УДК 517.5

Анатолiй Сердюк (Iнститут математики НАН України)

Сорич Вiктор (Кам’янець-Подiльський нацiональний унiверситет iменi Iвана Огiєнка)

Нiна Сорич (Кам’янець-Подiльський нацiональний унiверситет iменi Iвана Огiєнка)

Найкраще наближення тригонометричними полiномами класiв згорток, породжених деякими лiнiйними комбiнацiями перiодичних ядер

Для довiльних нетривiальних лiнiйних комбiнацiй скiнченного числа ядер Пуассона $P_{q_{i},\beta}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=0}{q^{k}_{i}{\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right)\ }},\ \beta\in{\mathbb{R}},$ $q_{i}\in(0,1),$ встановлено виконання умови Надя $N^{*}_{n}$ для всiх номерiв $n$, починаючи з деякого номера $n_{0}$. Також для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ доведено iснування лiнiйних комбiнацiй $m\ (m\in\mathbb{N}\setminus\{1\})$ ядер Бернуллi $D_{r_{i}}(t)={\left(-1\right)}^{\frac{r_{i}-1}{2}}\frac{{\sin k}t}{k^{r_{i}}},r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}},$ де $r_{i}\neq r_{j}$ при $i\neq j$ , та лiнiйних комбiнацiй $m$ спряжених ядер Пуассона $P_{q_{i},1}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=1}q^{k}_{i}{\sin k}t,$ $q_{i}\in(0,1),$ де $q_{i}\neq q_{j}$ при $i\neq j$, таких, що задовольняють умову Нiкольського $A^{*}_{n}$ i при цьому не задовольняють умову Надя $N^{*}_{n}$. Як наслiдок, в кожному з перелiчених випадкiв знайдено точнi значення найкращих наближень в середньому таких лiнiйних комбiнацiй тригонометричними полiномами порядку не вищого за $n-1$ та обчислено точнi значення найкращих наближень класiв згорток , породжених зазначеними лiнiйними комбiнацiями, в метриках просторiв $C$ i $L$.

1. Вступ. Нехай $L_{\infty}$ – простiр вимiрних $2\pi$-перiодичних i iстотно обмежених функцiй $\varphi$ iз нормою ${\left\|\varphi\right\|}_{L_{\infty}}={\left\|\varphi\right\|}_{\infty}=\mathop{\rm esssup}\limits_{t}\left|\varphi(t)\right|$ , C – простiр неперервних на всiй дiйснiй осi $2\pi$-перiодичних функцiй $\varphi$ iз нормою ${\left\|\varphi\right\|}_{C}=\max\limits_{t}\left|\varphi(t)\right|$, $L=L_{1}-$ простiр $2\pi$-перiодичних сумовних на $\left(0,2\pi\right)$ функцiй $\varphi$ iз нормою${\left\|\varphi\right\|}_{L}={\left\|\varphi\right\|}_{1}=\int\limits^{2\pi}_{0}{\left|\varphi(t)\right|}dt$.

Нехай $f\in L$. Величину

$$E_{n}(f)_{L}=\inf_{t_{n-1}\in\tau_{2n-1}}{\left\|f-t_{n-1}\right\|}_{1},$$ (1)

в якiй inf розглядають по множинi $\tau_{2n-1}-$ усiх тригонометричних полiномiв порядка $n-1,n\in\mathbb{N}$, називають найкращим наближенням в середньому функцiї $f$. Аналогiчно для $f\in C$ величину

$$E_{n}(f)_{C}=\inf_{t_{n-1}\in\tau_{2n-1}}{\left\|f-t_{n-1}\right\|}_{C}$$ (2)

називають найкращим рiвномiрним наближенням функцiї $f$.

Нехай $K\in L$ i $\mathfrak{M}$ – деяка пiдмножина функцiй $\varphi$ iз $L$. Через $\mathfrak{M}*K$ будемо позначати множину функцiй $f$, якi можна представити у виглядi згортки з ядром $K$, тобто у виглядi

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits^{2\pi}_{0}{\varphi(x-t)K(t)dt=\frac{a_{0}}{2}}+\left(\varphi*K\right)(x),\ \varphi\in\mathfrak{M},a_{0}\in{\mathbb{R}}.$$ (3)

Функцiї вигляду

$$P_{q,\beta}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=1}{q^{k}{\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right)}},q\in(0,1),\ \beta\in{\mathbb{R}},$$ (4)

називають ядрами Пуассона (див., наприклад, [1, c. 302], а функцiї вигляду

$$D_{r}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=1}{\frac{1}{k^{r}}{\cos\left(kt-\frac{r\pi}{2}\right)}},r\in{\mathbb{N}},$$ (5)

називають ядрами Бернуллi (див., наприклад, [1, c.137]).

В рамках даної роботи в ролi $\mathfrak{M}$ будуть виступати множини

$$U^{0}_{\infty}=\left\{\varphi\in L_{\infty}:{\left\|\varphi\right\|}_{\infty}\leq 1,\int\limits^{2\pi}_{0}{\varphi(t)dt=0}\right\}$$ (6)

та

$$U^{0}_{1}=\left\{\varphi\in L_{1}:{\left\|\varphi\right\|}_{1}\leq 1,\int\limits^{2\pi}_{0}{\varphi(t)dt=0}\right\},$$ (7)

а в якостi твiрних ядер $K$ розглядатимуться нетривiальнi лiнiйнi комбiнацiї

$$K_{m}(t)=K_{m}(\overline{\alpha},t):=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}K_{i}(t),\ \alpha_{i}}\in{\mathbb{R}},i=\overline{1,m},\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{2}_{i}>0,}$$ (8)

де $K_{i}(t)$ – $2\pi$-перiодичнi функцiї, що є або ядрами Пуассона $P_{q,\beta}(t)$, або ядрами Бернуллi $D_{r}(t),r=2l-1,l\in{\mathbb{N}}$.

Для ядер $K_{m}(t)$ вигляду (8) вивчається задача про знаходження точних значень найкращих наближень в середньому, тобто величин

$$E_{n}(K_{m})_{L}=\inf_{t_{n-1}\in\tau_{2n-1}}{\left\|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}K_{i}(\cdot)-t_{n-1}(\cdot)}\right\|}_{1}$$ (9)

а також задача про точнi значення величин

$$E_{n}{\left(K_{m}*U^{0}_{\infty}\right)}_{C}=\sup_{f\in K_{m}*U^{0}_{\infty}}E_{n}(f)_{C}$$ (10)

та

$$E_{n}{\left(K_{m}*U^{0}_{1}\right)}_{L}=\sup_{f\in K_{m}*U^{0}_{1}}E_{n}(f)_{L},$$ (11)

де $E_{n}(f)_{L}$ i $E_{n}(f)_{C}$ означенi формулами (1) i (2) вiдповiдно.

Зазначимо, що у випадку, коли $m=1$ i $K(t)=K_{m}(t)=\alpha_{1}D_{r}(t),r\in{\mathbb{N}}{\rm,}$ де $D_{r}(t)-$ ядро Бернуллi вигляду (5), класи $K*U^{0}_{p}=\alpha_{1}D_{r}*U^{0}_{p},p=1,\infty,$ з точнiстю до сталого множника $\alpha_{1}\neq 0$ є вiдомими класами $W^{r}_{p}\$ $2\pi$-перiодичних функцiй, що мають абсолютно неперервнi похiднi $f^{(k)}$до $r-1$ порядку включно i такi, що $f^{(r)}\in U^{0}_{p}$. Аналогiчно, при $m=1$ i $K(t)=K_{m}(t)=\alpha_{1}P_{q,\beta}(t),q\in(0,1),$ де $P_{q,\beta}(t)-$ ядро Пуассона вигляду (4), класи $K*U^{0}_{p}=\alpha_{1}P_{q,\beta}*U^{0}_{p},p=1,\infty,$ з точнiстю до сталого множника $\alpha_{1}\neq 0$ є вiдомими класами $C^{q}_{\beta,p}$ – множин iнтегралiв Пуассона вiд функцiй $\varphi$ з $U^{0}_{p}$ , тобто функцiй $f$ вигляду

$$f(x)=\frac{a_{0}}{2}+\frac{1}{\pi}\int\limits^{\pi}_{-\pi}{P_{q,\beta}}(x-t)\varphi(t)dt,\ \varphi\in U^{0}_{p}.$$ (12)

Iнтерес до твiрних ядер $K$, зображуваних у виглядi лiнiйних комбiнацiй вигляду (8), виникає в зв’язку з появою класiв функцiй, що породжуються диференцiальними полiномiальними операторами зi сталими коефiцiєнтами (див., наприклад, роботу М.Г. Крейна [2], де розглядались диференцiальнi оператори $P(D)=D^{p}+A_{1}D^{p-1}+...+A_{p},D=\frac{d}{dt},$ роботу Н.I. Ахiєзера [3], де були розглянутi оператори $L(D)=\prod^{m}_{k=1}{(D^{2}}+\alpha_{k})$ та $M(D)=D\prod^{m}_{k=1}{(D^{2}+\alpha_{k})}$, де $\alpha_{k}\in{\mathbb{R}}$ та iн.).

