arXiv is now an independent nonprofit! Learn more
License: arXiv.org perpetual non-exclusive license
arXiv:2004.04801v1 [math.CV] 09 Apr 2020

ОДНОСТАЙНА НЕПЕРЕРВНСТЬ ПО ПРОСТИХ КНЦЯХ ВДОБРАЖЕНЬ З УМОВОЮ НОРМУВАННЯ

вген О. Севостьянов    Наталя С. лькевич
Анотаця

Вивчаються вдображення з розгалуженням, як задовольняють деяку умову спотворення модуля смей кривих. У ситуац, коли область визначення вдображень локально зв’язною на свой меж, вдображена область регулярною, а мажоранта, яка вдповда за спотворення модуля смей кривих, нтегровною, доведено, що см’ вказаних вдображень з одною умовою нормування одностайно неперервними в замиканн вихдно област.

Equicontinuity by the prime ends of mappings with the normalization condition. We study branching mappings that satisfy some condition of distortion of the modulus of families of paths. In a situation where the definition domain of mappings is locally connected on its boundary, the mapped domain is regular, and the majorant responsible for distortion of the modulus of families of paths is integrable, it is proved that the families of all specified mappings with one normalization condition are equicontinuous in the closure of the given domain.

1 Вступ

Дану роботу присвячено вдображенням з обмеженим скнченним спотворенням, як активно вивчаються останнм часом (див., напр., [1][11]). Нещодавно в наших спльних роботах ми дослдили ситуац, в яких вдображення з так званою оберненою нервнстю Полецького мають неперервне межове продовження, а х см’ одностайно неперервними як у внутршнх, так межових точках област, див., напр., [12][14] [15]. В данй статт ми розглянемо ще один важливий випадок, коли вдображення можуть мати розгалуження, а област мають складну структуру, при цьому, вдображення фксують принаймн одну точку област. Зауважимо, що клас вдображень з оберненою нервнстю Полецького включа до себе вдображення з обмеженим спотворенням вдображення з скнченним спотворенням довжини (див., напр., [4, теорема 3.2], [9, теорема 6.7.II] [6, теорема 8.5]).

Звернемося до означень. Нехай y0n,y_{0}\in{\mathbb{R}}^{n}, 0<r1<r2<0<r_{1}<r_{2}<\infty

A(y0,r1,r2)={yn:r1<|yy0|<r2}.A(y_{0},r_{1},r_{2})=\left\{y\,\in\,{\mathbb{R}}^{n}:r_{1}<|y-y_{0}|<r_{2}\right\}\,. (1.1)

Для заданих множин E,E, Fn¯F\subset\overline{{\mathbb{R}}^{n}} област DnD\subset{\mathbb{R}}^{n} позначимо через Γ(E,F,D)\Gamma(E,F,D) см’ю всх кривих γ:[a,b]n¯\gamma:[a,b]\rightarrow\overline{{\mathbb{R}}^{n}} таких, що γ(a)E,γ(b)F\gamma(a)\in E,\gamma(b)\in\,F γ(t)D\gamma(t)\in D при t[a,b].t\in[a,b]. Якщо f:Dnf:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n} – задане вдображення, y0f(D)y_{0}\in f(D) 0<r1<r2<d0=supyf(D)|yy0|,0<r_{1}<r_{2}<d_{0}=\sup\limits_{y\in f(D)}|y-y_{0}|, то через Γf(y0,r1,r2)\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}) ми позначимо см’ю всх кривих γ\gamma в област DD таких, що f(γ)Γ(S(y0,r1),S(y0,r2),A(y0,r1,r2)).f(\gamma)\in\Gamma(S(y_{0},r_{1}),S(y_{0},r_{2}),A(y_{0},r_{1},r_{2})). Нехай Q:n[0,]Q:{\mathbb{R}}^{n}\rightarrow[0,\infty] – вимрна за Лебегом функця. Будемо говорити, що ff задовольня обернену нервнсть Полецького в точц y0f(D),y_{0}\in f(D), якщо спввдношення

M(Γf(y0,r1,r2))f(D)Q(y)ηn(|yy0|)𝑑m(y)M(\Gamma_{f}(y_{0},r_{1},r_{2}))\leqslant\int\limits_{f(D)}Q(y)\cdot\eta^{n}(|y-y_{0}|)\,dm(y) (1.2)

виконуться для довльно вимрно за Лебегом функц η:(r1,r2)[0,]\eta:(r_{1},r_{2})\rightarrow[0,\infty] такй, що

r1r2η(r)𝑑r1.\int\limits_{r_{1}}^{r_{2}}\eta(r)\,dr\geqslant 1\,. (1.3)

