3 Основнi результати
Представленi в цьому роздiлi результати будуть доведенi в роздiлi 5.
Перепишемо неоднорiдну крайову задачу (2.1), (2.2) у формi операторного рiвняння
|
|
|
де позначає лiнiйний оператор на парi банахових просторiв
|
|
|
(3.1) |
Нагадаємо, що для довiльних банахових просторiв та , лiнiйний неперервний оператор називають фредгольмовим, якщо його ядро та коядро є скiнченновимiрними. Якщо оператор є фредгольмовим, то його область визначення замкнена в , а його iндексом називають число
|
|
|
i воно теж є скiнченним (див., напр., [12, Лема 19.1.1]).
Крiм того варто зауважити, що iнодi в лiтературi такi оператори ще називають нетеровими, а термiн “фредгольмiв” застосовують до нетерових операторiв з iндексом нуль.
Теорема 3.1.
Лiнiйний оператор (3.1) є обмеженим i фредгольмовим з iндексом
Позначимо — єдиний розв’язок наступного лiнiйного однорiдного матричного рiвняння з початковою умовою Кошi
|
|
|
(3.2) |
Тут, — це нульова, а — одинична матрицi розмiрнiстю . Вiдповiдно, єдиний розв’язок цiєї задачi Кошi (3.2) належить простору .
Означення 3.2.
Прямокутна числова матриця
|
|
|
(3.3) |
є характеристичною для крайової задачi (2.1), (2.2), якщо її -й стовпець є результатом дiї оператора на -й стовпчик матрицi-функцiї .
Тут, позначає кiлькiсть скалярних диференцiальних рiвнянь системи (2.1), а — кiлькiсть скалярних крайових умов.
Теорема 3.3.
Вимiрностi ядра i коядра оператора (3.1) дорiвнюють вiдповiдно вимiрностям ядра i коядра характеристичної матрицi:
|
|
|
(3.4) |
|
|
|
(3.5) |
З теореми 3.3 випливає критерiй оборотностi оператора , або iншими словами умова однозначної розв’язностi задачi (2.1), (2.2) та неперервної залежностi її розв’язку вiд правих частин диференцiального рiвняння та крайової умови.
Наслiдок 3.4.
Оператор є оборотним тодi i тiльки тодi, коли i квадратна матриця є невиродженою.
Для довiльного , розглянемо, поряд iз задачею (2.1), (2.2), послiдовнiсть неоднорiдних крайових задач вигляду:
|
|
|
(3.6) |
|
|
|
(3.7) |
де для кожного фiксованого , вiдповiднi коефiцiєнти , , вектор та лiнiйний неперервний оператор задовольняють наведеним вище умовам для задачi (2.1), (2.2).
Пов’яжемо з крайовими задачами (3.6), (3.7) послiдовнiсть лiнiйних неперервних операторiв вигляду (3.1):
|
|
|
та послiдовнiсть характеристичних матриць вигляду (3.3):
|
|
|
параметризованих числом
Для ведемо наступнi короткi позначення
|
|
|
збiжностi послiдовностi операторiв до в сильнiй операторнiй топологiї;
та
|
|
|
збiжнiсть послiдовностi характеристичних матриць до за нормою простору .
Теорема 3.5.
Якщо при послiдовнiсть операторiв сильно збiгається до оператора , то послiдовнiсть характеристичних матриць збiгається до матрицi в , тобто
|
|
|
.
Теорема 3.6.
Нехай для розглянутих крайових задач виконується умова
|
|
|
(3.8) |
Тодi для достатньо великих справджуються нерiвностi
|
|
|
(3.9) |
|
|
|
(3.10) |
Далi наведемо наступнi важливi прямi наслiдки теореми 3.6. Припустимо тут, що виконується умова (3.8).
Наслiдок 3.7.
Якщо оператор оборотний, оборотними є i оператори для всiх достатньо великих .
Наслiдок 3.8.
Якщо крайова задача (2.1), (2.2) має розв’язок для довiльниим чином вибраних правих частин, то це ж справджується i для задач (3.6), (3.7) для всiх достатньо великих .
Наслiдок 3.9.
Якщо однорiдна крайова задача вiдповiдна (2.1), (2.2) має лише тривiальний розв’язок, тодi це ж справджується i для однорiдних крайових задач вiдповiдних (3.6), (3.7) для всiх достатньо великих .
