УДК 517.5

Є.О. Севостьянов (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка; Iнститут прикладної математики i механiки НАН України, м. Слов’янськ)

В.А. Таргонський (Житомирський державний унiверситет iменi Iвана Франка)

E.O. Sevost’yanov (Zhytomyr Ivan Franko State University; Institute of Applied Mathematics and Mechanics of NAS of Ukraine, Slov’yans’k)

V.A. Targonskii (Zhytomyr Ivan Franko State University)

Про збiжнiсть послiдовностi вiдображень з оберненою модульною умовою до дискретного вiдображення

On convergence of a sequence of mappings with inverse modulus inequality to a discrete mapping

Дослiдженi вiдображення, якi задовольняють обернену нерiвнiсть типу Полецького в областi евклiдового простору. Доведено, що рiвномiрна границя сiм’ї таких вiдображень є дискретним вiдображенням. Окремо розглянутi областi, локально зв’язнi на своїй межi, та регулярнi областi в квазiконформному сенсi.

We have studied the mappings that satisfy the Poletsky-type inverse inequality in the domain of the Euclidean space. It is proved that the uniform boundary of the family of such mappings is a discrete mapping. We separately considered domains that are locally connected at their boundary and regular domains in the quasiconformal sense.

1. Вступ. Дана стаття присвячена дослiдженню вiдображень з обмеженим i скiнченним спотворенням, див., напр., [2], [3], [4], [5] i [6]. У нашiй нещодавнiй публiкацiї [7] ми довели дискретнiсть вiдображення в замиканнi областi, яке задовольняє одну (обернену) умову спотворення модуля сiмей кривих та само є вiдкритим, дискретним i замкненим у нiй. Отримання цього результату передбачає можливiсть неперервного продовження на межу, що за вказаних умов також виконується (див. там же; див. також [8]). Дана замiтка присвячена отриманню бiльш загального результату: ми покажемо, що аналогiчну властивiсть задовольняють не тiльки самi вiдображення, але й рiвномiрнi границi послiдовностi вiдображень. Зауважимо, що результати, близькi до наведених у цiй роботi, отриманi для квазiрегулярних вiдображень в [5].

Звернемося до означень. Всюди далi $M(\Gamma)$ позначає модуль сiм’ї $\Gamma$ (див. [6]). Нехай $y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ $0<r_{1}<r_{2}<\infty$ i

$$A=A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,.$$ (1)

Нехай $x_{0}\in{\mathbb{R}}^{n},$ тодi покладемо

$$B(x_{0},r)=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|<r\}\,,\quad{\mathbb{B}}^{n}=B(0,1)\,,$$

$$S(x_{0},r)=\{x\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:|x-x_{0}|=r\}\,.$$

Для заданих множин $E,$ $F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i областi $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ позначимо через $\Gamma(E,F,D)$ сiм’ю всiх кривих $\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ таких, що $\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F$ i $\gamma(t)\in D$ при $t\in[a,b].$ Якщо $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ – задане вiдображення, $y_{0}\in f(D)$ i $0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|,$ то через $\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2})$ ми позначимо сiм’ю всiх кривих $\gamma$ в областi $D$ таких, що $f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})).$ Нехай $Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty]$ – вимiрна за Лебегом функцiя, $Q(x)\equiv 0$ при $x\in{\mathbb{R}}^{n}\setminus f(D).$ Будемо говорити, що $f$ задовольняє обернену нерiвнiсть Полецького в точцi $y_{0}\in\overline{f(D)}\setminus\{\infty\},$ якщо спiввiдношення

$$M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{A(y_{0},r_{1},r_{2})\cap f(D)}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)$$ (2)

виконується для довiльної вимiрної за Лебегом функцiї $\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty]$ такiй, що

$$\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,.$$ (3)

За допомогою iнверсiї $\psi(y)=\frac{y}{|y|^{2}}$ можна також визначити спiввiдношення (2) у точцi $y_{0}=\infty.$ Вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається дискретним, якщо прообраз $\{f^{-1}\left(y\right)\}$ кожної точки $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}$ складається з iзольованих точок, i вiдкритим, якщо образ будь-якої вiдкритої множини $U\subset D$ є вiдкритою множиною в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Вiдображення $f$ областi $D$ на $D^{\,\prime}$ називається замкненим, якщо $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime}$ для будь-якої замкненої множини $E\subset D$ (див., напр., [5, розд. 3]). У подальшому, в розширеному просторi $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}={{\mathbb{R}}}^{n}\cup\{\infty\}$ використовується сферична (хордальна) метрика $h(x,y)=|\pi(x)-\pi(y)|,$ де $\pi$ – стереографiчна проекцiя $\overline{{{\mathbb{R}}}^{n}}$ на сферу $S^{n}(\frac{1}{2}e_{n+1},\frac{1}{2})$ в ${{\mathbb{R}}}^{n+1},$ а саме,

$$h(x,\infty)=\frac{1}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}}\,,$$

$$\ \ h(x,y)=\frac{|x-y|}{\sqrt{1+{|x|}^{2}}\sqrt{1+{|y|}^{2}}}\,,\ \ x\neq\infty\neq y$$ (4)

(див., напр., [6, означення 12.1]). Всюди далi межа $\partial A$ множини $A$ i замикання $\overline{A}$ слiд розумiти в сенсi розширеного евклiдового простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ Неперервне продовження вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ також (якщо непорозумiння є неможливим) слiд розумiти з точки зору вiдображення зi значеннями в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ i вiдносно метрики $h$ у (4). Нагадаємо, що область $D\subset{\mathbb{R}}^{n}$ називається локально зв’язною в точцi $x_{0}\in\partial D,$ якщо для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ знайдеться окiл $V\subset U$ точки $x_{0}$ такий, що $V\cap D$ є зв’язним. Область $D$ локально зв’язна на $\partial D,$ якщо $D$ локально зв’язна в кожнiй точцi $x_{0}\in\partial D.$ Ми кажемо, що область $D$ є скiнченно зв’язною у точцi $x_{0}\in\partial D$, якщо для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ iснує окiл $V\subset U$ цiєї точки такий, що $V\cap D$ складається зi скнiченної кiлькостi компонент зв’язностi. Вiдображення $f:X\rightarrow Y$ називається нульвимiрним, якщо для кожної точки $y\in Y$ множина $f^{\,-1}(y)$ не мiстить в собi континуум $K\subset X,$ вiдмiнний вiд точки. Межа областi $D$ називається слабко плоскою в точцi $x_{0}\in\partial D,$ якщо для кожного $P>0$ i для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ знайдеться окiл $V\subset U$ цiєї ж самої точки такий, що $M(\Gamma(E,F,D))>P$ для будь-яких континуумiв $E,F\subset D,$ якi перетинають $\partial U$ i $\partial V.$ Межа областi $D$ називається слабко плоскою, якщо вiдповiдна властивiсть виконується в будь-якiй точцi межi $D.$

Для вiдображення $f:D\,\rightarrow\,{\mathbb{R}}^{n},$ множини $E\subset D$ та $y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n},$ визначимо функцiю кратностi $N(y,f,E)$ як кiлькiсть прообразiв точки $y$ у множинi $E,$ тобто

$$N(y,f,E)\,=\,{\rm card}\,\left\{x\in E:f(x)=y\right\}\,,$$

$$N(f,E)\,=\,\sup\limits_{y\in{\mathbb{R}}^{n}}\,N(y,f,E).$$

Будемо говорити, що функцiя ${\varphi}:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow{\mathbb{R}}$ має скiнченне середнє коливання у точцi $x_{0}\in D,$ пишемо $\varphi\in FMO(x_{0}),$ якщо $\limsup\limits_{\varepsilon\rightarrow 0}\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}|{\varphi}(x)-\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}|\ dm(x)<\infty\,,$ де $\overline{{\varphi}}_{\varepsilon}=\frac{1}{\Omega_{n}\varepsilon^{n}}\int\limits_{B(x_{0},\,\varepsilon)}{\varphi}(x)dm(x).$ Покладемо

$$q_{y_{0}}(r)=\frac{1}{\omega_{n-1}r^{n-1}}\int\limits_{S(y_{0},r)}Q(y)\,d\mathcal{H}^{n-1}(y)\,,$$ (5)

де $\omega_{n-1}$ позначає площу одиничної сфери ${\mathbb{S}}^{n-1}$ в ${\mathbb{R}}^{n},$ Виконуються наступнi твердження.

Теорема 1. Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ є скiнченно зв’язною на своїй межi. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого (не тотожно сталого) вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Нехай також виконана одна з двох умов:

1) $Q\in FMO(\overline{D^{\,\prime}});$

2) для будь-якого $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\delta(y_{0})>0$ таке, що для достатньо малих $\varepsilon>0$ виконуються умови

$$\int\limits_{\varepsilon}^{\delta(y_{0})}\frac{dt}{tq_{y_{0}}^{\frac{1}{n-1}}(t)}<\infty,\qquad\int\limits_{0}^{\delta(y_{0})}\frac{dt}{tq_{y_{0}}^{\frac{1}{n-1}}(t)}=\infty\,.$$ (6)

Тодi вiдображення $f$ є нульвимiрним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ i $\overline{f}$ є нульвимiрним вiдносно $\overline{D}.$

У випадку, коли вiдображена область є не скiнченно зв’язною, а навiть локально зв’язною на своїй межi, крiм того, $f$ зберiгає орiєнтацiю, маємо бiльш посилений варiант теореми 1.

Теорема 2. Нехай в умовах теореми 1 $D^{\,\prime}$ є локально зв’язною на своїй межi, а вiдображення $f$ зберiгає орiєнтацiю. Тодi вiдображення $f$ є вiдкритим, дискретним i замкненим у $D,$ i має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}$ таке, що $f(D)=D^{\,\prime},$ $f(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ i $N(f,D)=N(f,\overline{D})<\infty.$ Зокрема, $\overline{f}$ є дискретним у $\overline{D}.$

2. Основнi леми. Наступне твердження доведено в [7, лема 3.1] для окремого вiдображення, див. також вiдповiдний класичний варiант для квазiрегулярних вiдображень у [5, лема 4.4]. Версiя, яка наведена нижче, стосується збiжної послiдовностi вiдображень.

