УДК 517.5

Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

В.А. Таргонський (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

E.O. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

V.A. Targonskii (Zhytomyr Ivan Franko State University)

Про квазiлiнiйнi рiвняння Бельтрамi з обмеженнями на дотичну дилатацiю

On quasilinear Beltrami equations with restrictions on tangential dilatation

Дослiджуються квазiлiнiйнi рiвняння Бельтрамi, комплекснi коефiцiєнти котрих залежать вiд невiдомої функцiї. У термiнах так званої дотичної дилатацiї знайденi умови, за яких цi рiвняння мають гомеоморфнi $ACL$-розв’язки. Окремо знайденi умови, якi забезпечують iснування вiдповiдних неперервних $ACL$-розв’язкiв.

We study quasilinear Beltrami equations, the complex coefficients of which depend on the unknown function. In terms of the so-called tangential dilatation, we have found conditions under which these equations have homeomorphic $ACL$-solutions. Separately, we have found some conditions that ensure the existence of the corresponding continuous $ACL$-solutions.

1. Вступ. Теореми iснування розв’язкiв рiвнянь Бельтрамi займають важливе мiсце в дослiдженнях з сучасного аналiзу. Роботи на цю тему активно публiкуються рiзними авторами у всьому свiтi, див., напр., [2]–[8]. Окремо вiдзначимо вiдповiднi публiкацiї донецької i житомирської наукових шкiл, див., напр., [5], [6], [7], [9] i [10]. Зокрема, в роботах [11] i [12] першого спiвавтора дослiдженi виродженi рiвняння Бельтрамi як з одною, так i двома комплексними характеристиками $\mu(z,f)$ i $\nu(z,f),$ якi можуть залежати вiд самого розв’язку $f.$ За вiдповiдних умов на так звану максимальну дилатацiю рiвняння були отриманi теореми про iснування як гомеоморфних, так i неперервних розв’язкiв у одиничному крузi. Мета даного рукопису – посилити цi результати на випадок, коли рiвняння розглядається в довiльнiй областi $D\subset{\mathbb{C}},$ а умови формулюються в термiнах так званої тангенсальної дилатацiї.

Нагадаємо деякi означення, див. [5], [7] i [11]. Скрiзь далi ми припускаємо, що вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ областi $D\subset{\mathbb{C}}$ зберiгає орiєнтацiю, тобто, якщо $f$ – вiдкрите дискретне вiдображення i $z\in D$ – яка-небудь його точка диференцiйовностi, то якобiан цього вiдображення в точцi $z$ невiд’ємний (див., напр., [13, лема 2.14]). Для комплекснозначної функцiї $f:D\rightarrow{\mathbb{C}},$ заданої в областi $D\subset{\mathbb{C}},$ що має частиннi похiднi по $x$ i $y$ при майже всiх $z=x+iy,$ покладемо $f_{\overline{z}}=(f_{x}+if_{y})/2$ i $f_{z}=(f_{x}-if_{y})/2.$ Будемо говорити, що функцiя $\nu=\nu(z,w):D\times{{\mathbb{C}}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ задовольняє умову Каратеодорi, якщо $\nu$ вимiрна по $z\in D$ при кожному фiксованому $w\in{\mathbb{C}}$ i неперервна по $w$ при майже всiх $z\in D.$

Нехай функцiї $\mu=\mu(z,w)$ i $\nu=\nu(z,w)$ задовольняють умову Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Максимальною дилатацiєю, побудованою по $\mu$ i $\nu$ називається наступна функцiя:

$$K_{\mu,\nu}(z,w)=\quad\frac{1+|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|}{1-|\mu\,(z,w)|-|\nu(z,w)|}\,.$$ (1)

Згiдно [6, роздiл 11], тангенсальною (дотичною) дилатацiєю, побудованою по функцiям $\mu(z,w)$ та $\nu(z,w)$ вiдносно точки $z_{0}\in{\mathbb{C}}$ та дiйсного параметру $\theta\in[0,2\pi)$ будемо називати величину

$$K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0},w,\theta)=\frac{\left|1-\frac{\overline{z-z_{0}}}{z-z_{0}}\left(\mu(z,w)+\nu(z,w)e^{i\theta}\right)\right|^{2}}{1-|\mu(z,w)+\nu(z,w)e^{i\theta}|^{2}}\,,$$ (2)

– де $z\in D$ – точка невиродженої диференцiйовностi $f.$ Зауважимо, що якобiан вiдображення $f$ в точцi $z\in D$ можна порахувати за допомогою рiвностi

$$J(z,f)=|f_{z}|^{2}-|f_{\overline{z}}|^{2}\,.$$

Нехай функцiї $\mu=\mu(z,w)$ i $\nu=\nu(z,w)$ задовольняють умову Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Розглянемо квазiлiнiйне рiвняння Бельтрамi з двома характеристиками:

$$f_{\overline{z}}=\mu(z,f(z))\cdot f_{z}+\nu(z,f(z))\cdot\overline{f_{z}}\,.$$ (3)

Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ будемо називати регулярним розв’язком рiвняння (3), якщо $f\in W_{\rm loc}^{1,1}$ i $J(z,f)\neq 0$ майже скрiзь у $D.$ Будемо говорити, що локально iнтегровна в околi точки $x_{0}\in D$ функцiя ${\varphi}:D\rightarrow{\mathbb{R}}$ має скiнченне середнє коливання в точцi $x_{0}$ (пишемо: $\varphi\in FMO(x_{0})$), якщо

$${\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)\,<\,\infty\,,$$ (4)

де $\Omega_{n}$ – об’єм одиничної кулi в ${\mathbb{R}}^{n},$ $\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)\ dm(x)$ (див., напр., [7, розд. 2]). Позначимо через $q_{z_{0}}(r)$ середнє значення функцiї $Q^{1}_{z_{0}}$ над колом

$$S(z_{0},r)=\{|z-z_{0}|=r\}\,,$$

$$q^{1}_{z_{0}}(r)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q^{1}_{z_{0}}(z_{0}+re^{\,i\varphi})\,d\varphi\,.$$ (5)

Справедливе наступне твердження, справедливiсть якого для лiнiйних i квазiлiнiйних рiвнянь встановлена в [11].

