1 Постановка задач

Для $r\in\mathbb{N}$ покладемо $L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-}):=L_{\infty}(\mathbb{R}_{-})\bigcap L^{r}_{\infty}(\mathbb{R}_{-}),$ $\|\cdot\|:=\|\cdot\|_{L_{\infty}(\mathbb{R}_{-})}$. Ми розглядамо задачу Колмогорова у наступнй постановц.

Задача 1 (Задача Колмогорова)

Нехай задано клас функцй $X\subset L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-})$ довльна система $d$ цлих чисел $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r.$ Знайти необхдн та достатн умови на систему додатних чисел $M_{k_{1}},M_{k_{2}},\dots,M_{k_{d}}$ для того, щоб гарантувати снування функц $x\in X$ тако, що

$$\|x^{(k_{i})}\|=M_{k_{i}},\;i=1,\dots,d.$$

Для $d\in\mathbb{N}$ цлих чисел $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$ покладемо ${\bf k}:=(k_{1},\ldots,k_{d})$, $M_{{\bf k}}:=\{M_{k_{1}},\ldots,M_{k_{d}}\}.$

Для функц $x\in X$ покладемо

$$M_{\bf k}(x):=(M_{k_{1}}(x),\ldots,M_{k_{d}}(x)),$$

де

$$M_{k_{i}}(x)=\|x^{(k_{i})}\|,\;\;i=1,\ldots,d.$$

Означення 1

Будемо називати набр чисел $M_{{\bf k}}$ допустимим для класу $X\subset L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-})$, якщо сну функця $x\in X$ така, що $\left\|x^{(k_{i})}\right\|=M_{k_{i}}$, $i=1,2,\dots,d$ (або бльш коротко $M_{{\bf k}}(x)=M_{{\bf k}}$).

Множину всх ненульових допустимих наборв $M_{{\bf k}}$ ми будемо позначати через $A_{{\bf k}}(X)$.

В наведених позначеннях задачу Колмогорова можна сформулювати наступним чином.

Для заданого класу функцй $X\subset L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-})$ довльно системи $d$ цлих чисел ${\bf k}$ охарактеризувати множину $A_{{\bf k}}(X)$.

Ми також розглядамо задачу Колмогорова в дещо ншому формулюванн.

Задача 2 (Задача Колмогорова (альтернативне формулювання))

Для класу функцй

$$X\subset L^{r}_{\infty,\infty}(\mathbb{R}_{-})$$

довльно системи $d$ цлих чисел ${\bf k}$ знайти ’’мнмальну’’ множину $F_{{\bf k}}(X)\subset X$ таку, що

$$A_{{\bf k}}(X)=\left\{M_{{\bf k}}(x)\colon x\in F_{{\bf k}}(X)\right\}.$$

сторю питання та огляд вдомих результатв можна знайти в статт [1].

2 Допомжн результати

В цьому пункт ми наведемо необхдн нам у подальшому означення та результати, пов’язан з розв’язком проблеми моментв Маркова. Класичн результати у цй проблематиц можна знайти у монографях [5, 4, 3].

Означення та результати, як мстяться в даному пункт, сформульован у термнах формулювання близьких до тих, що використовуються у монограф [5], глави 2 та 5.

Означення 2

Система функцй $u_{1},\dots,u_{n}$ називаться чебишовською на $[0,\infty)$, якщо функц $u_{1},\dots,u_{n}$ неперервн на $[0,\infty)$

$$\det\left[\|u_{i}(t_{j})\|_{i,j=1}^{n}\right]>0$$

при довльному вибор точок $0\leq t_{1}<\ldots<t_{n}<\infty$.

Задача 3 (Проблема моментв Маркова)

Нехай задано чебишовську на $[0,\infty)$ систему функцй $u_{1},\dots,u_{n}$. Знайти необхдн та достатн умови на набр чисел ${\bf c}=(c_{1},\dots,c_{n})\in\mathbb{R}^{n}$, для того, щоб гарантувати снування функц $\sigma$ з множини $\mathcal{D}$ невд’мних неспадних функцй обмежено варац, тако, що

$$c_{k}=\int\limits_{0}^{\infty}u_{k}(t)d\sigma(t),\,k=1,\dots,n.$$ (1)

Зауваження 1

У формулюванн задач вище розглядаються тльки т функц $\sigma\in\mathcal{D}$, для яких нтеграли в (1) абсолютно збжними.

Означення 3

Позначимо через

$$\mathcal{M}_{n}=\mathcal{M}(u_{1},\dots,u_{n})$$

множину всх точок $(c_{1},\dots,c_{n})\in\mathbb{R}^{n}$, для яких сну функця $\sigma\in\mathcal{D}$ така, що виконуються рвност (1).

Справедлива наступна теорема.

Теорема 1

Нехай на $[0,\infty)$ задано систему неперервних функцй $\left\{u_{k}\right\}_{k=1}^{n}$ (не обов’язково чебишовську). Тод моментний простр $\mathcal{M}(u_{1},\dots,u_{n})$ спвпада з опуклим конусом, натягнутим на пдмножину

$$\mathcal{C}_{n}=\mathcal{C}(u_{1},\dots,u_{n}):=\left\{(u_{1}(t),\dots,u_{n}(t)),\,t\in[0,\infty)\right\}$$

моментного простору $\mathcal{M}(u_{1},\dots,u_{n})$, що породжуться точковими мрами.

