Напiвгрупа скiнченних часткових порядкових iзоморфiзмiв обмеженого рангу нескiнченноï лiнiйно впорядкованоï множини

Анотацiя.

Ми вивчаємо алгебричнi властивостi напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ скiнченних часткових порядкових iзоморфiзмiв рангу $\leq n$ нескiнченної лiнiйно впорядкованої множини $(L,\leqslant)$. Зокрема описано її iдемпотенти, природний частковий порядок та вiдношення Ґрiна на $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$. Доведено, що напiвгрупа $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ стiйка та мiстить щiльний ряд iдеалiв, а також, що всi конґруенцiї на напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ є конґруенцiями Рiса.

Oleg Gutik, Maksym Shchypel, The semigroup of finite partial order isomorphisms of a bounded rank of an infinite linear ordered set.

We study algebraic properties of the semigroup $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ of finite partial order isomorphisms of the rank $\leq n$ of an infinite linearly ordered set $(L,\leqslant)$. In particular we describe its idempotents, the natural partial order and Green’s relations on $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$. It is proved that the semigroup $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ is stable and it contains tight ideal series. Moreover, we show that the semigroup $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ admits only Rees’ congruences and every its homomorphic image is a semigroup with tight ideal series.

У цiй працi ми користуємося термiнологiєю з монографiй [3, 4, 10, 12].

Якщо визначене часткове вiдображення $\alpha\colon X\rightharpoonup Y$ з множини $X$ у множину $Y$, то через $\operatorname{dom}\alpha$ i $\operatorname{ran}\alpha$ будемо позначати його область визначення та область значень, вiдповiдно, а через $(x)\alpha$ i $(A)\alpha$ — образи елемента $x\in\operatorname{dom}\alpha$ та пiдмножини $A\subseteq\operatorname{dom}\alpha$ при частковому вiдображеннi $\alpha$, вiдповiдно. Також через $\operatorname{rank}\alpha$ будемо позначати ранг часткового вiдображення $\alpha\colon X\rightharpoonup Y$, тобто $\operatorname{rank}\alpha=|\operatorname{dom}\alpha|$.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то визначатимемо вiдношення Ґрiна $\mathscr{R}$, $\mathscr{L}$, $\mathscr{D}$, $\mathscr{H}$ i $\mathscr{J}$ на $S$ так:

$$\qquad a\mathscr{R}b\mbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }aS^{1}=bS^{1};$$

$$\qquad a\mathscr{L}b\mbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }S^{1}a=S^{1}b;$$

$$\qquad a\mathscr{J}b\mbox{ \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii \T2A\cyrii \T2A\cyrl\T2A\cyri\T2A\cyrsh\T2A\cyre \T2A\cyrt\T2A\cyro\T2A\cyrd\T2A\cyrii, \T2A\cyrk\T2A\cyro\T2A\cyrl\T2A\cyri }S^{1}aS^{1}=S^{1}bS^{1};$$

$$\qquad\mathscr{D}=\mathscr{L}\circ\mathscr{R}=\mathscr{R}\circ\mathscr{L};$$

$$\qquad\mathscr{H}=\mathscr{L}\cap\mathscr{R}.$$

(див. означення в [3, §2.1] або [6]).

Вiдношення еквiвалентностi $\mathfrak{K}$ на напiвгрупi $S$ називається конґруенцiєю, якщо для елементiв $a$ i $b$ напiвгрупи $S$ з того, що виконується умова $(a,b)\in\mathfrak{K}$ випливає, що $(ca,cb),(ad,bd)\in\mathfrak{K}$, для всiх $c,d\in S$. Вiдношення $(a,b)\in\mathfrak{K}$ також будемо записувати $a\mathfrak{K}b$, i в цьому випадку будемо говорити, що елементи $a$ i $b$ є $\mathfrak{K}$-еквiвалентними. На кожнiй напiвгрупi $S$ iснують наступнi конґруенцiї: унiверсальна $\mathfrak{U}_{S}=S\times S$ та одинична (дiагональ) $\Delta_{S}=\{(s,s)\colon s\in S\}$. Такi конґруенцiї називаються тривiальними. Кожен двобiчний iдеал $I$ напiвгрупи $S$ породжує на нiй конґруенцiю Рiса: $\mathfrak{K}_{I}=(I\times I)\cup\Delta_{S}$.

Надалi через $E(S)$ позначатимемо множину iдемпотентiв напiвгрупи $S$. Напiвгрупа iдемпотентiв називається в’язкою, а комутативна напiвгрупа iдемпотентiв — напiвґраткою.

Якщо $S$ — напiвгрупа, то на $E(S)$ визначено частковий порядок: $e\preccurlyeq f$ тодi i лише тодi, коли $ef=fe=e$. Так означений частковий порядок на $E(S)$ називається природним.