При $m=1$ розв’язки задач (9), (10) i (11) є вiдомими i у випадку, коли $K_{1}(t)=\alpha_{1}D_{r}(t),$ $r\in{\mathbb{N}},\alpha_{1}\neq 0,$ випливають iз робiт Ж. Фавара [4,5], Н.I. Ахiєзера та М.Г. Крейна [6], С.М. Нiкольського [7], а у випадку, коли $K_{1}(t)=\alpha_{1}P_{q,\beta}(t),q\in(0,1),\alpha_{1}\neq 0$ – з робiт М.Г. Крейна [2], Б. Надя [8], С.М. Нiкольського [7] при $\beta\in{\mathbb{Z}}$ та iз робiт А.В. Бушанського [9], В.Т. Шевалдiна [10] при $\beta\in{\mathbb{R}}\setminus{\mathbb{Z}}$.

В усiх згаданих роботах обчислення точних значень величин вигляду (9)-(11) базувалось на встановленнi того факту, що ядра Бернуллi $D_{r}(t),r\in{\mathbb{N}}$, та ядра Пуассона $P_{q,\beta}(t),q\in(0,1),$ $\beta\in{\mathbb{R}},$ задовольняють так звану умову Нiкольського $A^{*}_{n}$ i навiть бiльш жорстку, але i бiльш прозору, нiж $A^{*}_{n}$, умову Надя $N^{*}_{n}$.

Означення 1. Кажуть, що сумовна $2\pi$-перiодична функцiя $K(t)$, яка тотожно не дорiвнює нулю, задовольняє умову$A^{*}_{n},n\in{\mathbb{N}},{\rm(}K\in A^{*}_{n})$, якщо iснують тригонометричний полiном $T^{*}_{n-1}\left(t\right)$ степеня $n-1$ i додатне число $\lambda\leq\frac{\pi}{n}$ таке, що якщо $\Delta(t)=K(t)-T^{*}_{n-1}(t),\varphi^{*}(t)={\rm sign}\,\Delta(t)$, то майже для всiх $t$ виконується рiвнiсть $\varphi^{*}(t+\lambda)=-\varphi^{*}(t)$.

В [7] було показано, що в якостi $\lambda$ завжди можна взяти число $\lambda^{*}=\frac{\pi}{n^{*}}$, де $n^{*}$ - натуральне число $\geq n$.

Означення 2. Кажуть, що сумовна $2\pi$-перiодична функцiя $K(t)$, яка тотожно не дорiвнює нулю, задовольняє умову $N^{*}_{n},n\in{\mathbb{N}},(K\in N^{*}_{n})$, якщо iснують тригонометричний полiном $T^{*}_{n-1}\left(t\right)$ степеня $n-1$ i точка $\xi\in[0,\frac{\pi}{n})$ такi, що рiзниця $K(t)-T^{*}_{n-1}(t)$ змiнює знак на $[0,2\pi)$ у точках $t_{k}=\xi+\frac{k\pi}{n},k=0,1,...,2n-1,$ i лише в них.

Iз означень 1 i 2 безпосередньо випливає включення $N^{*}_{n}\subset A^{*}_{n},n\in{\mathbb{N}}$. Водночас неважко привести приклади функцiй $K$, полiномiв $T^{*}_{n-1}\in\tau_{2n-1}$ i чисел $\xi,0\leq\xi<\frac{\pi}{n}$, для яких рiзниця $K(t)-T^{*}_{n-1}(t)$ почережно змiнює знак бiльш нiж у $2n$ рiвномiрно розташованих точках на $[0,2\pi)$. В зв’язку з цiєю обставиною, пропонуємо наступне узагальнення умови $N^{*}_{n}$.

Означення 3. Будемо казати , що сумовна $2\pi$-перiодична функцiя $K(t)$, яка тотожно не дорiвнює нулю, задовольняє умову$N^{*}_{n,p},n\in{\mathbb{N}},p=0,1,...(K\in N^{*}_{n,p})$ якщо iснують тригонометричний полiном $T^{*}_{n-1}\left(t\right)$ степеня $n-1$ i точка $\xi\in[0,\frac{\pi}{n+p})$ такi, що рiзниця $K(t)-T^{*}_{n-1}(t)$ змiнює знак на $[0,2\pi)$ у точках $t_{k}=\xi+\frac{k\pi}{n+p},k=0,1,...,2n+2p-1,$ i лише в них.

Iз означень 1-3 випливає, що при $p=0$ умова $N^{*}_{n,p}$ збiгається з умовою Надя $N^{*}_{n}$ (тобто $N^{*}_{n,0}=N^{*}_{n}$ ) i, крiм того, при всiх $p=0,1,...$ та $n\in{\mathbb{N}}$ мають мiсце включення $N^{*}_{n,p}\subset A^{*}_{n}$.

Iз результатiв С.М. Нiкольського [7] випливає, що для класiв згорток $K*U_{\infty}$ i $K*U^{0}_{1}$, породжених ядрами $K(t)=K_{m}(t)$ вигляду (8), якi задовольняють умову $A^{*}_{n}$, виконуються наступнi рiвностi:

$$E_{n}(K*U^{0}_{\infty})_{C}=\frac{1}{\pi}E_{n}(K)_{L}=\frac{1}{\pi}\int\limits^{2\pi}_{0}{\left|K(t)-T^{*}_{n-1}(t)\right|}dt,$$ (13)

$$E_{n}(K*U^{0}_{1})_{L}=\frac{1}{\pi}E_{n}(K)_{L}=\frac{1}{\pi}\int\limits^{2\pi}_{0}{\left|K(t)-T^{*}_{n-1}(t)\right|}dt,$$ (14)

в яких $T^{*}_{n-1}(t)-$ тригонометричний полiном, що фiгурує в означеннi 1.

У випадку, коли ядро $K(t)$ задовольняє умову $N^{*}_{n,p}$, то крiм (13), (14) справджується рiвнiсть

$$\frac{1}{\pi}\int\limits^{2\pi}_{0}{\left|K(t)-T^{*}_{n-1}(t)\right|}dt=\left|\frac{1}{\pi}\int\limits^{2\pi}_{0}{K(t)\,{\rm sign\,}{\sin\left((n+p)(t-\xi)\right)\ }dt}\right|,$$ (15)

де $T^{*}_{n-1}(t)$ i $\xi$ – тригонометричний полiном i точка, якi фiгурують в означеннi 3.