З теореми 1 теореми Каратеодор слду, що кожна точка з множини $\mathcal{M}(u_{1},\dots,u_{n})$ може бути представлена у вигляд лнйно комбнац не бльше нж $n+1$ точок криво $\mathcal{C}(u_{1},\dots,u_{n})$.

Таким чином, довльну точку ${\bf c}\in\mathcal{M}_{n}$ можна представити у вигляд

$${\bf c}=\sum\limits_{k=1}^{m}a_{k}u(t_{k}),\;m\leq n+1,$$ (2)

де $0\leq t_{1}<\ldots<t_{m}$, $a_{k}>0$, $k=1,\dots,m$ $u(t):=(u_{1}(t),u_{2}(t),\dots,u_{n}(t))$.

Означення 4

Числа $t_{k}$, $k=1,\dots,m$ з рвност (2) ми будемо називати коренями представлення (2).

Зауваження 2

У випадку, коли система функцй $\left\{u_{k}\right\}_{k=1}^{n}$ задовольня деяким додатковим умовам, представлення (2) може мстити менше нж $n+1$ точку. Достатнми для цього умовами наступн:

1. Системи функцй $\left\{u_{k}\right\}_{k=1}^{n}$ $\left\{u_{k}\right\}_{k=1}^{n-1}$ чебишовськими на $[0,\infty)$.

2. сну полном $u(t)=\sum\limits_{k=1}^{n}a_{k}u_{k}(t)$, що задовольня умовам $u(t)>0$, $t\in[0,\infty)$ $\varliminf\limits_{t\to\infty}u(t)>0$.

3. $\lim\limits_{t\to\infty}\frac{u_{k}(t)}{u_{n}(t)}=0$, $k=1,\dots,n-1$.

Нам знадобиться наступне означення.

Означення 5

ндексом $I({\bf c})$ точки ${\bf c}\in\mathcal{M}_{n}$ ми будемо називати мнмальну кльксть точок з $\mathcal{C}_{n}$, як можуть представити ${\bf c}$ як опуклу комбнацю. При цьому точки $(u_{1}(t),\dots,u_{n}(t))$ з $t>0$ рахуються за одиницю, а з $t=0$ — за половину.

Якщо функц $u_{1},\dots,u_{n}$ задовольняють умовам з зауваження 2, то справедлив наступн теореми.

Теорема 2

Ненульовий вектор ${\bf c}$ належить границ $\partial\mathcal{M}_{n}\bigcap\mathcal{M}_{n}$ моментного простору $\mathcal{M}_{n}$ тод тльки тод, коли $I({\bf c})<\frac{n}{2}$.

Теорема 3

Нехай ${\bf c}\in{\rm int}\,\mathcal{M}_{n}$. Тод сну представлення ${\bf c}$ ндексу $\frac{n}{2}$.

Теорема 4

Нехай ${\bf c}\in{\rm int}\,\mathcal{M}_{n}$. Тод для всх $t^{*}>0$ сну представлення вектора ${\bf c}$ ндексу $\frac{n+1}{2}$, коренем якого число $t^{*}$.

Зауваження 3

Нехай задано $d\in\mathbb{N}$ цл числа $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}$. У подальшому ми будемо розглядати тльки системи функцй $\left\{u_{i}\right\}_{i=1}^{d}$ наступного вигляду: $u_{i}(t)=t^{k_{i}}$, $i=1,\dots,d$. У випадку $k_{1}=0$ так системи задовольняють умовам з зауваження 2, а отже для них справедлив теореми 2, 3 4.

Доведення справедливост умови 1 зауваження 2 для системи $\left\{t^{k_{i}}\right\}_{i=1}^{d}$ у випадку $k_{1}=0$ мститься у [5, гл. 1 §3], дв нш умови виконуються очевидним чином.

3 Клас абсолютно монотонних на $\mathbb{R}_{-}$ функцй

Означення 6

Нескнченно диференцйовну на $\mathbb{R}_{-}$ функцю будемо називати абсолютно монотонною, якщо вона вс похдн невд’мн на $\mathbb{R}_{-}$. Через $AM(\mathbb{R}_{-})$ ми будемо позначати клас абсолютно монотонних на $\mathbb{R}_{-}$ функцй.

Справедливе наступне нтегральне представлення абсолютно монотонних функцй, що було доведено Берштейном [2].

Теорема 5

Функця $x(t)$ абсолютно монотонною тод тльки тод, коли можна представити за допомогою нтегрального представлення

$$x(t)=\int_{0}^{\infty}e^{tu}d\beta(u),\;t\in\mathbb{R}_{-},$$ (3)

де $\beta(u)$ — неспадна обмежена функця.