Напiвгрупа $S$ називається iнверсною, якщо для довiльного елемента $s\in S$ iснує єдиний елемент $s^{-1}\in S$ такий, що $ss^{-1}s=s$ i $s^{-1}ss^{-1}=s^{-1}$ [2]. В iнверснiй напiвгрупi $S$ вище означений елемент $s^{-1}$ називається iнверсним до $s$.

Означимо вiдношення $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ так: $s\preccurlyeq t$ тодi i лише тодi, коли $s=te$, для деякого iдемпотента $e\in S$. Так означений частковий порядок називається природним частковим порядком на iнверснiй напiвгрупi $S$ [2]. Очевидно, що звуження природного часткового порядку $\preccurlyeq$ на iнверснiй напiвгрупi $S$ на її в’язку $E(S)$ є природним частковим порядком на $E(S)$.

Через $\mathscr{I}(X)$ позначимо множину всiх часткових взаємнооднозначних перетворень множини $X$ разом з такою напiвгруповою операцiєю

$$x(\alpha\beta)=(x\alpha)\beta\quad\mbox{\T2A\cyrya\T2A\cyrk\T2A\cyrshch\T2A\cyro}\quad x\in\operatorname{dom}(\alpha\beta)=\{y\in\operatorname{dom}\alpha\colon y\alpha\in\operatorname{dom}\beta\},\qquad\mbox{\T2A\cyrd\T2A\cyrl\T2A\cyrya}\quad\alpha,\beta\in\mathscr{I}_{\lambda}.$$

Напiвгрупа $\mathscr{I}(X)$ називається симетричною iнверсною напiвгрупою або симетричним iнверсним моноїдом над множиною $X$ (див. [3]). Симетрична iнверсна напiвгрупа введена В. В. Вагнером у працях [1, 2] i вона вiдiграє важливу роль у теорiї напiвгруп. Надалi, якщо для $\alpha,\beta\in\mathscr{I}(X)$ виконуються умови $\operatorname{dom}\alpha\subseteq\operatorname{dom}\beta$ i $(x)\beta=(x)\alpha$ для довiльного $x\in\operatorname{dom}\alpha$. то будемо писати $\alpha\subseteq\beta$.

Надалi будемо вважати, що $(L,\leqslant)$ — нескiнченна лiнiйно впорядкована множина. Для елементiв $x,y\in L$ умову $x\leqslant y$ i $x\neq y$ записуватимемо так: $x<y$. Елемент $\alpha\in\mathscr{I}(L)$ називається частковим порядковим iзоморфiзмом, якщо для довiльних $x_{1},x_{2}\in\operatorname{dom}\alpha$ з $x_{1}\leqslant x_{2}$ випливає $(x_{1})\alpha\leqslant(x_{2})\alpha$. Позаяк $\leqslant$ — лiнiйний порядок на $L$, то для $\alpha\in\mathscr{I}(L)$ i для довiльних $x_{1},x_{2}\in\operatorname{dom}\alpha$ з $(x_{1})\alpha\leqslant(x_{2})\alpha$ випливає $x_{1}\leqslant x_{2}$. Очевидно, що композицiя часткових порядкових iзоморфiзмiв лiнiйно впорядкованої множини $(L,\leqslant)$ є частковим порядковим iзоморфiзмом, i обернене часткове вiдображення до часткового порядкового iзоморфiзму є знову частковим порядковим iзоморфiзмом. Через $\mathscr{O\!\!I\!}(L)$ позначимо напiвгрупу всiх часткових порядкових iзоморфiзмiв лiнiйно впорядкованої множини $(L,\leqslant)$. Очевидно, що $\mathscr{O\!\!I\!}(L)$ — iнверсна напiвгрупа симетричного iнверсного моноїда $\mathscr{I}(L)$ над множиною $L$.

Для довiльного натурального числа $n$ визначимо

$$\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)=\left\{\alpha\in\mathscr{O\!\!I\!}(L)\colon|\operatorname{dom}\alpha|\leq n\right\}.$$

Очевидно, що $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ — iнверсна пiднапiвгрупа симетричного iнверсного моноїда $\mathscr{O\!\!I\!}(L)$ над множиною $L$. Надалi напiвгрупу $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ будемо називати напiвгрупою скiнченних часткових порядкових iзоморфiзмiв рангу $\leq n$ лiнiйно впорядкованої множини $(L,\leqslant)$. Надалi якщо елемент $\alpha$ напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ вiдображає $x_{1}$ у $y_{1}$, $\ldots$, $x_{k}$ у $y_{k}$, де $x_{1},\ldots x_{k},y_{1},\ldots y_{k}\in L$, $x_{1}<\cdots<x_{k}$, $y_{1}<\cdots<y_{k}$, $k\leq n$, то записуватимемо так;

$$\alpha=\begin{pmatrix}x_{1}&\cdots&x_{k}\\ y_{1}&\cdots&y_{k}\end{pmatrix}.$$

Порожнє часткове перетворення множини $L$ будемо позначати символом $\boldsymbol{0}$. Очевидно, що $\boldsymbol{0}$ — нуль напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$.