Теорема 1.  Нехай $D$ – область у ${\mathbb{C}},$ i нехай функцiї $\mu=\mu(z,w)$ i $\nu=\nu(z,w)$ задовольняють умову Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Припустимо, що iснує функцiя $Q:D\rightarrow[1,\infty]$ така, що $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}(D)$ для майже всiх $z\in D$ i всiх $w\in{\mathbb{C}},$ де функцiя $K_{\mu,\nu}$ визначена в (1). Припустимо, що для будь-якого $z_{0}\in D$ iснує функцiя $Q^{1}_{z_{0}}:D\rightarrow[0,\infty]$ така, що майже всiх $z\in D,$ всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i всiх $\theta\in[0,2\pi)$ виконується нерiвнiсть

$$K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0},w,e^{i\theta})\leqslant Q^{1}_{z_{0}}(z)\,.$$ (6)

Припустимо, що виконана одна з двох умов: або $Q^{1}_{z_{0}}\in FMO(D),$ або для кожного $z_{0}\in D$

$$\int\limits_{0}^{\delta(z_{0})}\frac{dr}{rq^{1}_{z_{0}}(r)}=\infty\,,$$ (7)

де $\delta(z_{0})>0$ – деяке число, $\delta(z_{0})<{\rm dist\,}(z_{0},\partial D),$ а $q^{1}_{z_{0}}(r)$ визначено в (5). Тодi рiвняння (3) має регулярний гомеоморфний розв’язок $f$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в $D,$ такий що $f^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f(D)).$ Бiльше того, $f$ має гомеоморфне продовження в ${\mathbb{C}},$ яке є конформним зовнi областi $D,$ та його можна обрати таким, що $f(0)=0,$ $f(1)=1.$

Формулювання теореми 1 зроблено в достатньо загальнiй формi. Сформулюємо тепер декiлька важливих наслiдкiв, якi вiдносяться до цiєї теореми. Передусiм, прямими обчисленнями ми отримаємо, що

$$K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0},w,\theta)\leqslant K_{\mu,\nu}(z,w)$$

для всяких $z_{0}\in D,$ майже всiх $z\in D,$ всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i всiх $\theta\in[0,2\pi).$ Отже, справедливо наступне твердження.

Наслiдок 1. Твердження теореми 1 виконується, якщо умову (6) замiнити однiєю з умов: $Q\in FMO(D),$ або

$$\int\limits_{0}^{\delta(z_{0})}\frac{dr}{rq_{z_{0}}(r)}=\infty\,,$$ (8)

де $\delta(z_{0})>0$ – деяке число, $\delta(z_{0})<{\rm dist\,}(z_{0},\partial D),$ а $q_{z_{0}}(r)$ визначено спiввiдношенням

$$q_{z_{0}}(r)=\frac{1}{2\pi}\int\limits_{0}^{2\pi}Q(z_{0}+re^{\,i\varphi})\,d\varphi\,.$$ (9)

Для формулювань подальших результатiв i їх доведення нам необхiдно окремо окреслити випадок, коли максимальна i тангенсальна дилатацiї залежать тiльки вiд одної змiнної $z.$ Нехай надалi функцiї $K_{\mu,\nu}(z)$ i $K^{T}_{\mu,\nu}(z)$ визначенi рiвностями

$$K_{\mu,\nu}(z):=K_{\mu,\nu}(z,0)\,,\qquad K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0}):=K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0},0)\,,$$

крiм того, нехай функцiї $K_{\mu}$ i $K^{T}_{\mu}$ визначенi рiвностями

$$K_{\mu}(z):=K_{\mu,0}(z,0)\,,\qquad K^{T}_{\mu}(z,z_{0}):=K^{T}_{\mu,0}(z,z_{0},0)\,.$$ (10)

Поклавши в теоремi 1 $\nu\equiv 0,$ маємо наступне.

Наслiдок 2.  Нехай функцiя $\mu=\mu(z,w)$ задовольняє умову Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Припустимо, що iснує функцiя $Q:D\rightarrow[1,\infty]$ така, що $K_{\mu}(z,w)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}(D)$ для майже всiх $z\in D$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Припустимо, що для кожного $z_{0}\in D$ iснує функцiя $Q^{1}=Q^{1}_{z_{0}}:D\rightarrow[0,\infty]$ така, що для майже всiх $z\in D,$ всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i всiх $\theta\in[0,2\pi)$ виконується нерiвнiсть

$$K^{T}_{\mu}(z,z_{0},w,\theta)\leqslant Q^{1}_{z_{0}}(z)\,,$$ (11)

де функцiя $K^{T}_{\mu}(z,z_{0},w,\theta)$ визначена в (2). Припустимо, що виконана одна з двох умов: або $Q^{1}_{z_{0}}\in FMO(D),$ або для кожного $z_{0}\in D$ виконана рiвнiсть (7), де $\delta(z_{0})>0$ – деяке число, $\delta(z_{0})<{\rm dist\,}(z_{0},\partial D),$ а $q^{1}_{z_{0}}(r)$ визначено в (5). Тодi рiвняння (3) має регулярний гомеоморфний розв’язок $f$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в $D,$ такий що $f^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f(D)).$ Бiльше того, $f$ має гомеоморфне продовження в ${\mathbb{C}},$ яке є конформним зовнi областi $D,$ та його можна обрати таким, що $f(0)=0,$ $f(1)=1.$

Оскiльки $K^{T}_{\mu}(z,z_{0})\leqslant K_{\mu}(z),$ з наслiдку 1 миттєво отримаємо наступне.

Наслiдок 3. Твердження наслiдку 1 виконується, якщо умову (11) замiнити однiєю з умов: $Q\in FMO,$ або (8), де $\delta(z_{0})>0$ – деяке число, $\delta(z_{0})<{\rm dist\,}(z_{0},\partial D),$ а $q_{z_{0}}(r)$ визначено спiввiдношенням (9).

2. Лема про iснування гомеоморфного розв’язку лiнiйного рiвняння Бельтрамi з двома характеристиками. Наступна лема була доведена у [5, лема 9.1] для рiвняння Бельтрамi з двома характеристикою за вiдповiдних умов на максимальну дилатацiю $K_{\mu,\nu}.$ Зараз ми сформулюємо i доведемо вiдповiдне твердження для тангенсальної дилатацiї $K^{T}_{\mu,\nu}.$

Лема 1.  Нехай $D$ – область комплексної площини, i нехай функцiї $\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu:D\rightarrow{\mathbb{D}}$ є вимiрними за Лебегом i, крiм того, $|\mu(z)|+|\nu(z)|<1$ при майже всiх $z\in D.$ Нехай, крiм того, iснує функцiя $Q:D\rightarrow[1,\infty]$ така, що $K_{\mu,\nu}(z)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}(D)$ для майже всiх $z\in D.$ Припустимо, що для будь-якого $z_{0}\in D$ iснує функцiя $Q^{z_{0}}_{1}(z):D\rightarrow[1,\infty)$ така, що $K^{T}_{\mu,\nu,\theta}(z,z_{0})\leqslant Q^{z_{0}}_{1}(z)$ при майже всiх $z\in D$ i всiх $\theta\in[0,2\pi);$ крiм того, знайдуться $0<\varepsilon^{\,\prime}_{0}\leqslant\varepsilon_{0}<{\rm dist\,}(z_{0},\partial D)$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi_{z_{0}}(0,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ такi, що

$$0<I(\varepsilon,\varepsilon_{0}):=\int\limits_{\varepsilon}^{\varepsilon_{0}}\psi_{z_{0}}(t)\,dt<\infty$$ (12)

при $\varepsilon\in(0,\varepsilon^{\,\prime}_{0}),$ при цьому,

$$\int\limits_{\varepsilon<|z-z_{0}|<\varepsilon_{0}}Q^{1}_{z_{0}}(z)\cdot\psi_{z_{0}}^{\,2}(|z-z_{0}|)\,dm(z)=o(I^{\,2}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))\,.$$ (13)

Тодi рiвняння

$$f_{\overline{z}}=\mu(z)\cdot f_{z}+\nu(z)\cdot\overline{f_{z}}$$ (14)