Зауважимо, що нервност (1.2) добре вдом в теор квазрегулярних вдображень виконуються для них при Q=N(f,D)K,Q=N(f,D)\cdot K, де N(f,D)N(f,D) – максимальна кратнсть вдображення в D,D, а K1K\geqslant 1 – деяка стала, яка може бути обчислена як K=esssupKO(x,f),K={\rm ess\sup}\,K_{O}(x,f), KO(x,f)=f(x)n/|J(x,f)|K_{O}(x,f)=\|f^{\,\prime}(x)\|^{n}/|J(x,f)| при J(x,f)0;J(x,f)\neq 0; KO(x,f)=1K_{O}(x,f)=1 при f(x)=0,f^{\,\prime}(x)=0, KO(x,f)=K_{O}(x,f)=\infty при f(x)0,f^{\,\prime}(x)\neq 0, але J(x,f)=0J(x,f)=0 (див., напр., [4, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Вдображення f:Dnf:D\rightarrow{\mathbb{R}}^{n} називаться дискретним, якщо прообраз {f1(y)}\{f^{-1}\left(y\right)\} кожно точки yny\,\in\,{\mathbb{R}}^{n} складаться з зольованих точок, вдкритим, якщо образ будь-яко вдкрито множини UDU\subset D вдкритою множиною в n.{\mathbb{R}}^{n}. Вдображення ff област DD на DD^{\,\prime} називаться замкненим, якщо f(E)f(E) замкненим в DD^{\,\prime} для будь-яко замкнено множини EDE\subset D (див., напр., [11, розд. 3]). Означення простого кнця, яке використовуться нижче, може бути знайдено в робот [16], див. також [2][3]. Тут дал D¯P\overline{D}_{P} познача поповнення област DD простими кнцями, а ED=D¯PDE_{D}=\overline{D}_{P}\setminus D – множина всх простих кнцв в D.D. Говоримо, що обмежена область DD в n{\mathbb{R}}^{n} регулярна, якщо DD може бути квазконформно вдображена на область з локально квазконформною межею, замикання яко компактом в n,{\mathbb{R}}^{n}, крм того, кожен простий кнець PEDP\subset E_{D} регулярним. Зауважимо, що у простор n{\mathbb{R}}^{n} кожний простий кнець регулярно област мстить ланцюг розрзв з властивстю d(σm)0d(\sigma_{m})\rightarrow 0 при m,m\rightarrow\infty, навпаки, якщо у кнця вказана властивсть, то вн – простий (див. [7, теорема 5.1]). Крм того, замикання D¯P\overline{D}_{P} регулярно област DD метризовним, при цьому, якщо g:D0Dg:D_{0}\rightarrow D – квазконформне вдображення област D0D_{0} з локально квазконформною межею на область D,D, то для x,yD¯Px,y\in\overline{D}_{P} покладемо:

ρ(x,y):=|g1(x)g1(y)|,\rho(x,y):=|g^{\,-1}(x)-g^{\,-1}(y)|\,, (1.4)

де для xEDx\in E_{D} елемент g1(x)g^{\,-1}(x) розумться як деяка (дина) точка меж D0,D_{0}, коректно визначена з огляду на [7, теорема 4.1].

Сформулюмо тепер основний результат дано статт. Для цього, для областей D,Dn,D,D^{\,\prime}\subset{\mathbb{R}}^{n}, n2,n\geqslant 2, точок aD,a\in D, bDb\in D^{\,\prime} вимрно за Лебегом функц Q:D[0,]Q:D^{\,\prime}\rightarrow[0,\infty] позначимо через 𝔖a,b,Q(D,D){\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime}) см’ю всх вдкритих дискретних замкнених вдображень ff област DD на D,D^{\,\prime}, що задовольняють умову (1.2) для кожного y0D,y_{0}\in D^{\,\prime}, причому f(a)=b.f(a)=b. Виконуться наступне твердження.

Теорема 1.1.

Припустимо, що область DD ма слабо плоску межу, жодна з зв’язних компонент яко не вироджена. Якщо QL1(D),Q\in L^{1}(D^{\,\prime}), область DD^{\,\prime} регулярною, то будь-яке f𝔖a,b,Q(D,D)f\in{\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime}) неперервно продовжуться до вдображення f¯:D¯D¯P,\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}, причому, f¯(D¯)=D¯P\overline{f}(\overline{D})=\overline{D^{\,\prime}}_{P} см’я 𝔖a,b,Q(D¯,D¯),{\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}), яка складаться з усх продовжених вдображень f¯:D¯D¯P,\overline{f}:\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}, одностайно неперервна в D¯.\overline{D}.

Зауваження 1.1.

Зауважимо, що теорему 1.1 можна застосувати для достатньо широкого спектру областей D.D^{\,\prime}. Зокрема, за теоремою Рмана регулярною областю будь-яка однозв’язна область, межа яко мстить бльше одно точки. Бльше того, кожна обмежена скнченно зв’язна область конформним образом област, межа яко складаться з скнченно клькост кл зольованих точок (див., напр., [17, теорема V.6.2]). Оскльки для конформних вдображень зольован точки усувними, то вихдна область може вважатися регулярною без вироджених межових компонент.

2. Лема про континуум. Доведення основного результату рунтуться на певних властивостях вдображень з збереженням даметру прообразу деякого континууму. Наступна лема за деяких нших припущень на вдображення област, що розглядаються, була доведена в [12, лема 2, пункт 5)], [13, лема 4.1] [14, лема 4.1]. Нехай hh – хордальна вдстань в n¯\overline{{\mathbb{R}}^{n}} (див., напр., означення 12.1 в [10]).

Лема 1.1.

