядро складається з усiх вектор-функцiй $y\in(C^{(n)})^{m}$ таких, що $(L,C_{m,m})y\in\mathcal{O}\times\mathbb{C}^{m-l}$, де $\mathcal{O}$ позначає нульовий пiдпростiр простору $(C^{(n-1)})^{m}\times\mathbb{C}^{l}$. Тому на пiдставi iзоморфiзму (5.1) робимо висновок, що вимiрнiсть цього ядра дорiвнює вимiрностi простору $\mathcal{O}\times\mathbb{C}^{m-l}$, тобто $m-l$. Отже, оператор (5.2) разом iз $(L,B)$ є фредгольмовим з iндексом $(m-l)-0$ i в останньому випадку.

Теорему 3.1 доведено.

Доведення теореми 3.3. Ядро $\ker L$ оператора $L:(C^{(n)})^{m}\to(C^{(n-1)})^{m}$ складається з усiх вектор-функцiй вигляду $Yq$, де $q\in\mathbb{C}^{m}$. Нагадаємо, що $Y$ — єдиний розв’язок матричної задачi Кошi (3.2). Вiдображення $C:y\mapsto y(a)$ встановлює iзоморфiзм на парi просторiв $\ker L$ i $\mathbb{C}^{m}$, причому $C(Yq)=q$ для кожного $q\in\mathbb{C}^{m}$. З означення характеристичної матрицi $M(L,B)$ безпосередньо випливає рiвнiсть $B(Yq)=M(L,B)q$ для будь-якого $q\in\mathbb{C}^{m}$. Якщо $y\in\ker(L,B)$, то $y=Yq$ для деякого вектора $q\in\mathbb{C}^{m}$ i $By=0$ й тому $M(L,B)q=B(Yq)=0$, тобто $Cy=q\in\ker M(L,B)$. Зворотно, якщо $q\in\ker M(L,B)$, то $B(Yq)=M(L,B)q=0$ й тому $y:=Yq\in\ker(L,B)$, причому $Cy=q$. Таким чином, iзоморфiзм $C:\ker L\leftrightarrow\mathbb{C}^{m}$ встановлює взаємно однозначну вiдповiднiсть мiж $\ker(L,B)$ i $\ker M(L,B)$. Це дає потрiбну формулу (3.3), тобто

$$\dim\ker(L,B)=\dim\ker M(L,B)=m-\operatorname{rank}M(L,B).$$

З неї випливає формула (3.4) на пiдставi теореми 3.1. Теорему 3.3 доведено.

Доведення теореми 3.5. Припустимо, що $(L_{k},B_{k})\xrightarrow{s}(L,B)$; усi границi розглядаємо при $k\to\infty$. Тодi $A_{k}z_{j}=L_{k}z_{j}\to Lz_{j}=Az_{j}$ у просторi $(C^{(n-1)})^{m}$ для кожного $j\in\{1,\ldots,m\}$, де $z_{j}(t):=(\delta_{j,1},\ldots,\delta_{j,m})$ при $a\leq t\leq b$; як звичайно, $\delta_{j,i}$ — символ Кронекера. Отже, $j$-ий стовпчик матрицi-функцiї $A_{k}$ прямує до $j$-го стовпчика матрицi-функцiї $A$ у цьому просторi, тобто $A_{k}\to A$ в $(C^{(n-1)})^{m\times m}$.

Розглянемо лiнiйнi вiдображення $\mathcal{L}:Z\mapsto Z^{\prime}+AZ$ i $\mathcal{L}_{k}:Z\mapsto Z^{\prime}+A_{k}Z$, де $Z\in(C^{(n)})^{m\times m}$. Вони є обмеженими операторами на парi просторiв

$$\mathcal{L},\mathcal{L}_{k}:(C^{(n)})^{m\times m}\to(C^{(n-1)})^{m\times m}.$$ (5.3)

Для довiльної матрицi-функцiї $Z\in(C^{(n)})^{m\times m}$ маємо:

$$\|\mathcal{L}_{k}Z-\mathcal{L}Z\|_{(n-1)}=\|(A_{k}-A)Z\|_{(n-1)}\leq$$

$$\leq c\,\|A_{k}-A\|_{(n-1)}\|Z\|_{(n-1)}\leq c\,\|A_{k}-A\|_{(n-1)}\|Z\|_{(n)},$$