Лема 1.   Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих дискретних вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого (не тотожно сталого) вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Припустимо, що для кожного $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(y_{0})>0$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi:(0,\varepsilon_{0})\rightarrow[0,\infty]$ такi, що

$$I(\varepsilon,\varepsilon_{0}):=\int\limits_{\varepsilon}^{\varepsilon_{0}}\psi(t)\,dt<\infty\quad\forall\,\,\varepsilon\in(0,\varepsilon_{0})\,,\quad I(\varepsilon,\varepsilon_{0})\rightarrow\infty\quad\text{при}\quad\varepsilon\rightarrow 0\,,$$ (7)

i, крiм того, при $\varepsilon\rightarrow 0$

$$\int\limits_{A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q(y)\cdot\psi^{\,n}(|y-y_{0}|)\,dm(x)=o(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))\,,$$ (8)

де $A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})$ визначено в (1). Нехай $C_{j},$ $j=1,2,\ldots,$ – довiльна послiдовнiсть континуумiв така, що $h(C_{j})\geqslant\delta>0$ для деякого $\delta>0$ i всiх $j\in{\mathbb{N}}$ i, крiм того, $h(f(C_{j}))\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty.$ Тодi для кожного $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\delta_{1}>0$ таке, що

$$h(f(C_{j}),y_{0})\geqslant\delta_{1}>0$$ (9)

для всiх $m\in{\mathbb{N}}$ i $j\in{\mathbb{N}}.$

Зауваження 1. У точцi $y_{0}=\infty$ спiввiдношення (8) слiд розумiти за допомогою iнверсiї $\psi(y)=\frac{y}{|y|^{2}}$ в нулi. Тобто, замiсть

$$\int\limits_{A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q(y)\cdot\psi^{\,n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)=o(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))$$

буде розглядатися умова

$$\int\limits_{A(0,\varepsilon,\varepsilon_{0})}Q\left(\frac{y}{|y|^{2}}\right)\cdot\psi^{\,n}(|y|)\,dm(y)=o(I^{n}(\varepsilon,\varepsilon_{0}))\,.$$

Доведення леми 1. Надалi вважаємо $y_{0}\neq\infty.$ Припустимо супротивне, а саме, нехай $h(f(C_{j_{k}}),y_{0})\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty$ для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots.$ З огляду на [9, лема 1] $f$ або нульвимiрне, або стале вiдображення. Оскiльки за припущенням $f$ не є сталим, $f$ – нульвимiрне. Тодi iснує точка $z_{0}\in D$ така, що $f(z_{0})\neq y_{0}.$ Оскiльки $f$ неперервне вiдображення, можна знайти $r_{0}>0$ таке, що

$$\overline{B(z_{0},r_{0})}\subset D\,,\qquad f(\overline{B(z_{0},r_{0})})\cap\overline{B(y_{0},\varepsilon_{1})}=\varnothing\,,$$ (10)

де $\varepsilon_{1}>\varepsilon_{0}$ i $\varepsilon_{0}$ – число зi спiввiдношень (7)–(8). Покладемо $F:=\overline{B(z_{0},r_{0})}$ i позначимо $\Gamma_{k}:=\Gamma(F,C_{j_{k}},D).$

З огляду на (10) покажемо, що iснує окiл $V$ елементу $y_{0}$ такий, що

$$f_{j}(F)\cap V=\varnothing\,,\qquad j=1,2,\ldots\,.$$ (11)

Припустимо протилежне. Тодi iснують послiдовностi $j_{m}\in{\mathbb{N}}$ i $x_{m}\in F,$ $m=1,2,\ldots,$ такi, що $f_{j_{m}}(x_{m})\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ З огляду на те, що $f_{j_{m}}(F)$ є компактом у $D^{\,\prime}$ при кожному фiксованому $m,$ послiдовнiсть iндексiв $j_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ можна вважати зростаючою. Тодi за нерiвнiстю трикутника

$$h(f(x_{m}),y_{0})\leqslant h(f(x_{m}),f_{j_{m}}(x_{m}))+h(f_{j_{m}}(x_{m}),y_{0})\rightarrow 0$$ (12)

при $m\rightarrow\infty,$ оскiльки $h(f(x_{m}),f_{j_{m}}(x_{m}))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ по рiвномiрнiй збiжностi $f_{m}$ до $f$ у $D$ по метрицi $h.$ Спiввiдношення (12) суперечить (10), що доводить (11).

Зауважимо, що область зi слабко плоскою межею є рiвномiрною (див. [7, наслiдок 4.3]), тобто, якщо континууми $C_{j_{k}}$ задовольняють умову $h(C_{j_{k}})\geqslant\delta>0$ i $h(F)>\delta_{*}>0,$ то знайдеться $\delta_{2}>0$ таке, що

$$M(\Gamma_{k})\geqslant\delta_{2}>0$$ (13)

для всiх $k\in{\mathbb{N}}.$ Доведемо, що для кожного $l\in{\mathbb{N}}$ iснує номер $k=k_{l}$ такий, що

$$f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset B(y_{0},1/l)\,,\qquad k\geqslant k_{l}\,.$$ (14)

Припустимо протилежне. Тодi iснує $l_{0}\in{\mathbb{N}}$ таке, що

$$f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus B(y_{0},1/l_{0}))\neq\varnothing$$ (15)

для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $k_{m},$ $m=1,2,\ldots.$ В такому випадку, знайдеться послiдовнiсть $z_{m}\in f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus B(y_{0},1/l_{0})),$ $m\in{\mathbb{N}}.$ Нехай $z_{m}=f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),$ $x_{m}\in C_{j_{k_{m}}},$ $m=1,2,\ldots.$ Оскiльки за припущенням $h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})\rightarrow 0$ для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ то зокрема

$$h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})\rightarrow 0\qquad{\text{п}ри}\qquad m\rightarrow\infty\,.$$ (16)

Оскiльки $h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})=\inf\limits_{y\in f(C_{j_{k_{m}}})}h(y,y_{0})$ i $f(C_{j_{k_{m}}})$ є компактом як неперервний образ компакту $C_{j_{k_{m}}}$ при вiдображеннi $f,$ звiдси випливає, що $h(f(C_{j_{k_{m}}}),y_{0})=h(y_{m},y_{0}),$ де $y_{m}\in f(C_{j_{k_{m}}}).$ Тодi зi спiввiдношення (16) ми отримаємо, що $y_{m}\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ Оскiльки за умовою $h(f(C_{j}))=\sup\limits_{y,z\in f(C_{j})}h(y,z)\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty,$ то $h(y_{m},f(x_{m}))\leqslant h(f(C_{j_{k_{m}}}))\rightarrow 0$ при $l\rightarrow\infty.$ Тодi за нерiвнiстю трикутника i за доведеним вище ми будемо мати, що:

$$h(z_{m},y_{0})=h(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),y_{0})\leqslant$$

$$\leqslant h(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),f(x_{m}))+h(f(x_{m}),y_{m})+h(y_{m},y_{0})\rightarrow 0\,,\qquad m\rightarrow\infty\,,$$ (17)

оскiльки $h(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),f(x_{m}))\leqslant\sup\limits_{x\in D}h(f_{j_{k_{m}}}(x),f(x))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ за рiвномiрною збiжнiстю $f_{j}$ до $f$ при $j\rightarrow\infty;$ останнi два члени в (17) також прямують до нуля за побудовою та доведеним вище. Зi спiввiдношення (17) випливає, що $z_{m}\rightarrow y_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ що суперечить визначенню $z_{m}.$ Тодi припущення в (15) є невiрним, що доводить (14).

З (14) випливає, що

$$f_{j_{k_{l}}}(C_{j_{k_{l}}})\subset B(y_{0},1/l)\,,$$ (18)

причому можна вважати послiдовнiсть номерiв $k_{l},$ $l=1,2,\ldots,$ зростаючою. Переходячи у (18) до перенумерацiї можна вважати, що сама послiдовнiсть $j_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ задовольняє цю умову, тобто,

$$f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset B(y_{0},1/k)\,,k=1,2,\ldots\,.$$ (19)

Зменшуючи за потреби число $\varepsilon_{0}>0$ з умови леми можна вважати, що окiл $V$ точки $y_{0}$ у (11) є таким, що $\overline{B(y_{0},\varepsilon_{0})}\subset V.$ Крiм того, нехай $k_{0}\in{\mathbb{N}}$ є таким, що $B(y_{0},1/k)\subset B(y_{0},\varepsilon_{0})$ при всiх $k\geqslant k_{0}.$ В такому випадку, зауважимо, що

$$f_{j_{k}}(\Gamma_{j_{k}})>\Gamma(S(y_{0},1/k),S(y_{0},\varepsilon_{0}),A(y_{0},1/k,\varepsilon_{0}))\,.$$ (20)

Дiйсно, нехай $\widetilde{\gamma}\in f_{j_{k}}(\Gamma_{j_{k}}).$ Тодi $\widetilde{\gamma}(t)=f_{j_{k}}(\gamma(t)),$ де $\gamma\in\Gamma_{j_{k}},$ $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in F,$ $\gamma(1)\in C_{j_{k}}.$ За спiввiдношенням (11) маємо, що $f_{j_{k}}(\gamma(0))\in f(F)\subset{\mathbb{R}}^{n}\setminus\overline{B(y_{0},\varepsilon_{0})},$ крiм того, за спiввiдношенням (19) ми отримаємо, що $f_{j_{k}}(\gamma(1))\in f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset B(y_{0},\varepsilon_{0}).$ Отже, $|f(\gamma(t))|\cap B(y_{0},\varepsilon_{0})\neq\varnothing\neq|f(\gamma(t))|\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus B(y_{0},\varepsilon_{0})).$ Тодi з огляду на [10, теорема 1.I.5.46] ми отримаємо, що iснує $0<t_{1}<1$ таке, що $f_{j_{k}}(\gamma(t_{1}))\in S(y_{0},\varepsilon_{0}).$ Покладемо $\gamma_{1}:=\gamma|_{[t_{1},1]}.$ Можна вважати, що $f_{j_{k}}(\gamma(t))\in B(y_{0},\varepsilon_{0})$ при всiх $t\geqslant t_{1}.$ Мiркуючи аналогiчно, ми отримаємо точку $t_{2}\in(t_{1},1]$ таку, що $f_{j_{k}}(\gamma(t_{2}))\in S(y_{0},1/k).$ Покладемо $\gamma_{2}:=\gamma|_{[t_{1},t_{2}]}.$ Можна вважати, що $f_{j_{k}}(\gamma(t))\not\in B(y_{0},1/k)$ при всiх $t\in[t_{1},t_{2}].$ Тодi крива $f_{j_{k}}(\gamma_{2})$ є пiдкривою кривої $f_{j_{k}}(\gamma)=\widetilde{\gamma},$ яка належить до сiм’ї $\Gamma(S(y_{0},1/k),S(y_{0},\varepsilon_{0}),A(y_{0},1/k,\varepsilon_{0})).$ Спiввiдношення (20) встановлено.