Зазначимо також, що завдяки роботам Б. Надя [8] та С.М. Нiкольського [7] у випадку, коли твiрнi ядра $K$ задовольняють умову $N^{*}_{n}$ або $A^{*}_{n}$ можна вказати лiнiйний полiномiальний метод наближення $L^{*}_{n-1}(f,)$ такий, що

$$\mathcal{E}{\left(K*U^{0}_{\infty};L^{*}_{n-1}\right)}_{C}=\sup_{f\in K*U^{0}_{\infty}}{\left\|f(\cdot)-L^{*}_{n-1}(f;\cdot)\right\|}_{C}=E_{n}(K*U^{0}_{\infty})_{C},$$

$$\mathcal{E}{\left(K*U^{0}_{1};L^{*}_{n-1}\right)}_{L}=\sup_{f\in K*U^{0}_{1}}{\left\|f(\cdot)-L^{*}_{n-1}(f;\cdot)\right\|}_{L}=E_{n}(K*U^{0}_{1})_{L}.$$

Останнi рiвностi означають, що лiнiйний полiномiальний метод $L^{*}_{n-1}$ є найкращим для класiв згорток $K*U^{0}_{\infty}$ i $K*U^{0}_{1}$ серед усiх полiномiальних лiнiйних методiв наближення в метриках просторiв $C$ i $L$ вiдповiдно.

Крiм того, (див., наприклад, [11-17]) виявилося, що пiдпростори тригонометричних полiномiв є екстремальними пiдпросторами для колмогоровських, лiнiйних та бернштейнiвських поперечникiв в просторах $C$ та $L$ класiв згорток $K*U^{0}_{\infty}$ та $K*U^{0}_{1}$, породжених ядрами $K=D_{r}$, $K=P_{q,\beta}$ та деякими iншими.

Зазначимо також, що iнтерес до знаходження точних значень величин (9)-(11) при $m\geq 2$ мотивується тiєю обставиною, що до них зводиться знаходження розв’язкiв деяких iнших екстремальних задач теорiї апроксимацiї, таких, зокрема, як задача Колмогорова-Нiкольського по наближенню класiв згорток полiгармонiчними ядрами Пуассона (див., наприклад, роботи [18-19] i наявну там бiблiографiю).

В данiй роботi для довiльних нетривiальних лiнiйних комбiнацiй (8), що породжуються ядрами Пуассона $P_{q_{i},\beta}(t)$ вигляду (4), $\beta\in{\mathbb{R}},q_{i}\in(0,1),q_{i}\neq q_{j}$ при $i\neq j$, встановлено виконання умови Надя $N^{*}_{n}$ для всiх номерiв $n$, починаючи з деякого номера $n_{0}$ в, як наслiдок, для зазначених $n$ обчислено точнi значення величин (9), (10) i (11).

Крiм того, для будь-якого $n\in{\mathbb{N}}$ в роботi доведено iснування лiнiйних комбiнацiй $m\left(m\in{\mathbb{N}}{\rm\backslash}\left\{1\right\}\right)$ ядер Бернуллi $D_{r_{i}}(t),r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}}{\rm,}$ та лiнiйних комбiнацiй $m\left(m\in{\mathbb{N}}{\rm\backslash}\left\{1\right\}\right)$ ядер Пуассона $P_{q_{i},1}(t)$,$q_{i}\in(0,1),q_{i}\neq q_{j}$при $i\neq j$, таких, що задовольняють умову $N^{*}_{n,m-1}$. Як наслiдок, для зазначених лiнiйних комбiнацiй знайдено точнi значення величин (9), (10) i (11).

2. Основнi результати.

Розглянемо випадок, коли ядро $K$, що породжує класи згорток, має вигляд

$$K(t)=K_{m}(t)=P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=1}{q^{k}_{i}{\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right)}}},$$ (16)

$$m\in{\mathbb{N}},\alpha_{i}\in{\mathbb{R}},\alpha_{1}\neq 0,0<q_{m}<q_{m-1}<...<q_{2}<q_{1}<1.$$ (17)

Зрозумiло, що довiльна нетривiальна лiнiйна комбiнацiя скiнченного числа рiзних ядер Пуассона вигляду (4) може бути подана у виглядi (16) при деяких наборах $\overline{\alpha}={\left\{\alpha_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$ та $\overline{q}={\left\{q_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$, для котрих виконуються умови (17).

Теорема 1. Для будь-якого ядра $P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}(t)$ вигляду (16) за виконання умов (17) знайдеться номер $n_{0}$ такий, що для всiх $n\geq n_{0},n\in{\mathbb{N}}$, справджується включення $P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}\in N^{*}_{n}$ i, як наслiдок, мають мiсце рiвностi

$$E_{n}\left(P_{m,\beta}^{\overline{\alpha},\overline{q}}*U_{\infty}^{0}\right)_{C}=E_{n}{\left(P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}*U^{0}_{1}\right)}_{L}=\frac{1}{\pi}E_{n}{\left(P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}\right)}_{L}={\left\|P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}*{\rm sign\ }{\sin n}(\cdot)\right\|}_{C}=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{q^{(2k+1)n}_{i}}{2k+1}{\sin\left((2k+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\ }}}\right|,$$ (18)

де $\theta_{n}$ – єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{q^{(2k+1)n}_{i}}{\cos\left((2k+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\ }=0.$$ (19)

Доведення. Запишемо ядро $K_{m}(t)$ в (16) у виглядi

$$K(t)=K_{m}(t)=\Psi_{\beta}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=1}{\psi(k){\cos\left(kt-\frac{\beta\pi}{2}\right)}},$$ (20)

де

$$\psi(k):=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}q^{k}_{i}}.$$ (21)

Покажемо, що послiдовнiсть $\psi(k)$ вигляду (21) за умов (17) задовольняє умову Даламбера $\mathcal{D}_{q},q\in(0,1)$ при $q=q_{1}$, тобто

$$\lim_{k\to\infty}\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=q_{1},$$ (22)

цей факт будемо коротко записувати $\psi\in\mathcal{D}_{q_{1}}$. Дiйсно, згiдно (21) i (17)

$$\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}=\frac{\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}q^{k+1}_{i}}}{\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}q^{k}_{i}}}=\frac{\alpha_{1}q^{k+1}_{1}+\sum\limits^{m}_{i=2}{\alpha_{i}q^{k+1}_{i}}}{\alpha_{1}q^{k}_{1}+\sum\limits^{m}_{i=2}{\alpha_{i}q^{k}_{i}}}=\frac{q_{1}+\sum\limits^{m}_{i=2}{\frac{\alpha_{i}}{\alpha_{1}}{\left(\frac{q_{i}}{q_{1}}\right)}^{k}q_{i}}}{1+\sum\limits^{m}_{i=2}{\frac{\alpha_{i}}{\alpha_{1}}{\left(\frac{q_{i}}{q_{1}}\right)}^{k}}}=q_{1}+\delta_{k},$$

де

$$\delta_{k}:=\frac{\psi(k+1)}{\psi(k)}-q_{1}=\frac{\sum\limits^{m}_{i=2}{\frac{\alpha_{i}}{\alpha_{1}}{\left(\frac{q_{i}}{q_{1}}\right)}^{k}(q_{i}-q_{1})}}{1+\sum\limits^{m}_{i=2}{\frac{\alpha_{i}}{\alpha_{1}}{\left(\frac{q_{i}}{q_{1}}\right)}^{k}}}.$$ (23)

Оскiльки в силу (17) $0<\frac{q_{i}}{q_{1}}<1,i=2,3,...,m,$ то як випливає з (23)

$$\lim_{k\rightarrow\infty}\delta_{k}=0.$$ (24)

Рiвнiсть (24) доводить (22).

Згiдно з теоремою 5 роботи [20] (див. також [21, 22]) якщо $\psi\in\mathcal{D}_{q},q\in(0,1)$, то знайдеться залежний вiд $\psi$ номер $n_{0}$ такий, що для будь-якого натурального числа $n$, бiльшого або рiвного за $n_{0}$, має мiсце включення $K=\Psi_{\beta}\in N^{*}_{n}$ i виконуються рiвностi (13), (14), а також рiвнiсть (15) при $p=0$. При цьому $\xi=\theta_{n}\pi/n$ , де $\theta_{n}$ – єдиний на $[0,1)$ корiнь рiвняння

$$\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\psi\left((2k+1)n\right)}{\cos\left((2k+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\ }=0,$$ (25)

a полiном $T^{*}_{n-1}$ однозначно визначається iнтерполяцiйними умовами

$$T^{*}_{n-1}\left(\frac{\theta_{n}\pi+k\pi}{n}\right)=\Psi_{\beta}\left(\frac{\theta_{n}\pi+k\pi}{n}\right),k=0,1,...,2n-2.$$

При $\psi(k)$, що мають вигляд (21) iз (13)-(15) випливають рiвностi (19). Теорему доведено.