Нехай n2,n\geqslant 2, DD DD^{\,\prime} – област в n,{\mathbb{R}}^{n}, причому, DD ма слабо плоску межу, жодна компонента зв’язност яко не вироджуться в точку, а область DD^{\,\prime} регулярною. Нехай також AA – невироджений континуум в DD^{\,\prime} δ>0.\delta>0. Припустимо, fmf_{m} – послдовнсть вдкритих, дискретних замкнених вдображень област DD на DD^{\,\prime} з наступною властивстю: для кожного m=1,2,m=1,2,\ldots знайдеться континуум AmD,A_{m}\subset D, m=1,2,,m=1,2,\ldots, такий, що fm(Am)=Af_{m}(A_{m})=A h(Am)δ>0.h(A_{m})\geqslant\delta>0. Якщо кожне fmf_{m} задовольня спввдношення (1.2) для кожного y0D,y_{0}\in D^{\,\prime}, причому, QL1(D),Q\in L^{1}(D^{\,\prime}), то знайдеться δ1>0\delta_{1}>0 таке, що

h(Am,D)>δ1>0m.h(A_{m},\partial D)>\delta_{1}>0\quad\forall\,\,m\in{\mathbb{N}}\,.
Доведення.

Через компактнсть простору n¯\overline{{\mathbb{R}}^{n}} межа област DD не порожня компактом, так що вдстань h(Am,D)h(A_{m},\partial D) коректно визначена.

Проведемо доведення вд супротивного. Припустимо, що висновок леми не врним. Тод для кожного kk\in{\mathbb{N}} знайдеться номер m=mkm=m_{k} такий, що h(Amk,D)<1/k.h(A_{m_{k}},\partial D)<1/k. Можна вважати, що послдовнсть mkm_{k} зроста по k.k. Оскльки AmkA_{m_{k}} – компакт, то знайдуться xkAmkx_{k}\in A_{m_{k}} ykDy_{k}\in\partial D так, що h(Amk,D)=h(xk,yk)<1/kh(A_{m_{k}},\partial D)=h(x_{k},y_{k})<1/k (див. малюнок 1).

Refer to caption

Мал. 1: До доведення леми 1.1

Оскльки D\partial D – компактна множина, ми можемо вважати, що yky0Dy_{k}\rightarrow y_{0}\in\partial D при k;k\rightarrow\infty; тод також xky0Dx_{k}\rightarrow y_{0}\in\partial D при k.k\rightarrow\infty. Нехай K0K_{0} – компонента зв’язност D,\partial D, яка мстить точку y0.y_{0}. Очевидно, K0K_{0} – континуум в n¯.\overline{{\mathbb{R}}^{n}}. Оскльки D\partial D – слабо плоска, за теоремою 1 в [18] вдображення fmkf_{m_{k}} ма неперервне продовження f¯mk:D¯D¯P.\overline{f}_{m_{k}}\colon\overline{D}\rightarrow\overline{D^{\,\prime}}_{P}. Нехай ρ\rho – одна з метрик у (1.4), нехай g:D0Dg:D_{0}\rightarrow D – квазконформне вдображення деяко област D0D_{0} з локально квазконформною межею на D,D, яке вдповда метриц ρ\rho у (1.4). Оскльки f¯mk\overline{f}_{m_{k}} неперервне на компакт D¯,\overline{D}, вдображення f¯mk\overline{f}_{m_{k}} рвномрно неперервним у D¯\overline{D} вдносно метрики ρ\rho при кожному фксованому k.k. ншими словами, для кожного ε>0\varepsilon>0 знайдеться δk=δk(ε)<1/k\delta_{k}=\delta_{k}(\varepsilon)<1/k таке, що

ρ(f¯mk(x),f¯mk(x0))<ε\rho(\overline{f}_{m_{k}}(x),\overline{f}_{m_{k}}(x_{0}))<\varepsilon (1.5)
x,x0D¯,h(x,x0)<δk,δk<1/k,\forall\,\,x,x_{0}\in\overline{D},\quad h(x,x_{0})<\delta_{k}\,,\quad\delta_{k}<1/k\,,

де, як звично, hh – хордальна метрика в n¯.\overline{{\mathbb{R}}^{n}}. Оберемо ε>0\varepsilon>0 таким, щоб

ε<(1/2)dist(D0,g1(A)).\varepsilon<(1/2)\cdot{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))\,. (1.6)

Позначимо Bh(x0,r)={xn¯:h(x,x0)<r}.B_{h}(x_{0},r)=\{x\in\overline{{\mathbb{R}}^{n}}:h(x,x_{0})<r\}. Для фксованого k,k\in{\mathbb{N}}, покладемо

Bk:=x0K0Bh(x0,δk),k.B_{k}:=\bigcup\limits_{x_{0}\in K_{0}}B_{h}(x_{0},\delta_{k})\,,\quad k\in{\mathbb{N}}\,.