Однiєю з класичних задач теорiї напiвгруп перетворень є дослiдження будови напiвгрупи перетворень множини, якi зберiгають структуру множини (геометрiю, частковий порядок, топологiю), зокрема, коли цi перетворення є локальними, тобто частковими еквiвалентностями (частковими iзометрiями, частковими порядковими iзоморфiзмами, частковими гомеоморфiзмами, тощо) [5, 11]. У цiй працi ми дослiджуємо алгебричнi властивостi напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ скiнченних часткових порядкових iзоморфiзмiв обмеженого рангу лiнiйно впорядкованої множини $(L,\leqslant)$. Зокрема описано її iдемпотенти, природний частковий порядок та вiдношення Ґрiна на $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$. Доведено, що напiвгрупа $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ стiйка та мiстить щiльний ряд iдеалiв, а також, що всi конґруенцiї на напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I\!}_{n}(L)$ є конґруенцiями Рiса.

Лема 1.

Нехай $(L,\leqslant)$ — нескiнченна лiнiйно впорядкована множина. Тодi для довiльного натурального числа $k$ i для довiльних $x_{1},\ldots x_{k},y_{1},\ldots y_{k}\in L$ таких, що $x_{1}<\cdots<x_{k}$, $y_{1}<\cdots<y_{k}$ iснує єдиний частковий порядковий iзоморфiзм $\alpha\colon L\rightharpoonup L$ такий, що $\operatorname{dom}\alpha=\left\{x_{1},\ldots x_{k}\right\}$, $\operatorname{ran}\alpha=\left\{y_{1},\ldots y_{k}\right\}$. Бiльше того, частковий порядковий iзоморфiзм $\alpha\colon L\rightharpoonup L$ визначається так: $(x_{1})\alpha=y_{1},\ldots,(x_{k})\alpha=y_{k}$.

Доведення.

Позаяк $(L,\leqslant)$ — лiнiйно впорядкована множина, то кожна скiнченна пiдмножина в $(L,\leqslant)$ має найменший елемент. За iндукцiєю визначаємо частковий порядковий iзоморфiзм $\alpha\colon L\rightharpoonup L$ так: $(x_{1})\alpha=y_{1},\ldots,(x_{k})\alpha=y_{k}$. Позаяк множини $\left\{x_{1},\ldots x_{k}\right\}$, $\left\{y_{1},\ldots y_{k}\right\}$ скiнченнi, то такий частковий порядковий iзоморфiзм $\alpha$ єдиний. ∎

Нагадаємо [9], що напiвгрупа $S$ називається стiйкою, якщо

1. $a,b\in S$ i з $Sa\subseteq Sab$ випливає, що $Sa=Sab$,

2. $a,b\in S$ i з $aS\subseteq baS$ випливає, що $aS=baS$.

Теорема 1.

Нехай $(L,\leqslant)$ — нескiнченна лiнiйно впорядкована множина. Тодi для довiльного натурального числа $n$ напiвгрупа $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ є стiйкою.

Доведення.

Припустимо, що для деяких елементiв $\alpha,\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ виконується включення

(1) $$\alpha\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\subseteq\beta\alpha\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L).$$

Позаяк $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ — iнверсна напiвгрупа, то за теоремою 1.17 з [3] маємо, що

$$\alpha\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)=\alpha\alpha^{-1}\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\quad\hbox{i}\quad\beta\alpha\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)=\beta\alpha\alpha^{-1}\beta^{-1}\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L),$$

а отже,

(2) $$\alpha\alpha^{-1}\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\subseteq\beta\alpha\alpha^{-1}\beta^{-1}\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L).$$

З включення (2) випливає, що $\operatorname{dom}\alpha\subseteq\operatorname{dom}\beta$ i $\operatorname{dom}\alpha\subseteq\operatorname{ran}\beta$. З включення (1) маємо, що iснує такий елемент $\gamma\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, що

(3) $$\alpha=\beta\alpha\gamma.$$

Нехай $\operatorname{rank}\alpha=k\leq n$ i $\operatorname{dom}\alpha=\{x_{1},\ldots,x_{k}\}$, причому $x_{1}<\cdots<x_{k}$ в $(L,\leqslant)$. З рiвностi (3) випливає, що $(x_{1})\beta^{-1}=x_{1}$, $\ldots,$ $(x_{k})\beta^{-1}=x_{k}$, оскiльки $(L,\leqslant)$ — лiнiйно впорядкована множина, $\alpha,\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ i $x_{1}<\cdots<x_{k}$ в $(L,\leqslant)$. Отже, отримуємо, що $(x_{1})\beta=x_{1}$, $\ldots,$ $(x_{k})=x_{k}$, звiдки випливає рiвнiсть $\alpha=\beta\alpha$. Тодi, очевидно, що $\alpha\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)=\beta\alpha\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L).$

Доведення твердження, що з включення $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\alpha\subseteq\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\alpha\beta$ для $\alpha,\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ випливає рiвнiсть $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\alpha=\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\alpha\beta$, аналогiчне з точнiстю до дуальностi. ∎

Твердження 1.