Вдмтимо, що, в силу означення, рвномрн норми абсолютно монотонно на $\mathbb{R}_{-}$ функц $x(t)$ та похдних досягаються у точц нуль. В силу нтегрального представлення (3) це означа, що для $k=0,1,\dots$

$$\|x^{(k)}\|=x^{(k)}(0)=\int_{0}^{\infty}u^{k}d\beta(u).$$

Таким чином, справедлива наступна теорема, яка показу зв’язок розв’язку задач Колмогорова на клас абсолютно монотонних функцй проблеми моментв Маркова.

Теорема 6

Нехай задано $d\in\mathbb{N}$, ${\bf k}=(0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d})$. Тод множина $A_{{\bf k}}(AM(\mathbb{R}_{-}))$ допустимих для класу $AM(\mathbb{R}_{-})$ наборв спвпада з моментним простором $\mathcal{M}(t^{k_{1}},\dots,t^{k_{d}})$.

Вдмтимо, що точкова мра $\beta$, яка зосереджена у точц $a>0$ породжу абсолютно монотонну функцю $e^{at}$. Нам буде зручно розглядати абсолютно монотонн функц $e^{\frac{t}{a}}$, що породжуться точковими мрами в точках $a^{-1}$, $a>0$.

Означення 7

Функцю

$$\phi(AM(\mathbb{R}_{-}),{\bf a},{\bf\lambda};t):=\sum\limits_{s=1}^{m}\lambda_{s}a_{s}^{r}e^{a_{s}^{-1}t},$$

де $\lambda_{s},a_{s}>0$, $s=1,\dots,m$, ${\bf\lambda}=(\lambda_{1},\dots,\lambda_{m})$, ${\bf a}=(a_{1},\dots,a_{m})$ ми будемо називати $AM(\mathbb{R}_{-})$ – деальним сплайном порядку $r\in\mathbb{N}$ з $m$ вузлами $-a_{1},\dots,-a_{m}$.

Якщо $\phi(t)$ — $AM(\mathbb{R}_{-})$ – деальний сплайн з $m$ вузлами $C>0$, то функцю $C+\phi(t)$ ми будемо називати $AM(\mathbb{R}_{-})$ – деальним сплайном з $m+\frac{1}{2}$ вузлами.

4 Клас кратно монотонним за Вльямсоном функцй

Через $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ позначимо клас функцй $x\in L_{\infty,\infty}^{r}(\mathbb{R}_{-})$ таких, що для $k=0,\dots,r-1$ похдн $x^{(k)}$ неспадними та опуклими (див. [6]).

Вльямсон [6] довв наступну теорему.

Теорема 7

$y(t)\in L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ тод тльки тод, коли

$$y(t)=\frac{1}{r!}\displaystyle\int_{0}^{\infty}\left[(1+ut)_{+}\right]^{r}d\beta(u),\;t\in\mathbb{R}_{-},$$ (4)

де $\beta(u)$ — неспадна обмежена функця.

Вдмтимо, що точкова мра $\beta(t)$, що зосереджена у точц $a$, $a>0$ да функцю $\frac{1}{r!}(1+at)^{r}_{+}$. Нам буде зручно розглядати функцю $\frac{1}{a^{r}r!}(a+t)^{r}_{+}$, що породжуться точковою мрою у точц $\frac{1}{a}$.

Означення 8

Функцю

$$\phi(L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-}),{\bf a},{\bf\lambda};t):=\frac{1}{r!}\sum\limits_{s=1}^{m}\lambda_{s}(a_{s}+t)^{r}_{+},$$

де $\lambda_{s},a_{s}>0$, $s=1,\dots,m$, ${\bf\lambda}=(\lambda_{1},\dots,\lambda_{m})$, ${\bf a}=(a_{1},\dots,a_{m})$ ми будемо називати $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ – деальним сплайном порядку $r\in\mathbb{N}$ з $m$ вузлами $-a_{1},\dots,-a_{m}$.

Якщо $\phi(t)$ — $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ – деальний сплайн з $m$ вузлами $C>0$, то функцю $C+\phi(t)$ ми будемо називати $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ – деальним сплайном з $m+\frac{1}{2}$ вузлами.

5 Зв’язок мж класами $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ $AM(\mathbb{R}_{-})$

Для чисел $a_{1},\dots,a_{d}$ через ${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})$ позначимо квадратну дагональну матрицю порядку $d$ з числами $a_{1},\dots,a_{d}$ на головнй дагонал. Для даного вектора ${\bf c}\in\mathbb{R}^{d}$ позначимо через ${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})\,{\bf c}$ результат множення матриц ${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})$ на вектор-стовпець ${\bf c}$. Для множини $A\subset\mathbb{R}^{d}$ покладемо

$${\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})\,A:=\left\{{\rm diag}(a_{1},\dots,a_{d})\,{\bf c}\colon{\bf c}\in A\right\}.$$

Враховуючи представлення (3), (4) той факт, що ус норми похдних порядкв $k_{1},\dots,k_{d}$ у функцй з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ $AM(\mathbb{R}_{-})$ досягаються в точц нуль, ми отримумо наступну теорему.