Оскльки BkB_{k} – окл континуума K0,K_{0}, за [19, лема 2.2] знайдеться окл UkU_{k} множини K0,K_{0}, такий, що UkBkU_{k}\subset B_{k} UkDU_{k}\cap D зв’язна. Можна вважати, що UkU_{k} – вдкрита, так що UkDU_{k}\cap D лнйно зв’язною (див. [6, пропозиця 13.1]). Нехай h(K0)=m0.h(K_{0})=m_{0}. Тод знайдуться z0,w0K0z_{0},w_{0}\in K_{0} так, що h(K0)=h(z0,w0)=m0.h(K_{0})=h(z_{0},w_{0})=m_{0}. Отже, знайдуться послдовност yk¯UkD,\overline{y_{k}}\in U_{k}\cap D, zkUkDz_{k}\in U_{k}\cap D wkUkDw_{k}\in U_{k}\cap D так, що zkz0,z_{k}\rightarrow z_{0}, yk¯y0\overline{y_{k}}\rightarrow y_{0} wkw0w_{k}\rightarrow w_{0} при k.k\rightarrow\infty. Можна вважати, що

h(zk,wk)>m0/2k.h(z_{k},w_{k})>m_{0}/2\quad\forall\,\,k\in{\mathbb{N}}\,. (1.7)

Оскльки множина UkDU_{k}\cap D лнйно зв’язна, ми можемо з’днати точки zk,z_{k}, yk¯\overline{y_{k}} wk,w_{k}, використовуючи деяку криву γkUkD.\gamma_{k}\in U_{k}\cap D. Як завжди, ми позначамо через |γk||\gamma_{k}| носй (образ) криво γk\gamma_{k} в област D.D. Тод fmk(|γk|)f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|) – компактна множина в D.D^{\,\prime}. Якщо x|γk|,x\in|\gamma_{k}|, то знайдеться x0K0x_{0}\in K_{0} таке, що xB(x0,δk).x\in B(x_{0},\delta_{k}). Зафксумо довльне ωAD.\omega\in A\subset D. Оскльки x|γk|x\in|\gamma_{k}| , бльше того, xx – внутршня точка D,D, ми можемо використовувати запис fmk(x)f_{m_{k}}(x) замсть f¯mk(x).\overline{f}_{m_{k}}(x). З спввдношень (1.5) (1.6), а також за нервнстю трикутника, ми отримамо, що

ρ(fmk(x),ω)ρ(ω,f¯mk(x0))ρ(f¯mk(x0),fmk(x))\rho(f_{m_{k}}(x),\omega)\geqslant\rho(\omega,\overline{f}_{m_{k}}(x_{0}))-\rho(\overline{f}_{m_{k}}(x_{0}),f_{m_{k}}(x))\geqslant
dist(D0,g1(A))(1/2)dist(D0,g1(A))=\geqslant{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))-(1/2)\cdot{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))= (1.8)
=(1/2)dist(D0,g1(A))>ε=(1/2)\cdot{\rm dist}\,(\partial D_{0},g^{\,-1}(A))>\varepsilon

для достатньо великих k,k\in{\mathbb{N}}, де

dist(D0,g1(A)):=infxD0,yg1(A)|xy|.{\rm dist}(\partial D_{0},g^{\,-1}(A)):=\inf\limits_{x\in\partial D_{0},y\in g^{\,-1}(A)}|x-y|\,.

Переходячи до inf\inf в (1.8) по всх x|γk|x\in|\gamma_{k}| ωA,\omega\in A, ми отримамо, що

ρ(fmk(|γk|),A)>ε,k=1,2,.\rho(f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|),A)>\varepsilon,\qquad k=1,2,\ldots\,. (1.9)

Тепер покажемо, що знайдеться ε1>0\varepsilon_{1}>0 таке, що

dist(fmk(|γk|),A)>ε1,k=1,2,,{\rm dist}\,(f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|),A)>\varepsilon_{1},\quad\forall\,\,k=1,2,\ldots\,, (1.10)

де dist,{\rm dist}, як звично, познача евклдову вдстань мж множинами A,Bn.A,B\subset{\mathbb{R}}^{n}. Дйсно, нехай спввдношення (1.10) не ма мсця, тод для числа εl=1/l,\varepsilon_{l}=1/l, l=1,2,l=1,2,\ldots знайдуться елементи ξl|γkl|\xi_{l}\in|\gamma_{k_{l}}| ζlA\zeta_{l}\in A так, що

|fmkl(ξl)ζl|<1/l,l=1,2,.|f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l})-\zeta_{l}|<1/l\,,\quad l=1,2,\ldots\,. (1.11)

Можна вважати, що послдовнсть kl,k_{l}, l=1,2,,l=1,2,\ldots, зростаючою. Оскльки AA компактом, ми також можемо вважати, що послдовнсть ζl\zeta_{l} збгаться до ζ0A\zeta_{0}\in A при l.l\rightarrow\infty. За нервнстю трикутника по (1.11) будемо мати, що

|fmkl(ξl)ζ0|0,l.|f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l})-\zeta_{0}|\rightarrow 0\,,\quad l\rightarrow\infty\,. (1.12)

З ншого боку, нагадамо, що ρ(fmk(x),ω)=|g1(fmk(x))g1(ω)|,\rho(f_{m_{k}}(x),\omega)=|g^{\,-1}(f_{m_{k}}(x))-g^{\,-1}(\omega)|, де g:D0Dg:D_{0}\rightarrow D – деяке квазконформне вдображення област D0D_{0} на D,D, див. (1.4). Зокрема, вдображення g1g^{\,-1} неперервним у D,D, отже, з огляду на нервнсть трикутника (1.12), ми отримамо, що

|g1(fmkl(ξl))g1(ζl)||g^{\,-1}(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}))-g^{\,-1}(\zeta_{l})|\leqslant
|g1(fmkl(ξl))g1(ζ0)|+|g1(ζ0)g1(ζl)|0,l.\leqslant|g^{\,-1}(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}))-g^{\,-1}(\zeta_{0})|+|g^{\,-1}(\zeta_{0})-g^{\,-1}(\zeta_{l})|\rightarrow 0,\quad l\rightarrow\infty\,. (1.13)