З (20) випливає, що

$$\Gamma_{j_{k}}>\Gamma_{f_{j_{k}}}(S(y_{0},1/k),S(y_{0},\varepsilon_{0}),A(y_{0},1/k,\varepsilon_{0}))\,.$$ (21)

Покладемо

$$\eta_{k}(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}\psi(t)/I(1/k,\varepsilon_{0}),&t\in(1/k,\varepsilon_{0})\,,\\ 0,&t\not\in(1/k,\varepsilon_{0})\,,\end{array}\right.$$

де $I(1/k,\varepsilon_{0})=\int\limits_{1/k}^{\varepsilon_{0}}\,\psi(t)\,dt.$ Зауважимо, що $\int\limits_{1/k}^{\varepsilon_{0}}\eta_{l}(t)\,dt=1.$ Тодi за спiввiдношеннями (8) i (21), а також з огляду на означення вiдображення $f_{j_{k}}$ у (2) будемо мати:

$$M(\Gamma_{j_{k}})\leqslant M(\Gamma_{f_{j_{k}}}(S(y_{0},1/k),S(y_{0},\varepsilon_{0}),A(y_{0},1/k,\varepsilon_{0})))\leqslant$$

$$\leqslant\frac{1}{I^{n}(1/k,\varepsilon_{0})}\int\limits_{A(y_{0},1/k,\varepsilon_{0})}Q(y)\cdot\psi^{\,n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)\rightarrow 0\quad\text{при}\quad m\rightarrow\infty\,.$$ (22)

Останнє спiввiдношення суперечить (13). Отримана суперечнiсть доводить лему. $\Box$

Ми кажемо, що область $D$ є скiнченно зв’язною у точцi $x_{0}\in\partial D$, якщо для будь-якого околу $U$ точки $x_{0}$ iснує окiл $V\subset U$ цiєї точки такий, що $V\cap D$ складається зi скнiченної кiлькостi компонент зв’язностi. Вiдображення $f:X\rightarrow Y$ називається нульвимiрним, якщо для кожної точки $y\in Y$ множина $f^{\,-1}(y)$ не мiстить в собi континуум $K\subset X,$ вiдмiнний вiд точки. Наступна лема узагальнює наслiдок 4.5 у [5] на випадок вiдображень з необмеженою характеристикою. Мiркування, застосованi при її доведеннi, по бiльшiй мiрi аналогiчнi доведенню леми 3.2 в [7].

Лема 2.   Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ є скiнченно зв’язною на своїй межi. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Нехай для будь-якого $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(y_{0})>0$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi:(0,\varepsilon_{0})\rightarrow[0,\infty]$ такi, що виконуються спiввiдношення (7)–(8), де $A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})$ визначено в (1). Тодi вiдображення $f$ є нульвимiрним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ i $\overline{f}$ є нульвимiрним вiдносно $\overline{D}.$

Доведення.   Можна вважати $y_{0}\neq\infty.$ З огляду на [9] вiдображення $f$ є нульвимiрним у $D.$ За лемою 5.1 в [7], кожне $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ має неперервне продовження $\overline{f_{m}}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}$ на $\overline{D}$ таке, що $f_{m}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}.$ Покажемо, що iснує $\lim\limits_{x\rightarrow x_{0}}f(x)$ для кожного $x_{0}\in\partial D.$ Дiйсно, за нерiвнiстю трикутника

$$h(f(x),f(x_{0}))\leqslant h(f(x),f_{m}(x))+h(f_{m}(x),f_{m}(x_{0}))+h(f_{m}(x_{0}),f(x_{0}))\,.$$

У цiй нерiвностi перший i третiй доданки прямують до нуля з огляду на рiвномiрну збiжнiсть $f_{m}$ у $D.$ Отже, для будь-якого $\varepsilon>0$ знайдеться номер $M=M(\varepsilon)$ такий, що при $m\geqslant M(\varepsilon)$

$$h(f(x),f(x_{0}))\leqslant\frac{2\varepsilon}{3}+h(f_{m}(x),f_{m}(x_{0}))\,.$$ (23)

При $m=M(\varepsilon)$ вiдображення $f_{m}$ неперервно продовжується в точку $x_{0},$ так що знайдеться $\delta=\delta(\varepsilon,x_{0})>0$ таке, що $h(f_{M}(x),f_{M}(x_{0}))<\varepsilon/3$ при $0<|x-x_{0}|<\delta.$ Тодi з огляду на (23) $h(f(x),f(x_{0}))<\varepsilon$ при тих же $\delta.$

Покажемо, що $f$ – замкнене у $D.$ Нехай $E$ – замкнене в $D.$ Треба показати, що $f(E)$ замкнене в $D^{\,\prime}.$ Нехай $z_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть у $f(E)$ така, що $z_{m}\rightarrow z_{0}\in D^{\,\prime}$ при $m\rightarrow\infty.$ Покажемо, що $z_{0}\in f(E).$ Оскiльки $z_{m}\in f(E),$ знайдуться $x_{m}\in E$ такi, що $f(x_{m})=z_{m},$ $m=1,2,\ldots.$ З огляду на компактнiсть $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ можна вважати, що послiдовнiсть $x_{m}$ збiгається до деякого $x_{0}\in\overline{D}$ при $m\rightarrow\infty.$ Якщо $x_{0}\in D,$ то $x_{0}\in E,$ отже, $f(x_{0})=z_{0}\in E$ з огляду на неперервнiсть вiдображення $f$ у $D.$ Якщо ж $x_{0}\in\partial D,$ то, оскiльки $f_{m}$ має неперервне продовження в точку $x_{0},$ знайдеться послiдовнiсть $w_{m}\in D,$ $w_{m}\rightarrow x_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ така що $h(f_{m}(w_{m}),f_{m}(x_{0}))<\frac{1}{m}.$ Тодi за нерiвнiстю трикутника

$$h(f_{m}(x_{0}),f(x_{0}))\leqslant h(f_{m}(x_{0}),f_{m}(w_{m}))+h(f_{m}(w_{m}),f(w_{m}))+h(f(w_{m}),f(x_{0}))\leqslant$$

$$\leqslant\frac{1}{m}+h(f_{m}(w_{m}),f(w_{m}))+h(f(w_{m}),f(x_{0}))\rightarrow 0\,,\qquad m\rightarrow\infty\,,$$ (24)

оскiльки $f_{m}$ збiгається до $f$ рiвномiрно у $D,$ а $f$ неперервна в точцi $x_{0}$ за доведеним вище. З огляду на те, що $f_{m}(x_{0})\in\partial D$ при $m\in{\mathbb{N}}$ за умовою вiдкритостi, дискретностi i замкненостi $f_{m}$ (див. [5, теорема 3.3]), а також по замкненостi межi $\partial D,$ маємо: $f(x_{0})\in\partial D^{\,\prime}.$ Тодi по неперервностi $f$ у $\overline{D}$ маємо: $f(x_{m})=z_{m}\rightarrow z_{0}\in D^{\,\prime}$ i $f(x_{0})=z_{0}\in\partial D^{\,\prime}.$ Це суперечить обранню $z_{0}\in E\subset D^{\,\prime}.$ Остаточно, $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime},$ бо в випадку $x_{0}\in D$ це встановлено, а випадок $x_{0}\in\partial D$ неможливий.

Покажемо, що $f(\partial D)\subset\partial D^{\,\prime}.$ Справдi, нехай $x_{0}\in\partial D.$ Треба довести, що $f(x_{0})\in\partial D^{\,\prime}.$ Оскiльки $f_{m}$ має неперервне продовження в точку $x_{0},$ знайдеться послiдовнiсть $w_{m}\in D,$ $w_{m}\rightarrow x_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ така що $h(f_{m}(w_{m}),f_{m}(x_{0}))<\frac{1}{m}.$ Повторюючи мiркування у (24), приходимо до висновку $f(x_{0})\in\partial D^{\,\prime},$ що i треба було встановити.

Покажемо, що $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}.$ Доведення аналогiчно до останньої частини доведення теореми 3.1 в [8]. Очевидно, що $\overline{f}(\overline{D})\subset\overline{D^{\,\prime}}.$ Покажемо, що $\overline{D^{\,\prime}}\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Справдi, нехай $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}},$ тодi або $y_{0}\in D^{\,\prime},$ або $y_{0}\in\partial{D^{\,\prime}}.$ а) Якщо $y_{0}\in D^{\,\prime},$ то $y_{0}=f_{j}(x_{j}),$ $x_{j}\in D.$ Можна вважати, що $x_{j}\rightarrow x_{0},$ $j\rightarrow\infty,$ $x_{0}\in\overline{D}.$ За неперервнiстю $f$ у $\overline{D}$ маємо: $f(x_{0})=\lim\limits_{j\rightarrow\infty}f(x_{j}).$ Проте, за рiвномiрною збiжнiстю $f_{j}$ до $f$ маємо: $f_{j}(x_{j})-f(x_{j})=y_{0}-f(x_{j})\rightarrow 0,$ $j\rightarrow\infty.$ Тодi $y_{0}=f(x_{0}).$ Оскiльки за доведеним $f(\partial D)\subset\partial{D^{\,\prime}},$ маємо: $x_{0}\in D.$ Отже, $y_{0}=f(x_{0}),$ $x_{0}\in D.$ б) Нарештi, нехай $y_{0}\in\partial D^{\,\prime},$ тодi знайдеться послiдовнiсть $y_{k}\in D^{\,\prime}$ така, що $y_{k}=f(x_{k})\rightarrow y_{0}$ при $k\rightarrow\infty$ i $x_{k}\in D.$ Через компактнiсть простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ ми можемо вважати, що $x_{k}\rightarrow x_{0},$ де $x_{0}\in\overline{D}.$ Тодi $\overline{f}(x_{0})=y_{0}\in\overline{f}(\partial D)\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Отже, $\overline{D^{\,\prime}}\subset\overline{f}(\overline{D}).$

Залишилося показати нульвимiрнiсть $\overline{f}$ на $\partial D^{\,\prime}.$ Припустимо супротивне, а саме, нехай iснує точка $y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ така, що $f^{\,-1}(y_{0})\supset K_{0},$ де $K_{0}\subset\overline{D}$ – деякий невироджений континуум. Оскiльки $f$ нульвимiрне в $D,$ можна вважати, що $K_{0}\subset\partial D.$

Оскiльки $\overline{D}$ – компакт в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}},$ i крiм того, вiдображення $\overline{f}$ є неперервним в $\overline{D},$ воно є рiвномiрно неперервним в $\overline{D}.$ В цьому випадку, для кожного $j\in{\mathbb{N}}$ знайдеться $\delta_{j}<1/j$ таке, що

$$h(\overline{f}(x),\overline{f}(x_{0}))=h(\overline{f}(x),y_{0})<1/j\quad\forall\,\,x,x_{0}\in\overline{D},\quad h(x,x_{0})<\delta_{j}\,,\quad\delta_{j}<1/j\,.$$ (25)

Позначимо $B_{h}(x_{0},r)=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,x_{0})<r\}.$ Тодi для заданого $j\in{\mathbb{N}},$ покладемо

$$B_{j}:=\bigcup\limits_{x_{0}\in K_{0}}B_{h}(x_{0},\delta_{j})\,,\quad j\in{\mathbb{N}}\,.$$