Зауваження 1. Як випливає з доведення теореми 3 роботи [22], номер $n_{0}$, який фiгурує в теоремi 1, може бути пред’явлений у явному виглядi, як найменше натуральне число $n$, для якого

$$(1-q_{1})^{2}\geq\frac{5+3q^{2}_{1}}{1-q^{2}_{1}}\cdot\frac{(1+q^{2}_{1})^{2n}}{2^{2n}\sqrt{1-(1+q^{2}_{1})^{2n}/2^{2n-1}}}+\varepsilon_{n}(2+\varepsilon_{n}),n=n_{0},n_{0}+1,...,$$ (26)

де $\varepsilon_{n}:=\sup\limits_{k\geq n}\left|\delta_{k}\right|$ , а $\delta_{k}$ означенi в (23). Iснування такого номера $n_{0}$ випливає з факту монотонного спадання до нуля правої частини нерiвностi (26) по $n$ при $n\rightarrow\infty$.

При $\beta\in{\mathbb{Z}}$ рiвностi (18) можуть бути конкретизованi. Якщо $\beta=2\nu,\nu\in{\mathbb{Z}}$ , то неважко збагнути, що для довiльних наборiв ${\left\{\alpha_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$ i ${\left\{q_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$ , пiдпорядкованих умовам (17), єдиним на $[0,1)$ коренем рiвняння (19) є значення $\theta_{n}=\frac{1}{2}$ i в цьому випадку

$$\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{q^{(2k+1)n}_{i}}{2k+1}}}{\sin\left((2k+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\ }=(-1)^{\nu}\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{(-1)^{k}\frac{q^{(2k+1)n}_{i}}{2k+1}}}=$$

$$=(-1)^{\nu}\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\operatorname{arctg}q^{n}_{i}}.$$ (27)

Аналогiчно, якщо $\beta=2\nu-1,\nu\in{\mathbb{Z}}$, то єдиним на $[0,1)$ коренем рiвняння (19) є значення $\theta_{n}=0$ i тодi

$$\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{q^{(2k+1)n}_{i}}{2k+1}}}{\sin\left((2k+1)\theta_{n}\pi-\frac{\beta\pi}{2}\right)\ }=(-1)^{\nu}\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{q^{(2k+1)n}_{i}}{2k+1}}}=$$

$$=(-1)^{\nu}\sum\limits^{m}_{i=1}{\frac{\alpha_{i}}{2}}{\ln\frac{1+q^{n}_{i}}{1-q^{n}_{i}}\ }.$$ (28)

На пiдставi (27) i (28) при $\beta\in{\mathbb{Z}}$ iз теореми 1 одержуємо таке твердження.

Теорема 2. Якщо $\beta\in{\mathbb{Z}}$, то за виконання умов (17) ядра $P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}$ вигляду (16) задовольняють умову Надя $N^{*}_{n}$ при всiх номерах $n\in{\mathbb{N}}$, починаючи з деякого номера $n_{0}$, i для всiх таких $n$ мають мiсце рiвностi

$$E_{n}\left(P_{m,\beta}^{\overline{\alpha},\overline{q}}*U_{\infty}^{0}\right)_{C}=E_{n}{\left(P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}*U^{0}_{1}\right)}_{L}=\frac{1}{\pi}E_{n}{\left(P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}\right)}_{L}=$$

$$={\left\|P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,\beta}*{\rm sign\ }{\sin n}(\cdot)\right\|}_{C}=\left\{\begin{array}[]{l}\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}\operatorname{arctg}q^{n}_{i}}\right|,\ \beta=2\nu,\nu\in{\mathbb{Z}},\\ \frac{2}{\pi}\left|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}{\ln\frac{1+q^{n}_{i}}{1-q^{n}_{i}}\ }}\right|,\ \beta=2\nu-1,\nu\in{\mathbb{Z}}.\end{array}\right.$$ (29)

Зазначимо, що номер $n_{0}$, який фiгурує у теоремах 1 i 2 залежить вiд $m$, наборiв ${\left\{\alpha_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$ та ${\left\{q_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$ i не залежить вiд параметра $\beta$. Далi ми покажемо, що при кожному фiксованому $n\in{\mathbb{N}}$ iснують лiнiйнi комбiнацiї $K_{m}$ рiзних ядер Бернуллi ${\left\{D_{r_{i}}\right\}}^{m}_{i=1},r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}}$ , а також лiнiйнi комбiнацiї $K_{m}$ рiзних спряжених ядер Пуассона ${\left\{P_{q_{i},1}\right\}}^{m}_{i=1},q_{i}\in\left(0,1\right)$, такi, що задовольняють умову $N^{*}_{n,m-1}$ при $m>1$ (тобто $K_{m}\notin N^{*}_{n}$ i, водночас, $K_{m}\in N^{*}_{n,m-1}\subset A^{*}_{n}$).

Мають мiсце наступнi твердження.

Теорема 3. Нехай $n\in{\mathbb{N}}$, $m\in{\mathbb{N}}{\rm\backslash}\left\{1\right\}$, i задано довiльний впорядкований набiр $\overline{r}=(r_{1},r_{2},...,r_{m})$ $m$ рiзних непарних чисел ($r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}},i=\overline{1,m}$). Тодi iснує впорядкований набiр ${\overline{\alpha}}^{*}=(\alpha^{*}_{1},\alpha^{*}_{2},...,\alpha^{*}_{m})$ дiйсних чисел $\alpha^{*}_{i},\sum\limits^{m}_{i=1}{(\alpha^{*}_{i})}^{2}>0,$ та iснує тригонометричний полiном $T^{*}_{n-1}$ степеня не вищого за $n-1$ , який iнтерполює лiнiйну комбiнацiю

$$K_{m}(t)=D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}D_{r_{i}}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}(-1)^{\frac{r_{i}-1}{2}}\sum\limits^{\infty}_{k=1}{\frac{{\sin k}t}{k^{r_{i}}}}$$ (30)

на iнтервалi $\left(0,2\pi\right)$ лише в точках $t_{k}=\frac{k\pi}{n+m-1},k=1,...,2n+2m-3,$ , в яких також рiзниця $K_{m}(t)-T^{*}_{n-1}(t)$ почережно змiнює знак, тобто:

$${\rm sign}\left(K_{m}(t)-T^{*}_{n-1}(t)\right)=\delta\,{\rm sign}\sin(n+m-1)t,$$ (31)

де $\delta=\pm 1$.

Теорема 4. Нехай $n\in{\mathbb{N}}$, $m\in{\mathbb{N}}{\rm\backslash}\left\{1\right\}$, i задано довiльний вектор $\overline{q}=(q_{1},q_{2},...,q_{m})$ з рiзних чисел $q_{i}\in(0,1),i=\overline{1,m}$ . Тодi знайдеться впорядкований набiр ${\overline{\alpha}}^{*}=(\alpha^{*}_{1},\alpha^{*}_{2},...,\alpha^{*}_{m})$, дiйсних чисел $\alpha^{*}_{i},\sum\limits^{m}_{i=1}{(\alpha^{*}_{i}})^{2}>0,$ та тригонометричний многочлен $T^{*}_{n-1}$ степеня не вищого за $n-1$, який iнтерполює лiнiйну комбiнацiю

$$K_{m}(t)=K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)=P^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{q}}_{m,1}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}P_{q_{i},1}}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}\sum\limits^{\infty}_{k=1}{q^{k}_{i}{\sin k\ }t}$$ (32)

на перiодi $[0,2\pi)$лише в точках $t_{k}=\frac{k\pi}{n+m-1},k=0,1,...,2n+2m-3$, в яких до того ж рiзниця $K_{m}(t)-T^{*}_{n-1}(t)$ почережно змiнює знак, тобто виконується рiвнiсть (31).