1. Ненульовий елемент $\alpha$ напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ є iдемпотентом тодi i лише тодi, коли $\alpha$ — тотожне часткове перетворення.

2. $\alpha\preccurlyeq\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ тодi i лише тодi, коли $\alpha\subseteq\beta$.

3. $\alpha\mathscr{R}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ тодi i лише тодi, коли $\operatorname{dom}\alpha=\operatorname{dom}\beta$.

4. $\alpha\mathscr{L}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ тодi i лише тодi, коли $\operatorname{ran}\alpha=\operatorname{ran}\beta$.

5. $\alpha\mathscr{H}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ тодi i лише тодi, коли $\alpha=\beta$.

6. $\alpha\mathscr{D}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ тодi i лише тодi, коли $|\operatorname{dom}\alpha|=|\operatorname{dom}\beta|$.

7. $\mathscr{D}=\mathscr{J}$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$.

Доведення.

Твердження (1) i (2) випливають з означення напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ та описання iдемпотентiв симетричного iнверсного моноїда $\mathscr{I}(L)$ i природного часткового часткового порядку на ньому (див. [10, пiдроздiли 1.1 i 3.2]).

Твердження (3) i (4) випливають з означень вiдношень Ґрiна $\mathscr{R}$ i $\mathscr{L}$ на $\mathscr{I}(L)$ i твердження 3.2.11 з [10].

Твердження (5) випливає з тверджень (3), (4) i леми 1.

(6) Нехай $\alpha\mathscr{D}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$. Тодi iснує частковий порядковий iзоморфiзм $\gamma\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ такий, що $\alpha\mathscr{R}\gamma$ i $\gamma\mathscr{L}\beta$. З тверджень (3) i (4) випливає, що $\operatorname{dom}\alpha=\operatorname{dom}\gamma$ i $\operatorname{ran}\gamma=\operatorname{ran}\beta$. Позаяк $\beta$ i $\gamma$ — частковi бiєкцiї, то

$$|\operatorname{dom}\alpha|=|\operatorname{dom}\gamma|=|\operatorname{ran}\gamma|=|\operatorname{ran}\beta|=|\operatorname{dom}\beta|.$$

Припустимо, що $|\operatorname{dom}\alpha|=|\operatorname{dom}\beta|$ для деяких $\alpha,\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, i нехай

$$\alpha=\begin{pmatrix}x_{1}&\cdots&x_{k}\\ y_{1}&\cdots&y_{k}\end{pmatrix}\qquad\hbox{i}\qquad\beta=\begin{pmatrix}u_{1}&\cdots&u_{k}\\ v_{1}&\cdots&v_{k}\end{pmatrix},$$

для деяких $x_{1},\ldots x_{k},y_{1},\ldots y_{k},u_{1},\ldots u_{k},v_{1},\ldots v_{k}\in L$, $x_{1}<\cdots<x_{k}$, $y_{1}<\cdots<y_{k}$, $u_{1}<\cdots<u_{k}$, $v_{1}<\cdots<v_{k}$, $k\leq n$. Приймемо

$$\gamma=\begin{pmatrix}y_{1}&\cdots&y_{k}\\ u_{1}&\cdots&u_{k}\end{pmatrix}.$$

З тверджень (3) i (4) випливає, що $\alpha\mathscr{L}\gamma$ i $\gamma\mathscr{R}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, а отже, $\alpha\mathscr{D}\beta$ в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$.

(7) За теоремою 1 з [9] у стiйких напiвгрупах вiдношення Ґрiна $\mathscr{D}$ i $\mathscr{J}$ збiгаються. Далi скористаємося теоремою 1. ∎

Нагадаємо [10], що iнверсна напiвгрупа $S$ називається комбiнаторною, якщо кожен її $\mathscr{H}$-клас є одноелементною множиною. З твердження 1(5) випливає

Наслiдок 1.

$\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ — комбiнаторна iнверсна напiвгрупа.

Також з висловлень (6) i (7) твердження 1 випливає такий наслiдок.

Наслiдок 2.

Нехай $n$ — довiльне натуральне число. Тодi сiм’я

$$\left\{I_{k}=\mathscr{O\!\!I}\!_{k}(L)\colon k=0,1,\ldots,n\right\}$$

мiстить усi двобiчнi iдеали напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$.

Лема 2.