Оскiльки множина $B_{j}$ є околом континуума $K_{0},$ за [11, лема 2.2] iснує окiл $U_{j}$ множини $K_{0}$ такий, що $U_{j}\subset B_{j}$ i множина $U_{j}\cap D$ є зв’язною. Без обмеження загальностi можна вважати, що $U_{j}$ – вiдкрита множина. Тодi множина $U_{j}\cap D$ також лiнiйно зв’язна (див. [4, пропозицiя 13.1]). Оскiльки $K_{0}$ – компакт, то знайдуться $z_{0},w_{0}\in K_{0}$ такi, що $h(K_{0})=h(z_{0},w_{0}).$ Звiдси випливає, що знайдуться елементи $z_{j}\in U_{j}\cap D$ i $w_{j}\in U_{j}\cap D$ такi, що $z_{j}\rightarrow z_{0}$ i $w_{j}\rightarrow w_{0}$ при $j\rightarrow\infty.$ Ми можемо припускати, що

$$h(z_{j},w_{j})>h(K_{0})/2\quad\forall\,\,j\in{\mathbb{N}}\,.$$ (26)

Оскiльки множина $U_{j}\cap D$ лiнiйно зв’язна, точки $z_{j}$ i $w_{j}$ деякою кривою $\gamma_{j}\in U_{j}\cap D.$ Покладемо $C_{j}:=|\gamma_{j}|.$

Зауважимо, що $h(f(C_{j}))\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty.$ Дiйсно, оскiльки $f(C_{j})$ – континуум в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}},$ iснують такi точки $y_{j},y^{\,\prime}_{j}\in f(C_{j})$ такi, що $h(f(C_{j}))=h(y_{j},y^{\,\prime}_{j}).$ Тодi iснують $x_{j},x^{\,\prime}_{j}\in C_{j}$ такi, що $y_{j}=f(x_{j})$ i $y^{\,\prime}_{j}=f(x^{\,\prime}_{j}).$ Тодi точки $x_{j}$ i $x^{\,\prime}_{j}$ належать до $U_{j}\subset B_{j}.$ Це означає, що iснують $x^{j}_{1}$ i $x^{j}_{2}\in K_{0}$ такi, що $x_{j}\in B(x^{j}_{1},\delta_{j})$ i $x^{\,\prime}_{j}\in B(x^{j}_{2},\delta_{j}).$ В такому випадку, за спiввiдношенням (25) i з огляду на нерiвнiсть трикутника ми отримаємо, що

$$h(f(C_{j}))=h(y_{j},y^{\,\prime}_{j})=h(f(x_{j}),f(x^{\,\prime}_{j}))\leqslant$$

$$\leqslant h(f(x_{j}),f(x^{j}_{1}))+h(f(x^{j}_{1}),f(x^{j}_{2}))+h(f(x^{j}_{2}),f(x^{\,\prime}_{j}))<2/j\rightarrow 0\quad{\text{п}ри}\quad j\rightarrow\infty\,.$$ (27)

Зi спiввiдношень (26) i (27) випливає, що континууми $C_{j},$ $j=1,2,\ldots,$ задовольняють умови леми 1. За цiєю лемою $h(f(C_{j}),y_{0})\geqslant\delta_{1}>0$ для всiх $j\in{\mathbb{N}}.$ З iншого боку, оскiльки за доведеним вище $x_{j}\in B(x^{j}_{1},\delta_{j}),$ то з огляду на спiввiдношення (25) ми отримаємо, що $h(f(x_{j}),y_{0})<1/j,$ $j=1,2,\ldots.$ Отримана суперечнiсть вказує на невiрнiсть припущення щодо вiдсутностi нульвимiрностi вiдображення $\overline{f}$ у $\overline{D}.$ Лема доведена. $\Box$

Нарештi, сформулюємо i доведемо ключове твердження про дискретнiсть вiдображення (див. [5, теорема 4.7]).

Лема 3.  Нехай за умов леми 1 область $D^{\,\prime}$ є локально зв’язною на своїй межi, а вiдображення $f$ зберiгає орiєнтацiю. Тодi вiдображення $f$ є вiдкритим, дискретним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ таке, що $N(f,D)=N(f,\overline{D})<\infty.$ Зокрема, $\overline{f}$ є дискретним у $\overline{D}.$

Доведення.   Доведення майже повнiстю повторює схему, викладену в [5, теорема 4.7], див. також теорему 6.1 в [7]. Передусiм, можливiсть продовження $f$ до неперервного вiдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}},$ нульвимiрнiсть i замкненiсть $f$ i рiвнiсть $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}$ випливають з леми 1. Оскiльки $f$ зберiгає орiєнтацiю i нульвимiрне, воно також вiдкрите i дискретне за теоремою Тiтуса-Янга (див. [18, стор. 333]). Зауважимо також, що $N(f,D)<\infty$ з огляду на [12, теорема 2.8]. Залишилося довести рiвнiсть $N(f,D)=N(f,\overline{D}).$ Далi будемо мiркувати методом вiд супротивного: припустимо, що вказана рiвнiсть не виконується. Тодi знайдуться точки $y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ i $x_{1},x_{2},\ldots,x_{k},x_{k+1}\in\partial D$ такi, що $f(x_{i})=y_{0},$ $i=1,2,\ldots,k+1$ i $k:=N(f,D).$ Будемо вважати, що $y_{0}\neq\infty.$ Оскiльки область $D^{\,\prime}$ є локально зв’язною в усiх точках своєї межi за припущенням, то для кожного $p\in{\mathbb{N}}$ знайдеться окiл $\widetilde{U^{\,\prime}_{p}}\subset B(y_{0},1/p)$ такий, що множина $\widetilde{U^{\,\prime}_{p}}\cap D^{\,\prime}=U^{\,\prime}_{p}$ є зв’язною.

Доведемо, що для кожного $i=1,2,\ldots,k+1$ знайдеться компонента $V_{p}^{i}$ множини $f^{\,-1}(U^{\,\prime}_{p})$ така, що $x_{i}\in\overline{V_{p}^{i}}.$ Зафiксуємо $i=1,2,\ldots,k+1.$ За неперервнiстю $\overline{f}$ у $\overline{D}$ знайдеться $r_{i}=r_{i}(x_{i})>0$ таке, що $f(B(x_{i},r_{i})\cap D)\subset U^{\,\prime}_{p}.$ Оскiльки область, яка є слабко плоскою, є локально зв’язною в кожнiй точцi своїй межi (див. [4, лема 3.15]), то знайдеться окiл $W_{i}\subset B(x_{i},r_{i})$ точки $x_{i}$ такий, що $W_{i}\cap D$ зв’язно. Тодi $W_{i}\cap D$ належить однiй i тiльки однiй компонентi зв’язностi $V^{p}_{i}$ множини $f^{\,-1}(U^{\,\prime}_{p}),$ причому $x_{i}\in\overline{W_{i}\cap D}\subset\overline{V_{p}^{i}},$ що i треба було довести.

Далi покажемо, що множини $\overline{V_{p}^{i}}$ є непересiчними при всiх $i=1,2,\ldots,k+1$ i достатньо великих $p\in{\mathbb{N}}.$ В свою чергу, доведемо для цього, що $h(\overline{V_{p}^{i}})\rightarrow 0$ при $p\rightarrow\infty$ для кожного фiксованого $i=1,2,\ldots,k+1.$ Проведемо доведення вiд супротивного. Тодi iснує таке $1\leqslant i_{0}\leqslant k+1,$ число $r_{0}>0,$ $r_{0}<\frac{1}{2}\min\limits_{1\leqslant i,j\leqslant k+1,i\neq j}h(x_{i},x_{j})$ i зростаюча послiдовнiсть номерiв $p_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ такi, що $S_{h}(x_{i_{0}},r_{0})\cap\overline{V_{p_{m}}^{i_{0}}}\neq\varnothing,$ де $S_{h}(x_{0},r)=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,x_{0})=r\}.$ В такому випадку, iснують $a_{m},b_{m}\in V_{p_{m}}^{i_{0}},$ такi що $a_{m}\rightarrow x_{i_{0}}$ при $m\rightarrow\infty$ i $h(a_{m},b_{m})\geqslant r_{0}/2.$ З’єднаємо точки $a_{m}$ i $b_{m}$ кривою $C_{m},$ яка цiлком належить $V_{p_{m}}^{i_{0}}.$ Тодi $h(|C_{m}|)\geqslant r_{0}/2$ при $m=1,2,\ldots.$ З iншого боку, оскiльки $|C_{m}|\subset f(V_{p_{m}}^{i_{0}})\subset B(y_{0},1/p_{m}),$ то одночасно $h(f(|C_{m}|))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ i $h(|C_{m}|,y_{0})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ що суперечить лемi 1. Отримана суперечнiсть вказує на невiрнiсть зробленого вище припущення.

За [5, лема 3.6] $f$ є вiдображенням кожного $\overline{V_{p}^{i}},$ $i=1,2,\ldots,k,k+1,$ на все $U^{\,\prime}_{p},$ тобто, $N(f,D)\geqslant k+1,$ що суперечить означення числа $k.$ Отримана суперечнiсть спростовує припущення, що $N(f,\overline{D})>N(f,D).$ Лема доведена. $\Box$

Доведення теорем 1 i 1 випливає з лем 1 i 1 за рахунок спецiально пiдiбраної функцiї $\psi,$ див. [13, лема 1.3]. $\Box$

3. Випадок простих кiнцiв. Результати, доведенi в попереднiх секцiях, залишаються справедливими для вiдображених областей, якi не є локально зв’язними на своїй межi, але за певної додаткової геометрiї на цi областi. Для того, щоб сформулювати цi результати, наведемо деякi означення.

Нехай $\omega$ – вiдкрита множина в ${\mathbb{R}}^{k}$, $k=1,\ldots,n-1$. Неперервне вiдображення $\sigma\colon\omega\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ називається $k$-вимiрною поверхнею в ${\mathbb{R}}^{n}$. Поверхнею будемо називати довiльну $(n-1)$-вимiрну поверхню $\sigma$ в ${\mathbb{R}}^{n}.$ Поверхня $\sigma$ називається жордановою поверхнею, якщо $\sigma(x)\neq\sigma(y)$ при $x\neq y$. Далi ми iнодi будемо використовувати $\sigma$ для позначення всього образу $\sigma(\omega)\subset{\mathbb{R}}^{n}$ при вiдображеннi $\sigma$, $\overline{\sigma}$ замiсть $\overline{\sigma(\omega)}$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ i $\partial\sigma$ замiсть $\overline{\sigma(\omega)}\setminus\sigma(\omega)$. Жорданова поверхня $\sigma\colon\omega\rightarrow D$ в областi $D$ називається розрiзом областi $D$, якщо $\sigma$ роздiляє $D$, тобто $D\setminus\sigma$ має бiльше однiєї компоненти, $\partial\sigma\cap D=\varnothing$ i $\partial\sigma\cap\partial D\neq\varnothing$.