Фактично теореми 3 i 4 стверджують, що при $n\in{\mathbb{N}}$, $m\in{\mathbb{N}}\setminus\left\{1\right\}$ лiнiйнi комбiнацiї $D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}(t)$ та $P^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{q}}_{m,1}(t)$ задовольняють умову $N^{*}_{n,m-1}$ при $\xi=\frac{\pi}{2(n+m-1)}$, а, отже, для них не виконується умова Надя $N^{*}_{n}$, але виконується умова Нiкольського $A^{*}_{n}$. Тому в силу рiвностей (13) i (14), а також формули (15) при $p=m-1$ iз теорем 3 i 4 одержуємо наступнi твердження.

Теорема 5. Нехай $n\in{\mathbb{N}}$, $m\in{\mathbb{N}}\setminus\left\{1\right\}$ i задано довiльний впорядкований набiр $\overline{r}=(r_{1},r_{2},...,r_{m})$ рiзних непарних чисел ($r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}}{\rm,}i=\overline{1,m}$). Тодi iснує впорядкований набiр ${\overline{\alpha}}^{*}=(\alpha^{*}_{1},\alpha^{*}_{2},...,\alpha^{*}_{m})$ дiйсних чисел $\alpha^{*}_{i},\sum\limits^{m}_{i=1}{(\alpha^{*}_{i}})^{2}>0,$ такий, що для лiнiйної комбiнацiї $K_{m}(t)=D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}(t)$ вигляду (30) виконуються рiвностi

$$E_{n}{\left(D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}*U^{0}_{\infty}\right)}_{C}=E_{n}{\left(D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}*U^{0}_{1}\right)}_{L}=\frac{1}{\pi}E_{n}{\left(D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}\right)}_{L}=$$

$$={\left\|D^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{r}}_{m,1}*{\rm sign\ }{\sin(}n+m-1)(\cdot)\right\|}_{C}=\left|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}\frac{(-1)^{\frac{r_{i}-1}{2}}K_{r_{i}}}{(n+m-1)^{r_{i}}}}\right|,$$ (33)

де $K_{r_{i}}-$ константи Фавара

$$K_{r_{i}}:=\frac{4}{\pi}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{(-1)^{k(r_{i}-1)}}{(2k+1)^{r_{i}+1}}=\frac{4}{\pi}}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{1}{(2k+1)^{r_{i}+1}}}.$$

Теорема 6. Нехай $n\in{\mathbb{N}}$, $m\in{\mathbb{N}}{\rm\backslash}\left\{1\right\}$ i задано довiльний вектор $\overline{q}=(q_{1},q_{2},...,q_{m})$ з рiзних чисел $q_{i}\in(0,1),i=\overline{1,m}$ . Тодi iснує впорядкований набiр ${\overline{\alpha}}^{*}=(\alpha^{*}_{1},\alpha^{*}_{2},...,\alpha^{*}_{m})$ дiйсних чисел $\alpha^{*}_{i}$ такий, що для лiнiйної комбiнацiї $K_{m}(t)=P^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{q}}_{m,1}(t)$ вигляду (32) виконуються рiвностi

$$E_{n}{\left(P^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{q}}_{m,1}*U^{0}_{\infty}\right)}_{C}=E_{n}{\left(P^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{q}}_{m,1}*U^{0}_{1}\right)}_{L}=\frac{1}{\pi}E_{n}{\left(P^{{\overline{\alpha}}^{*},\overline{q}}_{m,1}\right)}_{L}=\left\|P^{{\overline{\alpha_{i}}}^{*},\overline{q}}_{m,1}*{\rm sign\ }{\sin(}n+m-1)(\cdot)\right\|=$$

$$=\frac{4}{\pi}\left|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}\sum\limits^{\infty}_{k=0}{\frac{q^{(2k+1)(n+m-1)}_{i}}{2k+1}}}\right|=\frac{2}{\pi}\left|\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}{\ln\frac{1+q^{n+m-1}_{i}}{1-q^{n+m-1}_{i}}\ }}\right|.$$ (34)

3. Доведення теорем 3 i 4.

Для доведення теорем 3 та 4 знадобиться наступне допомiжне твердження, яке, можливо, не позбавлене i самостiйного значення.

Лема 1. Нехай $n\in{\mathbb{N}}$ i $K_{i}(t),i=\overline{1,m},$ – набiр непарних i неперервних на $\left(0,2\pi\right)$ $2\pi$-перiодичних функцiй. Тодi для будь-якого набору ${\left\{t_{k}\right\}}^{n+l-1}_{k=1}$ рiзних точок $t_{k}\in\left(0,\pi\right),$ $l\in\left\{1,2,...,m-1\right\}$, iснує нетривiальна лiнiйна комбiнацiя $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}K_{i}}(t)$ та непарний тригонометричний многочлен $T^{*}_{n-1}(t)$, який iнтерполює $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)$ в точках $t_{k}\in(0;\pi),$ $k=\overline{1;n+l-1}.$

Доведення леми 1. Твердження леми 1 є очевидним, якщо серед нетривiальних лiнiйних комбiнацiй функцiй ${\left\{K_{i}\right\}}^{m}_{i=1}$ iснує така, що перетворюється у тригонометричний полiном порядку $\leq n-1$. В цьому випадку згаданi лiнiйна комбiнацiя i полiном є шуканими i до того ж $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)-T^{*}_{n-1}(t)\equiv 0$. Цей випадок можна вважати тривiальним. Зрозумiло, що тривiальний випадок виникає, зокрема, коли функцiї з набору $K_{i}(t),i=\overline{1,m},$ є лiнiйно залежними. Припустимо, що будь-яка нетривiальна лiнiйна комбiнацiя $\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}K_{i}}(t)$ не є тригонометричним полiномом порядку $\leq n-1$. Оскiльки будь-яку непарну i неперервну на $\left(0,2\pi\right)$ функцiю можна проiнтерполювати непарним тригонометричним полiномом порядку $n-1$ за системою $n-1$ довiльних наперед заданих рiзних точок (див., наприклад, [13, c.62]), то для довiльного $i=\overline{1,m}$ через $T^{(i)}_{n-1}(t)$ позначимо тригонометричний многочлен порядку $n-1$, який iнтерполює функцiю $K_{i}(t)$ в точках $t_{k}\in(0;\pi),k=\overline{1,n-1}$. Нехай $c_{i,k}=K_{i}(t_{k})-T^{(i)}_{n-1}(t_{k})$ , тодi при $k=\overline{1,n-1}\ c_{i,k}=0,i=\overline{1,m}.$ Розглянемо $l$-вимiрнi вектори $c^{(1)}=(c_{1,n};c_{1,n+1};...;c_{1,n+l-1}),$ $c^{(2)}=(c_{2,n};c_{2,n+1};...;c_{2,n+l-1}),...,$ $c^{(m)}=(c_{m,n};c_{m,n+1};...;c_{m,n+l-1})$. Оскiльки $l<m$ , то дана система векторiв є лiнiйно залежною, тому iснує їх нетривiальна лiнiйна комбiнацiя, що рiвна нуль-вектору $\theta$: $\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}c^{(i)}}=\theta$ , тобто виконується наступна система рiвностей:

$$\left\{\begin{array}[]{l}\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}c_{i,n}}=0,\\ \sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}c_{i,n+1}=0,\\ ..........................\\ \sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}c_{i,n+l-1}=0,\end{array}\right.$$ (35)

де $\sum\limits^{m}_{i=1}{(\alpha^{*}_{i}})^{2}>0$ .

Покладемо $\alpha^{*}=(\alpha^{*}_{1},\alpha^{*}_{2},...,\alpha^{*}_{m})$, $T^{*}_{n-1}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}T^{(i)}_{n-1}}(t)$. Покажемо, що вектор $\alpha^{*}$ i многочлен $T^{*}_{n-1}(t)$ шуканi.