Теорема 8

Нехай задано цл числа $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$. Тод

$$A_{{\bf k}}(AM(\mathbb{R}_{-}))={\rm diag}((r-k_{1})!,\dots,(r-k_{d})!)A_{{\bf k}}(L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})).$$

Зауваження 4

Нехай задано вектори ${\bf a},{\bf\lambda}$ додатних чисел. Тод

$$M_{{\bf k}}(\phi(AM(\mathbb{R}_{-}),{\bf a},{\bf\lambda};t))={\rm diag}((r-k_{1})!,\dots,(r-k_{d})!)M_{{\bf k}}(\phi(L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-}),{\bf a},{\bf\lambda};t)).$$

6 Деяк властивост деальних сплайнв

Наступна лема встановлю деяк екстремальн властивост введених сплайнв.

Лема 1

Нехай $x\in L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$, $0\leq k_{0}<k_{1}<\ldots<k_{d}=r$. Нехай $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з не бльш нж $\left[\frac{d}{2}\right]$ вузлами такий, що $\left\|\phi^{(k_{i})}\right\|=\left\|x^{(k_{i})}\right\|$, $i=1,\dots,2\cdot\left[\frac{d}{2}\right]$. Тод

$$\left\|\phi^{(k_{0})}\right\|\leq\left\|x^{(k_{0})}\right\|.$$ (5)

У випадку непарного $d$ ма мсце нервнсть

$$\left\|\phi^{(r)}\right\|\leq\left\|x^{(r)}\right\|.$$ (6)

Якщо в нервност (5) ма мсце рвнсть, $d$ — непарне в (6) ма мсце рвнсть, або сплайн $\phi$ ма менше нж $\left[\frac{d}{2}\right]$ вузлв, то $x^{(k_{1})}\equiv\phi^{(k_{1})}$.

Доведення. Нехай $d$ парне. Тод $2\cdot\left[\frac{d}{2}\right]=d$. Припустимо супротивне, нехай $x^{(k_{0})}\neq\phi^{(k_{0})}$ $\|x^{(k_{0})}\|\leq\|\phi^{(k_{0})}\|$. Покладемо $\Delta(t):=x(t)-\phi(t)$. Для того, щоб отримати суперечнсть, ми будемо рахувати число змн знаку рзниц $\Delta(t)$ та похдних.

Перш за все вдмтимо, що в силу означення сплайнв $\phi$, мамо $\phi^{(k_{0})}(-a_{1})=0$ (де $-a_{1}$ — самий лвий вузол сплайна $\phi$). Крм того, $x^{(k_{0})}(-a_{1})\geq 0$, отже ми отримумо, що $\Delta^{(k_{0})}(-a_{1})\geq 0$. В силу припущення

$$\Delta^{(k_{0})}(0)=x^{(k_{0})}(0)-\phi^{(k_{0})}(0)=\left\|x^{(k_{0})}\right\|-\left\|\phi^{(k_{0})}\right\|\leq 0.$$

Тод сну точка $t_{k_{0}+1}^{1}\in(-a_{1},0)$ така, що $\Delta^{(k_{0}+1)}(t_{k_{0}+1}^{1})<0$. Крм того, $\Delta^{(k_{0}+1)}(-a_{1})\geq 0$. Тому сну точка $t_{k_{0}+2}^{1}\in(-a_{1},0)$ така, що $\Delta^{(k_{0}+2)}(t_{k_{0}+2}^{1})<0$. Повторюючи аналогчн мркування ми отримамо, що сну точка $t_{k_{1}}^{1}\in(-a_{1},0)$ така, що $\Delta^{(k_{1})}(t_{k_{1}}^{1})<0$. Крм того, $\Delta^{(k_{1})}(-a_{1})\geq 0$ $\Delta^{(k_{1})}(0)=0$ за умовою леми. Таким чином, снують точки $-a_{1}<t^{1}_{k_{1}+1}<t^{2}_{k_{1}+1}<0$ так, що $\Delta^{(k_{1}+1)}(t^{1}_{k_{1}+1})<0$ $\Delta^{(k_{1}+1)}(t^{2}_{k_{1}+1})>0$. Такий розподл знакв збережеться до рвня $k_{2}$ де, враховуючи умову $\left\|x^{(k_{2})}\right\|=\left\|\phi^{(k_{2})}\right\|$ той факт, що $\Delta^{(k_{2})}(-a_{1})\geq 0$, ми отримамо снування точок $-a_{1}<t^{1}_{k_{2}+1}<t^{2}_{k_{2}+1}<t^{3}_{k_{2}+1}<0$ таких, що $\Delta^{(k_{2}+1)}(t^{1}_{k_{2}+1})<0$, $\Delta^{(k_{2}+1)}(t^{2}_{k_{2}+1})>0$, $\Delta^{(k_{2}+1)}(t^{3}_{k_{2}+1})<0$. Продовжуючи аналогчно, ми отримамо, що снують точки $-a_{1}<t_{k_{d-1}+1}^{1}<\ldots<t_{k_{d-1}+1}^{d}<0$ так, що $(-1)^{i}\Delta^{(k_{d-1}+1)}(t_{k_{d-1}+1}^{i})>0$, $i=1,\dots,d$, так дал, до рвня $r-1$.