Проте, за означенням метрики ρ\rho з (1.13) виплива, що

ρ(fmkl(|γkl|),A)\rho(f_{m_{k_{l}}}(|\gamma_{k_{l}}|),A)\leqslant
ρ(fmkl(ξl),ζl)=|g1(fmkl(ξl))g1(ζl)|0,l,\leqslant\rho(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}),\zeta_{l})=|g^{\,-1}(f_{m_{k_{l}}}(\xi_{l}))-g^{\,-1}(\zeta_{l})|\rightarrow 0,\quad l\rightarrow\infty\,,

що суперечить (1.9). Отримана суперечнсть вказу на справедливсть спввдношення (1.10).

Покримо множину AA кулями B(x,ε1/4),B(x,\varepsilon_{1}/4), xA.x\in A. Оскльки AA компакт, ми можемо вважати, що Ai=1M0B(xi,ε1/4),A\subset\bigcup\limits_{i=1}^{M_{0}}B(x_{i},\varepsilon_{1}/4), xiA,x_{i}\in A, i=1,2,,M0,i=1,2,\ldots,M_{0}, 1M0<.1\leqslant M_{0}<\infty. За означенням, M0M_{0} залежить тльки вд A,A, зокрема, M0M_{0} не залежить вд k.k. Покладемо

Γk:=Γ(Amk,|γk|,D).\Gamma_{k}:=\Gamma(A_{m_{k}},|\gamma_{k}|,D)\,. (1.14)

Нехай Γki:=Γfmk(xi,ε1/4,ε1/2),\Gamma_{ki}:=\Gamma_{f_{m_{k}}}(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2), ншими словами, Γki\Gamma_{ki} складаться з усх кривих γ:[0,1]D,\gamma:[0,1]\rightarrow D, таких що fmk(γ(0))S(xi,ε1/4),f_{m_{k}}(\gamma(0))\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/4), fmk(γ(1))S(xi,ε1/2)f_{m_{k}}(\gamma(1))\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/2) γ(t)A(xi,ε1/4,ε1/2)\gamma(t)\in A(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2) при 0<t<1.0<t<1. Покажемо, що

Γk>i=1M0Γki.\Gamma_{k}>\bigcup\limits_{i=1}^{M_{0}}\Gamma_{ki}\,. (1.15)

Справд, нехай γ~Γk,\widetilde{\gamma}\in\Gamma_{k}, ншими словами, γ~:[0,1]D,\widetilde{\gamma}:[0,1]\rightarrow D, γ~(0)Amk,\widetilde{\gamma}(0)\in A_{m_{k}}, γ~(1)|γk|\widetilde{\gamma}(1)\in|\gamma_{k}| γ~(t)D\widetilde{\gamma}(t)\in D при 0t1.0\leqslant t\leqslant 1. Тод γ:=fmk(γ~)Γ(A,fmk(|γk|),D).\gamma^{\,*}:=f_{m_{k}}(\widetilde{\gamma})\in\Gamma(A,f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|),D^{\,\prime}). Оскльки кул B(xi,ε1/4),B(x_{i},\varepsilon_{1}/4), 1iM0,1\leqslant i\leqslant M_{0}, утворюють покриття компакта A,A, знайдеться ii\in{\mathbb{N}} таке, що γ(0)B(xi,ε1/4)\gamma^{\,*}(0)\in B(x_{i},\varepsilon_{1}/4) γ(1)fmk(|γk|).\gamma^{\,*}(1)\in f_{m_{k}}(|\gamma_{k}|). За спввдношенням (1.10), |γ|B(xi,ε1/4)|γ|(DB(xi,ε1/4)).|\gamma^{\,*}|\cap B(x_{i},\varepsilon_{1}/4)\neq\varnothing\neq|\gamma^{\,*}|\cap(D^{\,\prime}\setminus B(x_{i},\varepsilon_{1}/4)). Отже, за [20, теорема 1.I.5.46] знайдеться 0<t1<10<t_{1}<1 таке, що γ(t1)S(xi,ε1/4).\gamma^{\,*}(t_{1})\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/4). Можна вважати, що γ(t)B(xi,ε1/4)\gamma^{\,*}(t)\not\in B(x_{i},\varepsilon_{1}/4) при t>t1.t>t_{1}. Покладемо γ1:=γ|[t1,1].\gamma_{1}:=\gamma^{\,*}|_{[t_{1},1]}. З (1.10) виплива, що |γ1|B(xi,ε1/2)|γ1|(DB(xi,ε1/2)).|\gamma_{1}|\cap B(x_{i},\varepsilon_{1}/2)\neq\varnothing\neq|\gamma_{1}|\cap(D\setminus B(x_{i},\varepsilon_{1}/2)). Отже, за [20, теорема 1.I.5.46] знайдеться t1<t2<1t_{1}<t_{2}<1 таке, що γ(t2)S(xi,ε1/2).\gamma^{\,*}(t_{2})\in S(x_{i},\varepsilon_{1}/2). Можна вважати, що γ(t)B(xi,ε1/2)\gamma^{\,*}(t)\in B(x_{i},\varepsilon_{1}/2) при всх t<t2.t<t_{2}. Вважаючи γ2:=γ|[t1,t2],\gamma_{2}:=\gamma^{\,*}|_{[t_{1},t_{2}]}, зауважимо, що крива γ2\gamma_{2} пдкривою γ,\gamma^{\,*}, яка належить Γ(S(xi,ε1/4),S(xi,ε1/2),A(xi,ε1/4,ε1/2)).\Gamma(S(x_{i},\varepsilon_{1}/4),S(x_{i},\varepsilon_{1}/2),A(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2)).