Послiдовнiсть $\sigma_{1},\sigma_{2},\ldots,\sigma_{m},\ldots$ розрiзiв областi $D$ називається ланцюгом, якщо:

(i) множина $\sigma_{m+1}$ мiститься в точностi в однiй компонентi $d_{m}$ множини $D\setminus\sigma_{m}$, при цьому, $\sigma_{m-1}\subset D\setminus(\sigma_{m}\cup d_{m})$; (ii) $\bigcap\limits_{m=1}^{\infty}\,d_{m}=\varnothing$. З означення ланцюгу розрiзiв випливає, що $d_{1}\supset d_{2}\supset d_{3}\supset\ldots\supset d_{m-1}\supset d_{m}\supset d_{m+1}\supset\ldots\,.$ Два ланцюги розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$ i $\{\sigma_{k}^{\,\prime}\}$ називаються еквiвалентними, якщо для кожного $m=1,2,\ldots$ область $d_{m}$ мiстить всi областi $d_{k}^{\,\prime}$ за виключенням скiнченної кiлькостi, i для кожного $k=1,2,\ldots$ область $d_{k}^{\,\prime}$ також мiстить всi областi $d_{m}$ за виключенням скiнченної кiлькостi.

Кiнець областi $D$ — це клас еквiвалентних ланцюгiв розрiзiв областi $D$. Нехай $K$ — кiнець областi $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$, тодi множина $I(K)=\bigcap\limits_{m=1}\limits^{\infty}\overline{d_{m}}$ називається тiлом кiнця $K$. Скрiзь далi, як зазвичай, $\Gamma(E,F,D)$ позначає сiм’ю всiх таких кривих $\gamma\colon[a,b]\rightarrow D$, що $\gamma(a)\in E$ i $\gamma(b)\in F,$ крiм того, $M(\Gamma)$ позначає модуль сiм’ї кривих $\Gamma$ в ${\mathbb{R}}^{n},$ а запис $\rho\in{\rm adm}\,\Gamma$ означає, що функцiя $\rho$ борелева, невiд’ємна i має довжину, не меншу одиницi в метрицi $\rho$ (див. [14], [6]). Слiдуючи [14], будемо говорити, що кiнець $K$ є простим кiнцем, якщо $K$ мiстить ланцюг розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$, такий, що $M(\Gamma(\sigma_{m},\sigma_{m+1},D))<\infty$ при всiх $m\in{\mathbb{N}}$ i $\lim\limits_{m\rightarrow\infty}M(\Gamma(C,\sigma_{m},D))=0$ для деякого континууму $C$ в $D.$ Далi використовуються наступнi позначення: множина простих кiнцiв, що вiдповiдають областi $D,$ позначається символом $E_{D},$ а поповнення областi $D$ її простими кiнцями позначається $\overline{D}_{P}.$ Будемо говорити, що межа областi $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ є локально квазiконформною, якщо кожна точка $x_{0}\in\partial D$ має окiл $U$ в ${\mathbb{R}}^{n}$, який може бути вiдображений квазiконформним вiдображенням $\varphi$ на одиничну кулю ${\mathbb{B}}^{n}:=B(0,1)\subset{\mathbb{R}}^{n}$ так, що $\varphi(\partial D\cap U)$ є перетином ${\mathbb{B}}^{n}$ з координатною гiперплощиною. Для множин $E\subset{\mathbb{R}}^{n}$ i $A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}$ покладемо

$$d(E):=\sup\limits_{x,y\in E}|x-y|\,,\quad d(A,B):=\inf\limits_{x\in A,y\in B}|x-y|\,.$$

Будемо називати ланцюг розрiзiв $\{\sigma_{m}\}$ регулярним, якщо $\overline{\sigma_{m}}\cap\overline{\sigma_{m+1}}=\varnothing$ при кожному $m\in{\mathbb{N}}$ i, крiм того, $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ Якщо кiнець $K$ мiстить принаймнi один регулярний ланцюг, то $K$ будемо називати регулярним. Говоримо, що обмежена область $D$ в ${\mathbb{R}}^{n}$ регулярна, якщо $D$ може бути квазiконформно вiдображена на область з локально квазiконформною межею, замикання якої є компактом в ${\mathbb{R}}^{n},$ крiм того, кожен простий кiнець $P\subset E_{D}$ є регулярним. Зауважимо, що у просторi ${\mathbb{R}}^{n}$ кожний простий кiнець регулярної областi мiстить ланцюг розрiзiв з властивiстю $d(\sigma_{m})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ i навпаки, якщо у кiнця є вказана властивiсть, то вiн – простий (див. [15, лема 3.1]; див. також [14, теорема 5.1]). Крiм того, замикання $\overline{D}_{P}$ регулярної областi $D$ є метризовним, при цьому, якщо $g:D_{0}\rightarrow D$ – квазiконформне вiдображення областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на область $D,$ то для $x,y\in\overline{D}_{P}$ покладемо:

$$\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,,$$ (28)

де для $x\in E_{D}$ елемент $g^{\,-1}(x)$ розумiється як деяка (єдина) точка межi $D_{0},$ коректно визначена з огляду на [15, теорема 2.1]; див. також [14, теорема 4.1]. Зокрема, будемо говорити, що послiдовнiсть $x_{m}\in D,$ $m=1,2,\ldots,$ збiгається до простого кiнця $P\in E_{D}$ при $m\rightarrow\infty,$ якщо для будь-якого натурального $k\in{\mathbb{N}}$ всi елементи послiдовностi $x_{m},$ крiм скiнченної кiлькостi, належать областi $d_{k}$ (де $d_{k},$ $k=1,2,\ldots$ – послiдовнiсть вкладених областей з означення простого кiнця $P$).

Справедлива наступна

Лема 4.   Нехай $D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – областi в ${\mathbb{R}}^{n},$ причому $D$ має слабко плоску межу, а $D^{\,\prime}$ є регулярною. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих дискретних вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого (не тотожно сталого) вiдображення $f:D\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ по метрицi $\rho$ у $\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ тобто,

$$\sup\limits_{x\in D}\rho(f_{j}(x),f(x))\rightarrow 0\,,\qquad j\rightarrow\infty\,,$$

i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Припустимо, що для кожного $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(y_{0})>0$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi:(0,\varepsilon_{0})\rightarrow[0,\infty]$ такi, що виконанi умови (7)–(8), де $A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})$ визначено в (1). Нехай $C_{j},$ $j=1,2,\ldots,$ – довiльна послiдовнiсть континуумiв така, що $h(C_{j})\geqslant\delta>0$ для деякого $\delta>0$ i всiх $j\in{\mathbb{N}}$ i, крiм того, $\rho(f(C_{j}))\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty.$ Тодi для кожного $P_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ знайдеться $\delta_{1}>0$ таке, що

$$\rho(f(C_{j}),P_{0})\geqslant\delta_{1}>0$$ (29)

для всiх $m\in{\mathbb{N}}$ i $j\in{\mathbb{N}}.$ Тут, як звично,

$$\rho(A)=\sup\limits_{x,y\in A}\rho(x,y)\,,\qquad\rho(A,B)=\inf\limits_{x\in A,y\in B}\rho(x,y)\,.$$

Доведення.   Надалi вважаємо $P_{0}\neq\infty.$ Припустимо супротивне, а саме, нехай для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ виконана умова: $\rho(f(C_{j_{k}}),P_{0})\rightarrow 0$ при $k\rightarrow\infty.$ Оскiльки за припущенням $D^{\,\prime}$ регулярна, iснує вiдображення $g$ деякої областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на $D^{\,\prime}.$

Доведемо, що зi збiжностi послiдовностi $f_{j}$ до вiдображення $f$ рiвномiрно по метрицi $\rho$ при $j\rightarrow\infty$ випливає локально рiвномiрна збiжнiсть цiєї ж послiдовностi у $D$ вiдносно звичайної евклiдової метрики. Припустимо протилежне. Тодi знайдеться компакт $C$ у $D,$ на якому збiжнiсть $f_{j}$ до $f$ не рiвномiрна. Звiдси випливає наявнiсть числа $\varepsilon_{0}>0,$ точок $x_{k}\in C,$ $k=1,2,\ldots,$ зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ i вiдображень $f_{j_{k}},$ $k=1,2,\ldots,$ таких, що

$$|f_{j_{k}}(x_{k})-f(x_{k})|\geqslant\varepsilon_{0}\,.$$ (30)

Оскiльки $f_{j}$ збiгається до $f$ рiвномiрно в метрицi $\rho,$ це означає, що

$$g^{\,-1}(f_{j_{k}}(x_{k}))-g^{\,-1}(f(x_{k}))\rightarrow 0\,,\qquad k\rightarrow\infty\,.$$ (31)

Оскiльки $C$ – компакт, то $g^{\,-1}(f(C))$ також компакт у $D^{\,\prime}$ як неперервний образ компакту. Тодi iснує збiжна пiдпослiдовнiсть послiдовностi $g^{\,-1}(f(x_{k})),$ $k=1,2,\ldots.$ Без обмеження загальностi можна вважати, що сама ця послiдовнiсть збiгається до деякої точки $\omega_{0}\in D^{\,\prime}$ при $k\rightarrow\infty.$ Тодi зi спiввiдношення (31) випливає, що

$$g^{\,-1}(f_{j_{k}}(x_{k}))-\omega_{0}\rightarrow 0\,,\qquad k\rightarrow\infty\,.$$ (32)

Оскiльки $g$ – гомеомоморфiзм у $D^{\,\prime},$ з (32) випливає, що $f_{j_{k}}(x_{k})\rightarrow g(\omega_{0}).$ З iншого боку, спiввiдношення $g^{\,-1}(f(x_{k}))\rightarrow\omega_{0}$ при $k\rightarrow\infty$ тягне за собою, що $f(x_{k})\rightarrow g(\omega_{0}).$ За нерiвнiстю трикутника

$$|f_{j_{k}}(x_{k})-f(x_{k})|\leqslant|f_{j_{k}}(x_{k})-g(\omega_{0})|+|g(\omega_{0})-f(x_{k})|\rightarrow 0$$

при $k\rightarrow\infty.$ Останнє спiввiдношення суперечить (30), що i доводить локально рiвномiрну збiжнiсть сiм’ї $f_{j},$ $j=1,2,\ldots,$ у $D.$

Тодi з огляду на [9, лема 1] $f$ або нульвимiрне, або стале вiдображення. Оскiльки за умовою $f$ не є сталим, $f$ – нульвимiрне. Тодi iснують точка $z_{0}\in D,$ число $r_{0}>0$ и окiл елемента $P_{0}$ такi, що

$$\overline{B(z_{0},r_{0})}\subset D\,,\qquad f(\overline{B(z_{0},r_{0})})\cap\overline{U}=\varnothing\,.$$ (33)

Покладемо $F:=\overline{B(z_{0},r_{0})}.$ З огляду на (33) покажемо, що iснує окiл $V$ елементу $P_{0}$ такий, що

$$f_{j}(F)\cap V=\varnothing\,,\qquad j=1,2,\ldots\,.$$ (34)

Припустимо протилежне. Тодi iснують послiдовностi $j_{m}\in{\mathbb{N}}$ i $x_{m}\in F,$ $m=1,2,\ldots,$ такi, що $f_{j_{m}}(x_{m})\rightarrow P_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ З огляду на те, що $f_{j_{m}}(F)$ є компактом у $D^{\,\prime}$ при кожному фiксованому $m,$ послiдовнiсть iндексiв $j_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ можна вважати зростаючою. Тодi за нерiвнiстю трикутника

$$\rho(f(x_{m}),P_{0})\leqslant\rho(f(x_{m}),f_{j_{m}}(x_{m}))+\rho(f_{j_{m}}(x_{m}),P_{0})\rightarrow 0$$ (35)

при $m\rightarrow\infty,$ оскiльки $\rho(f(x_{m}),f_{j_{m}}(x_{m}))$ при $m\rightarrow\infty$ по рiвномiрнiй збiжностi $f_{m}$ до $f$ у $D$ по метрицi $\rho.$ Спiввiдношення (35) суперечить (33), що доводить (34).