На рвн $r-1$- похдно снують точки $-a_{1}<t_{r-1}^{1}<\ldots<t_{r-1}^{d}<0$ так, що $(-1)^{i}\Delta^{(r-1)}(t_{r-1}^{i})>0$, $i=1,2,\dots,d$. Крм того, $\Delta^{(r-1)}(-a_{1})\geq 0$.

Тод на нтервал $(-a_{1},t^{1}_{r-1})$ сну множина $S_{0}$ додатно мри така, що $\Delta^{(r)}(t)<0$ для всх $t\in S_{0}$. Крм того, для всх $i=1,\dots,d-1$ на нтервал $(t^{i}_{r-1},t^{i+1}_{r-1})$ снують множини $S_{i}\subseteq(t^{i}_{r-1},t^{i+1}_{r-1})$ додатно мри так, що $(-1)^{i}\Delta^{(r)}(t)<0$ для всх $t\in S_{i}$. Таким чином функця $\Delta^{(r)}(t)$ ма не менше нж $d-1$ стотних змн знаку на $(-a_{1},0)$. Але це неможливо, оскльки сплайн $\phi$ ма не бльше нж $\frac{d}{2}$ вузлв функця $\Delta^{(r)}(t)$ може змнювати знак в вузлах сплайна $\phi$ не бльше одного разу на кожному з нтервалв мж вузлами сплайна $\phi$ (, крм того, за умовою леми $\left\|\phi^{(r)}\right\|=\left\|x^{(r)}\right\|$). Ми отримали суперечнсть, а отже лему у випадку парного $d$ доведено.

Нехай тепер $d$ непарне. Тод $2\cdot\left[\frac{d}{2}\right]=d-1$. Проводячи мркування аналогчно до наведених вище, ми отримамо справедливсть (6), причому рвнсть нервност (6) можлива лише при $x^{(k_{1})}\equiv\phi^{(k_{1})}$. Якщо ж $\left\|\phi^{(r)}\right\|<\left\|x^{(r)}\right\|$, то знову проводячи мркування аналогчно до наведених вище, ми отримамо справедливсть нервност (5), причому з строгим знаком нервност. Лему доведено.

Враховуючи теореми 6, 8 зауваження 4 з теорем 2, 3 4 ми отримумо наступн леми.

Лема 2

Нехай задано цл числа $0=k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$. Нехай $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. ${M_{{\bf k}}}\in\partial A_{{\bf k}}(X)\bigcap A_{{\bf k}}(X)$ тод тльки тод, коли сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з не бльше нж $\frac{d-1}{2}$ вузлами такий, що

$$M_{{\bf k}}(\phi)=M_{{\bf k}}.$$ (7)

Лема 3

Нехай задано цл числа $0=k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$ $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. Нехай також ${M_{{\bf k}}}\in{\rm int}\,A_{{\bf k}}(X)$. Тод сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $\frac{d}{2}$ вузлами такий, що виконуться (7).

Лема 4

Нехай задано цл числа $0=k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$ $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. Нехай також ${M_{{\bf k}}}\in{\rm int}\,A_{{\bf k}}(X)$. Тод для всх $a^{*}>0$ сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $\frac{d+1}{2}$ вузлами, один з яких знаходиться в точц $a^{*}$, такий, що виконуться (7).

Справедлив наступн леми.

Лема 5

Нехай задано цл числа $0<k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$ $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. Нехай також $M_{{\bf k}}\in\partial A_{{\bf k}}(X)\bigcap A_{{\bf k}}(X)$. Тод сну $X$ – деальних сплайн $\phi(t)$ з $s\leq\left[\frac{d-1}{2}\right]$ вузлами, такий, що виконуться (7).

Доведення. Нехай функця $x\in X$ така, що $M_{{\bf k}}(x)=M_{{\bf k}}$.

Нехай $d=2n+1$. Згдно з лемою 2 сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $s\leq n=\left[\frac{d-1}{2}\right]$ $C\geq 0$ так, що $M_{\bf K}(\phi+C)=M_{\bf K}(x)$, де ${\bf K}=(0,k_{1},\dots,k_{d})$. Це означа, що $M_{{\bf k}}(\phi)=M_{{\bf k}}(x)$ сплайн $\phi(t)$ шуканим.

Нехай тепер $d=2n$. Тод згдно з лемою 2 сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $s\leq n$ вузлами такий, що $M_{\bf K}(\phi)=M_{\bf K}(x)$. Якщо $s=n$, то для всх $C>0$, згдно з лемою 2, $M_{\bf K}(\phi+C)\in{\rm int}A_{\bf K}(X)$, що суперечить умов $M_{{\bf k}}\in\partial A_{{\bf k}}(X)\bigcap A_{{\bf k}}(X)$. Таким чином $s\leq n-1=\left[\frac{d-1}{2}\right]$. Лему доведено.

Лема 6

Нехай задано цл числа $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{2d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{2d})$ $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. Нехай також $M_{{\bf k}}\in{\rm int}A_{{\bf k}}(X)$. Тод сну $X$ – деальних сплайн $\phi(t)$ з $d$ вузлами, такий, що виконуться (7).

Доведення. У випадку, коли $k_{1}=0$, твердження леми одразу слду з леми 3.