4 Приклади
Приклад 1. Розглянемо лiнiйну одноточкову крайову задачу для диференцiального рiвняння зi сталими коефiцiєнтами
|
|
|
(4.1) |
|
|
|
(4.2) |
Тут, , , , матрицi , та лiнiйний неперервний оператор
|
|
|
є довiльним чином заданими. Вiдповiдно шукана вектор-функцiя .
Нехай позначає єдиний розв’язок наступної матричної задачi Кошi
|
|
|
Тодi матриця-функцiя та її -та похiдна набудуть вигляду:
|
|
|
|
|
|
Пiдставляючи цi значення у рiвнiсть (4.2), маємо
|
|
|
З теореми 3.1 випливає, що .
Таким чином, за теоремою 3.3, маємо
|
|
|
|
|
|
Приклад 2. Розглянемо багатоточкову крайову задачу для системи диференцiальних рiвнянь (4.1) з коефiцiєнтом i крайовими умовами в точках , що мiстять похiднi цiлих або дробових порядкiв.
|
|
|
Тут всi , тодi як невiд’ємнi числа задовольняють умову
|
|
|
Дробова похiдна розумiється тут у сенсi Рiмана-Лiувiлля.
Далi знайдемо фредгольмовi числа. Для розглянутої задачi за теоремою 3.1 iндекс оператора становить . Тому достатньо визначити розмiрнiсть, наприклад, ядра оператора , а вiдповiдну розмiрнiсть коядра, можна виразити вже через його iндекс.
З умови слiдує, що фундаментальна матриця , а тому вiдповiдна характеристична матриця набуде вигляду
|
|
|
бо вiдповiднi елементи матрицi , що мiстять дробовi похiднi вiд сталих будуть будуть нульовими для довiльних . Таким чином
|
|
|
та вiдповiдно
|
|
|
Такий результат дає можливiсть помiтити додаткову властивiсть, що для розглянутої задачi фредгольмовi числа не залежать, як вiд довжини вибраного iнтервалу , так i вiд вибору точок , та матриць , при .
5 Доведення
Для доведення теорем 3.1, 3.3 нам знадобляться двi наступнi додатковi властивостi.
Введемо метричний простiр матриць-функцiй
|
|
|
з метрикою
|
|
|
Твердження 5.1.
Нелiнiйне вiдображення , де , а — розв’язок задачi Кошi (3.2), є гомеоморфiзмом банахового простору на метричний простiр .
Твердження 5.1 доведено в роботi [13].
Покладемо
|
|
|
(5.1) |
Нехай , — комплексний лiнiйний простiр, є лiнiйний оператор, а є матриця розмiру , елементи якої належать до . За аналогiєю з (5.1) позначимо через числову матрицю розмiру , кожний стовпець якої є результатом дiї оператора на вiдповiдний стовпець (з тим же номером) матрицi .
Твердження 5.2.
За цих припущень правильна рiвнiсть
|
|
|
Iз доведенням цього твердження можна ознайомитись в роботi [16, Лема 5.1].
Доведення теореми 3.1. Спочатку обґрунтуємо неперервнiсть оператора .
Оскiльки, за умовою є лiнiйним неперервним оператором, достатньо неперервнiсть оператора . Що еквiвалентно його обмеженостi. яка в свою чергу, випливає з означення норм у просторах i вiдомого факту, що кожен iз цих просторiв утворює банахову алгебру.
Далi доведемо фредгольмовiсть оператора та знайдемо його iндекс. Для цього виберемо деякий фiксований лiнiйний обмежений оператор . Оператор допускає представлення у виглядi
|
|
|
Тут оператор
|
|
|
а другий доданок є скiнченновимiрним оператором. Iз другої теореми стiйкостi (див., напр., [Kato_book, Section 3, § 1]) випливає, що оператор є фредгольмовим, якщо оператор є теж фредгольмовим, i крiм того,
|
|
|
Тому достатньо довести фредгольмовiсть оператора i знайти його iндекс, вибравши вiдповiдним чином оператор . Для цього розглянемо три можливi випадки.
1. Нехай . Тодi
|
|
|
Знайдемо ядро та область значень цього оператора. Для цього припустимо, що належить ядру . Тодi та . По сутi, побудований таким чином оператор є оператором задачi Кошi, а тому iз теореми про єдинiсть розв’язку задачi Кошi випливає, що . А отже, .
Далi, довiльним чином виберемо елементи та . Iз твердження 5.1 випливає, що iснує така вектор-функцiя така, що
|
|
|
Тому .