Позначимо $\Gamma_{k}:=\Gamma(F,C_{j_{k}},D).$ Зауважимо, що область зi слабко плоскою межею є рiвномiрною (див. [7, наслiдок 4.3]), тобто, якщо континууми $C_{j_{k}}$ задовольняють умову $h(C_{j_{k}})\geqslant\delta>0$ i $h(F)>\delta_{*}>0,$ то знайдеться $\delta_{2}>0$ таке, що

$$M(\Gamma_{k})\geqslant\delta_{2}>0$$ (36)

для всiх $k\in{\mathbb{N}}.$ Нехай $d_{l},$ $l=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть областей, яка вiдповiдає простому кiнцю $P_{0},$ i нехай $\sigma_{l}$ – розрiз, що вiдповiдає $d_{l}.$ Можна вважати, що усi $\sigma_{l},$ $l=1,2,\ldots,$ лежать на сферах $S(y_{0},r_{l})$ з центром у деякiй точцi $y_{0}\in\partial D^{\,\prime},$ де $r_{l}\rightarrow 0$ при $l\rightarrow\infty$ (див. [15, лема 3.1], див. також [16, лема 1]).

Доведемо, що для кожного $l\in{\mathbb{N}}$ iснує номер $k=k_{l}$ такий, що

$$f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset d_{l}\,,\qquad k\geqslant k_{l}\,.$$ (37)

Припустимо протилежне. Тодi iснує $l_{0}\in{\mathbb{N}}$ таке, що

$$f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus d_{l_{0}})\neq\varnothing$$ (38)

для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $k_{m},$ $m=1,2,\ldots.$ В такому випадку, знайдеться послiдовнiсть $z_{m}\in f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus d_{l_{0}}),$ $m\in{\mathbb{N}}.$ Нехай $z_{m}=f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),$ $x_{m}\in C_{j_{k_{m}}}.$

Оскiльки за припущенням $\rho(f(C_{j_{k}}),P_{0})\rightarrow 0$ для деякої зростаючої послiдовностi номерiв $j_{k},$ $k=1,2,\ldots,$ то зокрема

$$\rho(f(C_{j_{k_{m}}}),P_{0})\rightarrow 0\qquad{\text{п}ри}\qquad m\rightarrow\infty\,.$$ (39)

Оскiльки $\rho(f(C_{j_{k_{m}}}),P_{0})=\inf\limits_{y\in f(C_{j_{k_{m}}})}\rho(y,P_{0})$ i $f(C_{j_{k_{m}}})$ є компактом як неперервний образ компакту $C_{j_{k_{m}}}$ при вiдображеннi $f,$ звiдси випливає, що $\rho(f(C_{j_{k_{m}}}),P_{0})=\rho(y_{m},P_{0}),$ де $y_{m}\in f(C_{j_{k_{m}}}).$ Тодi зi спiввiдношення (39) ми отримаємо, що $y_{m}\rightarrow P_{0}$ при $m\rightarrow\infty.$ Нехай $y_{m}=f(\xi_{m}),$ де $\xi_{m}\in C_{j_{k_{m}}}.$ Отже, за нерiвнiстю трикутника

$$\rho(z_{m},P_{0})=\rho(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),P_{0})\leqslant$$

$$\leqslant\rho(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),f(x_{m}))+\rho(f(x_{m}),f(\xi_{m}))+\rho(f(\xi_{m}),P_{0})\rightarrow 0\,,\quad m\rightarrow\infty\,,$$ (40)

оскiльки $\rho(f_{j_{k_{m}}}(x_{m}),f(x_{m}))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ по рiвномiрнiй збiжностi $f_{m}$ у $D$ по метрицi $\rho;$ крiм того, $\rho(f(x_{m}),f(\xi_{m}))\leqslant\rho(f(C_{j_{k_{m}}}))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ за умови леми; нарештi, $\rho(f(\xi_{m}),P_{0})=\rho(y_{m},P_{0})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ за доведеним вище. Отже, з огляду на (40) $z_{m}\rightarrow P_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ але це суперечить умовi $z_{m}\in f_{j_{k_{m}}}(C_{j_{k_{m}}})\cap({\mathbb{R}}^{n}\setminus d_{l_{0}}).$ Ця умова, в свою чергу, спростовує (38) i доводить (37).

З (37) випливає, що $f_{j_{k_{l}}}(C_{j_{k_{l}}})\subset d_{l}\,,$ причому можна вважати послiдовнiсть номерiв $k_{l},$ $l=1,2,\ldots,$ зростаючою. Переходячи к перенумерацiї в разi потреби, не обмежуючи загальностi множна вважати, шо сама послiдовнiсть $k$ задовольняє цi умови, тобто,

$$f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset d_{k}\,,\qquad k=1,2,\ldots\,.$$ (41)

З огляду на (34) можна вважати, що

$$f_{j_{k}}(F)\subset D^{\,\prime}\setminus d_{1}\,,\qquad k=1,2,\ldots\,.$$ (42)

В такому випадку, зауважимо, що

$$f_{j_{k}}(\Gamma_{j_{k}})>\Gamma(S(y_{0},r_{k}),S(y_{0},r_{1}),A(y_{0},r_{k},r_{1}))\,.$$ (43)

Дiйсно, нехай $\widetilde{\gamma}\in f_{j_{k}}(\Gamma_{j_{k}}).$ Тодi $\widetilde{\gamma}(t)=f_{j_{k}}(\gamma(t)),$ де $\gamma\in\Gamma_{j_{k}},$ $\gamma:[0,1]\rightarrow D,$ $\gamma(0)\in F,$ $\gamma(1)\in C_{j_{k}}.$ За спiввiдношенням (42) маємо, що $f_{j_{k}}(\gamma(0))\in f_{j_{k}}(F)\subset D^{\,\prime}\setminus d_{1},$ крiм того, за спiввiдношенням (41) ми отримаємо, що $f_{j_{k}}(\gamma(1))\in f_{j_{k}}(C_{j_{k}})\subset d_{k}.$ Отже, $|f(\gamma(t))|\cap d_{1}\neq\varnothing\neq|f(\gamma(t))|\cap(D^{\,\prime}\setminus d_{1}).$ Тодi за [10, теорема 1.I.5.46] та означенням розрiзу областi iснує $0<t_{1}<1$ таке, що $f_{j_{k}}(\gamma(t_{1}))\in\partial d_{1}\cap D^{\,\prime}\subset S(y_{0},r_{1}).$ Покладемо $\gamma_{1}:=\gamma|_{[t_{1},1]}.$ Можна вважати, що $f_{j_{k}}(\gamma(t))\in d_{1}$ при всiх $t\geqslant t_{1}.$ Мiркуючи аналогiчно, ми отримаємо точку $t_{2}\in(t_{1},1]$ таку, що $f_{j_{k}}(\gamma(t_{2}))\in S(y_{0},r_{k}).$ Покладемо $\gamma_{2}:=\gamma|_{[t_{1},t_{2}]}.$ Можна вважати, що $f_{j_{k}}(\gamma(t))\in d_{k}$ при всiх $t\in[t_{1},t_{2}].$ Тодi крива $f_{j_{k}}(\gamma_{2})$ є пiдкривою кривої $f_{j_{k}}(\gamma)=\widetilde{\gamma},$ яка належить сiм’ї $\Gamma(S(y_{0},r_{k}),S(y_{0},r_{1}),A(y_{0},r_{k},r_{1})).$ Спiввiдношення (43) встановлено.

З (43) випливає, що

$$\Gamma_{j_{k}}>\Gamma_{f_{j_{k}}}(S(y_{0},r_{k}),S(y_{0},r_{1}),A(y_{0},r_{k},r_{1}))\,.$$ (44)

Покладемо

$$\eta_{k}(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}\psi(t)/I(r_{k},r_{1}),&t\in(r_{k},r_{1})\,,\\ 0,&t\not\in(r_{k},r_{1})\,,\end{array}\right.$$

де $I(r_{k},r_{1})=\int\limits_{r_{k}}^{r_{1}}\,\psi(t)\,dt.$ Зауважимо, що $\int\limits_{r_{k}}^{r_{1}}\eta_{l}(t)\,dt=1.$ Тодi за спiввiдношеннями (8) i (44) з огляду на означення вiдображення $f_{j_{k}}$ у (2) будемо мати:

$$M(\Gamma_{j_{k}})\leqslant M(\Gamma_{f_{j_{k}}}(S(y_{0},r_{k}),S(y_{0},r_{1}),A(y_{0},r_{k},r_{1})))\leqslant$$

$$\leqslant\frac{1}{I^{n}(r_{k},r_{1})}\int\limits_{A(y_{0},r_{k},r_{1})}Q(y)\cdot\psi^{\,n}(|y-y_{0}|)\,dm(y)\rightarrow 0\quad\text{при}\quad k\rightarrow\infty\,.$$ (45)

Останнє спiввiдношення суперечить (13). Отримана суперечнiсть доводить лему. $\Box$

Лема 5.   Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ є регулярною. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$ Нехай для будь-якого $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\varepsilon_{0}=\varepsilon_{0}(y_{0})>0$ i вимiрна за Лебегом функцiя $\psi:(0,\varepsilon_{0})\rightarrow[0,\infty]$ такi, що виконуються спiввiдношення (7)–(8), де $A(y_{0},\varepsilon,\varepsilon_{0})$ визначено в (1). Тодi вiдображення $f$ є нульвимiрним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ i $\overline{f}$ є нульвимiрним вiдносно $\overline{D}_{P}.$