Остаточно, γ~\widetilde{\gamma} ма пдкриву γ2~:=γ~|[t1,t2],\widetilde{\gamma_{2}}:=\widetilde{\gamma}|_{[t_{1},t_{2}]}, таку, що fmkγ2~=γ2,f_{m_{k}}\circ\widetilde{\gamma_{2}}=\gamma_{2}, причому, γ2Γ(S(xi,ε1/4),S(xi,ε1/2),A(xi,ε1/4,ε1/2)).\gamma_{2}\in\Gamma(S(x_{i},\varepsilon_{1}/4),S(x_{i},\varepsilon_{1}/2),A(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2)). Отже, спввдношення (1.15) встановлене. Покладемо

η(t)={4/ε1,t[ε1/4,ε1/2],0,t[ε1/4,ε1/2].\eta(t)=\left\{\begin{array}[]{rr}4/\varepsilon_{1},&t\in[\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2],\\ 0,&t\not\in[\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2]\,.\end{array}\right.

Зауважимо, що η\eta задовольня спввдношення (1.3) при r1=ε1/4r_{1}=\varepsilon_{1}/4 r2=ε1/2.r_{2}=\varepsilon_{1}/2. Оскльки вдображення fmkf_{m_{k}} задовольня спввдношення (1.2), то припускаючи тут y0=xi,y_{0}=x_{i}, отримамо:

M(Γfmk(xi,ε1/4,ε1/2))(4/ε1)nQ1<c<,M(\Gamma_{f_{m_{k}}}(x_{i},\varepsilon_{1}/4,\varepsilon_{1}/2))\leqslant(4/\varepsilon_{1})^{n}\cdot\|Q\|_{1}<c<\infty\,, (1.16)

де cc – деяка додатна стала Q1\|Q\|_{1}L1L_{1}-норма функц QQ в D.D^{\,\prime}. З (1.15) (1.16), враховуючи напвадитивнсть модуля смей кривих, отримамо:

M(Γk)4nM0ε1nDQ(y)𝑑m(y)cM0<.M(\Gamma_{k})\leqslant\frac{4^{n}M_{0}}{\varepsilon_{1}^{n}}\int\limits_{D^{\,\prime}}Q(y)\,dm(y)\leqslant c\cdot M_{0}<\infty\,. (1.17)

З ншого боку, оскльки за умовою область DD ма слабо плоску межу, з огляду на умову (1.7), ми отримамо, що M(Γk)M(\Gamma_{k})\rightarrow\infty при k,k\rightarrow\infty, що суперечить (1.17). Отримане протирччя доводить лему. ∎

2 Доведення теореми 1.1

Доведемо теорему 1.1 вд супротивного. Припустимо, що 𝔖a,b,Q(D¯,D¯){\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}) не одностайно неперервною в деякй точц x0D.x_{0}\in\partial D. Тод знайдуться точки xmDx_{m}\in D вдображення fm𝔖a,b,Q(D¯,D¯),f_{m}\in{\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(\overline{D},\overline{D^{\,\prime}}), m=1,2,,m=1,2,\ldots, так що xmx0x_{m}\rightarrow x_{0} при mm\rightarrow\infty , причому, при деякому ε0>0\varepsilon_{0}>0

h(fm(xm),fm(x0))ε0,m=1,2,.h(f_{m}(x_{m}),f_{m}(x_{0}))\geqslant\varepsilon_{0}\,,\quad m=1,2,\ldots\,. (2.1)

Оберемо довльним чином точку y0D,y_{0}\in D^{\,\prime}, y0b,y_{0}\neq b, з’днамо з точкою bb деяко кривою в D,D^{\,\prime}, яку ми позначимо α.\alpha. Покладемо A:=|α|.A:=|\alpha|. Нехай AmA_{m} – повне пдняття криво α\alpha при вдображенн fmf_{m} з початком в точц aa (воно сну за [11, лема 3.7]). Зауважимо, що h(Am,D)>0h(A_{m},\partial D)>0 за замкненстю вдображення fmf_{m} (бо, зокрема, вдкрит дискретн замкнен вдображення таким, прообраз компакту при яких компактом, див. [11, теорема 3.3(4)]). Тепер можлив наступн випадки: або h(Am)0h(A_{m})\rightarrow 0 при m,m\rightarrow\infty, або h(Amk)δ0>0h(A_{m_{k}})\geqslant\delta_{0}>0 при kk\rightarrow\infty для деяко зростаючо послдовност номерв mkm_{k} деякого δ0>0.\delta_{0}>0.