2. Нехай . Покладемо
|
|
|
Знайдемо ядро оператора . Нехай належить . Тодi та . Iз теореми про єдинiсть розв’язку задачi Кошi аналогiчно отримуємо .
Запишемо множину значень оператора у виглядi прямої суми двох пiдпросторiв
|
|
|
Але, як доведено ранiше, .
Тому .
3. Нехай . Покладемо
|
|
|
Покажемо, що
|
|
|
|
|
|
Нехай належить to . Тодi та . Розглянемо Задач Кошi вигляду:
|
|
|
|
|
|
Iз твердження 5.1 випливає, що розв’язки цих задач лiнiйно незалежнi та утворюють базис у пiдпросторi .
Сюр’єктивнiсть оператора випливає iз вже доведеної сюр’єктивностi оператора .
Таким чином, у кожному iз розглянутих випадкiв оператор є фредгольовим з iндексом .
Доведення теореми 3.3. Покажемо справедливiсть рiвностi (3.4). Введемо позначення:
|
|
|
|
|
|
Таким чином нам потрiбно довести рiвнiсть
|
|
|
(5.2) |
Нехай . Тодi iснує таких лiнiйно незалежних розв’язкiв однорiдного рiвняння , що згiдно з твердженням 5.2
|
|
|
де вектори , та .
Це означає, що prime стовпцiв матрицi (3.3) є лiнiйно незалежними та .
I навпаки, нехай , тодi її стовпцiв є лiнiйно залежними. А це, в свою чергу, означає, що для деяких векторiв , ,
|
|
|
Нехай
|
|
|
Тодi , та
|
|
|
на пiдставi твердження 5.2. Тому, якщо , то . Таким чином, рiвнiсть (3.4) виконується.
За означенням характеристична матриця належить до простору . Як вiдомо, вимiрнiсть ядра матрицi є рiзницею числа її рядкiв та рангу, а вимiрнiсть коядра — рiзницею числа стовпцiв та рангу. Тому для матрицi , маємо рiвнiсть
|
|
|
(5.3) |
Аналогiчно за означення iндексу оператора
|
|
|
маємо
|
|
|
(5.4) |
Отриманi рiвностi (5.2), (5.3) та (5.4) пiдтверджують рiвнiсть (3.5).
Для доведення решти теорем, нам знадобляться наступнi додатковi результати.
Лема 5.3.
Для диференцiального оператора маємо таку еквiвалентнiсть збiжностей при :
|
|
|
Тут позначає рiвномiрну збiжнiсть операторiв.
Доведення. Оскiльки з рiвномiрної збiжностi лiнiйних неперервних операторiв випливає їх сильна збiжнiсть, то для доведеннi цiєї леми залишається обґрунтувати такi двi iмплiкацiї:
|
|
|
|
|
|
Доведемо першу з них. Припустимо, що . Тодi
|
|
|
при для кожної матрицi-функцiї . При цьому матриця-функцiя утворена стовпцями, якi є результатами дiї оператора на вiдповiднi стовпцi матрицi . Узявши тут , отримаємо потрiбну збiжнiсть в при . Перша iмплiкацiя доведена.
Обґрунтуємо другу iмплiкацiю. Припустимо, що при . Для довiльної вектор-функцiї маємо таке:
|
|
|
|
|
|
Тут — деяке додатне число, не залежне вiд ; воно iснує, оскiльки — банахова алгебра. Тому
|
|
|
Тут позначає норму лiнiйного обмеженого оператора на парi просторiв i . Друга iмплiкацiя, а з нею i лема 5.3 доведена.
Доведення теореми 3.5.
Нехай при
|
|
|
тодi за лемою 5.3 , що в свою чергу за твердженням 5.1 тягне збiжнiсть вiдповiдних матрицантiв у просторi . Звiдси маємо збiжнiсть , що в свою чергу за означенням (5.1) означає збiжнiсть характеристичних матриць .
Доведення теореми 3.6.
Нехай при
|
|
|
тодi за теоремою 3.5 маємо i збiжнiсть характеристичних матриць .
Покладемо
|
|
|
Тодi iснує ненульовий мiнор порядку матрицi . Звiдси маємо, що такий же мiнор (порядку ) матрицi буде ненульовим для довiльного .
Таким чином
|
|
|
Вiдповiдно для достатньо великих
|
|
|
|
|
|
Звiдси вiдповiдно отримуються необхiднi нерiвностi (3.9) та (3.10).