Доведення.   Можна вважати $y_{0}\neq\infty.$ Як було встановлено в ходi доведення леми 1, послiдовнiсть $f_{j}$ збiгається до $f$ локально рiвномiрно в $D.$ Тодi з огляду на [9] вiдображення $f$ є нульвимiрним у $D.$ За теоремою 1.1 i зауваженням 2.1 в [17], кожне $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ має неперервне продовження $\overline{f_{m}}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ на $\overline{D}$ таке, що $f_{m}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Покажемо, що iснує $\lim\limits_{x\rightarrow x_{0}}f(x)$ для кожного $x_{0}\in\partial D,$ де наявнiсть границi слiд розумiти в сенсi метрики $\rho$ у $\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$

Дiйсно, за нерiвнiстю трикутника

$$\rho(f(x),f(x_{0}))\leqslant\rho(f(x),f_{m}(x))+\rho(f_{m}(x),f_{m}(x_{0}))+\rho(f_{m}(x_{0}),f(x_{0}))\,.$$

У цiй нерiвностi перший i третiй доданки прямують до нуля з огляду на рiвномiрну збiжнiсть $f_{m}$ у $D.$ Отже, для будь-якого $\varepsilon>0$ знайдеться номер $M=M(\varepsilon)$ такий, що при $m\geqslant M(\varepsilon)$

$$\rho(f(x),f(x_{0}))\leqslant\frac{2\varepsilon}{3}+\rho(f_{m}(x),f_{m}(x_{0}))\,.$$ (46)

При $m=M(\varepsilon)$ вiдображення $f_{m}$ неперервно продовжується в точку $x_{0},$ так що знайдеться $\delta=\delta(\varepsilon,x_{0})>0$ таке, що $\rho(f_{M}(x),f_{M}(x_{0}))<\varepsilon/3$ при $0<|x-x_{0}|<\delta.$ Тодi з огляду на (46) $\rho(f(x),f(x_{0}))<\varepsilon$ при тих же $\delta.$

Покажемо, що $f$ – замкнене у $D.$ Нехай $E$ – замкнене в $D.$ Треба показати, що $f(E)$ замкнене в $D^{\,\prime}.$ Нехай $z_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть у $f(E)$ така, що $z_{m}\rightarrow z_{0}\in D^{\,\prime}$ при $m\rightarrow\infty.$ Покажемо, що $z_{0}\in f(E).$ Оскiльки $z_{m},$ знайдуться $x_{m}\in E$ такi, що $f(x_{m})=z_{m},$ $m=1,2,\ldots.$ З огляду на компактнiсть $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ можна вважати, що послiдовнiсть $x_{m}$ збiгається до деякого $x_{0}\in\overline{D}$ при $m\rightarrow\infty.$ Якщо $x_{0}\in D,$ то $x_{0}\in E,$ отже, $f(x_{0})=z_{0}\in E$ з огляду на неперервнiсть вiдображення $f$ у $D.$ Якщо ж $x_{0}\in\partial D,$ то, оскiльки $f_{m}$ має неперервне продовження в точку $x_{0},$ знайдеться послiдовнiсть $w_{m}\in D,$ $w_{m}\rightarrow x_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ така що $\rho(f_{m}(w_{m}),f_{m}(x_{0}))<\frac{1}{m}.$ Тодi за нерiвнiстю трикутника

$$\rho(f_{m}(x_{0}),f(x_{0}))\leqslant\rho(f_{m}(x_{0}),f_{m}(w_{m}))+\rho(f_{m}(w_{m}),f(w_{m}))+\rho(f(w_{m}),f(x_{0}))\leqslant$$

$$\leqslant\frac{1}{m}+\rho(f_{m}(w_{m}),f(w_{m}))+\rho(f(w_{m}),f(x_{0}))\rightarrow 0\,,\qquad m\rightarrow\infty\,,$$ (47)

оскiльки $f_{m}$ збiгається до $f$ рiвномiрно у $D,$ а $f$ неперервна в точцi $x_{0}$ за доведеним вище. З огляду на те, що $f_{m}(x_{0})\in E_{D^{\,\prime}}$ при $m\in{\mathbb{N}}$ за умовою вiдкритостi, дискретностi i замкненостi $f_{m}$ (див. [5, теорема 3.3]), а також по замкненостi межi $\partial D,$ маємо: $f(x_{0})\in E_{D^{\,\prime}}.$ Тодi по неперервностi $f$ у $\overline{D}$ маємо: $f(x_{m})=z_{m}\rightarrow z_{0}$ i $f(x_{0})=z_{0}\in E_{D^{\,\prime}}.$ Це суперечить обранню $z_{0}\in E\subset D^{\,\prime}.$ Остаточно, $f(E)$ є замкненим в $D^{\,\prime},$ бо в випадку $x_{0}\in D$ це встановлено, а випадок $x_{0}\in\partial D$ неможливий.

Покажемо, що $f(\partial D)\subset E_{D^{\,\prime}}.$ Нехай $x_{0}\in\partial D.$ Треба довести, що $f(x_{0})\in E_{D^{\,\prime}}.$ Оскiльки $f_{m}$ має неперервне продовження в точку $x_{0},$ знайдеться послiдовнiсть $w_{m}\in D,$ $w_{m}\rightarrow x_{0}$ при $m\rightarrow\infty,$ така що $\rho(f_{m}(w_{m}),f_{m}(x_{0}))<\frac{1}{m}.$ Повторюючи мiркування у (47), приходимо до висновку $f(x_{0})\in E_{D^{\,\prime}},$ що i треба було встановити.

Покажемо, що $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Очевидно, що $\overline{f}(\overline{D})\subset\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$ Покажемо, що $\overline{D^{\,\prime}}_{P}\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Справдi, нехай $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ тодi або $y_{0}\in D^{\,\prime},$ або $y_{0}\in E_{D^{\,\prime}}.$ а) Якщо $y_{0}\in D^{\,\prime},$ то $y_{0}=f_{j}(x_{j}),$ $x_{j}\in D.$ Можна вважати, що $x_{j}\rightarrow x_{0},$ $j\rightarrow\infty,$ $x_{0}\in\overline{D}.$ За неперервнiстю $f$ у $\overline{D}$ маємо: $f(x_{0})=\lim\limits_{j\rightarrow\infty}f(x_{j}).$ Проте, за рiвномiрною збiжнiстю $f_{j}$ до $f$ маємо: $f_{j}(x_{j})-f(x_{j})=y_{0}-f(x_{j})\rightarrow 0,$ $j\rightarrow\infty.$ Тодi $y_{0}=f(x_{0}).$ Оскiльки за доведеним $f(\partial D)\subset E_{D^{\,\prime}},$ маємо: $x_{0}\in D.$ Отже, $y_{0}=f(x_{0}),$ $x_{0}\in D.$ б) Нарештi, нехай $y_{0}\in E_{D^{\,\prime}},$ тодi знайдеться послiдовнiсть $y_{k}\in D^{\,\prime}$ така, що $y_{k}=f(x_{k})\rightarrow y_{0}$ при $k\rightarrow\infty$ i $x_{k}\in D.$ Через компактнiсть простору $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}$ ми можемо вважати, що $x_{k}\rightarrow x_{0},$ де $x_{0}\in\overline{D}.$ Тодi $\overline{f}(x_{0})=y_{0}\in\overline{f}(\partial D)\subset\overline{f}(\overline{D}).$ Отже, $\overline{D^{\,\prime}}_{P}\subset\overline{f}(\overline{D}).$

Залишилося показати нульвимiрнiсть $\overline{f}$ на $\partial D^{\,\prime}.$ Припустимо супротивне, а саме, нехай iснує точка $y_{0}\in\partial D^{\,\prime}$ така, що $f^{\,-1}(y_{0})\supset K_{0},$ де $K_{0}\subset\overline{D}$ – деякий невироджений континуум. Тодi, зокрема, $\overline{f}(K_{0})=y_{0}.$ Оскiльки за доведеним $f$ є нульвимiрним у $D,$ можна вважати, що $K_{0}\subset\partial D.$ Зауважимо, що $f\neq const$ з огляду на рiвнiсть $\overline{f}(\overline{D})\subset\overline{D^{\,\prime}}_{P}.$

Оскiльки $\overline{D}$ – компакт в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}},$ i крiм того, вiдображення $\overline{f}$ є неперервним в $\overline{D},$ воно є рiвномiрно неперервним в $\overline{D}.$ В цьому випадку, для кожного $j\in{\mathbb{N}}$ знайдеться $\delta_{j}<1/j$ таке, що

$$\rho(\overline{f}(x),\overline{f}(x_{0}))=\rho(\overline{f}(x),y_{0})<1/j\quad\forall\,\,x,x_{0}\in\overline{D},\quad\rho(x,x_{0})<\delta_{j}\,,\quad\delta_{j}<1/j\,.$$ (48)

Позначимо $B_{h}(x_{0},r)=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,x_{0})<r\}.$ Тодi для заданого $j\in{\mathbb{N}},$ покладемо

$$B_{j}:=\bigcup\limits_{x_{0}\in K_{0}}B_{h}(x_{0},\delta_{j})\,,\quad j\in{\mathbb{N}}\,.$$

Оскiльки множина $B_{j}$ є околом континуума $K_{0},$ за [11, лема 2.2] iснує окiл $U_{j}$ множини $K_{0}$ такий, що $U_{j}\subset B_{j}$ i множина $U_{j}\cap D$ є зв’язною. Без обмеження загальностi можна вважати, що $U_{j}$ – вiдкрита множина. Тодi множина $U_{j}\cap D$ також лiнiйно зв’язна (see [4, Пропозицiя 13.1]). Оскiльки $K_{0}$ – компакт, то знайдуться $z_{0},w_{0}\in K_{0}$ такi, що $h(K_{0})=h(z_{0},w_{0}).$ Звiдси випливає, що знайдуться елементи $z_{j}\in U_{j}\cap D$ i $w_{j}\in U_{j}\cap D$ такi, що $z_{j}\rightarrow z_{0}$ i $w_{j}\rightarrow w_{0}$ при $j\rightarrow\infty.$ Ми можемо припускати, що

$$h(z_{j},w_{j})>h(K_{0})/2\quad\forall\,\,j\in{\mathbb{N}}\,.$$ (49)

Оскiльки множина $U_{j}\cap D$ лiнiйно зв’язна, точки $z_{j}$ i $w_{j}$ деякою кривою $\gamma_{j}\in U_{j}\cap D.$ Покладемо $C_{j}:=|\gamma_{j}|.$