має регулярний гомеоморфний розв’язок $f$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в $D,$ такий що $f^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f(D)).$

Доведення.   Переважно будемо користуватися схемою доведення леми 9.1 в [5]. Покладемо $D_{n}:=D\cap B(0,n)$ i розглянемо послiдовностi функцiй

$$\mu_{n}(z)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z),&z\in B(0,n)\,,Q(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&z\in B(0,n)\,,Q(z)>n\end{array}\right.$$ (15)

i

$$\nu_{n}(z)=\left\{\begin{array}[]{rr}\nu(z),&z\in B(0,n)\,,Q(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&z\in B(0,n)\,,Q(z)>n\,.\end{array}\right.$$ (16)

Зауважимо, що $K_{\mu_{n},\nu_{n}}(z)\leqslant n$ при майже всiх $z\in D$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Отже, за [4, теорема 5.1] iснує $n$-квазiконформний розв’язок $\omega_{n}$ рiвняння

$$\overline{\partial}\omega_{n}=\partial\omega_{n}\mu^{\,*}_{n}(z)+\overline{\partial\omega_{n}}\nu^{*}_{n}(z)\,,$$

який квазiконформно вiдображає одиничний круг на себе такий, що $\omega_{n}(0)=0,$ де $\mu^{\,*}_{n}(z)=\mu_{n}(nz)$ i $\nu^{\,*}_{n}(z)=\nu_{n}(nz),$ $z\in{\mathbb{D}}.$ Зауважимо, що $f_{n}(z)=\omega(z/n)/|\omega(1/n)|$ вiдображає одиничний круг на круг $B(0,R_{n}),$ де $R_{n}=1/|\omega(1/n)|\geqslant 1,$ $f_{n}(0)=1,$ $|f_{n}(1)|=1$ i, крiм того, $f_{n}$ задовольняє рiвняння

$$\overline{\partial}f_{n}=\partial f_{n}\mu_{n}(z)+\overline{\partial f_{n}}\nu_{n}(z)\qquad\text{для\quad м.в.}\quad z\in B(0,n)\,.$$ (17)

За допомогою iнверсiї продовжимо вiдображення $f_{n}$ за межу одиничного круга на розширену комплексну площину $\overline{\mathbb{C}},$ так що $f_{n}(\infty)=\infty.$

З iншого боку, з огляду на теорему 11.1 в [6] кожне $f_{n}$ задовольняє оцiнку

$$M(f_{n}(\Gamma(S(z_{0},r_{1}),S(z_{0},r_{2}),\,A)))\leqslant\int\limits_{A(z_{0},r_{1},r_{2})}K^{T}_{\mu_{f_{n}}}(z,z_{0})\cdot\eta^{2}(|z-z_{0}|)\,dm(z)$$ (18)

у будь-якому кiльцi $A=A(z_{0},r_{1},r_{2})=\{z\in{\mathbb{C}}:r_{1}<|z-z_{0}|<r_{2}\}$ при довiльному $z_{0}\in D,$ довiльних $0<r_{1}<r_{2}<{\rm dist}\,(z_{0},\partial D)$ i кожної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такої, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (19)

Зауважимо, що умову (17) можна переписати в виглядi

$$(f_{n})_{\overline{z}}=(f_{n})_{z}\mu_{n}(z)+(f_{n})_{\overline{z}}\nu_{n}(z)=(f_{n})_{z}\left(\mu_{n}(z)+\frac{(f_{n})_{\overline{z}}}{(f_{n})_{z}}\cdot\nu_{n}(z)\right)\,,$$

тому $\mu_{f_{n}}(z)=\mu_{n}(z)+\frac{(f_{n})_{\overline{z}}}{(f_{n})_{z}}+\nu_{n}(z)$ i, отже,

$$K^{T}_{\mu_{f_{n}}}(z,z_{0})=\frac{\left|1-\frac{\overline{z-z_{0}}}{z-z_{0}}\left(\mu_{n}(z)+\frac{(f_{n})_{\overline{z}}}{(f_{n})_{z}}\cdot\nu_{n}(z)\right)\right|^{2}}{1-|\mu_{n}(z)+\frac{(f_{n})_{\overline{z}}}{(f_{n})_{z}}\cdot\nu_{n}(z)|^{2}}\leqslant Q^{z_{0}}_{1}(z)$$

майже скрiзь, бо $\frac{(f_{n})_{\overline{z}}}{(f_{n})_{z}}=e^{i\theta_{n}(z)}\in D$ при кожному натуральному $n$ i майже всiх $z,$ де $\theta_{n}=\theta_{n}(z)\in[0,2\pi).$ Тодi з огляду на спiввiдношення (12) i (13) та за лемою 7.6 в [6] послiдовнiсть $f_{n}$ є одностайно неперервною вiдносно хордальної (сферичної) метрики $h$ в $\overline{{\mathbb{C}}}$ (див. означення 12.1 у [14]). За критерiєм Арцела-Асколi (див., напр., [14, теорема 20.4]) iснує пiдпослiдовнiсть $f_{n_{k}}$ послiдовностi $f_{n},$ $k=1,2,\ldots,$ яка збiгається при $k\rightarrow\infty$ до декого вiдображення $f$ локально рiвномiрно в ${\mathbb{C}}.$ Отже, за лемою 4.2 в [15] вiдображення $f$ є або гомеоморфiзмом у ${\mathbb{C}},$ або сталою в $\overline{{\mathbb{C}}}.$ Друга ситуацiя виключена враховуючи умови нормування $f_{n}(0)=0,$ $|f_{n}(1)|=1.$ Оскiльки $K_{\mu,\nu}(z)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}(D)$ для майже всiх $z\in D,$ для майже всiх $z\in D$ знайдеться номер $k_{0}=k_{0}(z)$ такий, що $\mu_{n_{k}}(z)=\mu(z),$ $\nu_{n_{k}}(z)=\nu(z)$ при $n_{k}\geqslant n_{k_{0}}(z).$ Отже, для м.в. $z,$

$$\mu_{n_{k}}(z)\rightarrow\mu(z)\,,\qquad\nu_{n_{k}}(z)\rightarrow\nu(z)$$

при $k\rightarrow\infty.$ За твердженням 1 $\overline{\partial}f=\mu(z)\partial f+\nu(z)\partial f,$ тобто, $f$ – гомеоморфний розв’язок рiвняння (14), причому $f\in W_{\rm loc}^{1,1}.$

Зауважимо, що за теоремою збiжностi розв’язкiв рiвняння Бельтрамi $f^{\,-1}\in W^{1,2}_{\rm loc}$ (див. [5, наслiдок 2.4]). Тодi за теоремою Малого-Мартiо $f^{\,-1}$ має $N$-властивiсть Лузiна (див., напр., [16, наслiдок B]). Нарештi, за теоремою Пономарьова $J(z,f)\neq 0$ майже скрiзь, див. [17, теорема 1]. Лему доведено. $\Box$

3. Iснування гомеоморфного розв’язку квазiлiнiйного рiвняння. Для зручностi покладемо $\partial f=f_{z},$ $\overline{\partial}f=f_{\overline{z}}.$ Наступне твердження доведено в [5, лема 9.1].