Дiйсно, при $k=\overline{1,n-1}$ маємо $K_{m}(\overline{\alpha}^{*},t_{k})-T^{*}_{n-1}(t_{k})=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}K_{i}}(t_{k})-\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}T^{(i)}_{n-1}}(t_{k})=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}\left(K_{i}(t_{k})-T^{(i)}_{n-1}(t_{k})\right)=0,$ а при $k=\overline{n,n+l-1}$ в силу рiвностей системи (35) маємо $K_{m}(\overline{\alpha}^{*},t_{k})-T^{*}_{n-1}(t_{k})=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}}\left(K_{i}(t_{k})-T^{(i)}_{n-1}(t_{k})\right)=\sum\limits^{m}_{i=1}\alpha^{*}_{i}c_{i,k}=0$. Отже, в усiх точках $t_{k}\in(0,\pi),k=\overline{1,n+l-1},$ функцiя $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ та многочлен $T^{*}_{n-1}(t)$ набувають однакових значень. Лему 1 доведено.

При $l=m-1$ iз леми 1 випливає таке твердження.

Наслiдок 1. Нехай $n,m\in{\mathbb{N}}$ i $K_{i}(t),i=\overline{1,m},$ – набiр непарних i неперервних на $\left(0,2\pi\right)$ $2\pi$-перiодичних функцiй. Тодi iснує нетривiальна лiнiйна комбiнацiя $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}K_{i}}(t)$ та непарний тригонометричний многочлен $T^{*}_{n-1}(t)$, який iнтерполює $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)$ на $\left(0,2\pi\right)$ в $2(n+m)-3$ рiвномiрно розподiлених точках $t_{k}$ вигляду

$$t_{k}=\frac{k\pi}{n+m-1},k=\overline{1,2(n+m)-3}.$$ (36)

Доведення наслiдку 1. При $n,m\in{\mathbb{N}}$ i $l=m-1$ для рiвномiрно розподiлених точок $t_{k}=\frac{k\pi}{n+m-1}$ згiдно з лемою 1 знайдеться нетривiальна лiнiйна комбiнацiя $\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha^{*}_{i}K_{i}(t)}$ i непарний тригонометричний многочлен $T^{*}_{n-1}(t)$ такi, що при всiх $k=\overline{1,n+m-2}$

$$K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},\frac{k\pi}{n+m-1}\right)=T^{*}_{n-1}\left(\frac{k\pi}{n+m-1}\right).$$ (37)

Iз неперностi i $2\pi$-перiодичностi функцiй $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ i $T^{*}_{n-1}(t)$ випливає, що рiвностi (37) мають мiсце також i для $k=\overline{n+m,2(n+m)-3}$. Iз непарностi та неперервностi функцiї $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)-T^{*}_{n-1}(t)$ випливає також, що $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},\pi\right)=T^{*}_{n-1}(\pi)$, тобто виконання (37) i при $k=n+m-1$. Наслiдок 1 доведено.

Доведення теореми 3. Оскiльки непарнi ядра Бернуллi

$$D_{r_{i}}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=1}{\frac{{\cos\left(kt-\frac{r_{i}\pi}{2}\right)\ }}{k^{r_{i}}}}={\left(-1\right)}^{\frac{r_{i}-1}{2}}\sum\limits^{\infty}_{k=1}{\frac{{\sin k}t}{k^{r_{i}}}},r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}},i=\overline{1,m},$$ (38)

є неперервними на $\left(0,2\pi\right)$ функцiями, то вiдповiдно до наслiдку 1 iснує нетривiальна лiнiйна комбiнацiя $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ вигляду (30) i непарний тригонометричним полiномом $T^{*}_{n-1}(t)$ порядку не вищого за $n-1$, який iнтерполює $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ на $\left(0,2\pi\right)$ в $2(n+m)-3$ точках вигляду (36).

Далi ми покажемо, що жоден непарний тригонометричний полiном $T_{n-1}(t)$ порядку $n-1$ не може iнтерполювати будь-яку функцiю

$$K_{m}(\overline{\alpha},t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}}D_{r_{i}}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}(-1)^{\frac{r_{i}-1}{2}}}\sum\limits^{\infty}_{k=1}{\frac{{\sin k}t}{k^{r_{i}}}},r_{i}=2l_{i}-1,l_{i}\in{\mathbb{N}},$$ (39)

на iнтервалi $\left(0,2\pi\right)$ бiльше нiж в $2(n+m)-3$ точках.

Не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що непарнi рiзнi числа $r_{i}$ в наборi $\overline{r}=(r_{1},r_{2},..,r_{m})$ в (38) i (39) є розташованими у зростаючому порядку, тобто є такими, що $1\leq r_{1}<r_{2}<...<r_{m}$.

Далi нам знадобиться деяка додаткова iнформацiя про ядра $D_{r}(t)$ вигляду (5). Ядро $D_{r}(t),r\in{\mathbb{N}}{\rm,}$ на перiодi $(0,2\pi)$ при $r\geq 2$ є неперервно диференцiйовним до порядку $r-2$ включно $\left(D_{r}\in C^{r-2},r\geq 2\right)$ i iстотно обмеженим при $r=1(D_{1}\in L_{\infty})$. Крiм того, для похiдних $D^{(j)}_{r}$ порядку $j$ виконуються рiвностi

$$D^{(j)}_{r}(t)=D_{r-j}(t),j=\overline{1,r-2},t\in\left[0,2\pi\right],$$ (40)

$$D^{(r-1)}_{r}(t)=D_{1}(t)=\frac{\pi-t}{2},t\in\left(0,2\pi\right).$$ (41)

(див., наприклад, [11, c. 59-60]).

На iнтервалi $\left(0,2\pi\right)$ ядра $D_{r}(t)$ є алгебраїчними многочленами порядку $r$ i пов’язанi з класичними многочленами Бернуллi $B_{r}(t)$ за допомогою рiвностi

$$D_{r}(t)=-\frac{(2\pi)^{n}}{2\cdot n!}B_{r}\left(\frac{t}{2n}\right),t\in\left(0,2\pi\right),r\in{\mathbb{N}},$$ (42)

де $B_{n}(x)=\sum\limits^{n}_{k=0}{C^{k}_{n}B_{n-k}x^{k}},x\in\left(0,1\right),n\in{\mathbb{N}}{\rm,}$ $C^{k}_{n}=\left(\begin{array}[]{c}n\\ k\end{array}\right)=\frac{n!}{k!(n-k)!}$ – бiномiальнi коефiцiєнти, $B_{n}$ – числа Бернуллi $\left(B_{n}=-\frac{1}{n+1}\sum\limits^{n}_{k=1}{C^{k+1}_{n+1}B_{n-k},n\in{\mathbb{N}},B_{0}=1}\right)$.

Iз наведених властивостей ядер Бернуллi випливає, що для будь-якої нетривiальної лiнiйної комбiнацiї $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ вигляду (39) i довiльного непарного тригонометричного полiнома $T_{n-1}$ порядку не вищого за $n-1$ рiзниця

$$f(t)=K_{m}\left(\overline{\alpha},t\right)-T_{n-1}(t)$$ (43)

може мати на $[0,2\pi)$ лише скiнченне число iзольованих нулiв ${\left\{t_{i}\right\}}^{N}_{i=0},$

$$t_{0}=0<t_{1}<t_{2}<...<t_{N}=2\pi.$$

Для кожного iзольованого нуля $t_{i}$ функцiї $f\in C$ iснує достатньо мале $\varepsilon>0$ таке, що $f(t_{i}-\tau)f(t_{i}+\tau)\neq 0,$ $\forall\tau\in(0,\varepsilon)$. При цьому, якщо ${\rm sign}\left(f(t_{i}-\tau)f(t_{i}+\tau)\right)=-1$, то такий нуль називають простим нулем функцiї $f$, а якщо ${\rm sign}\left(f(t_{i}-\tau)f(t_{i}+\tau)\right)=1$, то такий нуль називають подвiйним нулем функцiї $f$.

Нехай $Z(f)=Z\left(f;[0,2\pi)\right)$ пiдраховує кiлькiсть нулiв неперервної функцiї на перiодi $[0,2\pi)$ таким чином, що простi нулi враховуються один раз, а подвiйнi нулi – двiчi, тобто $Z\left(f;[0,2\pi)\right)=p+2d,$ де $p$ – число простих нулiв, а $d-$число подвiйних нулiв на перiодi $[0,2\pi)$. Аналогiчно означається i функцiя числа нулiв на iнтервалi $\left(0,2\pi\right)$ (а також на будь-якому з вiдрiзкiв $\left[a,b\right],\left(a,b\right),$ $[\left.a,b\right),(a,b]$, включених в $\left(0,2\pi\right)$, в припущеннi, що $f$ є неперервною на $\left(0,2\pi\right)$).