Зауважимо, що $\rho(f(C_{j}))\rightarrow 0$ при $j\rightarrow\infty.$ Дiйсно, оскiльки $f(C_{j})$ – континуум в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}},$ iснують такi точки $y_{j},y^{\,\prime}_{j}\in f(C_{j})$ такi, що $\rho(f(C_{j}))=\rho(y_{j},y^{\,\prime}_{j}).$ Тодi iснують $x_{j},x^{\,\prime}_{j}\in C_{j}$ такi, що $y_{j}=f(x_{j})$ i $y^{\,\prime}_{j}=f(x^{\,\prime}_{j}).$ Тодi точки $x_{j}$ i $x^{\,\prime}_{j}$ належать до $U_{j}\subset B_{j}.$ Це означає, що iснують $x^{j}_{1}$ i $x^{j}_{2}\in K_{0}$ такi, що $x_{j}\in B(x^{j}_{1},\delta_{j})$ i $x^{\,\prime}_{j}\in B(x^{j}_{2},\delta_{j}).$ В такому випадку, за спiввiдношенням (48) i з огляду на нерiвнiсть трикутника ми отримаємо, що

$$\rho(f(C_{j}))=\rho(y_{j},y^{\,\prime}_{j})=\rho(f(x_{j}),f(x^{\,\prime}_{j}))\leqslant$$

$$\leqslant\rho(f(x_{j}),f(x^{j}_{1}))+\rho(f(x^{j}_{1}),f(x^{j}_{2}))+\rho(f(x^{j}_{2}),f(x^{\,\prime}_{j}))<2/j\rightarrow 0\quad{\text{п}ри}\quad j\rightarrow\infty\,.$$ (50)

Зi спiввiдношень (49) i (50) випливає, що континууми $C_{j},$ $j=1,2,\ldots,$ задовольняють умови леми 1. За цiєю лемою $\rho(f(C_{j}),y_{0})\geqslant\delta_{1}>0$ для всiх $j\in{\mathbb{N}}.$ З iншого боку, оскiльки за доведеним вище $x_{j}\in B(x^{j}_{1},\delta_{j}),$ то з огляду на спiввiдношення (48) ми отримаємо, що $\rho(f(x_{j}),y_{0})<1/j,$ $j=1,2,\ldots.$ Отримана суперечнiсть вказує на невiрнiсть припущення щодо вiдсутностi нульвимiрностi вiдображення $\overline{f}$ у $\overline{D}.$ Лема доведена. $\Box$

Лема 6.  Нехай за умов леми 1 вiдображення $f$ зберiгає орiєнтацiю. Тодi вiдображення $f$ є вiдкритим, дискретним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ таке, що $N(f,D)=N(f,\overline{D})<\infty.$ Зокрема, $\overline{f}$ є дискретним у $\overline{D}.$

Доведення.   Можливiсть неперервного продовження вiдображення $f$ до вiдображення $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ його нульвимiрнiсть i замкненiсть, так само як i рiвнiсть $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ є твердженнями леми 1. Оскiльки $f$ зберiгає орiєнтацiю i нульвимiрне, воно також вiдкрите i дискретне за теоремою Тiтуса-Янга (див. [18, стор. 333]). Зауважимо, що $N(f,D)<\infty,$ див. [12, Теорема 2.8]. Доведемо що $N(f,D)=N(f,\overline{D}).$ (Далi ми будемо мiркувати, використовуючи схему доведення теореми 4.7 у [5]). Припустимо протилежне. Тодi знайдуться точки $P_{0}\in E_{D^{\,\prime}}$ i $x_{1},x_{2},\ldots,x_{k},x_{k+1}\in\partial D$ такi, що $f(x_{i})=P_{0},$ $i=1,2,\ldots,k+1$ i $k:=N(f,D).$ Оскiльки за припущенням $D^{\,\prime}$ є регулярною областю, iснує вiдображення $g$ областi $D_{0}$ з локально квазiконформною межею на $D^{\,\prime}.$ Розглянемо вiдображення $F:=f\circ g^{\,-1}.$ Зауважимо, що за визначенням областi з локально квазiконформною межею $D_{0}$ є локально зв’язною на $\partial D_{0}.$ В такому випадку, вiдображення $F$ має неперервне продовження $\overline{F}:\overline{D}\rightarrow\overline{D_{0}}$ таке, що $\overline{F}(\overline{D})=\overline{D_{0}}$ (це випливає з того, що кожне з вiдображень $f$ i $g^{\,-1}$ має безперервне продовження на $\overline{D}$ i $\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ вiдповiдно). Покладемо $y_{0}:=\overline{F}(P_{0})\in D_{0}.$ Тодi для будь-якого $p\in{\mathbb{N}}$ iснує окiл $\widetilde{U^{\,\prime}_{p}}\subset B(y_{0},1/p)$ точки $y_{0}$ такий, що множина $\widetilde{U^{\,\prime}_{p}}\cap D_{0}=U^{\,\prime}_{p}$ є зв’язною.

Доведемо, що для будь-якого $i=1,2,\ldots,k+1$ iснує компонента $V_{p}^{i}$ множини $F^{\,-1}(U^{\,\prime}_{p})$ така, що $x_{i}\in\overline{V_{p}^{i}}.$ Зафiксуємо $i=1,2,\ldots,k+1.$ За неперервнiстю $F$ в $\overline{D}$ iснує $r_{i}=r_{i}(x_{i})>0$ таке, що $f(B(x_{i},r_{i})\cap D)\setminus U^{\,\prime}_{p}.$ За [4, лема 3.15] область зi слабко плоскою межею є локально зв’язною на своїй межi. Отже, ми можемо знайти окiл $W_{i}\subset B(x_{i},r_{i})$ точки $x_{i}$ такий, що $W_{i}\cap D$ є зв’язним. Тодi $W_{i}\cap D$ належить однiй i тiльки однiй компонентi $V^{p}_{i}$ множини $F^{\,-1}(U^{\,\prime}_{p}),$ тодi як $x_{i}\in\overline{W_{i}\cap D}\subset\overline{V_{p}^{i}},$ що i слiд було встановити. Далi ми покажемо, що множини $\overline{V_{p}^{i}}$ є непересiчними для будь-якого $i=1,2,\ldots,k+1$ i достатньо великому $p\in{\mathbb{N}}.$ У свою чергу, покажемо для цього, що $h(\overline{V_{p}^{i}})\rightarrow 0$ при $p\rightarrow\infty$ для кожного фiксованого $i=1,2,\ldots,k+1.$ Припустимо протилежне. Тодi знайдеться $1\leqslant i_{0}\leqslant k+1,$ i число $r_{0}>0,$ $r_{0}<\frac{1}{2}\min\limits_{1\leqslant i,j\leqslant k+1,i\neq j}h(x_{i},x_{j})$ та зростаюча послiдовнiсть чисел $p_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ такi, що $S_{h}(x_{i_{0}},r_{0})\cap\overline{V_{p_{m}}^{i_{0}}}\neq\varnothing,$ де $S_{h}(x_{0},r)=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,x_{0})=r\},$ i $h$ позначає хордальну метрику в $\overline{{\mathbb{R}}^{n}}.$ У цьому випадку, знайдуться $a_{m},b_{m}\in V_{p_{m}}^{i_{0}}$ такi, що $a_{m}\rightarrow x_{i_{0}}$ при $m\rightarrow\infty$ i $h(a_{m},b_{m})\geqslant r_{0}/2.$ З’єднаємо до точки $a_{m}$ i $b_{m}$ кривою $C_{m},$, яка повнiстю належить $V_{p_{m}}^{i_{0}}.$ Тодi $h(|C_{m}|)\geqslant r_{0}/2$ при $m=1,2,\ldots.$ З iншого боку, оскiльки $|C_{m}|\subset f(V_{p_{m}}^{i_{0}})\subset B(y_{0},1/p_{m})$ i одночасно $h(F(|C_{m}|))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ $h(F(|C_{m}|),y_{0})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty.$ За визначенням метрики $\rho$ в (34) i вiдображення $g,$ ми отримуємо що $\rho(f(|C_{m}|))\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty$ i $\rho(f(|C_{m}|),y_{0})\rightarrow 0$ при $m\rightarrow\infty,$ що суперечить лемi 1. Отримане протирiччя вказує на те, що $h(\overline{V_{p}^{i}})\rightarrow 0$ при $p\rightarrow\infty$ для кожного фiксованого $i=1,2,\ldots,k+1.$ З огляду на [5, лема 3.6] $F$ є вiдображенням $\overline{V_{p}^{i}}$ на $U^{\,\prime}_{p}$ для будь-яких $i=1,2,\ldots,k,k+1.$ Отже, $N(f,D)=N(F,D)\geqslant k+1,$ що суперечить визначенню числа $k.$ Отримана суперечнiсть спростовує припущення, що $N(f,\overline{D})>N(f,D).$ Лема доведена. $\Box$

Справедливi наступнi результати.

Теорема 3. Нехай $D\subset{\mathbb{R}}^{n},$ $n\geqslant 2,$ – область, яка має слабо плоску межу, а область $D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}$ є регулярною. Припустимо, $f_{m},$ $m=1,2,\ldots,$ – послiдовнiсть вiдкритих, дискретних i замкнених вiдображень областi $D$ на $D^{\,\prime},$ якi збiгаються рiвномiрно у $D$ до деякого вiдображення $f:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n}$ i задовольняють спiввiдношення (2) в кожнiй точцi $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}.$

Нехай також виконана одна з двох умов:

1) $Q\in FMO(\overline{D^{\,\prime}});$

2) для будь-якого $y_{0}\in\overline{D^{\,\prime}}$ знайдеться $\delta(y_{0})>0$ таке, що для достатньо малих $\varepsilon>0$ виконуються умови

$$\int\limits_{\varepsilon}^{\delta(y_{0})}\frac{dt}{tq_{y_{0}}^{\frac{1}{n-1}}(t)}<\infty,\qquad\int\limits_{0}^{\delta(y_{0})}\frac{dt}{tq_{y_{0}}^{\frac{1}{n-1}}(t)}=\infty\,.$$ (51)

Тодi вiдображення $f$ є нульвимiрним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ i $\overline{f}$ є нульвимiрним вiдносно $\overline{D}_{P}.$

Теорема 4.  Нехай за умов теореми 1 вiдображення $f$ зберiгає орiєнтацiю. Тодi вiдображення $f$ є вiдкритим, дискретним i замкненим у $D,$ крiм того, $f$ має неперервне продовження $\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P},$ $\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P}$ таке, що $N(f,D)=N(f,\overline{D})<\infty.$ Зокрема, $\overline{f}$ є дискретним у $\overline{D}.$

Доведення теорем 1 i 1 випливає з лем 1 i 1 за рахунок спецiально пiдiбраної функцiї $\psi,$ див. [13, лема 1.3]. $\Box$

КОНТАКТНА IНФОРМАЦIЯ

Євген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
2. Iнститут прикладної математики i механiки НАН України,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Україна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com

Валерiй Андрiйович Таргонський
Житомирський державний унiверситет iм. I. Франко
вул. Велика Бердичiвська, 40
м. Житомир, Україна, 10 008
e-mail: w.targonsk@gmail.com