Твердження 1.  Нехай $D\subset{\mathbb{C}},$ i нехай $f_{n}:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ – послiдовнiсть гомеоморфних розв’язкiв рiвняння $\overline{\partial}f_{n}=\mu_{n}(z)\partial f_{n}+\nu_{n}(z)\overline{\partial f_{n}}$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ таких, що

$$\frac{1+|\mu_{n}(z)|+|\nu_{n}(z)|}{1-|\mu_{n}(z)|-|\nu_{n}(z)|}\quad\leqslant\quad Q(z)\,\in\,L_{loc}^{1}(D)$$

при всiх $n=1,2,\ldots.$ Якщо $f_{n}\rightarrow f$ локально рiвномiрно в $D$ при $n\rightarrow\infty$ i $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ – гомеоморфiзм у $D,$ то $f\in W_{\rm loc}^{1,1}$ i, крiм того, $\partial f_{n}$ i $\overline{\partial}f_{n}$ збiгаються слабко в $L_{loc}^{1}$ до $\partial f$ i $\overline{\partial}f,$ вiдповiдно. Якщо $\mu_{n}\rightarrow\mu$ при $n\rightarrow\infty$ i $\nu_{n}\rightarrow\nu$ при $n\rightarrow\infty$ майже скрiзь, то $\overline{\partial}f=\mu(z)\partial f+\nu(z)\partial f$ майже скрiзь.

Нагадаємо, що

$$K_{\mu,\nu}(z,w)=\quad\frac{1+|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|}{1-|\mu\,(z,w)|-|\nu(z,w)|}$$

i

$$K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0},w,u,v,\theta)=\frac{\left|1-\frac{\overline{z-z_{0}}}{z-z_{0}}\left(\mu(z,w)+\nu(z,w)e^{i\theta}\right)\right|^{2}}{1-|\mu(z,w)+\nu(z,w)e^{i\theta}|^{2}}\,.$$

Аналоги наступної леми ранiше доводились рiзними авторами (див., напр., [5, лема 9.1], [11, лема 1]). Версiя, яка наводиться нижче, вiдповiдає нелiнiйному рiвнянню Бельтрамi (3).

Лема 2.  Нехай функцiї $\mu=\mu(z,w)$ i $\nu=\nu(z,w)$ задовольняють умову Каратеодорi i, крiм того, $|\mu(z,w)|+|\nu(z,w)|<1$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Припустимо, що iснує функцiя $Q:D\rightarrow[1,\infty]$ така, що $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}(D)$ для майже всiх $z\in D$ i всiх $w\in{\mathbb{C}},$ де функцiя $K_{\mu,\nu}$ визначена в (1). Припустимо, що для будь-якого $z_{0}\in D$ iснує функцiя $Q^{1}_{z_{0}}:D\rightarrow[0,\infty]$ така, майже всiх $z\in D,$ всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i всiх $\theta\in[0,2\pi)$ виконується нерiвнiсть

$$K^{T}_{\mu,\nu}(z,z_{0},w,\theta)\leqslant Q^{1}_{z_{0}}\,.$$ (20)

Припустимо, що для будь-якого $z_{0}\in D$ iснують $0<\varepsilon^{\,\prime}_{0}\leqslant\varepsilon_{0}<{\rm dist\,}(z_{0},\partial D),$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi_{z_{0}}:(0,\infty)\rightarrow(0,\infty)$ такi, що

$$0<I(\varepsilon,\varepsilon_{0}):=\int\limits_{\varepsilon}^{\varepsilon_{0}}\psi_{z_{0}}(t)\,dt<\infty$$ (21)

при $\varepsilon\in(0,\varepsilon^{\,\prime}_{0}),$ $I(\varepsilon)\rightarrow\infty$ при $\varepsilon\rightarrow 0,$ i, при цьому,

$$\int\limits_{\varepsilon<|z-z_{0}|<\varepsilon_{0}}Q^{1}_{z_{0}}(z)\cdot\psi_{z_{0}}^{\,2}(|z-z_{0}|)\,dm(z)=o(I^{\,2}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))\,.$$ (22)

Тодi рiвняння (3) має регулярний гомеоморфний розв’язок $f$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в $D,$ такий що $f^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f(D)).$ Бiльше того, $f$ має гомеоморфне продовження в ${\mathbb{C}},$ яке є конформним зовнi областi $D,$ та його можна обрати таким, що $f(0)=0,$ $f(1)=1.$

Доведення.   Розглянемо наступнi послiдовностi функцiй:

$$\mu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z,w),&Q(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q(z)>n\,,\end{array}\right.$$ (23)

$$\nu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\nu(z,w),&Q(z)\leqslant n,\\ 0\ ,&Q(z)>n\,.\end{array}\right.$$ (24)

Зауважимо, що $K_{\mu_{n},\nu_{n}}(z,w)\leqslant n$ при майже всiх $z\in D$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Отже,

$$|\mu_{n}(z,w)|+|\nu_{n}(z,w)|\leqslant\frac{n-1}{n+1}<1$$ (25)

при майже всiх $z\in D$ i майже всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Розглянемо рiвняння

$$\overline{\partial}f_{n}=\partial f_{n}\mu_{n}(z,f_{n})+\overline{\partial f_{n}}\nu_{n}(z,f_{n})\,.$$ (26)

Позначимо

$$H_{n}(z,w,\zeta)=\zeta\mu_{n}(z,w)+\overline{\zeta}\nu_{n}(z,w)\,,\quad\zeta\in{\mathbb{C}}\,.$$

Тодi для $\zeta,\xi\in{\mathbb{C}}$ з огляду на (25) та за нерiвнiстю трикутника ми будемо мати, що

$$|H_{n}(z,w,\zeta)-H_{n}(z,w,\xi)|=|\zeta-\xi|\cdot\biggl{|}\mu_{n}(z,w)|+\nu_{n}(z,w)\cdot\frac{\overline{\zeta-\xi}}{\zeta-\xi}\biggr{|}\leqslant$$

$$\leqslant\frac{n-1}{n+1}|\zeta-\xi|\,.$$

В силу умов Каратедорi функцiя $H_{n}=H_{n}(z,w,\zeta)$ є вимiрною по $z\in D$ при кожних фiксованих $w,\zeta\in{\mathbb{C}}$ i неперервна по $w,\zeta\in{\mathbb{C}}$ при майже всiх $z\in D.$ Мит вважаємо функцiю $H_{n}(z,w,\zeta)$ продовженою нулем зовнi областi $D.$ Тодi з огляду на [3, теорема 8.2.1] рiвняння (26) має гомеоморфний ACL-розв’язок такий, що $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1.$ Зауважимо, що рiвняння (26) можна записати у виглядi звичайного рiвняння Бельтрамi $\overline{\partial}f_{n}=\mu^{\,*}_{n}(z)\partial f_{n}$ з одною характеристикою $\mu^{\,*}_{n}(z)=\mu_{n}(z)+\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\cdot\nu_{n}(z)\,,$ бо з (26) ми отримаємо, що

$$\overline{\partial}f_{n}=\left(\mu_{n}(z)+\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\cdot\nu_{n}(z)\right)\partial f_{n}\,.$$