У першому з цих випадкв, очевидно, h(Am,D)δ>0h(A_{m},\partial D)\geqslant\delta>0 при деякому δ>0.\delta>0. Тод см’я вдображень {fm}m=1\{f_{m}\}_{m=1}^{\infty} одностайно неперервна в точц x0x_{0} за теоремою 1 в [18], що суперечить умов (2.1).

У другому випадку, якщо h(Amk)δ0>0h(A_{m_{k}})\geqslant\delta_{0}>0 при k,k\rightarrow\infty, ми також мамо, що h(Amk,D)δ1>0h(A_{m_{k}},\partial D)\geqslant\delta_{1}>0 при деякому δ1>0\delta_{1}>0 за лемою 1.1. Знову ж таки, теоремою 1 в [18] см’я {fmk}k=1\{f_{m_{k}}\}_{k=1}^{\infty} одностайно неперервною в точц x0,x_{0}, це суперечить умов (2.1).

Отже, в обох з двох можливих випадкв ми прийшли до протирччя з (2.1), це вказу на неврнсть припущення про вдсутнсть одностайно неперервност см’ 𝔖a,b,Q(D,D){\mathfrak{S}}_{a,b,Q}(D,D^{\,\prime}) в D¯.\overline{D}. Теорема доведена. \Box

Приклад 2.1.

Розглянемо см’ю вдображень fn(z)=zn,f_{n}(z)=z^{n}, n=1,2,,n=1,2,\ldots\,, z𝔹2={z:|z|<1}.z\in{\mathbb{B}}^{2}=\{z\in{\mathbb{C}}:|z|<1\}. Зауважимо, що fnf_{n} вдображеннями з обмеженим спотворенням як гладк вдображення, дилатаця котрих дорвню одиниц. Отже, fnf_{n} задовольня нервнсть (1.2) при Q(z)=N(fn,𝔹2)=n,Q(z)=N(f_{n},{\mathbb{B}}^{2})=n, де, як звично, NN – функця кратност, визначена спввдношеннями

N(y,f,𝔹2)=card{z𝔹2:f(z)=y},N(f,𝔹2)=supyN(y,f,𝔹2)N(y,f,{\mathbb{B}}^{2})\,=\,{\rm card}\,\left\{z\in{\mathbb{B}}^{2}:f(z)=y\right\}\,,\quad N(f,{\mathbb{B}}^{2})\,=\,\sup\limits_{y\in{\mathbb{C}}}\,N(y,f,{\mathbb{B}}^{2})

(див., напр., [4, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Вс вдображення fnf_{n} дискретними, що перевряться безпосередньо, крм того, збергають межу одиничного круга тому замкненими (див., напр., [11, теорема 3.3]). Вдображення fnf_{n} також фксують точку 0,0, тому вони задовольняють вс умови теореми 1.1, але в той самий час у нервност (1.2) нема спльно нтегровно функц Q,Q, яка б забезпечувала всю см’ю вдображень fn,f_{n}, n=1,2,.n=1,2,\ldots. Внаслдок цього, см’я вдображень fnf_{n} не одностайно неперервною на меж одиничного круга, що перевряться шляхом безпосереднх обчислень.

Приклад 2.2.

Аналогчний приклад можна побудувати у простор. Нехай x𝔹n,x\in{\mathbb{B}}^{n}, x=(rcosφ,rsinφ,x3,x4,xn),x=(r\cos\varphi,r\sin\varphi,x_{3},x_{4},\ldots\,x_{n}), де, як звично, x1=rcosφ,x_{1}=r\cos\varphi, x2=rsinφ,x_{2}=r\sin\varphi, 0φ<2π,0\leqslant\varphi<2\pi, 0r<.0\leqslant r<\infty. Для натурального mm\in{\mathbb{N}} покладемо fm(x)=(rcosmφ,rsinmφ,x3,x4,xn).f_{m}(x)=(r\cos m\varphi,r\sin m\varphi,x_{3},x_{4},\ldots\,x_{n}). Шляхом безпосереднх обчислень можна переконатися, що KO(x,fm)=mn1K_{O}(x,f_{m})=m^{n-1} (див., напр., [8, приклад 3 пункту 4.3.I]). Зауважимо, що fmf_{m} вдображеннями з обмеженим спотворенням як гладк вдображення в nn2,{\mathbb{R}}^{n}\setminus{\mathbb{R}}^{n-2}, де n2={xn:xn1=xn=0},{\mathbb{R}}^{n-2}=\{x\in{\mathbb{R}}^{n}:x_{n-1}=x_{n}=0\}, дилатаця котрих дорвню mn1.m^{n-1}. Отже, fmf_{m} задовольня нервнсть (1.2) при Q(x)=N(fm,𝔹n)mn1=mnQ(x)=N(f_{m},{\mathbb{B}}^{n})\cdot m^{n-1}=m^{n} в област 𝔹n{\mathbb{B}}^{n} (див., напр., [4, теорема 3.2] або [9, теорема 6.7.II]). Вс вдображення fmf_{m} дискретними, що перевряться безпосередньо, крм того, збергають межу одинично кул тому замкнен (див., напр., [11, теорема 3.3]). Вдображення fmf_{m} також фксують точку 0,0, але не мають спльно мажоранти QQ в (1.2). Неважко переконатися, що см’я вдображень {fm}m=1\{f_{m}\}_{m=1}^{\infty} не одностайно неперервною на одиничнй сфер.