Нехай $\mathfrak{C}$ — конґруенцiя на напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$. Якщо $\alpha\mathfrak{C}\boldsymbol{0}$ для деякого $\alpha\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, то $\alpha\mathfrak{C}\beta$ для всiх $\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ таких, що $\operatorname{rank}\beta\leq\operatorname{rank}\alpha$.

Доведення.

Розглянемо можливi випадки:

1. $\operatorname{rank}\beta=\operatorname{rank}\alpha$;

2. $\operatorname{rank}\beta<\operatorname{rank}\alpha$ i $\beta\preccurlyeq\alpha$;

3. $\operatorname{rank}\beta<\operatorname{rank}\alpha$ i $\beta\not\preccurlyeq\alpha$.

(1) Якщо $\operatorname{rank}\beta=\operatorname{rank}\alpha$, то $|\operatorname{dom}\beta|=|\operatorname{ran}\beta|=|\operatorname{ran}\alpha|=|\operatorname{dom}\alpha|$. За лемою 1 iснують частковi порядковi iзоморфiзми $\gamma,\delta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ такi, що $\operatorname{dom}\beta=\operatorname{dom}\gamma$, $\operatorname{ran}\gamma=\operatorname{dom}\alpha$, $\operatorname{dom}\delta=\operatorname{ran}\alpha$ i $\operatorname{ran}\delta=\operatorname{ran}\beta$. Тодi маємо, що $\beta=\gamma\alpha\delta\mathfrak{C}\gamma\boldsymbol{0}\delta=\boldsymbol{0}$, а отже, $\beta\mathfrak{C}\boldsymbol{0}$ i $\beta\mathfrak{C}\alpha$.

(2) Якщо $\operatorname{rank}\beta<\operatorname{rank}\alpha$ i $\beta\preccurlyeq\alpha$, то за лемою 1.4.6 з [10] $\beta=\beta\beta^{-1}\alpha\mathfrak{C}\beta\beta^{-1}\boldsymbol{0}$, а отже, $\beta\mathfrak{C}\boldsymbol{0}$ i $\beta\mathfrak{C}\alpha$.

(3) Припустимо, що $\operatorname{rank}\beta<\operatorname{rank}\alpha$ i $\beta\not\preccurlyeq\alpha$. Нехай $A$ — пiдмножина в $\operatorname{dom}\alpha$ така, що $|A|=\operatorname{rank}\beta<\operatorname{rank}\alpha$. Позначимо через $\varepsilon$ тотожне вiдображення на множинi $A$. Тодi $\varepsilon\alpha\preccurlyeq\alpha$ i $\operatorname{rank}(\varepsilon\alpha)=\operatorname{rank}\beta$. З випадку (1) випливає, що $\varepsilon\alpha\mathfrak{C}\alpha\mathfrak{C}\boldsymbol{0}$, i за випадком (2) маємо, що $\varepsilon\alpha\mathfrak{C}\beta$, а отже, $\alpha\mathfrak{C}\beta$. ∎

Лема 3.

Нехай $\mathfrak{C}$ — конґруенцiя на напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ i $\alpha\mathfrak{C}\beta$ для деяких рiзних $\alpha,\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ таких, що $\beta\preccurlyeq\alpha$. Тодi $\alpha\mathfrak{C}\gamma$ для всiх $\gamma\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ таких, що $\operatorname{rank}\gamma\leq\operatorname{rank}\alpha$.

Доведення.

Позаяк $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ — iнверсна напiвгрупа, то з тверджень 2.3.4(1) i 1.4.7(4) монографiї [10] випливає, що $\alpha\alpha^{-1}\mathfrak{C}\beta\beta^{-1}$ i $\alpha\alpha^{-1}\preccurlyeq\beta\beta^{-1}$. Також, $\operatorname{rank}\alpha\alpha^{-1}=\operatorname{rank}\alpha$ i $\operatorname{rank}\beta\beta^{-1}=\operatorname{rank}\beta$. Отже, не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $\alpha$ i $\beta$ — iдемпотенти напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$.

Припустимо, що $\operatorname{rank}\alpha=k$ для деякого натурального числа $k\leq n$. Якщо $\operatorname{rank}\beta=0$, то скористаємося лемою 2. Тому надалi будемо вважати, що $p=\operatorname{rank}\beta\neq 0$ i $p<k$.