В цьому випадку, $\bigl{|}\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\bigr{|}=1$ при майже всiх $z\in D,$ тому $\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}=e^{i\theta_{n}(z)},$ $\theta_{n}(z)\in[0,2\pi).$ Обчислюючи за формулами (2) i (10) тангенсальну (дотичну) дилатацiю вiдповiдну до функцiї $\mu^{\,*}_{n}$ та використовуючи умову (11) разом з нерiвнiстю трикутника, ми отримаємо, що

$$K^{T}_{\mu^{\,*}_{n}}(z,z_{0})=\frac{\left|1-\frac{\overline{z-z_{0}}}{z-z_{0}}\mu^{\,*}_{n}(z)\right|^{2}}{1-|\mu^{\,*}_{n}(z)|^{2}}=\frac{\left|1-\frac{\overline{z-z_{0}}}{z-z_{0}}\left(\mu_{n}(z)+\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\cdot\nu_{n}(z)\right)\right|^{2}}{1-\bigl{|}\left(\mu_{n}(z)+\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\cdot\nu_{n}(z)\right)\bigr{|}^{2}}\leqslant Q_{z_{0}}(z)$$ (27)

при майже всiх $z\in D.$

З iншого боку, з огляду на теорему 11.1 в [6] та оцiнку (27) кожне $f_{n}$ задовольняє нерiвнiсть

$$M(f_{n}(\Gamma(S(z_{0},r_{1}),S(z_{0},r_{2}),\,A)))\leqslant\int\limits_{A(z_{0},r_{1},r_{2})}Q_{z_{0}}(z)\cdot\eta^{2}(|z-z_{0}|)\,dm(z)$$ (28)

у будь-якому кiльцi $A=A(z_{0},r_{1},r_{2})=\{z\in{\mathbb{C}}:r_{1}<|z-z_{0}|<r_{2}\}$ при довiльному $z_{0}\in D,$ довiльних $0<r_{1}<r_{2}<{\rm dist}\,(z_{0},\partial D)$ i кожної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такої, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (29)

Тодi з огляду на спiввiдношення (21) i (22) та за лемою 7.6 в [6] послiдовнiсть $f_{n}$ є одностайно неперервною вiдносно хордальної (сферичної) метрики $h$ в $\overline{{\mathbb{C}}}$ (див. означення 12.1 у [14]). За критерiєм Арцела-Асколi (див., напр., [14, теорема 20.4]) iснує пiдпослiдовнiсть $f_{n_{k}}$ послiдовностi $f_{n},$ $k=1,2,\ldots,$ яка збiгається при $k\rightarrow\infty$ до декого вiдображення $f$ локально рiвномiрно в ${\mathbb{C}}.$ Отже, за лемою 4.2 в [15] вiдображення $f$ є або гомеоморфiзмом у ${\mathbb{C}},$ або сталою в $\overline{{\mathbb{C}}}.$ Друга ситуацiя виключена враховуючи умови нормування $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1.$ За твердженням 1 $f\in W_{\rm loc}^{1,1}(D).$

Нарештi, з огляду на умову $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q(z)\in L_{\rm loc}^{1}(D)$ для майже всiх $z_{0}\in D$ знайдеться номер $n_{0}=n_{0}(z_{0})\in{\mathbb{N}}$ такий, що $\mu_{n}(z,w)=\mu(z,w)$ при всiх $n\geqslant n_{0}.$ Тодi з огляду на умови Каратеодорi для м.в. $z\in D$ i всiх $n_{k}\geqslant n_{0}$

$$\mu_{n_{k}}(z)=\mu_{n_{k}}(z,f_{n_{k}}(z))=\mu(z,f_{n_{k}}(z))\rightarrow\mu(z,f(z))\,,$$

$$\nu_{n_{k}}(z)=\nu_{n_{k}}(z,f_{n_{k}}(z))=\nu(z,f_{n_{k}}(z))\rightarrow\nu(z,f(z))$$

при $k\rightarrow\infty,$ бо функцiї $\mu$ i $\nu$ неперервнi по другому аргументу за умовою. Тодi за твердженням 1 $\overline{\partial}f=\mu(z,f)\partial f+\nu(z,f)\partial f,$ тобто, $f$ – гомеоморфний розв’язок рiвняння (3), причому $f\in W_{\rm loc}^{1,1}.$

Зауважимо, що за теоремою збiжностi розв’язкiв рiвняння Бельтрамi $f^{\,-1}\in W^{1,2}_{\rm loc}$ (див. [5, наслiдок 2.4]). Тодi за теоремою Малого-Мартiо $f^{\,-1}$ має $N$-властивiсть Лузiна (див., напр., [16, наслiдок B]). Нарештi, за теоремою Пономарьова $J(z,f)\neq 0$ майже скрiзь, див. [17, теорема 1]. Рiвностi $f_{n}(0)=0$ i $f_{n}(1)=1$ миттєво тягнуть за собою, що $f(0)=0,$ $f(1)=1.$ Лема доведена. $\Box$

Доведення теореми 1 випливає з леми 1 i [18, лема 1.3].

4. Iснування неперервного розв’язку. Окремо сформулюємо умови, за яких рiвняння (3) має лише неперервний розв’язок, див. [11]–[12] i [10]. Нехай $J(z,f)\neq 0$ i нехай вiдображення $f$ має частиннi похiднi $f_{z}$ i $f_{\overline{z}}$ у точцi $z.$ Тодi максимальною дилатацiєю вiдображення $f$ в точцi $z$ будемо називати наступну функцiю:

$$K_{\mu_{f}}(z)=\frac{|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|}{|f_{z}|-|f_{\overline{z}}|}\,.$$ (30)

Покладемо $K_{\mu_{f}}(z)=1$ в точках $z,$ де $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|=0$ та $K_{\mu_{f}}(z)=\infty$ у точках $z,$ де $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|\neq 0,$ але $J(z,f)=0.$ Визначимо також внутрiшню дилатацiю порядку $p\geqslant 1$ вiдображення $f$ за допомогою спiввiдношення

$$K_{I,p}(z,f)=\frac{{|f_{z}|}^{2}-{|f_{\overline{z}}|}^{2}}{{(|f_{z}|-|f_{\overline{z}}|)}^{p}}$$ (31)

де $J(z,f)\neq 0.$ Як i у (30), покладемо $K_{I,p}(z)=1,$ якщо $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|=0,$ i $K_{I,p}(z)=\infty$ у точках, де $J(z,f)=0,$ проте $|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|\neq 0.$ Зауважимо, що $K_{I,2}(z)=K_{\mu}(z).$ Покладемо $\|f^{\,\prime}(z)\|=|f_{z}|+|f_{\overline{z}}|.$ Нагадаємо, що гомеоморфiзм $f:D\rightarrow{\mathbb{C}}$ називається квазiконформним, якщо $f\in W_{\rm loc}^{1,2}(D)$ i, крiм того, iснує стала $K\geqslant 1$ така, що $\|f^{\,\prime}(z)\|^{2}\leqslant K\cdot|J(z,f)|$ майже скрiзь.

Справедлива наступна лема, доведена в [12, лема 5], див. також [11, лема 2], [5, теорема 9.1] i [10, лема 5.1].