Лтература

  • [1] Gutlyanskii V. Ya., Ryazanov V. I., Yakubov E., The Beltrami equations and prime ends, Укранський математичний вiсник, 12, № 1, 2015, p. 27–-66; translation The Beltrami equations and prime ends, J. Math. Sci. (N.Y.), 210, no. 1, 2015, p. 22–-51.
  • [2] Ковтонюк Д.А., Рязанов В.И., К теории простых концов для пространственных областей, Укр. мат. журнал, 67, № 4, 2015, с. 467–479; translation ’’On the theory of prime ends for space mappings’’, Ukrainian Math. J., 67, no. 4, 2015, p. 528–-541.
  • [3] Kovtonyuk D.A., Ryazanov V.I., Prime ends and Orlicz-Sobolev classes, St. Petersburg Math. J., 27, no. 5, 2016, p. 765–788.
  • [4] Martio O., Rickman S., and Väisälä J., Definitions for quasiregular mappings, Ann. Acad. Sci. Fenn. Ser. A1., 448, 1969, p. 1–40.
  • [5] Martio O., Ryazanov V., Srebro U. and Yakubov E., On QQ-homeomorphisms, Ann. Acad. Sci. Fenn. Ser. A1, 30, no. 1, 2005, p. 49–69.
  • [6] Martio O., Ryazanov V., Srebro U. and Yakubov E., Moduli in Modern Mapping Theory. – New York: Springer Science + Business Media, LLC, 2009.
  • [7] Näkki R., Prime ends and quasiconformal mappings, J. Anal. Math., 35, 1979, p. 13–40.
  • [8] Reshetnyak Yu.G., Space mappings with bounded distortion. – Transl. Math. Monographs 73, AMS, 1989.
  • [9] Rickman S., Quasiregular mappings. – Berlin: Springer-Verlag, 1993.
  • [10] Väisälä J., Lectures on nn-Dimensional Quasiconformal Mappings, Lecture Notes in Math. 229, Berlin etc.: Springer–Verlag, 1971.
  • [11] Vuorinen M., Exceptional sets and boundary behavior of quasiregular mappings in nn-space, Ann. Acad. Sci. Fenn. Ser. A 1. Math. Dissertationes, 11, 1976, p. 1–44.
  • [12] Севостьянов Е.А., Скворцов С.А., О сходимости отображений в метрических пространствах с прямыми и обратными модульными условиями, Укр. мат. журнал, 70, № 7, 2018, с. 952–967; transl. Sevost’yanov E.A., Skvortsov S.A., On the Convergence of Mappings in Metric Spaces with Direct and Inverse Modulus Conditions, Ukr. Math. J., 70, no. 7, 2018, p. 1097–1114.
  • [13] Севостьянов Е.А., Скворцов С.А., О локальном поведении одного класса обратных отображений, Укр. мат. вестник, 15, № 3, 2018, с. 399–417; translation Sevost’yanov E.A., Skvortsov S.A., On the local behavior of a class of inverse mappings, J. Math. Sci., 241, no. 1, 2019, p. 77–89.
  • [14] Sevost’yanov, E.A. and Skvortsov S.A., On mappings whose inverse satisfy the Poletsky inequality, Ann. Acad. Scie. Fenn. Math., 45, 2020, p. 259–277.
  • [15] Sevost’yanov E.A., Skvortsov S.O., Dovhopiatyi O.P., On mappings satisfying the inverse Poletsky inequality // www. arxiv. org, arXiv:1904.01513.
  • [16] Ильютко Д.П., Севостьянов Е.А., О простых концах на римановых многообразиях, Укр. мат. вестник, 15, № 3, 2018, c. 358–392; translation On prime ends on Riemannian manifolds in J. Math. Sci., 241, no. 1, 2019, p. 47–63.
  • [17] Голузин Г.М., Геометрическая теория функций комплексного переменного. – М.: Наука, ФИЗМАТГИЗ, 1966.
  • [18] Севостьянов Е.А., Межове продовження вдображень з оберненою нервнстю Полецького по простих кнцях, Укр. мат. журнал (подана до друку).
  • [19] Herron J. and Koskela P., Quasiextremal distance domains and conformal mappings onto circle domains, Compl. Var. Theor. Appl., 15, 1990, p. 167–179.
  • [20] Куратовский К., Топология, т. 2. – М.: Мир, 1969.

КОНТАКТНА НФОРМАЦЯ

вген Олександрович Севостьянов
1. Житомирський державний унверситет м. . Франко
кафедра математичного аналзу, вул. Велика Бердичвська, 40
м. Житомир, Украна, 10 008
2. нститут прикладно математики механки НАН Украни,
вул. Добровольського, 1
м. Слов’янськ, Украна, 84 100
e-mail: esevostyanov2009@gmail.com

Наталя Сергвна лькевич
Житомирський державний унверситет м. . Франко
кафедра фзики охорони прац, вул. Велика Бердичвська, 40
м. Житомир, Украна, 10 008
e-mail: ilkevych@1980.gmail.com