Спочатку припустимо, що $p=k-1$ i $\operatorname{dom}\alpha=\left\{x_{1},\ldots,x_{k}\right\}$. Позначимо $\beta_{1}=\beta$. Позаяк $L$ — лiнiйно впорядкована множина, то за лемою 1 iснує частковий порядковий iзоморфiзм $\iota_{1}\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ такий, що $\operatorname{dom}\iota_{1}=\operatorname{dom}\beta_{1}$ i $\operatorname{ran}\iota_{1}=\operatorname{dom}\alpha\setminus\{y_{1}\}$, де $y_{1}=\max\operatorname{dom}\beta_{1}$. Тодi $\iota_{1}\alpha\iota_{1}^{-1}=\beta_{1}$ i $\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}\neq\beta_{1}$. Елемент $\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}$ є iдемпотентом, оскiльки

$$\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}=\iota_{1}\iota_{1}^{-1}\iota_{1}\beta_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}=\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}.$$

Також, позаяк $\operatorname{dom}\iota_{1}=\operatorname{dom}\beta_{1}$, то $\beta_{1}\iota_{1}=\iota_{1}$, звiдки випливає, що $\beta_{1}\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}=\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}$, а отже, $\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}\preccurlyeq\beta$. Оскiльки $\alpha\mathfrak{C}\beta=\beta_{1}$, то $\beta_{2}=\iota_{1}\beta_{1}\iota_{1}^{-1}\mathfrak{C}\iota_{1}\alpha\iota_{1}^{-1}=\beta_{1}$, а отже, $\beta_{2}\mathfrak{C}\beta_{1}\mathfrak{C}\alpha$. З визначення елемента $\beta_{2}\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ випливає, що

$$\operatorname{rank}\beta_{2}=\operatorname{rank}\beta_{1}-1=k-2.$$

Далi за iндукцiєю для довiльного $m=2,\ldots,k$ побудуємо послiдовностi елементiв $\iota_{m}\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ та iдемпотентiв $\beta_{m+1}\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, якi задовольняють умови

1. $\iota_{m}\beta_{m-1}\iota_{m}^{-1}=\beta_{m}$ i $\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}\neq\beta_{m}$;

2. $\beta_{m+1}=\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}\mathfrak{C}\alpha$;

3. $\beta_{m+1}\preccurlyeq\beta_{m}$;

4. $\operatorname{rank}\beta_{m+1}=k-m-1$.

Оскiльки $L$ — лiнiйно впорядкована множина, то за лемою 1 iснує частковий порядковий iзоморфiзм $\iota_{m}\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ такий, що $\operatorname{dom}\iota_{m}=\operatorname{dom}\beta_{m}$ i $\operatorname{ran}\iota_{m}=\operatorname{dom}\beta_{m-1}\setminus\{y_{m}\}$, де $y_{m}=\max\operatorname{dom}\beta_{m}$. Тодi $\iota_{m}\beta_{m-1}\iota_{m}^{-1}=\beta_{m}$ i $\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}\neq\beta_{m}$. Елемент $\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}$ є iдемпотентом, оскiльки

$$\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}=\iota_{m}\iota_{m}^{-1}\iota_{m}\beta_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}=\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}.$$

Також, позаяк $\operatorname{dom}\iota_{m}=\operatorname{dom}\beta_{m}$, то $\beta_{m}\iota_{m}=\iota_{m}$, звiдки випливає, що $\beta_{m}\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}=\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}$, а отже, $\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}\preccurlyeq\beta_{m}$. Оскiльки $\alpha\mathfrak{C}\cdots\mathfrak{C}\beta_{m-1}\mathfrak{C}\beta_{m}$, то

$$\beta_{m+1}=\iota_{m}\beta_{m}\iota_{m}^{-1}\mathfrak{C}\iota_{m}\beta_{m-1}\iota_{m}^{-1}=\beta_{m},$$

а отже, $\beta_{m+1}\mathfrak{C}\beta_{m}\mathfrak{C}\cdots\mathfrak{C}\alpha$. З визначення елемента $\beta_{m+1}\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ випливає, що

$$\operatorname{rank}\beta_{m+1}=\operatorname{rank}\beta_{m}-1=k-m-1.$$

За вище викладеною побудовою маємо, що $\operatorname{rank}\beta_{k}=0$, а отже, $\beta_{k}=\boldsymbol{0}$ — нуль напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$. Отже, отримали, що $\alpha\mathfrak{C}\boldsymbol{0}$. Далi скористаємося лемою 2.

Припустимо, що $p<k-1$. Тодi iснує елемент $x\in L$ такий, що $x\in\operatorname{dom}\alpha\setminus\operatorname{dom}\beta$. Нехай $\varepsilon$ — тотожне перетворення множини $\operatorname{dom}\alpha\setminus\{x\}$. Очевидно, що $\beta\preccurlyeq\varepsilon\preccurlyeq\alpha$ i $\operatorname{rank}\varepsilon=\operatorname{rank}\alpha-1$. Тодi $\varepsilon=\varepsilon\alpha\mathfrak{C}\varepsilon\beta=\beta$, а отже, $\varepsilon\mathfrak{C}\beta$. Звiдки випливає, що $\varepsilon\mathfrak{C}\alpha$. Далi скористаємося попередньо доведеним фактом. ∎

Лема 4.