Лема 3.   Нехай $1<p\leqslant 2,$ нехай $\mu:D\rightarrow{\mathbb{D}}$ – вимiрна за Лебегом функцiя, i нехай $f_{k},$ $k=1,2,\ldots$ – послiдовнiсть гомеоморфiзмiв, що зберiгають орiєнтацiю, областi $D$ на себе, якi належать класу $W_{\rm loc}^{1,2}(D)$ i задовольняють рiвняння

$$\overline{\partial}f_{n}=\partial f_{n}\mu_{n}(z)+\overline{\partial f_{n}}\nu_{n}(z)\,,$$ (32)

де $\mu_{n},$ $\nu_{n}$ – вимiрнi за Лебегом функцiї, якi задовольняють нерiвнiсть $|\nu_{n}(z)|+|\mu_{n}(z)|<1$ майже скрiзь. Припустимо, що $f_{n}$ збiгається локально рiвномiрно в $D$ до вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{C}},$ а послiдовностi $\mu_{n}(z)$ та $\nu_{n}(z)$ збiгаються до $\mu(z)$ i $\nu(z),$ вiдповiдно, при $n\rightarrow\infty$ майже скрiзь. Нехай також оберненi вiдображення $g_{n}:=f_{n}^{\,-1}$ належать класу $W_{\rm loc}^{1,2}(f_{n}(D)),$ при цьому, при майже всiх $w\in f_{n}(D)$

$$\int\limits_{f_{n}(D)}K_{I,p}(w,g_{k})\,dm(w)\leqslant M$$

для деякого $M>0$ i кожного $n=1,2,\ldots.$

Тодi $f\in W_{\rm loc}^{1,p}(D)$ i $\mu,$ $\nu$ – комплекснi характеристики вiдображення $f,$ тобто, $\overline{\partial}f=\partial f\mu(z)+\overline{\partial f}\nu(z)$ при майже всiх $z\in D.$

Нехай $\mu=\mu(z,w):D\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu=\nu(z,w):D\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ – заданi функцiї. Зафiксуємо $n\geqslant 1$ i покладемо

$$\mu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\mu(z,w),&K_{\mu,\nu}\leqslant n,\\ 0\ ,&K_{\mu,\nu}>n\,,\end{array}\right.$$ (33)

i

$$\nu_{n}(z,w)=\left\{\begin{array}[]{rr}\nu(z,w),&K_{\mu,\nu}\leqslant n,\\ 0\ ,&K_{\mu,\nu}>n\,.\end{array}\right.$$ (34)

Нехай функцiї $\mu=\mu(z,w):D\times{{\mathbb{C}}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ i $\nu=\nu(z,w):D\times{{\mathbb{C}}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ задовольняють умову Каратеодорi. Тодi

$$K_{\mu_{n},\nu_{n}}(z,w)=\quad\frac{1+|\mu_{n}(z,w)|+|\nu_{n}(z,w)|}{1-|\mu_{n}\,(z,w)|-|\nu_{n}(z,w)|}\leqslant n$$

для всiх $z\in D$ i $w\in{\mathbb{C}}.$ Тодi за наслiдком 1 рiвняння

$$f_{\overline{z}}=\mu_{n}(z,f(z))\cdot f_{z}+\nu_{n}(z,f(z))\cdot\overline{f_{z}}$$

має регулярний гомеоморфний розв’язок $f_{n}$ класу $W_{\rm loc}^{1,1}$ в $D,$ такий що $f_{n}^{\,-1}\in W_{\rm loc}^{\,1,2}(f_{n}(D)).$ За цим же наслiдком можна продовжити $f_{n}$ на все ${\mathbb{C}}$ i обрати його таким, що $f_{n}(0)=0,$ $f_{n}(1)=1.$

Нехай $f_{n}$ – (будь-який) такий розв’язок рiвняння (3). Оскiльки рiвнiсть

$$(f_{n}){\overline{z}}=\mu_{n}(z,f_{n}(z))\cdot(f_{n})_{z}+\mu_{n}(z,f_{n}(z))\cdot\overline{(f_{n})_{z}}$$

можна записати в виглядi

$$\overline{\partial}f_{n}=\left(\mu_{n}+\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\cdot\nu_{n}\right)\partial f_{n}\,,$$ (35)

де $\mu_{n}=\mu_{n}(z,f_{n}(z))$ i $\nu_{n}=\nu_{n}(z,f_{n}(z)).$ З рiвностi (35) випливає, що вiдображення $f_{n}$ при кожному $n\in{\mathbb{N}}$ задовольняє звичайне рiвняння Бельтрамi $f_{\overline{z}}=\mu^{\,*}(z)f_{z},$ де $\mu^{\,*}(z)=\mu_{n}+\frac{\overline{\partial f_{n}}}{{\partial f_{n}}}\cdot\nu_{n}.$ Оцiнюючи максимальну дилатацiю $K_{\mu^{\,*}}(z)$ цього рiвняння за нерiвнiстю трикутника, ми отримаємо, що

$$K_{\mu^{\,*}}(z)\leqslant\frac{1+|\mu_{n}|+|\nu_{n}|}{1-|\mu_{n}|-|\nu_{n}|}\leqslant n\,.$$ (36)

З оцiнки (36) випливає, що вiдображення $f_{n}$ є квазiконформним. Тодi й вiдображення $g_{n}=f^{\,-1}_{n}$ є квазiконформним; зокрема, воно є диференцiйовним майже скрiзь. Нехай $K^{T}_{\mu_{g_{n}}}(w,w_{0})$ – дотична дилатацiя оберненого вiдображення $g_{n}$ у точцi $w\in{\mathbb{C}}$ вiдносно точки $w_{0}\in{\mathbb{C}}$ тобто,

$$K^{T}_{\mu_{g_{n}}}(w,w_{0})=\frac{\left|1-\frac{\overline{w-w_{0}}}{w-w_{0}}\mu_{g_{n}}(w)\right|^{2}}{1-|\mu_{g_{n}}(w)|^{2}}\,.$$ (37)

Визначимо також внутрiшню дилатацiю порядку $p$ вiдображення $g_{n}$ в точцi $w$ за допомогою рiвностi

$$K_{I,p}(w,g_{n})=\frac{{|(g_{n})_{w}|}^{2}-{|(g_{n})_{\overline{w}}|}^{2}}{{(|(g_{n})_{w}|-|(g_{n})_{\overline{w}}|)}^{p}}\,.$$ (38)

Виконується наступне твердження (для лiнiйних рiвнянь з одною i двома характеристиками в одиничному крузi i максимальною дилатацiєю замiсть дотичної див. також [9], [10] i [11]–[12]).