Нехай тепер $k_{1}>0$. Розширимо систему $\{t^{k_{i}}\}_{i=1}^{2d}$ до системи $\{t^{k_{i}}\}_{i=0}^{2d}$, де $k_{0}=0$. Нехай для деяко функц $x(t)\in X$ ма мсце $M_{{\bf k}}(x)=M_{{\bf k}}\in{\rm int}A_{{\bf k}}(X)$. Тод для всх $\varepsilon>0$

$$\left(\left\|x\right\|+\varepsilon,\left\|x^{(k_{1})}\right\|,\dots,\left\|x^{(k_{2d})}\right\|\right)\in{\rm int}A_{\bf K}(X),$$

де ${\bf K}=(0,k_{1},k_{2},\dots,k_{2d})$. Застосовуючи лему 3, отримамо снування чисел $C\geq 0$ $X$ – деального сплайну $\phi(t)$ з $d$ вузлами такого, що $M_{\bf K}(\phi+C)=M_{\bf K}(x+\varepsilon)$. Це означа, що виконуться рвнсть (7). Теорему доведено.

Лема 7

Нехай задано цл числа $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{2d+1}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{2d+1})$ $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. Нехай також $M_{{\bf k}}\in{\rm int}A_{{\bf k}}(X)$. Тод для всх $a^{*}>0$ сну $X$ – деальний сплайн $\phi(t)$ з $d+1$ вузлом, один з яких знаходиться в точц $a^{*}$ такий, що виконуться (7).

Доведення ц леми аналогчне до доведення леми 6, тльки замсть леми 3 слд застосовувати лему 4.

Зауваження 5

Нехай $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. В умовах леми 6 $($або леми 5$)$ через $\phi(X,M_{{\bf k}};t)$ будемо позначати $X$ – деальний сплайн з $d$ $\big($вдповдно з не бльш нж $\left[\frac{d-1}{2}\right]$ $\big)$ вузлами, для якого виконуться (7).

Зауваження 6

З леми 1 слду, що сплайн $\phi(X,M_{{\bf k}};t)$ (визначений у зауваженн 5) диним.

Для доведення основно теореми нам знадобиться наступна проста лема.

Лема 8

Нехай задано числа $\alpha>\beta>0$, $\varepsilon>0$ функця $\lambda(t)\colon\mathbb{R}_{+}\to\mathbb{R}_{+}$. Якщо для всх достатньо великих $t>0$ $\lambda(t)\cdot t^{\beta}>\varepsilon$, то $\lim\limits_{t\to+\infty}\lambda(t)\cdot t^{\alpha}=+\infty$.

7 Розв’язок задач Колмогорова на класах $AM(\mathbb{R}_{-})$ та $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$

З теореми 1, лем 2 3 та зв’язку мж класами $AM(\mathbb{R}_{-})$ $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ (теорема 8) одразу отримумо розв’язок задач Колмогорова для класв $AM(\mathbb{R}_{-})$ $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ у альтернативнй форм.

Теорема 9

Нехай задано $d\in\mathbb{N}$ цл числа $0=k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$. Нехай $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. Тод

$$F_{{\bf k}}(X)=\bigg\{C+\phi(X,{\bf a},{\bf\lambda}),{\bf\lambda}=(\lambda_{1},\dots,\lambda_{m}),\lambda_{1},\dots,\lambda_{m}>0,$$

$${\bf a}=(a_{1},\dots,a_{m}),a_{1}>a_{2}>\ldots>a_{m}>0,C\geq 0,m=\left[\frac{d}{2}\right]\bigg\}.$$

У випадку парного $d$ параметр $C$ може бути покладеним рвним нулю.

Для цлочисельного вектора ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$, $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}\leq r$ ми будемо використовувати наступне позначення: ${}^{2}{\bf k}^{2}=(k_{2},\dots,k_{d-1})$ (при цьому, як ранше, ${\bf k}^{2}=(k_{2},\dots,k_{d})$).

Теорема 10

Нехай $d\in\mathbb{N}$, $d\geq 3$ $0\leq k_{1}<k_{2}<\ldots<k_{d}=r$ — невд’мн цл числа, ${\bf k}=(k_{1},\dots,k_{d})$. Нехай $X$ познача один з класв $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ або $AM(\mathbb{R}_{-})$. У випадку, коли $d$ непарне,

$$\{M_{{\bf k}}\in A_{{\bf k}}(X)\}\Longleftrightarrow\left\{\begin{array}[]{c}M_{{\bf k}^{2}}\in{\rm int}A_{{\bf k}^{2}}(X)\\ M_{k_{1}}\geq\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{\bf k}^{2}})\|\\ \end{array}\right\}\bigvee$$

$$\bigvee\left\{\begin{array}[]{c}M_{{\bf k}^{2}}\in\partial A_{{\bf k}^{2}}(X)\bigcap A_{{\bf k}^{2}}(X)\\ k_{1}>0\\ M_{k_{1}}=\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{\bf k}^{2}})\|\\ \end{array}\right\}\bigvee\left\{\begin{array}[]{c}M_{{\bf k}^{2}}\in\partial A_{{\bf k}^{2}}(X)\bigcap A_{{\bf k}^{2}}(X)\\ k_{1}=0\\ M_{k_{1}}\geq\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{\bf k}^{2}})\|\\ \end{array}\right\},$$