Нехай $\mathfrak{C}$ — конґруенцiя на напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ i $\alpha\mathfrak{C}\beta$ для деяких рiзних $\alpha,\beta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$. Тодi $\alpha\mathfrak{C}\gamma$ для всiх $\gamma\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ таких, що $\operatorname{rank}\gamma\leq\max\{\operatorname{rank}\alpha,\operatorname{rank}\beta\}$.

Доведення.

Позаяк $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ — iнверсна напiвгрупа, то за твердженнями 2.3.4(1) i 1.4.7(4) з [10] маємо, що $\alpha\alpha^{-1}\mathfrak{C}\beta\beta^{-1}$ i $\alpha\alpha^{-1}\preccurlyeq\beta\beta^{-1}$. Також, $\operatorname{rank}\alpha\alpha^{-1}=\operatorname{rank}\alpha$ i $\operatorname{rank}\beta\beta^{-1}=\operatorname{rank}\beta$. Отже, не зменшуючи загальностi, можемо вважати, що $\alpha$ i $\beta$ — iдемпотенти напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$.

Позаяк $\alpha=\alpha\alpha\mathfrak{C}\alpha\beta\mathfrak{C}\beta\beta=\beta$, то $\alpha\mathfrak{C}\alpha\beta\mathfrak{C}\beta$. З умови $\alpha\neq\beta$ випливає, що $\alpha\beta\preccurlyeq\alpha$ i $\alpha\beta\preccurlyeq\beta$. Далi скористаємося лемою 3. ∎

Теорема 2.

Нехай $(L,\leqslant)$ — нескiнченна лiнiйно впорядкована множина. Для довiльного натурального числа $n$ кожна конґруенцiя на напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ є конґруенцiєю Рiса.

Доведення.

Нехай $\alpha$ — елемент напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ з $\operatorname{rank}\alpha=k\leq n$ такий, що виконуються умови:

1. iснує елемент $\beta\neq\alpha$ напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ з $\operatorname{rank}\beta\leq\operatorname{rank}\alpha$ такий, що $\alpha\mathfrak{C}\beta$;

2. для довiльного $\gamma\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ з $\operatorname{rank}\gamma>k$ елемент $\gamma$ $\mathfrak{C}$-еквiвалентний лише $\gamma$ у випадку, коли $k<n$.

За лемою 4 усi елементи iдеала $I_{k}=\mathscr{O\!\!I}\!_{k}(L)$ напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ є $\mathfrak{C}$-еквiвалентними, а отже, конґруенцiя $\mathfrak{C}$ породжена iдеалом $I_{k}$. Очевидно, що одинична та унiверсальна конґруєцiї є конґруенцiями Рiса на $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, оскiльки вони породженi iдеалами $I_{0}=\boldsymbol{0}$ i $I_{n}=\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, вiдповiдно. ∎

Зауваження 1.

У працi [8] доведено, що на напiвгрупi $\mathscr{I}_{\omega}^{n}(\overrightarrow{\mathrm{conv}})$ усiх часткових порядково-опуклих iзоморфiзмв лiнiйно впорядкованої множини $(\omega,\leq)$ рангу $\leqslant n$ вiдношення Ґрiна $\mathscr{D}$ i $\mathscr{J}$ збiгаються, i крiм того, кожна конґруенцiя на $\mathscr{I}_{\omega}^{n}(\overrightarrow{\mathrm{conv}})$ є конґруенцiєю Рiса. Очевидно, що для довiльного натурального числа $n$ напiвгрупа $\mathscr{I}_{\omega}^{n}(\overrightarrow{\mathrm{conv}})$ є пiднапiвгрупою в $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(\omega)$.

Нагадаємо [7], що нескiнченна пiдмножина $D$ напiвгрупи $S$ називається $\omega$-нестiйкою, якщо $sB\cup Bs\nsubseteq D$ для довiльних $s\in D$ i нескiнченої пiдмножини $B$ у $D$. Будемо говорити, що напiвгрупа $S$ має щiльний ряд iдеалiв $J_{0}\subseteq J_{1}\subseteq\cdots\subseteq J_{m}$, $m\in\mathbb{N}$, якщо $J_{0}$ — скiнченний iдеал в $S$ i $J_{k}\setminus J_{k-1}$ — $\omega$-нестiйка пiдмножина в $S$ для довiльного $k=1,\ldots,m$.