Наша подальша мета полягає в тому, щоб показати, що для функцiї $f(t)$ вигляду (39) має мiсце нерiвнiсть

$$Z\left(f;\left(0,2\pi\right)\right)\leq 2n+2m-3.$$ (44)

Припустимо, що $Z\left(f;\left(0,2\pi\right)\right)=s$. Оскiльки $f=f^{(0)}$ непарна функцiя, то $Z\left(f;(0,2\pi)\right)=2s+1$. Якщо $r_{1}>1$ , то для всiх похiдних $f^{(j)},j=\overline{0,r_{1}-2}$, в силу (40) виконується включення $f^{(j)}\in C$ i в результатi послiдовного застосування теореми Ролля та врахування того, що неперервна $2\pi$-перiодична функцiя має парне число нулiв, одержуємо

$$Z\left(f^{(j)};[\left.0,2\pi\right)\right)\geq 2s+2,j=0,1,...,r_{1}-2.$$ (45)

При $j=r_{1}-1$ в силу (41) функцiя $f^{(j)}=f^{(r_{1}-1)}$ має розрив в точцi 0 i в силу теореми Ролля i (45)

$$Z\left(f^{(r_{1}-1)};(0,2\pi)\right)\geq 2s+1.$$

Тодi для парної функцiї $f^{(r_{1})}$ в силу (39) i (41) на $\left(0,2\pi\right)$

$$f^{(r_{1})}(t)=\sum\limits^{m}_{k=2}{\alpha_{i}D_{r_{i}-r_{1}}}(t)-T^{(r_{1})}_{n-1}(t)-\frac{\alpha_{1}}{2},$$ (46)

i оскiльки права частина в (46) є неперервною на всьому перiодi $[0,2\pi)$ функцiєю, то в силу теореми Ролля для доозначеної за неперервнiстю в точцi $0$ функцiї $f^{(r_{1})}$ маємо

$$Z\left(f^{(r_{1})};\left(0,2\pi\right)\right)\geq 2s.$$ (47)

Аналогiчно для всiх похiдних $f^{(j)},j=r_{1}+1,r_{1}+2,...,r_{2}-2$, в силу (40) виконуються включення $f^{(j)}\in C$ i в результатi послiдовного застосування теореми Ролля та врахування того, що всяка неперервна на перiодi функцiя має парне число нулiв, одержуємо

$$Z\left(f^{(j)};[\left.0,2\pi\right)\right)\geq 2s,j=r_{1}+1,r_{1}+2,...,r_{2}-2.$$ (48)

При $j=r_{2}-1$ в силу (41) функцiя $f^{(j)}=f^{(r_{2}-1)}$ має розрив в точцi $0$ i в силу теореми Ролля

$$Z\left(f^{(r_{2}-1)};(0,2\pi)\right)\geq 2s-1.$$

Тодi для парної функцiї $f^{(r_{2})}$ в силу (39) i (41) на $\left(0,2\pi\right)$

$$f^{(r_{2})}(t)=\sum\limits^{m}_{k=3}{\alpha_{i}D_{r_{i}-r_{2}}}(t)-T^{(r_{2})}_{n-1}(t)-\frac{\alpha_{2}}{2},$$ (49)

i оскiльки права частина в (49) є неперервною на всьому перiодi $[\left.0,2\pi\right)$, то в силу теореми Ролля для доозначеної за неперервнiстю в точцi $0$ функцiї $f^{(r_{2})}$ маємо

$$Z\left(f^{(r_{2})};[\left.0,2\pi\right)\right)\geq 2(s-1).$$ (50)

Аналогiчно для всiх похiдних $f^{(j)},j=r_{2}+1,r_{2}+2,...,r_{3}-2$, в силу (40) виконуються включення $f^{(j)}\in C$ i в результатi послiдовного застосування теореми Ролля та парностi числа нулiв неперервної перiодичної функцiї, одержуємо

$$Z\left(f^{(j)};[\left.0,2\pi\right)\right)\geq 2(s-1),j=r_{2}+1,r_{2}+2,...,r_{3}-2.$$ (51)

Продовжуючи мiркування тим же чином, одержимо, що при $j=r_{m-1}$ для парної функцiї $f^{(r_{m-1})}$ в силу (39) i (41) на iнтервалi $\left(0,2\pi\right)$

$$f^{(r_{m-1})}(t)=\alpha_{m}D_{r_{m}-r_{m-1}}(t)-T^{(m-1)}_{n-1}(t)-\frac{\alpha_{m-1}}{2}$$ (52)

i оскiльки права частина в (52) є неперервною на перiодi $[0,2\pi)$, то для доозначеної за неперервнiстю в тоцi 0 функцiї $f^{(r_{m-1})}$ в силу теореми Ролля

$$Z\left(f^{(r_{m-1})};[0,2\pi)\right)\geq 2(s-m+2).$$ (53)

Тодi для всiх похiдних $f^{(j)},j=r_{m-1}+1,r_{m-1}+2,...,r_{m-1}-2$, в силу (40) виконуються включення $f^{(j)}\in C$ i в результатi послiдовного застосування (33), теореми Ролля та врахування парностi числа нулiв функцiй iз $C$ матимемо

$$Z\left(f^{(j)};[0,2\pi)\right)\geq 2(s-m+2),j=r_{m-1}+1,r_{m-1}+2,...,r_{m}-2.$$ (54)

При $j=r_{m}-1$ функцiя $f^{(j)}=f^{(r_{m}-1)}$ в силу (41) має розрив в точцi 0 i в силу (54) i теореми Ролля

$$Z\left(f^{(r_{m}-1)};(0,2\pi)\right)\geq 2s-2m+3$$ (55)

Парна функцiя $f^{(r_{m})}$ в силу (39) i (41) на $\left(0,2\pi\right)$ має вигляд $f^{(r_{m})}(t)=-T^{(m)}_{n-1}(t)-\frac{\alpha_{m}}{2}={\overline{T}}_{n-1}(t)$, тобто є тригонометричним полiномом ${\overline{T}}_{n-1}$ порядку не вищого нiж $n-1$, а, отже, на $\left(0,2\pi\right)$ має не бiльше за $2n-2$ коренiв, тобто

$$Z\left(f^{(r_{m})};(0,2\pi)\right)\leq 2n-2.$$ (56)

З iншого боку, в силу теореми Ролля iз (55) одержуємо

$$Z\left(f^{(r_{m})};(0,2\pi)\right)\geq 2s-2n+2.$$ (57)

Припустимо, що нерiвнiсть (44) мiсця не має, тобто, що $Z\left(f;(0,2\pi)\right)=2s+1>2n+2m-3$, а, отже, $2s>2(n+m-2)$. Тодi в силу (57) отримуємо нерiвнiсть $Z\left(f^{(r_{m})};(0,2\pi)\right)>2n-2$, яка суперечить нерiвностi (56). Одержана суперечнiсть доводить iстиннiсть формули (44).

Iз нерiвностi (44), застосованої до функцiї

$$f^{*}(t)=K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)-T^{*}_{n-1}(t),$$ (58)

де $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ має вигляд (30), та $T^{*}_{n-1}$ такий, що виконуються рiвностi (37), при $k=\overline{1,2(n+m)-3}$ випливає, що всi нулi $t_{k}$ вигляду (36) для рiзницi $f^{*}(t)$ вигляду (58) є простими нулями, в яких вона почережно змiнює знак. Теорему 3 доведено.