Теорема 2.  Нехай $\mu,$ $\nu,$ $\mu_{n},$ $\nu_{n},$ $f_{n}$ i $g_{n}$ такi, як визначено вище. Нехай $Q,Q_{0}:{\mathbb{C}}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрнi за Лебегом функцiї. Припустимо, що $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q_{0}(z)<\infty$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Припустимо, крiм того, що виконуються наступнi умови:

1) для кожних $0<r_{1}<r_{2}<1$ i $y_{0}\in{\mathbb{C}}$ iснує множина $E\subset[r_{1},r_{2}]$ додатної лебегової мiри така, що функцiя $Q$ є iнтегровною по колах $S(y_{0},r)$ для кожного $r\in E;$

2) знайдеться число $1<p\leqslant 2$ i стала $M>0$ такi, що

$$\int\limits_{f_{n}(D)}K_{I,p}(w,g_{n})\,dm(w)\leqslant M$$ (39)

для всiх $n=1,2,\ldots,$ де $K_{I,p}(w,g_{n})$ визначено у (38);

3) Нерiвнiсть

$$K^{T}_{\mu_{g_{n}}}(w,w_{0})\leqslant Q(w)$$ (40)

виконується для майже всiх $w\in f_{n}(D)$ i всiх $w_{0}\in f_{n}(D),$ де $K_{\mu_{g_{n}}}$ визначено в (37). Тодi рiвняння (3) має неперервний $W_{\rm loc}^{1,p}(D)$-розв’язок $f$ в $D.$

Наслiдок 4.   Зокрема, твердження теореми 1 виконується, якщо в цiй теоремi ми вiдмовляємося вiд умови 1), вимагаємо умову 3), а умову 2) замiняємо наступною: $Q\in L^{1}({\mathbb{C}}).$ В цьому випадку, розв’язок $f$ рiвняння (3) може бути обраним таким, що рiвнiсть

$$|f(x)-f(y)|\leqslant\frac{C\cdot(\|Q\|_{1})^{1/2}}{\log^{1/2}\left(1+\frac{r_{0}}{2|x-y|}\right)}$$ (41)

виконується для довiльного компакту $K\subset D$ i всяких $x,y\in K,$ де $\|Q\|_{1}$ позначає $L^{1}$-норму функцiї $Q$ в ${\mathbb{C}},$ $C>0$ деяка стала i $r_{0}=d(K,\partial D).$ Якщо додатково $Q(z)\in FMO({\mathbb{C}}),$ або виконано умову (7), то вiдображення $f$ можна обрати гомеоморфiзмом.

Доведення теореми 1. Нехай $M$ означає модуль сiм’ї кривих (див., напр., [14, розд. 6]), $w_{0}\in f_{n}(D),$ $0<r_{1}<r_{2}<\sup\limits_{w\in f_{n}(D)}|w-w_{0}|.$ Тодi з огляду на [19, теорема 4.2] i умову (40)

$$M(g_{n}(\Sigma_{r_{1},r_{2}}))\geqslant\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\frac{dr}{\|Q\|_{1}(r)}\,,$$

де $\Sigma_{r_{1},r_{2}}$ позначає сiм’ю всiх перетинiв кiл $S(y_{0},r)\cap f_{n}(D),$ $r\in(r_{1},r_{2}),$ i $\|Q\|_{1}(r)=\int\limits_{S(y_{0},r)\cap f_{n}(D)}Q(y)\,\,d\mathcal{H}^{1}(y).$ Нехай $C_{1}$ i $C_{2}$ – компакти у $D,$ такi що

$$C_{1}\subset S(w_{0},r_{1})\quad\mbox{\T2A\cyrii}\quad C_{2}\subset S(w_{0},r_{2})\,.$$

Застосовуючи результати Цимера про зв’язок мiж модулем сiмей з’єднуючих кривих та вiдповiдних роздiляючих поверхонь (див. [20, теорема 3.13] при $p=n$ i [21, с. 50] при $1<p<\infty$), а також результати Хессе-Шлик про зв’язок модуля сiмей кривих з ємнiстю конденсаторiв (див. [22, теорема 5.5] i [23, теорема 1]), ми отримаємо що

$$M(g_{n}(\Gamma(C_{1},C_{2},f_{n}(D))))\leqslant\frac{2\pi}{\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\frac{dr}{rq_{w_{0}}(r)}}<\infty\,,$$ (42)

де $q_{w_{0}}(r)$ визначено спiввiдношенням (9). Тут ми скористалися умовою 1) теореми, бо нерiвнiсть $q_{w_{0}}(r)<\infty$ тягне за собою скiнченнiсть правої частини у спiввiдношеннi вище, а також умовою 3). Вiзьмемо тепер зростаючу послiдовнiсть компактiв $C_{1}^{m}$ i $C_{2}^{m},$ $m=1,2,\ldots,$ якi вичерпують $S(w_{0},r_{1})\cap f_{n}(D)$ and $S(w_{0},r_{2})\cap f_{n}(D)$ i перейдемо до границi $m\rightarrow\infty$ у спiввiдношеннi

$$M(g_{n}(\Gamma(C_{1}^{m},C_{1}^{m},f_{n}(D))))\leqslant\frac{2\pi}{\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\frac{dr}{rq_{w_{0}}(r)}}<\infty\,.$$

З огляду на [6, теорема A.7],

$$M(g_{n}(\Gamma(S(w_{0},r_{1}),S(w_{0},r_{2}),f_{n}(D))))\leqslant\frac{2\pi}{\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\frac{dr}{rq_{w_{0}}(r)}}<\infty\,.$$

Останню нерiвнiсть можна записати в дещо iншiй формi:

$$M(\Gamma_{f_{n}}(w_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\frac{2\pi}{\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\frac{dr}{rq_{w_{0}}(r)}}<\infty\,.$$

Тодi з огляду на пропозицiю 3 i зауваження 4 у [12] сiм’я $f_{n}$ одностайно неперервна в $D.$ Отже, з огляду на теорему Арцела-Асколi $f_{n}$ є нормальною сiм’єю вiдображень (див. [14, теорема 20.4]). Iншими словами, знайдеться пiдпослiдовнiсть $f_{n_{l}},$ котра збiгається до деякого вiдображення $f:D\rightarrow\overline{D}$ локально рiвномiрно в $D.$ За означенням $f_{n},$

$$\overline{\partial}f_{n}=\mu_{n}(z,f_{n}(z))\partial f_{n}+\nu_{n}(z,f_{n}(z))\overline{\partial f_{n}}\,.$$

Оскiльки $K_{\mu,\nu}(z,w)\leqslant Q_{0}(z)<\infty$ при всiх $w\in{\mathbb{C}}$ i майже всiх $z\in D.$ Отже, для майже всiх $z\in D$ знайдеться номер $l_{0}=l_{0}(z)$ такий, що $\mu_{n_{l}}(z,w)=\mu(z,w),$ $\nu_{n_{l}}(z,w)=\nu(z,w)$ при $l\geqslant l_{0}$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ З огляду на те, що функцiї $\mu$ i $\nu$ задовольняють умову Каратеодорi,

$$\mu_{n_{l}}(z,f_{n_{l}}(z))\rightarrow\mu(z,f(z))\,,$$

$$\nu_{n_{l}}(z,f_{n_{l}}(z))\rightarrow\nu(z,f(z))$$

при $l\rightarrow\infty.$ Тодi за умовою 2) лемою 1 вiдображення $f$ належить класу $W_{\rm loc}^{1,p}(D)$ i є розв’язком вихiдного рiвняння Бельтрамi (3). $\Box$

Доведення наслiдку 1. За теоремою Фубiнi умова $Q\in L^{1}(D)$ тягне за собою вимiрнiсть iнтегралiв $\int\limits_{S(x_{0},r)\cap D}\,Q(x)\,d\mathcal{H}^{1}(x)$ як функцiй $r$ i їх скiнченнiсть майже скрiзь при $0<r<\infty$ (див., напр., [24, теорема 8.1.III]). Отже, умова (39) виконується при $p=2.$ Тодi iснування розв’язку рiвняння (3) i його приналежнiсть класу $W_{\rm loc}^{1,2}(D)$ випливають з теореми 1.