а у випадку, коли $d$ парне,

$$\{M_{{\bf k}}\in A_{{\bf k}}(X)\}\Longleftrightarrow\left\{\begin{array}[]{c}M_{{\bf k}^{2}}\in{\rm int}A_{{\bf k}^{2}}(X)\\ M_{k_{1}}>\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|\\ \end{array}\right\}\bigvee$$

$$\bigvee\left\{\begin{array}[]{c}M_{{\bf k}^{2}}\in\partial A_{{\bf k}^{2}}(X)\bigcap A_{{\bf k}^{2}}(X)\\ k_{1}>0\\ M_{k_{1}}=\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|\\ \end{array}\right\}\bigvee\left\{\begin{array}[]{c}M_{{\bf k}^{2}}\in\partial A_{{\bf k}^{2}}(X)\bigcap A_{{\bf k}^{2}}(X)\\ k_{1}=0\\ M_{k_{1}}\geq\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|\\ \end{array}\right\}.$$

Крм того, $M_{{\bf k}}\in{\rm int}A_{{\bf k}}(X)$ тод тльки тод, коли $M_{{\bf k}^{2}}\in{\rm int}A_{{\bf k}^{2}}(X)$ $M_{k_{1}}>\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{\bf k}^{2}})\|$ (при непарному $d$) або $M_{k_{1}}>\|\phi^{(k_{1})}(X,M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|$ (при парному $d$).

Доведення. Достатньо довести випадок, коли $X=L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$. Для скорочення записв будемо опускати позначення класу $X$.

Доведемо необхднсть вказаних умов. Нехай

$$M_{{\bf k}}\in A_{{\bf k}}.$$ (8)

Оскльки множина $A_{{\bf k}^{2}}$ опуклою, то $A_{{\bf k}^{2}}={\rm int}A_{{\bf k}^{2}}\bigcup\left(\partial A_{{\bf k}^{2}}\bigcap A_{{\bf k}^{2}}\right)$. Це означа, що $M_{{\bf k}^{2}}\in{\rm int}A_{{\bf k}^{2}}$ або $M_{{\bf k}^{2}}\in\partial A_{{\bf k}^{2}}\bigcap A_{{\bf k}^{2}}$. Нехай

$$M_{{\bf k}^{2}}\in{\rm int}A_{{\bf k}^{2}}.$$ (9)

Необхднсть умови

$$M_{k_{1}}\geq\|\phi^{(k_{1})}(M_{{\bf k}^{2}})\|$$ (10)

у випадку непарного $d$ умови

$$M_{k_{1}}>\|\phi^{(k_{1})}(M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|$$ (11)

у випадку парного $d$ виплива з леми 1 — у випадку парного $d$ слд ще зауважити, що з (9) та леми 1 слду, що виконуться строга нервнсть

$$\|\phi^{(r)}(M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|<M_{k_{d}}.$$

Нехай

$$M_{{\bf k}^{2}}\in\partial A_{{\bf k}^{2}}(X)\bigcap A_{{\bf k}^{2}}(X).$$ (12)

У випадку непарного $d=2n+1$ сплайн $\phi(M_{{\bf k}^{2}})$ ма не бльше нж $n-1$ вузол, у випадку парного $d=2n$ сплайн $\phi(M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})$ — не бльше нж $n-2$ вузла. Нехай функця $x\in L^{r,\cup}_{\infty,\infty}({\mathbb{R}_{-}})$ така, що $M_{{\bf k}^{2}}(x)=M_{{\bf k}^{2}}$ (у випадку непарного $d$) або $M_{{}^{2}{\bf k}^{2}}(x)=M_{{}^{2}{\bf k}^{2}}$ (у випадку парного $d$). Тод в силу леми 1 $x^{(k_{2})}\equiv\phi^{(k_{2})}(M_{{\bf k}^{2}})$ у випадку непарного $d$ та $x^{(k_{2})}\equiv\phi^{(k_{2})}(M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})$ у випадку парного $d$.

У випадку непарного $d$, коли $k_{1}>0$, це означа, що $x^{(k_{1})}\equiv\phi^{(k_{1})}(M_{{\bf k}^{2}})$ (а отже $\left\|x^{(k_{1})}\right\|=\left\|\phi^{(k_{1})}(M_{{\bf k}^{2}})\right\|$). Якщо ж $k_{1}=0$, то $x\equiv\phi(M_{{\bf k}^{2}})+C$, $C\geq 0$ (а отже $\left\|x\right\|\geq\left\|\phi(M_{{\bf k}^{2}})\right\|$). Аналогчно у випадку парного $d$.

У випадку, коли $d$ непарне, ма мсце (9) у нервност (10) ма мсце рвнсть, то

$$M_{{\bf k}}\in\partial A_{{\bf k}}\bigcap A_{{\bf k}},$$ (13)

оскльки з леми 1 слду, що для всх $\varepsilon>0$ $(M_{k_{1}}-\varepsilon,M_{k_{2}},\dots,M_{k_{d}})\notin A_{{\bf k}}$. Аналогчно у випадку, коли $d$ парне, ма мсце (9) в нервност (11) ма мсце рвнсть, то справедливе включення (13).