Доведення теореми 4. Оскiльки спряженi ядра Пуассона

$$P_{q_{i},1}(t)=\sum\limits^{\infty}_{k=1}{q^{k}_{i}{\sin k}t=\frac{q_{i}{\sin t}}{1-2q_{i}{\cos t\ }+q^{2}_{i}}},q_{i}\in(0,1),i=\overline{1,m},$$ (59)

є неперервними на $[0,2\pi)$ функцiями, то вiдповiдно до наслiдку 1 iснує нетривiальна лiнiйна комбiнацiя $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ вигляду (32) i непарний тригонометричний полiном $T^{*}_{n-1}(t)$ порядку не вищого за $n-1$, який iнтерполює $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)$ на $\left(0,2\pi\right)$ в $2(n+m)-3$ точках вигляду (36).

Крiм того, в силу непарностi i неперервностi на $\left[0,2\pi\right]$ рiзниця $K_{m}\left({\overline{\alpha}}^{*},t\right)-T^{*}_{n-1}(t)$ дорiвнює 0 i при $t=0$. Тобто рiвнiсть (37) виконується на перiодi $[0,2\pi)$ при всiх $k=\overline{0,2(n+m)-3}$, а, отже, число точок iнтерполяцiї по меншiй мiрi $2(n+m-1)$ .

З iншого боку неважко показати, що жоден непарний тригонометричний полiном $T_{n-1}(t)$ порядку $n-1$ не може iнтерполювати будь-яку функцiю

$$K_{m}(\overline{\alpha},t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}P_{q_{i},1}}(t),\alpha_{i}\in{\mathbb{R}},q_{i}\in(0,1),$$ (60)

на пiвiнтервалi $[0,2\pi)$ бiльше, нiж в $2(n+m-1)$ точках. Дiйсно, в силу (59) i (60)

$$K_{m}(\overline{\alpha},t)=P^{\overline{\alpha},\overline{q}}_{m,1}(t)=\sum\limits^{m}_{i=1}{\alpha_{i}}\frac{q_{i}{\sin t}}{1-2q_{i}{\cos t}+q^{2}_{i}}=$$

$$=\frac{\sin t}{\prod\limits_{i=1}^{m}\left(1-2q_{i}\cos t+q_{i}^{2}\right)}\sum_{i=1}^{m}\alpha_{i}q_{i}\prod_{\begin{array}[]{c}{k=1}\\ {k\neq i}\end{array}}^{m}\left(1-2q_{k}\cos t+q_{k}^{2}\right)=\frac{{\overline{T}}_{m}(t)}{\prod\limits^{m}_{i=1}{\left(1-q_{i}{\cos t}+q^{2}_{i}\right)}},$$ (61)

де ${\overline{T}}_{m}(t)-$ деякий непарний тригонометричний многочлен порядку не вищого за $m$. В силу (61) рiвнiсть $K_{m}(\overline{\alpha},t)-T_{n-1}(t)=0$ можлива лише при виконаннi спiввiдношення

$${\overline{T}}_{m}(t)-T_{n-1}(t)\prod^{m}_{i=1}{\left(1-2q_{i}{\cos t}+q^{2}_{i}\right)}=0.$$ (62)

Лiва частина рiвностi (62) є тригонометричним многочленом порядку не вище $m+n-1$, а тому може мати на перiодi не бiльше за $2(n+m-1)$ нулiв, з урахуванням їх кратностi.

Iз сказаного випливає, що всi нулi $t_{k}=\frac{k?\pi}{n+m-1},k=\overline{0,2(n+m)-3}$ , для рiзницi $K_{m}({\overline{\alpha}}^{*},t)-T^{*}_{n-1}(t)$ є простими нулями, в яких ця рiзниця почережно змiнює знак. Теорему 4 доведено.

Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють, що вони не мають потенцiйного конфлiкту iнтересiв щодо дослiдження у цiй статтi.

Фiнансування. Цю роботу частково пiдтримано грантом H2020-MSCA-RISE-2019, проект № 873071 (SOMPATY: spectral optimization: from mathematics to physics and advanced technology).

Авторськi внески. Усi автори зробили рiвний внесок у роботу.

Лiтература

1. Степанец А.И., Методы теории приближений: В 2 ч. – Киев: Ин-т математики НАН Украини, 2002. – Ч. 1. – 427 с.

2. Крейн М.Г., К теории наилучшего приближения периодических функций Докл. АН СССР. -1938, т.18, № 4 -5. – C.245-249.

3. Ахиезер Н.И., О наилучшем приближении одного класса непрерывных периодических функций, Докл. АН СССР. – 1937, т.17, № 9. – с.451-454.

4. Favard J., Sur l’approximation des fonctions p$\acute{e}$riodiques par des polynomes trigonom$\acute{e}$triques, C.r. Acad. Sci. – 1936. – 203. P. 1122-1124.

5. Favard J., Sur les meilleurs proc$\acute{e}$des d’approximations des certain classes des fonctions par des polynomes trigonom$\acute{e}$triques, Bull. de Scienses Math. – 1937. – 15. –P. 209-224, 243-256.

6. Ахиезер Н.И., Крейн М.Г., О наилучшем приближении тригонометрически-ми суммами дифференцируемых периодических функций, Докл. АН СССР. – 1937. – 15. № 3. – С. 107-112.

7. Никольский С.М., Приближение функций тригонометрическими полиномами в среднем, Изв. АН СССР. Сер. мат. – 1946. – 10. – С. 207-256.

8. Nagy B., $\ddot{U}$ber gewisse Extremalfragen bei transformierten trigonometrischen Entwicklungen 1. Periodischer Fall, Berichte der math. –phys. Kl. Acad. Der Wiss. zu Leipzig. – 1938. – 90. –P. 103-134.

9. Бушанский А.В., О наилучшем в среднем гармоническом приближении некоторых функций, Исследования по теории приближения функций и их приложения. – Киев: Ин-т математики АН УССР. – 1978. – С. 29-37.

10. Шевалдин В.Т., Поперечники классов сверток с ядром Пуассона, Матем. заметки. – 1993. – 52, № 2. – С. 145-151.

11. Корнейчук Н.П., Экстремальные задачи теории приближения – М.: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1976. – 320 с.

12. Pincus A., n-Widths in Approximation Theory, Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 1985. – 294 p.

13. Корнейчук Н.П., Точные константы в теории приближения – М.: Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1987. – 424 с.

14. Сердюк А.С., Поперечники та найкращi наближення класiв згорток перiодичних функцiй – Укр. мат. журн. – 1999. – Т. 51, № 5. – С. 674-687.

15. Serdyuk A.S., Bodenchuk V.V., Exact values of Kolmogorov widths of classes of Poisson integrals, Jornal of Approximation Theory. – 2013. – 173, № 9. – Р. 89-109.

16. Боденчук В.В., Сердюк А.С., Точнi оцiнки колмогоровських поперечникiв класiв аналiтичних функцiй I , Укр. мат. журн. – 2015. – Т. 67, № 6. – С. 719-738.

17. Боденчук В.В., Сердюк А.С., Точнi оцiнки колмогоровських поперечникiв класiв аналiтичних функцiй II, Укр. мат. журн. – 2015. – Т. 67, № 8. – С. 1011-1018.

18. Grabova U.Z., Kal’chuk I.V., Approximation of the classes $W^{r}_{\beta,\infty}$ by three-garmonic Poisson integrals, Carpathion Math. Publ. – 2019. – T. 11, № 2. - P. 321-334.

19. Абдулаєв Ф.Г., Харкевич Ю.I., Наближення класiв $C^{\psi}_{\beta}H^{\omega}$ бiгармонiчними iнтегралами Пуассона, Укр. мат. журн. – 2020. – Т. 72, № 1. – С. 20-35.

20. Сердюк А.С., Найкращi наближення i поперечники класiв згорток перiодичних функцiй високої гладкостi, Укр. мат. журн. – 2005. – Т. 57, № 7. – С. 946-971.

21. Степанец А.И., Методы теории приближений: в 2 ч. – Киев: Ин-т математики НАН Украины, 2002. – Ч. II. – 468 с.

22. Сердюк А.С., Про найкраще наближення на класах згорток перiодичних функцiй, Теорiя наближення функцiй та сумiжнi питання/ Працi Iнституту-ту математики НАН України. – 35. – К.: Iн-т математики НАН України. 2002. – С. 172-194.