де число $c>0$ залежить лише вiд $n$ i $m$ (бо простiр $(C^{(n-1)})^{m\times m}$ є банаховою алгеброю). Тому

$$\frac{\|\mathcal{L}_{k}Z-\mathcal{L}Z\|_{(n-1)}}{\|Z\|_{(n)}}\to 0,$$

тобто для операторiв (5.3) виконується збiжнiсть $\mathcal{L}_{k}\rightrightarrows\mathcal{L}$ у рiвномiрнiй операторнiй топологiї.

Розглянувши лiнiйне вiдображення $\mathcal{C}:Z\mapsto Z(a)$ на вектор-функцiях $Z\in(C^{(n)})^{m\times m}$, отримаємо топологiчнi iзоморфiзми

$$(\mathcal{L},\mathcal{C}),(\mathcal{L}_{k},\mathcal{C}):(C^{(n)})^{m\times m}\leftrightarrow(C^{(n-1)})^{m\times m}\times\mathbb{C}^{m}$$

згiдно з теоремою про iснування i єдинiсть розв’язку задачi Кошi. Оскiльки $(\mathcal{L}_{k},\mathcal{C})\rightrightarrows(\mathcal{L},\mathcal{C})$ за доведеним, то для обернених операторiв виконується збiжнiсть $(\mathcal{L}_{k},\mathcal{C})^{-1}\rightrightarrows(\mathcal{L},\mathcal{C})^{-1}$. Тому

$$Y_{k}:=(\mathcal{L}_{k},\mathcal{C})^{-1}(O_{m},I_{m})\to(\mathcal{L},\mathcal{C})^{-1}(O_{m},I_{m})=Y$$

у просторi $(C^{(n)})^{m\times m}$. Тут $Y$ i $Y_{k}$ — єдинi розв’язки вiдповiдно матричних задач Кошi (3.2) i

$$Y_{k}^{\prime}(t)+A_{k}(t)Y_{k}(t)=O_{m},\quad t\in(a,b),\quad\quad Y_{k}(a)=I_{m}.$$

Оскiльки $B_{k}\xrightarrow{s}B$ за умовою, то iз встановленої збiжностi $Y_{k}\to Y$ в $(C^{(n)})^{m\times m}$ випливає за означенням характеристичної матрицi, що $M(L_{k},B_{k})\to M(L,B)$.

Теорему 3.5 доведено.

Доведення теореми 3.6. Для числової матрицi $M(L,B)$ iснує ненульовий мiнор порядку $\operatorname{rank}M(L,B)$. Оскiльки $M(L_{k},B_{k})\to M(L,B)$ при $k\to\infty$ за теоремою 3.5, то вiдповiдний мiнор матрицi $M(L_{k},B_{k})$ вiдмiнний вiд нуля для всiх $k\gg 1$. Отже, $\operatorname{rank}M(L_{k},B_{k})\geq\operatorname{rank}M(L,B)$ для всiх $k\gg 1$. Звiдси на пiдставi теореми 3.3 випливають потрiбнi формули (3.9) i (3.10). Теорему 3.6 доведено.

6 Acknowledgements

Робота виконана у рамках науково-дослiдної теми молодих учених НАН України 2024–2025 рр. (державний реєстрацiйний номер — 0124U002111). Автор також пiдтриманий стипендiєю Президента України для молодих учених, грантом Simons Foundation (1290607, V.O.S.) i грантом iменi Марiї Склодовської-Кюрi № 873071 за програмою Європейського Союзу Горизонт 2020 — Рамкова програма з дослiджень та iнновацiй: Спектральна оптимiзацiя: вiд математики до фiзики i передових технологiй.

Vitalii Soldatov

Tereshchenkivska Str. 3, 01024 Kyiv, Ukraine

Institute of Mathematics of NAS of Ukraine, Kyiv

Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Sloviansk

В. О. Солдатов

01024, Київ, вул. Терещенкiвська, 3

Iнститут математики НАН України, Київ

Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, Слов’янськ

soldatov@imath.kiev.ua, soldatovvo@ukr.net