Надалi через $I_{0}\subseteq I_{1}\subseteq\cdots\subseteq I_{n}$ позначатимемо ряд iлеалiв, визначений у формулюваннi наслiдку 2. Очевидно, що $I_{0}=\{\boldsymbol{0}\}$. Також з твердження 1 i наслiдку 2 випливає, що нескiнченна множина $I_{k}\setminus I_{k-1}$ є $\mathscr{D}$-класом напiвгрупи $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$, що складається з елементiв рангу $k$. Отже, для довiльного елемента $\alpha\in I_{k}\setminus I_{k-1}$ i довiльної нескiнченної множини $B\subseteq I_{k}\setminus I_{k-1}$ iснує елемент $\beta\in I_{k}\setminus I_{k-1}$ такий, що $\operatorname{dom}\beta\neq\operatorname{ran}\alpha$ або $\operatorname{dom}\alpha\neq\operatorname{ran}\beta$. З вище наведених мiркувань i визначення напiвгрупової операцiї на $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ випливає, що $\left\{\alpha\beta,\beta\alpha\right\}\nsubseteq I_{k}\setminus I_{k-1}$, а отже, $I_{k}\setminus I_{k-1}$ — $\omega$-нестiйка пiдмножина в напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ для довiльного $k=1,\ldots,n$. Отож, ми довели таке твердження

Твердження 2.

$I_{0}\subseteq I_{1}\subseteq\cdots\subseteq I_{n}$ — щiльний ряд iдеалiв у $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ для довiльного натурального числа $n$.

Вiдомо, що напiвгрупи зi щiльними рядами iдеалiв зберiгаються скiнченними прямими добутками та гомоморфiзмами, для яких кожен елемент з образу має скiнченний прообраз  [7].

Теорема 3.

Нехай $(L,\leqslant)$ — нескiнченна лiнiйно впорядкована множина, $n$ — довiльне натуральне число, $S$ — напiвгрупа та $\mathfrak{h}\colon\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\to S$ — неанулюючий гомоморфiзм. Тодi гомоморфний образ $(\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L))\mathfrak{h}$ — напiвгрупа зi щiльними рядами iдеалiв.

Доведення.

Твердження теореми очевидне у випадку, коли $\mathfrak{h}\colon\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\to S$ — iн’єктивний гомоморфiзм. Позаяк $\mathfrak{h}\colon\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\to S$ — неанулюючий гомоморфiзм i за теоремою 2 кожна конґруенцiя на напiвгрупi є конґруенцiєю Рiса, що iснує натуральне число $k\leq n$ таке, то виконуються такi умови:

1. $(\alpha)\mathfrak{h}=(\beta)\mathfrak{h}$ для довiльних $\alpha,\beta\in I_{k}$;

2. $(\gamma)\mathfrak{h}\neq(\delta)\mathfrak{h}$ для довiльних рiзних $\gamma,\delta\in\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\setminus I_{k}$.

Отож, отримуємо, що гомоморфний образ $(I_{k})\mathfrak{h}$ — нуль напiвгрупи $(\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L))\mathfrak{h}$, а також, що звуження $\mathfrak{h}{\upharpoonright}_{\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\setminus I_{k}}\colon\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)\setminus I_{k}\to S$ гомоморфiзму $\mathfrak{h}$ є iн’єктивним вiдображенням. З останньої умови випливає, що множина $(I_{m})\mathfrak{h}\setminus(I_{m-1})\mathfrak{h}$ — $\omega$-нестiйка пiдмножина в напiвгрупi $(\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L))\mathfrak{h}$ для довiльного $m=k+1,\ldots,n$. Справдi, для довiльних елементiв $a,b\in(I_{m})\mathfrak{h}\setminus(I_{m-1})\mathfrak{h}$ ($m=k+1,\ldots,n$), їхнi повнi прообрази $(a)\mathfrak{h}^{-1}$ i $(b)\mathfrak{h}^{-1}$ є одноелементними пiдмножинами в напiвгрупi $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$. Нехай $\alpha=(a)\mathfrak{h}^{-1}$ i $\beta=(b)\mathfrak{h}^{-1}$. Тодi $\alpha,\beta\in I_{m}\setminus I_{m-1}$, i з визначення напiвгрупової операцiї на $\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L)$ випливає, що $\left\{\alpha\beta,\beta\alpha\right\}\nsubseteq I_{m}\setminus I_{m-1}$. Звiдси, врахувавши умови (1) i (2), отримуємо, що виконується хоча б одна з умов або

$$ab=(\alpha)\mathfrak{h}(\beta)\mathfrak{h}=(\alpha\beta)\mathfrak{h}\notin(I_{m})\mathfrak{h}\setminus(I_{m-1})\mathfrak{h},$$

або

$$ba=(\beta)\mathfrak{h}(\alpha)\mathfrak{h}=(\beta\alpha)\mathfrak{h}\notin(I_{m})\mathfrak{h}\setminus(I_{m-1})\mathfrak{h},$$

тобто $(I_{m})\mathfrak{h}\setminus(I_{m-1})\mathfrak{h}$ — $\omega$-нестiйка пiдмножина в $(\mathscr{O\!\!I}\!_{n}(L))\mathfrak{h}$ для $m=k+1,\ldots,n$. Отже, виконується твердження теореми. ∎

Подяка

Автори висловлюють щиру подяку рецензентовi за цiннi поради та зауваження.