Таким чином, необхднсть наведених умов доведено.

Доведемо тепер достатнсть вказаних умов.

Достатнсть вказаних умов у випадку, коли виконуться (12) та $d$ непарне очевидна. У випадку парного $d$ вдмтимо, що з (12) та леми 1 слду, що $\|\phi^{(r)}(M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})\|=M_{k_{d}}$.

Доведемо достатнсть у випадку виконання умови (9).

Розглянемо випадок непарного $d=2n+1$. Достатнсть очевидна у випадку $k_{1}=0$, тому дал будемо вважати, що $k_{1}>0$.

Можемо вважати, що в (10) ма мсце строга нервнсть. З (9) слду, що для всх $\varepsilon>0$ $(\|\phi(M_{{\bf k}^{2}})\|+\varepsilon,M_{k_{2}},\dots,M_{k_{d}})\in{\rm int}A_{{\bf K}}$, де ${\bf K}=(0,k_{2},k_{3},\dots,k_{d})$. Нехай $a_{n}$ — самий правий вузол сплайна $\phi(M_{{\bf k}^{2}})$. В силу леми 7 для всх $\varepsilon>0$ сну $L_{\infty,\infty}^{r,\cup}(\mathbb{R}_{-})$ – деальний сплайн $\psi=\psi(\varepsilon)=\phi({\bf a}(\varepsilon),{\bf\lambda}(\varepsilon))$, де вектори ${\bf a}(\varepsilon)=(a_{1}(\varepsilon),a_{2}(\varepsilon),\dots,a_{n+1}(\varepsilon))$ ${\bf\lambda(\varepsilon)}=(\lambda_{1}(\varepsilon),\dots,\lambda_{n+1}(\varepsilon))$ так, що $a_{1}(\varepsilon)>a_{2}(\varepsilon)>\ldots>a_{n+1}(\varepsilon)=\frac{a_{n}}{2}$ $\lambda_{1}(\varepsilon),\dots,\lambda_{n+1}(\varepsilon)>0$, такий, що для $i=2,\dots,d$ $\left\|\psi^{(k_{i})}(\varepsilon)\right\|=M_{k_{i}}$ $\left\|\psi(\varepsilon)\right\|=\varepsilon+\left\|\phi(M_{{\bf k}^{2}})\right\|$. Для $i=1,\dots,n+1$ покладемо $a_{i}^{*}:=\lim\limits_{\varepsilon\to+\infty}a_{i}(\varepsilon)$ (при цьому границ можуть бути скнченними або нескнченними). Ясно, що $a_{1}^{*}=\infty$. Припустимо, що функця $\lambda_{1}(\varepsilon)a_{1}^{r-k_{1}}(\varepsilon)$ обмежена при $\varepsilon\to+\infty$. Тод в силу леми 8 $\lambda_{1}(\varepsilon)a_{1}^{r-k_{i}}(\varepsilon)\to 0$ при $\varepsilon\to+\infty$ для всх $i=2,\dots,d$. Це означа, що $a_{2}^{*}=\infty$, оскльки в силу зауваження 6 того факту, що $a_{n+1}(\varepsilon)\equiv\frac{a_{n}}{2}$, вс границ $a_{i}^{*}$, $i=2,\dots,n+1$, не можуть бути скнченними. Повторюючи аналогчн мркування ми отримамо, що для деякого $i=1,\dots,n$ функця $\lambda_{i}(\varepsilon)a_{i}^{r-k_{1}}(\varepsilon)$ необмеженою при $\varepsilon\to\infty$. Це означа, що норму $\left\|\psi^{(k_{1})}(\varepsilon)\right\|$ можна зробити скльки завгодно великою. В силу опуклост множини $A_{{\bf k}}$ це означа, що виконуться (8).

Крм того, оскльки при виконанн (9) для довльного $M_{k_{1}}$, для якого виконуться строга нервнсть (10), мамо (8), то для таких $M_{k_{1}}$ $M_{{\bf k}}\in{\rm int}A_{{\bf k}}$.

Нехай тепер $d=2n$. В силу леми 7 для всх $a>0$ сну сплайн $\psi(a)$ з $n$ вузлами, один з яких розташовану у точц $a$ такий, що виконуються рвност $M_{{\bf k}^{2}}(\psi(a))=M_{{\bf k}^{2}}$. При $a\to 0$ ма мсце поточкова збжнсть $\psi(a)\to\phi(M_{{}^{2}{\bf k}^{2}})$, а отже при достатньо малих $a$ $\left\|\psi^{(k_{1})}(a)\right\|<M_{k_{1}}$. Переходячи до границ при $a\to\infty$ застосовуючи мркування аналогчн до випадку непарного $d$ отримамо справедливсть (8).

Теорему доведено.

Зауваження 7

Теорема 10 аналогом результатв $\lx@sectionsign 6$ глави 2 в [5].