З огляду на [10, теорема 1.2] (див. також [25, теорема 1]) на довiльному компактi $K\subset D$ виконується нерiвнiсть

$$|f_{n}(x)-f_{n}(y)|\leqslant\frac{C\cdot(\|Q\|_{1})^{1/2}}{\log^{1/2}\left(1+\frac{r_{0}}{|x-y|}\right)}\quad\forall\,\,x,y\in K\,,$$

де $\|Q\|_{1}$ – норма $Q$ в $L^{1}(D),$ $C$ – деяка стала i $r_{0}=d(K,\partial D).$ Переходячи тут до границi при $n\rightarrow\infty,$ ми отримаємо (41).

Припустимо тепер, що $Q\in FMO(D),$ або виконується спiввiдношення (7). Оскiльки $f_{n}$ продовжуються на все ${\mathbb{C}}$ i є квазiконформними, то вони мають неперервне продовження у точку $\infty$ до квазiконфомного вiдображення $f_{n}:\overline{\mathbb{C}}=\overline{\mathbb{C}}$ (див., напр., [14, теорема 17.3]). Оскiльки $f_{n}(\overline{\mathbb{C}})$ є вiдкритою множиною як образ вiдкритої множини $\overline{\mathbb{C}}$ при гомеоморфiзмi $f_{n},$ i замкненою як образ компакту $\overline{\mathbb{C}}$ при неперервному вiдображеннi $f_{n},$ то $f_{n}(\overline{\mathbb{C}})=\overline{\mathbb{C}}.$ Звiдси випливає, що $f_{n}({\mathbb{C}})={\mathbb{C}}.$ Тому всi вiдображення $g_{n}=f^{\,-1}_{n}$ визначенi у ${\mathbb{C}}.$

Крiм того, з огляду на умови нормування $g_{n}=0$ i $g_{n}(1)=1$ послiдовнiсть $g_{n}$ формує одностайно неперервну сiм’ю (див., напр.,  [26, теореми 6.1 i 6.5]). За теоремою Арцела-Асколi $g_{n}$ є нормальною сiм’єю (див. [14, теорема 20.4]), тобто, iснує пiдпослiдовнiсть $g_{n_{l}},$ яка збiгається до деякого $g:D\rightarrow\overline{D}$ локально рiвномiрно у деякiй областi $D.$ Оскiльки знову $g_{n_{l}}(0)=0$ i $g_{n_{l}}(1)=1$ при всiх $l=1,2,\ldots,$ то в силу [15, теорема 4.1] вiдображення $g$ є гомеоморфiзмом в $D,$ причому $f_{n_{l}}\rightarrow f=g^{\,-1}$ при $l\rightarrow\infty$ локально рiвномiрно в $D$ (див. [15, лема 3.1]). Оскiльки за умовами Каратеодорi $\mu_{n}(z,f_{n}(z))\rightarrow\mu(z,f)$ i $\nu_{n}(z,f_{n}(z))\rightarrow\nu(z,f(z))$ при $n\rightarrow\infty$ i при майже всiх $z\in D,$ за лемою 1 вiдображення $f$ належить класу $W_{\rm loc}^{1,p}(D)$ i задовольняє рiвняння (3). $\Box$

4. Приклад. Будемо вважати $\nu\equiv 0.$ В одиничному крузi $D={\mathbb{D}}=\{z\in{\mathbb{C}}:|z|<1\}$ розглянемо функцiю $\mu:{\mathbb{D}}\times{\mathbb{C}}\rightarrow{\mathbb{D}}$ визначену наступним шляхом:

$$\mu(z,w)=e^{i\theta}\frac{1-r-|w|}{1+r+|w|}\,,$$

де $z=re^{i\theta},$ $0\leqslant r<1,$ $\theta\in[0,2\pi).$ Зауважимо, що

$$K_{\mu}(z,w)=\frac{1+|\mu(z,w)|}{1-|\mu(z,w)|}=\frac{1}{r+w}\leqslant\frac{1}{r}\,.$$ (43)

Функцiя $Q(z):=\frac{1}{r}$ iнтегровна в ${\mathbb{D}}.$ Дiйсно, з огляду на теорему Фубiнi,

$$\int\limits_{\mathbb{D}}Q(z)\,dm(z)=\int\limits_{0}^{1}\left(\int\limits_{S(0,r)}\frac{1}{r}\,\,dt\right)\,dr=2\pi<\infty\,.$$

У той же час, умова типу (7) не виконується для функцiї $Q,$ адже при $0<\delta(0)<1$

$$\int\limits_{0}^{\delta(0)}\frac{dr}{rq_{0}(r)}=\int\limits_{0}^{\delta(0)}\frac{dr}{r\cdot\frac{1}{r}}=\delta(0)<\infty\,,$$ (44)

де $q_{0}(r)=\frac{1}{2\pi}Q(z_{0}+re^{it})\,dt.$ Це означає, що умови наслiдку 1, якi передбачають виконання спiввiдношення (44) для максимальної дилатацiї $K_{\mu}(z,w),$ не виконуються.

Проте, покажемо, що вiдповiдна умова (44) виконана по вiдношенню до дотичної дилатацiї. Справдi, для $z_{0}=0$

$$K^{T}_{\mu(z,0,w)}=\frac{\left|1-\frac{\overline{z}}{z}\left(\mu(z,w)\right)\right|^{2}}{1-|\mu(z,w)|^{2}}=$$

$$=\frac{\left(1-\left(\frac{1-r-|w|}{1+r+|w|}\right)\right)^{2}}{1-\biggl{(}\frac{1-r-|w|}{1+r+|w|}\biggr{)}^{2}}=\frac{1-\left(\frac{1-r-|w|}{1+r+|w|}\right)}{1+\frac{1-r-|w|}{1+r+|w|}}<1$$

для всiх $r\in(0,1)$ i всiх $w\in{\mathbb{C}}.$ Якщо покласти $Q^{1}_{0}(z)\equiv 1,$ то можна зауважити, що функцiя $Q^{1}_{0}(z)$ задовольняє умову (7) у точцi $z_{0}=0.$ Виконання цiєї умови в iнших точках $z_{0}$ одиничного круга ${\mathbb{D}}$ є очевидним з огляду на те, що функцiя $K_{\mu}(z,w)$ задовольняє умову (43) i функцiя $Q(z):=\frac{1}{r}$ є локально обмеженою в ${\mathbb{D}}.$

Остаточно, за теоремою 1 рiвняння

$$f_{\overline{z}}=e^{i\theta}\frac{1-r-|f(z)|}{1+r+|f(z)|}\cdot f_{z}$$

має гомеоморфний $W_{\rm loc}^{1,1}$-розв’язок у ${\mathbb{D}}.$

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com

Валерiй Андрiйович Таргонський
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: w.targonsk@gmail.com